На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«В нашому місті дві роздержавлені газети – наша та колишня газета міської ради. Є думка об’єднати наші редакції. Яким чином ми можемо це зробити?»

– Стаття 106 Цивільного кодексу України передбачає, що реорганізація юридичної особи може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи.

При злитті існуючі підприємства припиняються та створюється нова юридична особа. Приєднання не створює нову юридичну особу,  припиняється тільки те підприємство, що приєднується.  Враховуючи особливості Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», варто реорганізацію провести у формі приєднання. Якщо коротко, то процедура приєднання підприємства включає наступні етапи:

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО

«Як друкованому або інтернет-ЗМІ у законний спосіб (щоб не було претензій від податкових органів) можна отримувати плату за розміщення реклами  у випадку, коли надходжень від реклами небагато, вони нестабільні і, відповідно, засновнику ЗМІ недоцільно реєструватися фізичною особою-підприємцем? В одному випадку йдеться про вебсайт, не зареєстрований як ЗМІ. В іншому – про друковане ЗМІ, засновником якого виступає фізична особа».

– Із вашого питання вбачається бажання здійснювати підприємницьку діяльність фізичною особою без реєстрації підприємцем і уникнути оподаткування.  Бо це буде господарська діяльність, яку ви будете здійснювати безпосередньо, систематично та  отримувати дохід від розміщення реклами. На жаль, в цьому випадку законного способу не платити податки чинне законодавство не передбачило, зате передбачило відповідальність.

У лютому 2021 року стартувала чергова хвиля моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа України. Перший моніторинговий період тривав упродовж 8-14 лютого 2021 року. Серед волинських медіа для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район.Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Аналіз кожного медіа відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток і героїв/героїнь та вживання фемінітивів) і якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів  з гендерної тематики.

Системна співпраця з регіональними медіа в контексті розвитку їх гендерної чутливості, зміни до Українського правопису - і можемо з упевненістю сказати, що фемінітиви для журналісток і журналістів стають звичним явищем. 70%, 81%, 88%, 91%, 100% (!) - такими є показники вживання у жіночому роді слів на позначення професій, посад, зайнятості жінок, зафіксовані під час першої в 2021 році хвилі моніторингу регіональних (обласних і міст-обласних центрів) медіа, що відбулася 8-14 лютого*.

Власне, саме фемінітиви часто "рятували корабель, що тоне" - "витягували" медіа на пристойну позицію в рейтингу гендерної чутливості, оскільки показники дотримання гендерного балансу (однакової, або порівняно однакової кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у публікаціях) часто були великою мірою зміщені на користь чоловіків. Але про все по порядку.

У 27% випадків героїнями і 32% випадків експертками фігурували жінки в матеріалах регіональних медіа. При чому у друкованих ЗМІ обидва показники вищі за показники в інтернет-виданнях. А кількість фемінітивів майже не відрізняється. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Нагадуємо, що для юридичної допомоги журналістам та редакціям працює «гаряча» телефонна лінія. 

Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації всім потребуючим надаватиме медіаюрист Ігор Федоренко. Телефон – 099-986-69-66.

_____________________

«Гаряча лінія» працює в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.