Більше року в рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» юридичні консультації керівникам та працівникам редакцій надавав медіа-юрист Ігор Федоренко. Сьогодні фахівець ділиться деякими своїми думками щодо сьогоднішньої ситуації  з роздержавленням українських газет. Зокрема, і про зареєстрований нещодавно у Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. А також підказує, що робити тим редакціям, які не встигають реформуватися, але не хочуть зникнути з 1 січня 2019-го.

Отже, до закінчення процесу роздержавлення українських газет залишилося півроку, а з 731 державного та комунального друкованого ЗМІ станом на кінець червня реформовано лише 211. Враховуючи тривалість процедури, сьогодні вже очевидно –  дуже багато комунальних видань вже не встигнуть провести процес реформування. І не суттєво, чи то через те,що засновники не прийняли рішення про перетворення редакції, чи бо сам трудовий колектив не прийняв відповідне рішення у відведений Законом строк, чи тому, що не знайшлося бажаючих приватизувати комунальне підприємство, чи через відсутність в Законі таких процедур перетворення, як виділ і поділ, чи ще з якоїсь причини. Результатом буде одне – визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним з початку 2019 року. Що ж робити редакції, для якої припинення випуску газети означає припинення діяльності і відповідно звільнення усіх працівників? Зареєстрований у Верховній Раді 6 червня проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” ( № 8441), метою якого мало б бути забезпечення належного закінчення процесу реформування, на превеликий жаль, не надає відповіді на це запитання. Можна, звісно, заперечити – мовляв, Законопроект передбачає для цього аж два варіанти, а саме: «Стаття 81 Права трудового колективу редакції друкованого засобу масової інформації, що не був реформований через відсутність рішення засновника (співзасновників).

1. Якщо реформування друкованого засобу масової інформації та редакції не відбулося через неприйняття засновником (співзасновниками) рішення про реформування та про спосіб реформування друкованого засобу масової інформації та редакції протягом строку, встановленого частиною третьою статті 4 цього Закону, або через прийняття такого рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, то трудовий колектив редакції  такого друкованого засобу масової інформації (не менше трьох четвертих його складу), може утворити новий суб’єкт господарювання (редакцію), який після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, протягом шести місяців матиме виключне право зареєструвати друкований засіб масової інформації з ідентичною назвою за умови збереження цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.
2. Протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, має право отримати у безоплатне користування строком на 5 років майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції.
3. Суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, має пріоритетне право на отримання в оренду приміщень та земельних ділянок, на яких розташовані ці приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції відповідних друкованих засобів масової інформації, строком не менше ніж на 5 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій.
4. Реалізація прав, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, здійснюється з урахуванням обмежень, визначених статтею 9 цього Закону».

Більше інформації - на сайті Тернопільського прес-клубу

____________________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу –  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Роз’яснює юрист проекту Тернопільського прес клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

17.06.2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі –Закон), у зв’язку з чим у реформованих редакцій, які обрали форму товариства з обмеженою відповідальністю, виникла необхідність привести діючі статути у відповідність до чинного законодавства. Хто ще не встиг зареєструвати реформовану редакцію у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при розробці проектустатуту вже повинні керуватися цим Законом.

Метою і завданням Закону, як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є «вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його у відповідність із нормами та концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС. Прийняття окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю стане логічним продовженням шляху розвитку українського законодавства, закладеного прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства», надасть можливість врегулювати відповідні відносини із належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання та розбіжності, та дозволить значно покращити інвестиційний клімат та умови здійснення підприємницької діяльності».

Враховуючи запитання, з якими на протязі дії проекту до нас зверталися редакції, регулювання відносин між учасниками товариства викликає найбільший інтерес. Діюче законодавство містить перелік положень, які обов’язково повинні бути прописані в статуті, але тепер в багатьох випадках ці положення засновники можуть викласти на власний розсуд, що надає можливість більш досконало виписати в статуті відносини між учасниками товариства. Наприклад, тепер є можливість укласти корпоративний договір,  якщо у засновників є таке бажання. Це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, він є безвідплатним і оформляється в письмовій формі.

Більше інформації - на сайті Тернопільського прес-клубу

_____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи не підкажете, які поправки до Закону про реформування ЗМІ повинні винести на голосування ВР найближчим часом?»

– Необхідність внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» стала нагальною ще в першому етапі. Виникла необхідність усунути протиріччя з чинним законодавством, удосконалити механізм реформування друкованих ЗМІ. Зміни, внесені Законом України № 2051-VIII від 18.05.2017, не вирішили цих проблем. Наступний проект змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №6560 не був прийнятий Верховною Радою. 06.06.2018 року внесений новий Законопроект (№ 8441), яким передбачається внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з метою забезпечення належного закінчення процесу реформування.

Згідно проведеного аналізу матеріалів одеських медіа індекс їх гендерної чутливості – 32%.  Як «виглядає» цей показник на фоні медіа інших областей України і які чинники його визначають? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам, і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Одесі гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 25 червня 2018 року о 16.00. у приміщенні Книгарні-кав’ярні (вул. Катерининська, 77)

На зустрічі буде презентовано:

• результати гендерного моніторингу 10 одеських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей),
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Оксани Ярош – директорки ГО «Гендерний центр Волинської області», експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Олександра Галяса – заступника редактора газети «Порто-Франко», лауреата Конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику, тренера «Альянсу рівноправного партнерства жінок і чоловіків»;
• Тетяни Семикоп – голови Громадського руху «Віра.Надія.Любов»
• Юлії Сибір – керівниці прес-центру «Paritet», відповідальної за моніторинг одеських медіа;

 До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти одеських медіа, громадські активістки/активісти, блогер/к/и, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Юлії Сибір за тел.: 067-87-09-631 або пишіть на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Останній день зголошення – 22 червня 2018 р. (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс)

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Суд поновив мене на роботі. Але поки йшли суди, редакція реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Я брала участь в зборах трудового колективу на початку реформування. Як мені отримати свою частку в реформованій редакції? Суд поновив мене, як незаконно звільнену».

– Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” перетворення редакції здійснюється членами її трудового колективу. Вас незаконно звільнили, чим усунули від участі в реформуванні Вашої редакції. Якщо Вас поновлено на роботі, зверніться до учасників новоствореного товариства з пропозицією прийняти Вас до складу учасників товариства. У випадку відмови з боку учасників товариства в добровільному порядку вирішити це питання єдиним виходом є звернення до суду за захистом своїх прав. Ця категорія справ підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, але спірна судова практика ставить питання підсудності. Згідно пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України корпоративні спори відносяться до юрисдикції господарських судів. При визначенні підсудності слід взяти до уваги, що,хочВи намагаєтесь набути корпоративних прав, але корпоративних відносин у Вас немає – Ви не засновник, не учасникі не учасник, який вибув.