На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На яких умовах друкованому ЗМІ можна використовувати інформацію, розміщену в мережі Інтернет, і яка може очікувати відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною?».

– Інформація в мережі є різна: та, яку фізичні особи викладають про себе в різноманітних соціальних мережах, блоги, сайти державних органів та органів місцевого самоврядування, різних підприємств та організацій тощо. Інтернет, як інформаційний і комунікаційний інструмент, є найпоширенішим і найбільшим джерелом щодо збереження та передачі інформації. Якщо виходити з ч. 2 ст.22 Закону України «Про інформацію», де йдеться про наступне – «1. Масова інформація – інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.2. Засоби масової інформації – засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації», то по суті Інтернет-мережа відповідає такому визначенню. Також про інтернет-ЗМІ згадується в примітці до статті 345¹ Кримінального кодексу України: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції надійшов запит щодо доступу до публічної інформації з наступними питаннями стосовно певної події: «Чому подія не була висвітлена на шпальтах газети? Чи вважаєте демонтаж фонтану незначною, соціально неважливою подією? Чи плануєте ви висвітлення цієї події в подальшому?» Чи зобов’язані ми відповідати на такі запити?».

– Такий лист можна розглядати як звернення громадянина до редакції. Редакція не належить до розпорядників публічної інформації. Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я пропрацювала журналістом в державних та комунальних редакціях газет більше 20 років. Після реформування вийшла на пенсію, але пенсійний фонд відмовляє мені в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Скажіть, чи законно мені відмовлено?».

– На жаль, ви керуєтесь старою редакцією статті 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Раніше при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовувалися норми, методика та порядок  нарахування пенсії державному службовцю. Ця норма поширювалася також на журналіста реформованого друкованого засобу масової інформації, який працював у такому засобі масової інформації до завершення  процесу його реформування.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Останнім часом ми все частіше стикаємося з тим, що крадуть нашу інформацію, розміщену в газеті, на нашій сторінці в соцмережі та на нашому сайті. Беруть повністю наш текст, не змінюючи його, і при цьому не посилаючись на джерело – наших журналістів або видання. Оскільки в більшості випадків у нас ексклюзивна місцева інформація, взята з першоджерел, то дуже образливо, що хтось її собі привласнює просто так.

У деяких випадках, виявивши такі неприємні ситуації, ми зверталися до тих, хто вчинив плагіат, і вони вносили зміни в оприлюднену ними інформацію, посилаючись на нас. Розуміємо, що неможливо повністю захистити наше авторське право від недоброчесних «колег», бо фізично неможливо це регулярно відстежувати. Порадьте, будь ласка, як захистити свою інтелектуальну працю від плагіату: в газеті, в соцмережі, на сайті? Який захист існує на законодавчому рівні? Чи доцільно нам розмістити попередження в газеті (в соцмережах, на сайті) щодо обов’язкового посилання на нас при частковому чи повному відтворенні нашої інформації та фото?».

Згідно з результатами моніторингу одеських медіа (та й медіа інших областей України), жінки мало виступають героїнями та експертками журналістських матеріалів. У матеріалах друкованих ЗМІ – у 17,5% випадків, в інтернет-виданнях – 15,5%.

На Одещині так мало жінок, які активно беруть участь у суспільно-політичному житті краю, чи медіа оминають їх своєю увагою? Скільки жінок є депутатками, очолюють ОТГ і з якими гендерними стереотипами й дискримінацією вони стикаються в своїй діяльності?

Обговорення цих та інших дотичних питань відбудеться під час неформальної зустрічі за горнятком кави-чаю – гендерної медіа-кав’ярні в приміщенні книгарні-кав’ярні (вул. Катерининська, 77).

Початок о 16:00  в четвер, 26 вересня.

Захід відбудеться за участі:
Євгенії Генової – редакторки сайту «Ізбірком»,
Тетяни Жарської – голови Великомихайлівської ОТГ,
Ольги Квасницької – депутатки Одеської міської ради,
Оксани Піднебесної – регіональної консультантки Асоціаціі міст Украіни,
Ганни Позднякової – депутатки Одеської міської ради,
Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».

На зустрічі також буде презентовано Порадник із гендерної чутливості українських медіа.

Кількість місць обмежена.

Про свою участь у заході просимо повідомити до 16.00 середи 25-го вересня за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews