Як відомо, 5 лютого Комітет з питань свободи слова розглянув нашумілий проєкт закону про діяльність медіа в Україні і рекомендував Верховній Раді проголосувати за нього у першому читанні. Тим часом редактори і журналісти, в тому числі реформованих редакцій, продовжують з тривогою обговорювати положення цього документу. Сьогодні деякими своїми думками щодо даного законопроекту ділиться медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

– Результатом намагань оновити законодавство про засоби масової інформації став законопроект «Про медіа». Але вже прийняття його в першому читанні викликало хвилю невдоволень і протестів. І хоча метою законопроекту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа та імплементація у національне законодавство України норм європейського законодавства,  результаті вилився у 175 сторінок, складних для сприйняття. Структура закону громіздка і незручна у використанні. «Все так розкидано!»,- написала мені у відгуку одна поважна журналістка, і це дуже вірно відображає враження від відсутності єдності і взаємозв’язку тексту законопроекту. На мою думку, за змістом розділи необхідно було б розбити у відповідності до видів медіа, ну але законодавцям, мабуть, видніше… Що ж до суті, то найгірше – це закладений в законопроекті наступ на свободу вираження поглядів та право отримання різнобічної, достовірної і оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації.

Третя Гендерна медіа-школа, організована Волинським прес-клубом і Гендерним центром Волині за підтримки Медійної програми України (Іnternews), відбулася 7-9 лютого в Києві. Цього разу вона зібрала представниць/-ків Незалежної громадської мережі прес-клубів України та дружніх журналісток, котрі в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" здійснюють моніторинг регіональних медіа щодо рівня їх гендерної чутливості й організовують гендерні медіа-кав'ярні.

Гендерна термінологія із експерткою проєкту, головою ГО "Гендерний центр Волині" Оксаною Ярош

Що таке «гендер», «стать», «гендерна рівність», які є національні та регіональні механізми впровадження гендерної рівності в Україні, як розпізнавати гендерні стереотипи та сексизм і як їм протидіяти, що таке гендернозумовлене насильство і чому фемінізм - це про рівність, - теми, навколо яких було чимало дискусій і особистих досвідів, які подекуди були нелегкими, але їх розуміння змінює життя назавжди.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Нашій газеті не дали пройти роздержавлення, тож реєстрація видання була скасована. Але сайт газети ми продовжуємо підтримувати. Скажіть, як вплине на нашу ситуацію прийняття Закону України «Про медіа»?»

– Ваша цікавість зрозуміла, бо це перша спроба законодавчого регулювання діяльності онлайн-медіа. Передусім слід зауважити, що законопроект прийнято тільки в першому читанні, тож його норми ще можуть зазнати змін. На жаль, друкованим і онлайн-медіа в законопроекті, незважаючи на його обсяг у 175 сторінок, приділено мало уваги. Проблемою є те, що документ недостатньо чітко прописує, хто підпадає під його дію. Для онлайн медіа там є наступне визначення – «медіа, що поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет, у тому числі з використанням програмного забезпечення та пристроїв для інтерактивних масових комунікацій, крім аудіовізуальних медіа».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Коли для газет настане обов’язок виконувати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»?

– Передусім нагадаю, що відповідні вимоги до друкованих засобів масової інформації містяться в статті 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»:
«1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На одному з тренінгів йшлося про те, що у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації немає відповідної методики для проведення судової лінгвістичної експертизи. Наша редакція є відповідачем у справі, в якій таку експертизу проведено. Можливо, щось змінилося в законодавстві?»

– Ніяких змін поки що не було, тож можна і надалі констатувати, що відповідних методик, на підставі яких би проводилися судові лінгвістичні експертизи у цивільних справах про дифамацію (синонім до визначення «приниження честі, гідності та ділової репутації», немає.

Одним з нормативних документів, який є правовою підставою для проведення судових експертиз, є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. В цій Інструкції зазначено, що лінгвістична експертиза є видом криміналістичної експертизи. Реєстр методик проведення судових експертиз (знаходиться за посиланням http://rmpse.minjust.gov.ua/), як вбачається з самої назви, містить перелік наявних методик проведення судових експертиз, що пройшли атестацію та були рекомендовані для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз відповідно до порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2008 №595.