"Для нас, телевізійників, важлива картинка, тому ми шукаємо для своїх сюжетів і передач медійних осіб. Найчастіше - це чоловіки", - зауважила одна з учасниць гендерної медіа-кав'ярні у Дніпрі. 

Власне, це - один із типових аргументів, які часто звучать на зустрічах із регіональними журналіст(к)ами, коли мова заходить про критерії, якими вони керуються при доборі експертів і експерток для своїх матеріалів. Серед них - і той фактор, що посадовцями у різних структурах та інституціях є чоловіки. Відповідно, медіа віддзеркалюють ситуацію з гендерним розподілом ролей у суспільстві.

У 2017 році вперше в Україні було виведено Індекс гендерної чутливості регіональних медіа. Який він у дніпропетровських ЗМІ? Які чинники на нього вплинули. Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам або явищам і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої у Дніпрі гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 5 березня 2018 року о 16.00 у студії кулінарії Fartuk (вул. Старокозацька, 8).

На зустрічі буде презентовано:

• Індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей);
• індекс найчутливішого друкованого та онлайн-медіа Дніпропетровської області;
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Оксани Ярош – експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр Волині» (Луцьк);
• Тетяни Сіденко – експертки з моніторингу дніпропетровських медіа, журналістки.
• Наталії Макухи – співзасновниці ГО «Gender Stream».

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти дніпропетровських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Іотової Світлани (тел. 0986106911)

Останній день зголошення – 2 березня до 15.00 (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Що таке Індекс гендерної чутливості українських медіа і який він у кіровоградських ЗМІ.  Наскільки достатнім він є і які чинники його зумовлюють. Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам або явищам і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої у Кропивницькому гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 6 березня 2018 року і почнеться о 14.00 у приміщенні ресторану «Сорренто» (перехрестя вулиць Пашутінська та Дворцова).

На зустрічі буде презентовано:

• Індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей);
• індекс найчутливішого друкованого та онлайн-медіа Кіровоградщини;
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Оксани Ярош – експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр Волині» (Луцьк);
• Вікторії Талашкевич – голови Кіровоградського прес-клубу.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти кіровоградських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Вікторії Талашкевич (тел. 050-321-3919)

Останній день зголошення – 5 березня (включно)

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Хто здійснює управління редакцією комунального друкованого ЗМІ протягом строку заявлення кредиторами своїх вимог (з дня звернення до державного реєстратора для реєстрації рішення про припинення юридичної особи, редакції комунального друкованого ЗМІ,  до дня державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом перетворення) – керівник редакції комунального друкованого  ЗМІ чи голова комісії з припинення? Чи може керівник редакції комунального друкованого ЗМІ бути одночасно головою комісії з припинення та стати керівником новоствореного підприємства?

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.

– Керівник комунального підприємства може бути головою комісії з припинення, але рішення з цього питання приймають засновники підприємства. Цивільний кодекс України в частинах 3 і 4 статті 105 зазначає: «3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 4. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється».

Вінницькі медіа – одні з небагатьох, чий Індекс гендерної чутливості – один із найвищих в Україні (35%). Однак чи означає це достатній рівень і що варто враховувати при підготовці журналістських матеріалів? Про це йшлося на зустрічі з вінницькими журналіст(к)ами у форматі гендерної медіа-кав'ярні.

Згідно результатів моніторингу, проведеного в лютому і серпні 2017 року, і в друкованих, і в інтернет-виданнях найбільший відсоток жінок як героїнь та експерток в матеріалах на тему освіти, медицини, культури, волонтерства і розваг (від 37% до 54%), найменший - у матеріалах про політику, економіку, війну і спорт (3% - 23%). Така "картина" частково є відображенням реального стану речей у суспільстві, а з іншого - містить суб'єктивний чинник (часто журналіс(к)и звертаються за коментарем до одних і тих самих осіб.