Про ситуацію з роздержавленням друкованих волинських і сумських комунальних ЗМІ, перешкоди, з якими зіткнулися редколективи та відсутність державної інформаційної стратегії говорили 29 травня учасниці й учасники відеомосту між Луцьком і Сумами.

(Щоб переглянути відео, натисніть на фото)

За словами координаторки Сумського прес-клубу Алли Федорини, Сумщина посідає перше місце в процесі роздержавлення друкованих ЗМІ: більше 50% газет пройшли вже цей процес і лише два видання – обласне «Сумщина» і міське «Наш Тростянець» – іще не мають рішення ради.

На Волині є 18  районних а міських газет та 2 обласні. Ситуація з роздержавленням різна, залежно від регіону. В першій хвилі на роздержавлення йшло 9 видань, пройшли повний процес роздержавлення 3 з них, інші йдуть на другу і третю хвилі – чекають, як усе відбудеться в колег. Однак є кілька таких, де невизначена ситуація: відбудеться роздержавлення, чи – навпаки – закриття. Однією з причин є висока конкуренція: наприклад, для луцької районної газети, редакція якої розташована в Луцьку. Таким виданням треба шукати нові форми діяльності, бо інакше вижити важко. Про це повідомила координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.

Відеоміст щодо процесу роздержавлення волинськийх і сумських комунальних медіа відбудеться 29 травня о 14.00.

Учасники й учасниці зустрічі:

- у Луцьку - координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах,  головна редакторка газети «Селянське життя» (смт Локачі Волинської області) Ірина Романюк, а також долучиться до спілкування головний редактор "Волинської газети" Володимир Данилюк;

- у Сумах - координаторка Сумського прес-клубу Алла Федорина та юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор Федоренко.

Запитання до учасників спілкування можна надіслати наперед за адресами:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Спілкування у Луцьку забезпечує "12 канал" (на каналі YouTube), у Сумах - навчальна телерадіостудія кафедри журналістики і філології Сумського державного університету.

__________

Відеоміст відбувається в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Індекс гендерної чутливості полтавських медіа – один із найнижчих в Україні.  Що вплинуло на цей показник? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої у Полтаві гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 31 травня 2018 року о 15 год. у приміщенні готелю «Україна» (вул. Соборності, 41-а, перший поверх).

На зустрічі буде презентовано:

• результати гендерного моніторингу полтавських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Ірини Курочки – координаторки Полтавського прес-клубу, експертки з моніторингу полтавських медіа;
• Олени Стрельник – докторки соціологічних наук, гендерної дослідниці.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти полтавських медіа, громадські активістки/активісти, блогер/к/и, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Ірини Курочки: (050)7530455, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Останній день зголошення – 30 травня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Якщо через перешкоджання влади газета не зможе реформуватися до 1 січня 2019 року, і Міністерство юстиції скасує свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, чи можливо потім редактору і колективу зареєструвати нове приватне видання з такою ж чи майже ідентичною назвою?»

Частина 1 статті 11 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає припинення випуску друкованого засобу масової інформації та діяльності редакції у випадку:

1) трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом строку, визначеного частиною другою статті 4 цього Закону;

2) приватизація майна редакції в установленому цим Законом порядку не відбулася.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.«Дуже багато і на різних рівнях вже говорилося про те, що Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» дуже недосконалий і потребує доповнень та змін. Які, на вашу думку, його положення є найбільш проблемними для процесу роздержавлення газет?»

– Не потрібно було чекати третього року реформування, щоб побачити недосконалість і недопрацювання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі за текстом Закон).  На мою думку найбільш проблемними є відсутність захищеності трудового колективу і неможливість виконання деяких норм закону. Трудовий колектив редакції Законом не захищений. В процесі реформування засновники звільнюють  редакторів. Поновлення редакторів судом в більшості випадків не виконується. Редактори звільнюють працівників, приймають нових, і таким чином отримують більшість голосів трудового колективу при вирішенні питань реформування, заснування правонаступника і розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства. І в першому, і в другому випадку звільнені члени трудового колективу будуть усунуті від участі у реформуванні. Стаття 13 Закону «Соціальні гарантії працівників реформованих друкованих засобів масової інформації» тільки зобов’язує засновника (співзасновників) у разі скорочення штату редакції друкованого засобу масової інформації внаслідок реформування виплатити компенсації згідно законодавства, по суті дублює приписи Кодексу законів про працю України.