На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи можливо в газеті, яка виходить в районі проживання нацменшин, публікувати матеріали передвиборної агітації російською мовою, без дублювання українською? Які можуть бути наслідки, якщо політична реклама буде тільки російською мовою?».

Про те, з якими стереотипами доводиться стикатися жінкам, котрі вирішили бути активними в політичному житті, і чому, попри це, їм варто брати участь у виборах до місцевих рад, а також про те, як журналістам/журналісткам не поширювати сексистський контент про політикинь, ішлося на Гендерній медіа-кав’ярні, яку організував днями Ужгородський прес-клуб.

Тернопільський прес-клуб запрошує 18 вересня (п’ятниця) 2020 року о 12:00 до участі в онлайн-тренінзі (на платформі ZOOM) для реформованих редакцій України на тему «Діяльність ЗМІ під час виборчого процесу». Участь для представників ЗМІ безкоштована, згідно акредитації за тел 096-390-30-25, 050-528-0315.

Тренінг проводитиме медіаюрист Ігор Федоренко, який, з урахуванням змін у новому Виборчому кодексі, розгляне, зокрема, такі питання:

1. Особливості рекламно-інформаційного та агітаційного етапів місцевих виборів 2020.
2. Укладання договорів на розміщення агітації в ЗМІ, онлайн-виданнях та соціальних мережах.
3. Вимоги до агітаційних матеріалів в друкованій пресі та Інтернеті.
4. Право на відповідь  та спростування.
5. Відповідальність за порушення.

Також Ігор Федоренко дасть відповіді на усі запитання у зв’язку із висвітленням цьогорічних виборів, які виникнуть в учасників тренінгу.

Тренінг проводиться в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нас звернулися представники однієї з партій щодо розміщення політичної реклами російською мовою. Чи можемо ми розмістити її в газеті?».

– Мова політичної реклами регулюється частиною 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», а під час  процесу виборів також діє спеціальна норма – частина 4 ст. 18 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».  Згідно з цими двома статтями мовою політичної реклами і політичної агітації повинна бути державна мова. В той же час частина 3 ст. 6 Закону України “Про рекламу” передбачає, що: «Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України». Відповідно ця стаття, яка регламентує використання мови в рекламі, в тому числі політичній, зазначає, що застосування мови здійснюється  відповідно до чинного законодавства України про мови корінних народів та національних меншин України. Під чинним  законодавством України про мови слід розуміти всю сукупність  законів  та  підзаконних   нормативно-правових  актів України,  які регулюють відносини, пов’язані із застосуванням мови взагалі.  Зокрема,  законодавство  України  про  мови   складається з Конституції  України,  Законів України “Про інформацію”, “Про ратифікацію Європейської  хартії  регіональних мов або мов меншин” та інших.  Частина 2 та 3 статті 10 Конституції України гарантує застосування російської мови в Україні:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Яка відповідальність може настати, якщо ми ненавмисно порушимо правила використання дронів?»

– Згідно пункту 46 «Положення про використання повітряного простору України» допорушень порядку використання повітряного простору України належать:  використання повітряного простору без подання заявок, отримання дозволу та/або умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням;