Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Звільнений за кількаденний прогул працівник більше не з’явився в редакції  і не забрав свою трудову книжку. Як бути?»

– Правовідносини, пов’язані з організацію ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок регулюються Кодексом законів про працю України,  Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.

Рівень гендерного балансу, вживання фемінітивів, стереотипні підходи у подачі інформації про жінок у медіа стали предметом обговорення журналістської спільноти під час Гендерної медіа-кав'ярні у Вінниці. До участі долучилися також і Кафедра журналістики, реклами та PR Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Для збільшення натисніть на зображенні

Що можуть медіа в суспільстві, відносини в якому вибудувані на стереотипах? Насамперед - самим не поширювати їх. Наступний крок - більше інформувати свою аудиторію, розповідати про гендер і політику гендерної рівності, критично висвітлювати повідомлення правоохоронних органів тощо.

Великою мірою цей підхід залежить від "правил гри" редакції - наявності чи відсутності редакційної політики, серед іншого - політики гендерної чутливості медіа. Її важливості і для самого колективу, і для партнерів було приділено окрему увагу.

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбулася в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Об'єднувати зусилля, якомога більше говорити про гендерну рівність - і її прихильників/прихильниць стане більше.

В цьому зійшлися учасниці й учасники Гендерної медіа-кав'ярні, яка відбулася наприкінці вересня в Одесі і була присвячена темі сучасних викликів у реалізації політики гендреної рівності в Україні та на Одещині зокрма.

Для збільшення натисніть на зображенні

До обговорення долучилися: заступник редактора видання "Порто-франко" Олександр Галяс, редакторка соцмереж "7 канал.Одеса" Тамара Гладка, голова ГО "Віра.Надія.Любов" Тетяна Семикоп, скаут-лідерка Раїса Краєва, доцентка кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Олена Панькевич і студент/к/и спеціальності "Журналістика", помічниця ректора з гендерних питань Державного університету внутрішніх справ - Любов Березовенко, начальниця управління з реалізації гендерної політики Одеської міської ради Наталія Медвідь, журналістка ТК "НАШ" Наталя Браславська.

Найбільш виразними викликами, за словами учасників/учасниць дискусії є вплив релігійних інституцій на молодь, нерозуміння керівниками новостворених громад важливості гендерного підходу, відсутність коштів на реалізацію Резолюції 1325 "Жінки.Мир.Безпека", низький рівень обізнаності і чутливості до дискримінації мешканців (що особливо помітно в соцмережах).

Протидіяти цим викликам можливо, якщо вести постійну інформаційну і просвітницьку діяльність, залучати якомога більше молоді, змінювати риторику і об'єднувати зусилля різним організаціям та інститутціям.

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбулася в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція після реформування уклала договір оренди приміщення з районною радою. В зв’язку з адмінреформою район було ліквідовано. Чи є обов’язковим прийняття радою – новим власником приміщення­, рішення про заміну сторони у діючому договорі?».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи потрібно подавати відомості про бенефіціарів та структуру власності, чи обов’язковість подання може бути скасована?»

– Багато хто тягне з поданням відомостей про бенефіціарів та структуру власності в надії, що строк буде відтерміновано або взагалі відмінено для бенефіціарів-фізичних осіб. Такі сподівання пов’язані з проектом Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Цей Законопроект 5807 зареєстрований ще в липні місяці, але навряд чи буде прийнятий до 11.10.2021  – дати, станом на яку юридичні особи повинні подати відомості про бенефіціарів та структуру власності.