You are here: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Волинський прес-клуб

лист.22

Журналіст(к)и волинських "районок" дізнавалися про особливості процесу роздержавлення

Волинські редактор(к)и та журналіт(к)и районних друкованих комунальних ЗМІ разом зі своїми колегами із Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей взяли участь у тренінгу «Проблемні питання реформування державних і комунальних ЗМІ», який відбувся у Тернополі. Про особливості процесу реформування із ними спілкувалися медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова та юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор Федоренко.

Зокрема, на зустрічі йшлося про права членів трудового колективу редакції газети на участь у реформуванні, було розгянуто проблемні питання щодо підготовки статутних документів для перетворення та розподілу часток у статутному капіталі, дотримання реєстраційних процедур, обрання форми власності та господарської діяльності тощо.

Також на прикладах ситуацій, що склалися в редакційних колективах Розівської газети "Розінформ" і Оріхівської газети "Трудова слава" (Запорізька область) учасники й учасниці тренінгу розглянули судову практику процесу реформування, дізналися про підстави та правову процедуру звільнення редактора/-ки газети і дії у випадку, якщо звільнення було незаконним.

Окрему увагу було приділено майновим питанням (а саме - як оформити договір оренди майна і сплачувати боргові зобов'язання) і надано рекомендації щодо налагодження стосунків із органами місцевого самоврядування після роздержавлення й пошуку коштів із різних джерел для фінансування видання.

__________

Тренінг відбувся у межах проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 
лист.17

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо контракт редактора з керівником райради закінчується

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю редактором районної газети. Наша редакція реформується в другому етапі. Все чекали, що має бути даний  “старт”, але щось в цьому питанні дуже тихо.  29 грудня закінчується мій контракт з керівником райради. Як я розумію, нині райрада вже не має повноважень щодо призначення та звільнення редактора, то як воно має бути?»

– Дійсно, раніше, згідно з п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 до повноважень районних, обласних рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях, були віднесені і питання заснування засобів масової інформації відповідної ради та призначення і звільнення їх керівників. Однак з 01.01.2016 року, після набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», у відповідності до ст. 14 вказаного Закону п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» було змінено, і після слова “заснування” доповнено словами “аудіовізуальних (електронних)”. Перелік питань, вказаних у ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» є виключним та становить компетенцію ради. Таким чином, з 01.01.2016 року компетенція районних, обласних рад поширюється виключно на заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради. Оскільки із набранням чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» припинили свою дію повноваження обласної, районної рад щодо заснування друкованих засобів та вирішення питання при призначення і звільнення їх керівників.

Закінчення контракту не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, це тільки є підставою для звільнення. Згідно з ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», вбачається, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок укладання контрактів при прийняття (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами. Чинне законодавство не передбачає обов’язковість укладання строкових трудових договорів у вигляді контрактів з керівниками редакцій газет, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином після завершення 29 грудня контрактуРада не має повноважень Вас звільнити,Ви продовжуєте працювати на посаді,відповідно до ст. 39¹ КЗпП дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 _____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 
лист.11

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо співзасновник перешкоджає реформуванню газети

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Трудовий колектив редакції в передбачений законом термін прийняв рішення про реформування. Але один із співзасновників, районна рада, перешкоджає реформуванню комунального ЗМІ, ігноруючи вимоги Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” та ухиляючись від внесення до порядку денного питань реформування. Як нам діяти в цьому випадку?»

– Трудовий колектив може відстоювати своє право на реформування в судовому порядку – звернутися до суду з позовними вимогами визнати протиправною бездіяльність ради, зобов’язати її розглянути питання реформування на сесії ради. Цей шлях вирішення проблеми визначено в частині 6 статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою. Практика вирішення таких спорів залежить від способу захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, який обрав трудовий колектив редакції ЗМІ. Наприклад, в рішенні у справі №  366/2191/16-а  суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення  про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а,  суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним: «Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади». Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо орган місцевого самоврядування  не виконує вимог Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і не виносить на сесію питання реформування, потрібно звертатися до суду.

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


 
лист.06

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про передачу засновницьких прав та зміну назви

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО.

"Хочу з Вами проконсультуватися з приводу Угоди про передачу засновницьких прав від РДА і районної ради. Чи можемо ми підписати цю угоду зараз, коли ще перебуваємо в стані припинення в результаті реорганізації? Плануємо у листопаді цього року нести держреєстратору документи для реєстрації ТОВ. Наскільки я розумію, такий договір потрібно було б укладати після реформування юридичної особи і реєстрації ТОВ, але в такому випадку ми повинні при реєстрації нової юридичної особи принести держреєстратору передавальний акт, затверджений співзасновниками (розпорядження голови РДА і сесія РР). Справа в тому, що у нас виникли складні взаємовідносини з РДА та РР – і ми, і вони хотіли б якомога швидше “розлучитися”. Затвердження ж документів (передавального акту) на сесії затягне і ускладнить процес роздержавлення. Чи можемо ми до реєстрації нової юридичної особи, маючи на руках рішення обох засновників про вихід зі складу засновників, підписати тристоронню угоду? Чи не виникне при цьому проблем при перереєстрації друкованого засобу масової інформації в управлінні юстиції (який тоді порядок: чи після підписання угоди ми повинні перереєстровувати ЗМІ на трудовий колектив редакції, а потім після реєстрації ТОВ у держреєстратора – знову, вже вдруге, перереєстровувати ЗМІ вже на ТОВ?) І ще одне питання. Поки ми чекали прийняття Переліку ЗМІ, які реформуються, і почали процес реформування, наші співзасновники змінили назву, оскільки змінилася назва району. Чи потрібно в такому випадку додавати до Угоди про передачу засновницьких прав якісь документи, які підтвердять, що нинішні РДА і РР – правонаступники засновників нашої районної газети?"

Детальніше...
 
жовт.27

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про висвітлення у роздержавлених ЗМІ діяльності народних депутатів

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Підкажіть, будь-ласка, які нормативи регулюють висвітлення діяльності народних депутатів у роздержавлених друкованих засобах масової інформації. Чи є перелік видів виступів, які розміщуються безоплатно? Чи редакція одноосібно встановлює, за що, і в якому розмірі брати оплату за висвітлення діяльності народних депутатів?»

Якщо мова йде про видання, яке завершило процедуру роздержавлення, то, згідно зі статтею 23  Закону України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування ”, «для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого  самоврядування,  виступів  народних  депутатів України, депутатів сільських,  селищних, районних, міських і обласних рад у державних  друкованих засобах масової інформації,  що фінансуються відповідно  за   рахунок   державного   або   місцевих   бюджетів, відводиться  не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера.  У недержавних друкованих засобах масової інформації відомості  про діяльність   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування,   виступи депутатів усіх рівнів можуть друкуватися на договірних засадах відповідно до законодавства України. Стаття 5 цього Закону зазначає, що «недержавні засоби масової інформації  висвітлюють  діяльність органів  державної  влади  та  органів місцевого самоврядування на умовах,  передбачених в укладеній між цими органами  і  редакціями засобів масової інформації угоді.  Якщо така угода не укладена, то редакція  недержавного  засобу  масової   інформації   має   право самостійно,  відповідно  до  законодавства  України,  висвітлювати діяльність  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування,  визначаючи  у своєму статуті джерела фінансування витрат на це висвітлення».

Детальніше...
 
Сторінка 1 з 125

Архів

2017
листопада
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook