Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити гендерний баланс/дисбаланс у журналістських матеріалах регіональних медіа, наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексизму. Окрему увагу було приділено вживанню фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.

Методологія

Упродовж лютого 2017 року у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа*), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Дослідження ґрунтувалося на виявленні кількісних (експертки/експерти, героїні/герої, фемінітиви) та якісних (гендерно-стереотипні та сексистські матеріали, тематичні публікації на гендерну тематику) показників.

Загальні результати

Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%),Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%). Друковані видання мають дещо вищий середній показник – 31%, аніж інтернет-видання – 27%.

Харківський прес-клуб у межах проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа» запрошує журналістів Волинської, Донецької, Луганської, Тернопільської та Закарпатської областей 6-7 квітня взяти участь у прес-турі Сумщиною на тему: «Децентралізація – нові можливості для розвитку села».

На час прес-туру організатори забезпечують готелем, відшкодовують вартість квитків і добові.

Вимоги до журналістів:

1. до 12.00 30 березня 2017 – акредитація  за електронними адресами:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
2. підготовка за результатами поїздки цікавих та корисних для читачів своїх регіонів публікацій.

З усіх питань звертайтеся до координаторки Харківського прес-клубу Людмили Долі (тел.: 050 302 46 77)

ПРОГРАМА ПЕРЕБУВАННЯ (ПОПЕРЕДНЯ)

Основним джерелом новин у місцевих медіа Півдня і Сходу України є прес-релізи та повідомлення офіційних структур — 39%, у 31% новин джерелом інформації є власний кореспондент видання. Такими є результати дослідження контенту місцевих ЗМІ у восьми південно-східних регіонах України, яке провів Інститут масової інформації” за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI).

Для збільшення клікніть на зображенні

Найбільше матеріалів, де основним чи єдиним джерелом інформації є офіційні структури чи особи, зафіксовано в Одесі — близько 55%. Найменше — у ЗМІ Харкова, де прес-релізом є лише кожна четверта новина.

За даними дослідження ІМІ, найчастіше новини з прес-релізів і повідомлень офіційних структур роблять в інтернет-виданнях — майже кожна друга новина (46%), на телебаченні — 39%, найменше — у пресі, 32%. Власний кореспондент найчастіше є джерелом інформації у теленовинах — 43%, у пресі 33%, а в інтернет-виданнях — лише у 16% новин.

Цікаво, що у 7% новин в регіональних медіа вказаних областей джерело не вказане взагалі, тобто порушений професійний стандарт достовірності. Найчастіше не називають джерело інформації у пресі — у 13% новин. Найбільше новин з неназваним джерелом — у ЗМІ Запоріжжя та Миколаєва (по 12%), найменше — в Одеських (2%).

Соціальні мережі як джерело інформації найбільше новин використовуються інтернет-ЗМІ — 6%, у пресі та на телебаченні цей показник сягає лише 1%.

Як показало дослідження, у період моніторингу, місцеві ЗМІ не використовували російські ЗМІ та ЗМІ окупованих територій як джерело інформації.

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

В інтернет-ЗМІ на непідконтрольних українській владі територіях Донбасу 82% матеріалів про самопроголошену владу т.зв. “ДНР” та “ЛНР” є компліментарними, 18% є нейтральними, натомість критичних матеріалів немає взагалі. Такими є результати моніторингу інтернет-видань окупованих районів Донецької та Луганської областей України, який провів ГО “Інститут масової інформації” у січні 2017 р.

Моніторингу підлягали 8 найпопулярніших інтернет-сайтів т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Дослідження проводилось експертами ІМІ протягом січня-лютого 2017 року. Загалом було оцінено 2097 новин, що вийшли у період з 17 по 25 січня 2017 року.

Згідно отриманих даних, близько 20% новин на місцевих сайтах присвячені самопроголошеній владі т.зв. “ДНР” та “ЛНР”, тоді як про українську владу матеріалів більше — 32% новин. При цьому переважна більшість матеріалів про українську владу (87%) виявилися негативно забарвленими, 13% матеріалів були нейтральними, а позитивних матеріалів не було виявлено взагалі. Найбільше матеріалів нейтрального характеру були присвячені діяльності народної депутатки Надії Савченко.

“При такому позитивному висвітленні “місцевої влади”, що вказує на пряму залежність від неї місцевих ЗМІ, станом на сьогодні не може йти жодної мови про проведення демократичних і вільних виборів на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. Картина, яку змальовують місцеві ЗМІ про ситуацію в регіоні, є вкрай спотвореною. Право місцевих мешканців на інформацію є порушеним, що не дає їм можливості зробити усвідомлений вибір”, ­— заявила виконавча директорка ІМІ Оксани Романюк, коментуючи результати дослідження.

Детальніше про дослідження - на сайті ІМІ.

Починаючи з лютого 2017 року Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» Інтерньюс Нетворк працюватиме над виявленням рівня ґендерної чутливості регіональних медіа та формуванням недискримінаційного медіа-простору і суспільства загалом.

Проект «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» передбачає проведення ґендерного моніторингу журналістських матеріалів, медіа-кав’ярень і конкурсу журналістських матеріалів на ґендерну тематику. Він є логічним продовженням реалізованого прес-клубом та Гендерним центром ще в 2013 році проекту «Ґендерна абетка для волинських медіа». Тоді першими в Україні ми започаткували цікаву і нестандартну методику роботи з журналістами ґендерні медіа-кав’ярні, а підсумком стало видання посібника «Ґендерна абетка для українських медіа», який умістив у себе всю основну інформацію на ґендерну тематику.

Перший медіа-моніторинг триватиме впродовж лютого й охоплює всі області України, крім окупованих Луганської, Донецької та АР Крим. У кожній із них аналізу підлягають публікації 10 друкованих та інтернет-видань, у яких експерти відстежують кількість жінок і чоловіків, про яких пишуть і які дають коментарі з певного питання, наявність стереотипних образів і сексизму в журналістських матеріалах та ілюстраціях, а також вживання фемінітивів на позначення посади / виду діяльності  жінок. Другий медіа-моніторинг відбудеться орієнтовно в серпні-вересні 2017 р.

Результати лютневого моніторингу будуть оприлюднені в березні. Згідно з ними буде обрано 6 міст, у яких відбудуться ґендерні медіа-кав’ярні на найбільш актуальні теми – сексизм, ґендерні стереотипи, ґендерна редакційна політика у медіа. Водночас буде оголошено конкурс журналістських матеріалів на ґендерну тематику, а найкращі матеріали ввійдуть в тематичний альманах.

Чому це важливо?
Суспільство, в якому існує дискримінація за ознакою статі, не може успішно розвиватися. У контексті подій на Сході України ця тема ще більш актуалізується, аджежінки ще й досі складають невидимий батальйон. І хоча, за останніми даними, у Збройних силах України служить 17 тисяч жінок, у нас продовжують вітати із Днем захисника, тобто за замовчуванням шану віддають чоловікам, а жінкам традиційно відводиться роль берегині, в кращому випадку – волонтерки.

Згідно ґендерного моніторингу, який провели експерти Інституту масової інформації в 10 областях України, питання ґендерної збалансованості в журналістиці продовжує бути актуальним: експертами і героїнями матеріалів є в середньому 30% жінок.

Медіа виконують не лише інформативну, а й світоглядну функцію, тож рівень їх ґендерної чутливості сприятиме формуванню недискримінаційного суспільства, в якому основою взаємин є гідність і права людини.

____________

Інформацію про реалізацію проекту читайте на сайті Волинського прес-клубу у рубриці «Ґендер і медіа», сторінці організації в мережі Facebook, а також на інформаційних майданчиках партнерів проекту.