Для моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який проводився вперше, було обрано 10 видань: 5 друкованих – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди»; 5 інтернет-видань –  «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк». Упродовж 11-17 лютого 2020 р. було проаналізовано 723 публікації (194 – у друкованих ЗМІ, 529 – в онлайн-медіа).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

Загальна представленість жінок у волинських локальних медіа значно менша, аніж чоловіків. У лютому 2020 року цей показник складає: у друкованих – 38,5%, в інтернет-виданнях – 25,5%.

В онлайн-виданнях експертки складають всього 17%. В основному їхні коментарі наявні у матеріалах про місцеву владу, освіту, культуру та екологію. Зокрема, найчастіше вони дають коментарі чи роз’яснення, як посадовиці. Чоловіки у більшості проаналізованих матеріалів є експертами/героями у матеріалах про роботу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, в інформаціях кримінального характеру, питаннях культури та релігії (часто згадуються священники), при висвітленні спортивних подій, а також інформаціях на тему війни (період моніторингу співпав із вшануванням річниці виведення військ з Афганістану, а тому ця тема присутня у  всіх ЗМІ).

Для збільшення натисніть на зображення

У лютому 2020 року в Україні стартував гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань. Таке дослідження відбувається вперше. Його ініціювала і здійснює громадська організація Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews).

Для дослідження в 24 областях України було обрано по 5 друкованих (реформованих ЗМІ, які раніше були комунальними) і 5 інтернет-видань (журналістських сайтів, не агрегаторів новин), які працюють на гіперлокальному рівні – районів, міст і містечок. Аналіз публікацій відбувався впродовж 11-17 лютого за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.

«У 2017 і 2019 році ми вже проводили подібний моніторинг, але тоді досліджували контент регіональних медіа – тих, котрі працюють на рівні областей і обласних центрів. Порівняння результатів двох моніторингів показало ріст рівня гендерної чутливості на 7%. Тож ми вирішили, що варто звернути увагу на контент реформованих друкованих ЗМІ й інтернет-видань, які працюють на рівні районів і малих міст. По-перше, тому, що обласні медіа періодично бувають під прицілом різноманітних досліджень, а на гіперлокальні звертають менше уваги. А гендерний аналіз контенту загалом проводиться вперше. По-друге, вони мають більше можливостей для підвищення свого професійного рівня, ніж гіперлокальні в силу різних причин, тож наш моніторинг не завершиться підбиттям підсумків – ми плануємо продовжити з ними більш тісну співпрацю», – зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.

Згідно даних лютневого моніторингу, найбільш гендерночутливими є видання Харківської області (51%). На другій позиції – вінницькі (47%), на третій з мінімальним відривом – івано-франківські (46%) медіа. Видання Київської та Рівненської областей потрапили на 4 позицію (по 43%), Волинської – на 5 сходинці (42%), по 41% - у львівських і чернівецьких видань, у хмельницьких – 40% і по 39% – у житомирських і тернопільських медіа. Найнижчий Індекс гендерної чутливості – у херсонських видань (27%).

Для збільшення натисніть на зображення

У сучасному суспільстві медіа мають величезний потенціал для соціальних змін. Вони можуть як перешкоджати, так і прискорювати структурні зміни, спрямовані на досягнення гендерної рівності. 

• Поняття «гендер». Гендерна рівність і нерівність.
• Становище жінок і чоловіків в Україні. Чому важливо досліджувати гендерні розриви.
• Як розпізнавати гендерні стереотипи й сексизм, а також як їм протидіяти,
• Гендерночутлива журналістика: чому та як потрібно писати про гендерні питання.

Про це йтиметься під час Гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 27 лютого 2020 року о 16 год. у приміщенні кафе-кондитерської «Ваніль» за адресою вул. Небесної Сотні, 9/17.

Основна спікерка – Тетяна Іваніна, тренерка, експертка з гендерної політики та гендерного бюджетування, голова ГО «Бюро гендерних стратегій і бюджетування».

Також на зустрічі презентують Порадник із гендерної чутливості для медіа.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуємо журналісток/журналістів полтавських медіа, громадських активісток/активістів, блогерів/блогерок, яким цікава тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць – смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та по додаткову інформацію звертайтеся, будь ласка, до Наталки Сіробаб (тел.: (095) 679-39-36, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

Останній день зголошення – 25 лютого (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Вдячні за консультацію щодо положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», пов’язаних з друком газет. Чи не могли б ви також роз’яснити ситуацію із строками обов’язкової публікації українською мовою реклами в газетах?».

– Із цим запитанням ви трохи спізнилися. Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” почав діяти 16 липня 2019 року. Стаття 32 цього Закону “Державна мова у сфері реклами” набрала чинності “через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом”, отже, 16 січня 2020 року.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Брала участь у заході, на якому розглядалося нове законодавство про місцеві вибори. Спікер налякав штрафами за порушення, які може допустити газета під час виборчого процесу. Чи не могли б ви роз’яснити, що це за штрафи, бо у Виборчому кодексі я такого не знайшла».

– У Виборчому кодексі засади інформаційного забезпечення виборів, в тому числі і порядок використання друкованих ЗМІ, регламентовано розділом VII. Правила для друкованих ЗМІ майже ніяких змін не зазнали. Для суб’єктів виборчого процесу, згідно із статтею 64 Виборчого кодексу, як і раніше, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників оскаржуються виключно до суду шляхом подання позовної заяви. Спікер заходу, про який ви згадуєте, мабуть, мав на увазі проекти Законів України «Про медіа» та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”.  Тут треба звернути увагу на п. 4 ст. 49 Виборчого кодексу, в якій зазначено, що: «Нагляд за дотриманням вимог цього Кодексу в частині участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів, а також при проведенні передвиборної агітації, здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.