Як відомо, 30 серпня цього року Верховна Рада України прийняла  у першому читанні законопроєкт «Про медіа», який викликав однозначно негативну реакцію професійної журналістської спільноти. Впродовж тривалого часу до його прийняття проводилося чимало дискусій щодо змісту цього законопроєкту, організованих насамперед Національною спілкою журналістів України, на яких звучала не лише гостра критика, а й багато слушних зауважень та пропозицій. Однак належної реакції журналісти так і не дочекалися.

«Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців. Проголосувавши законопроект про медіа, депутати принизили сотні українських журналістів з десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проекту», – констатував у своєму коментарі на сайті організації голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Сьогодні деякими своїми думками про цей законопроєкт, який наразі очікує другого читання, ділиться медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор Федоренко.

Такими є дані опитування 35 редакторок і журналісток із різних регіонів України, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Центром журналістської солідарності НСЖУ міста Львова під час Гендерного медіа форуму 23-24 вересня цього року.

За словами колег, питання (не)безпеки на різних територіях України (зона бойових дій, окупована чи відносно безпечна) дещо відрізняється. Для більшої частини опитаних (54%) саме війна і загрози, які вона містить, є сьогодні найбільшою небезпекою. Фізичне і сексуальне насильство, психологічний тиск, загроза потрапити в рабство, маніпуляції і шантажу дітьми, втрата роботи тощо.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У нас розпочалася ліквідаційна процедура, і редакція зіткнулася з  проблемою в роботі податкової . У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану встановлено простій, і на сьогодні вона здійснює лише функції з сервісного обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, з надання адміністративних послуг, і ніяких перевірок не здійснює. Як же нам бути з перевіркою податкової, без якої ми не зможемо завершити ліквідацію? І ще одне питання – як бути з боргами, на які не вистачить коштів та майна?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, якою має бути процедура ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю? Бо іншого виходу для редакції вже не бачимо…».

– Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Цивільним та Господарським кодексами України.

Як журналісти й журналістки працюють сьогодні на інформаційному і волонтерському фронтах, як редакторки локальних видань величезними зусиллями тримають медійну сферу і протистоять російській пропаганді, якими є найбільші небезпеки сьогодні для журналісток і як медіа можуть допомогти в дотриманні прав жінок під час війни. Ці питання обговорювали під час VIII Гендерного медіафоруму, який організував у Львові Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Центром журналістської солідарності НСЖУ та за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).

Зліва направо: Галина Мінялук - головна редакторка газети "Прапор" (смт Хорошів, Житомирська обл.), Алла Гуменюк – головна редакторка газети «Вперед» (м. Ярмолинці, Хмельницька обл.), Антоніна Бондарева – головна редакторка газети «Ренійський вісник» (м. Рені, Одеська обл.), Кобаль Наталія – головна редакторка газети "Регіональні новини" та сайту regnews.com.ua (м. Виноградів, Закарпатська обл.), Тетяна Терзі – головна редакторка газета «Дружба», інтернет-видання «Махала» (м. Болград, Одеська обл.)

Для збільшення натисніть на зображенні