На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У зв’язку із зменшенням обсягу діяльності є необхідність скоротити посаду заступника редактора, яка у мене на 0,5 ставки. Підкажіть, будь ласка, як правильно це зробити».

– Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах. Трудове законодавство дає можливість працівникам, окрім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Роз’ясніть, будь-ласка, ситуацію. Заступник редактора працює у нас за сумісництвом, зараз вона хворіє, чи повинні ми оплачувати лікарняний?».

– Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи. При роботі за сумісництвом працівники, як застраховані особи, мають такі ж права на виплату.

Такими є дані п'яти хвиль моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України, які відбувалися у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні 2020 року.

Для збільшення натисніть на зображенні

За результатами гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який відбувався у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні, найвищий Індекс гендерної чутливості - у харківських медіа (47%), на другій позиції - вінницькі та волинські (по 46%), на третій - івано-франківські (45%). Більше 40% також у рівненських (44%), тернопільських (43%), чернівецьких та луганських (по 42%), житомирських і київських (по 41%) видань. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Стрічки новин і шпальти газет гіперлокальних видань України у жовтні перетворилися на агітки. Це засвідчив гендерний моніторинг гіперлокальних медіа 24 областей України, який тривав 11 по 17 жовтня*. З одного боку, це - шанс редакціям вижити в особливо скрутний час (за словами редакторок/редакторів реформованих друкованих ЗМІ дохід видань у період карантину зменшився на 30%-60%), а з іншого - це часто призводить до майже повної відсутності іншої, не менш важливої інформації. Така ситуація спричинила зниження Індексу гендерної чутливості медіа із 42% у серпні до 38% у жовтні. 

Зважаючи на обов'язкову 40% квоту, завдяки якій збільшилася кількість жінок у списках до місцевих рад, до попередніх критеріїв моніторингу (кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів, фемінітивів, стереотипного та сексистського контенту) у п'ятій моніторинговій хвилі ми додали ще один - тональність інформаційних повідомлень про кандидаток.

Як показало дослідження, із 420 повідомлень лише 2% мали негативне/близьке до негативного забарвлення (переважно емоційна критика від опонентів). Решта контенту була позитивною або нейтральною. 

Для збільшення натисніть на зображенні