На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції звернулася політична партія з пропозицією про розміщення політичної реклами. При укладенні договору з’ясувалося, що у нас немає відповідного КВЕД. Представник замовника заявив, що це порушення. Чи дійсно це є порушенням?».

– Якщо ми звернемось до Класифікації видів економічної діяльності  ДК 009:2010, то прочитаємо що: «… КВЕД – це  статистичний  інструмент  для  впорядкування економічної   інформації.   Водночас   Класифікація  є  механізмом спільної мови,   що   має   використання   в    багатьох    інших, нестатистичних сферах  (соціальному  та  податковому  регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо),  проте  не завжди адаптована до  цього  повною мірою.  Отже,  Класифікація не завжди відповідає всім потребам  користувачів  за  межами  статистичної  системи,  у зв’язку  з  чим  можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не  створює  прав чи обов’язків для підприємств і організацій,  не спричинює  жодних  правових  наслідків.  Код  виду  діяльності  не обов’язково  достатній  критерій для виконання умов,  передбачених нормативними  актами.  У   застосуванні   нормативних   актів   чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Підкажіть, будь-ласка, як правильно розрахувати вартість політичної реклами під час виборів?»

– Якщо раніше у виборчому законодавстві була прописана формула розрахунку вартості одиниці друкованої площі, то з прийняттям  Виборчого кодексу України така умова зникла. Ви самостійно розраховуєте розцінки вартості одиниці друкованої площі окремо для робочих, і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних сторінок видання, кольорового чи чорно-білого друку тощо.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Ми не знайшли у Виборчому кодексі інформації про строки публікації розцінок на розміщення передвиборної агітації. Допоможіть розібратися».

– Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16 липня 2020 року N 805-IX до Виборчого кодексу України були внесені зміни, у тому числі і до статті 56, яка регламентує порядок використання друкованих засобів масової інформації. В новій редакції статті 56 Виборчого кодексу, яка діє з 23 липня 2020 року, в частині четвертій зазначено:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ми зараз готуємося до створення сайту газети. Чи можна, щоб власником доменного імені цього сайту була фізична особа?».

– Якщо ви створюєте сайт друкованого ЗМІ, то для його розміщення в мережі інтернет (на веб-сервері) потрібно надати йому ім’я (домен). Доменне ім’я ― це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Реєстрація доменного імені  не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен.

УВАГА!

Для юридичної допомоги журналістам та редакціям працює «гаряча» телефонна лінія.

Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації надаватиме медіа-юрист Ігор Федоренко. 

______________

«Гаряча лінія» працює в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.