Кількість матеріалів, які стосуються теми війни, у червні порівняно з квітнем знизилася на 18%. Чоловіки продовжують більше фігурувати у матеріалах про політику та військові дії, жінки – про волонтерство й освітні процеси. Такі дані моніторингу щодо гендерної чутливості волинських медіа, який тривав із 6 по 12 червня 2022 року.

Серед 5 друкованих видань ми аналізували – Ковельську міськрайонну газету «Вісті Ковельщини», Маневицьку районну газету «Нова доба», Любешівську районну газету «Нове життя», Камінь-Каширська районну газету «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонну газету «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район».

Втрати, волонтерство, ситуація на фронті і в тилу - ключові теми журналістських матеріалів гіперлокальних медіа, які стосувалися висвітлення війни в Україні. При чому жінки найчастіше фігурують як матері, дружини, доньки бійців (переважно загиблих) і волонтерки, дещо рідше - політикині, а чоловіки - як бійці (великою мірою ті, кого проводять в останню путь), політики (керівництво країни, військових адміністрацій тощо) і волонтери.

Такими є дані моніторингу гіперлокальних друкованих та онлайн-медіа 24 областей України, проведеного у першій половині червня цього року Волинським пресклубом у партнерстві з мережею пресклубів та медіаорганізацій.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні питання в діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Хотіли б отримати роз’яснення щодо ситуації, з якою ми зіткнулися. У березні відправили своїх працівників у центр зайнятості. Проте їх не взяли на облік і відмовили у виплаті допомоги по безробіттю, мотивуючи тим, що вони мають певні частки у нашому ПП, тобто є співвласниками, хоча ці частки є чисто віртуальними. Чи правомірні дії працівників ЦЗ? Адже ситуація з вивільненням працівників має місце не лише у нашій редакції».

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У місцевості, де ми працюємо, в будь-який час можна потрапити під обстріл, також навколо залишилося багато мін та снарядів, які не вибухнули. Чи може журналіст, якщо постраждає під час виконання своїх професійних обов’язків, розраховувати на якісь компенсаційні виплати?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Журналіст нашої редакції був мобілізований на початку березня. Хоча редакція ці місяці не працювала, ми виплачували йому заробітну плату відповідно до вимог чинного законодавства. На сьогоднішній день гроші на рахунку відсутні і редакція навряд чи буде працювати далі. Як нам бути в цій ситуації?».

– Частина 3 статті 119 Кодексу законів про працю України передбачає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб-підприємців, у яких мобілізовані особи працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Ці гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.