Цим питанням було присвячено кілька тематичних зустрічей на сьомому West media forum-і, що відбувся в Луцьку 18-19 листопада. Він зібрав більше 100 журналістів і журналісток із різних регіонів України, аби обговорити проблемні питання інформаційного фронту.

"Amore, more, ore, re" - ключова тема, яка в перекладі з латинської означає "Любов, характер, слова, дії". Тож про відданість журналістській справі, монетизацію, солідарність і як вижити в час війни і говорили учасники й учасниці форуму.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, як нам бути з загальними зборами товариства. Засновникам, які можуть прийняти участь у зборах, не вистачає голосів для прийняття необхідних рішень. Бо двоє засновників відсутні – один не виходить на зв’язок, ще один – на зв’язку, але в лавах ЗСУ, і прибути на збори не має можливості».

– Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон) в статті 33 визначає, що загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Приміщення редакції є її власністю. Після обстрілів воно напівзруйноване. Чи маємо ми законне право звертатися за якоюсь допомогою по ремонту чи за компенсаціями, як це мають право робити власники зруйнованого житла?».

Фото приміщення редакції "Обрії Ізюмщини" (Харківська обл)

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як правильно звільняти працівників при ліквідації редакції?»

– Питання звільнення працівників при ліквідації підприємства вирішуються відповідно до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При ліквідації підприємства штат працівників ліквідується, вся чисельність працівників скорочується. Для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства не обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43– 1 КЗпП). Але дотримання всіх інших гарантій для працівників є обов’язковим. Так, відповідно до статті 49– 2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівник за бажанням може звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження за тією ж підставою звільнення, за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я обіймаю посаду редактора, і після рішення про ліквідацію редакції очолив ліквідаційну комісію. При зверненні до банку для закриття рахунків отримав відмову. Банк вимагає переоформлення першого підпису на мене як голову ліквідкомісії. Чи правомірні вимоги банку? Я ж не звільнений з посади  редактора і у банку є мій підпис у картці».