Такими є результати моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа, проведеного 11-17 червня 2019 р. Для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета », «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок») Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів/сексизму в журналістських матеріалах і тематичних статей. Загалом проаналізовано 1780 публікацій (1485 в інтернет-виданнях і 295 в друкованих виданнях).

Загальна представленість жінок як експерток та героїнь в онлайн-виданнях Волині у червні 2019 року становила 33% (це на 7% більше, ніж у квітні), у друкованих – 26% (що на 2% менше, ніж у квітні).

У червні 2019 р. Індекс гендерної чутливості регіональних медіа підвищився до 34% (у лютому і квітні він складав 32%). Це значною мірою пов'язано зі збільшенням кількості фемінітивів у журналістських матеріалах, але водночас медіа все частіше почали залучати жінок як героїнь та експерток своїх публікацій. Такими є дані третьої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 червня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

Згідно отриманих даних, кількість експерток (тих, хто коментували певні теми) у друкованих та інтернет-виданнях - майже однакова (30% і 31% відповідно), стільки ж героїнь (тих, про кого писали і кого згадували в матеріалах) у друкованих медіа, а на інформаційних сайтах - 26%. За кількістю вживання фемінітивів домінують інтернет-видання (49% проти 39% в друкованих ЗМІ). Однак усі показники, порівняно з результатами квітневого моніторингу, на кілька позицій вищі.

Для збільшення натисніть на зображенні

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Створюємо сайт газети. Як оформити передачу доменного імені і відобразити це в бухгалтерському обліку?»

– При створенні інтернет-видання або інтернет-версії друкованого ЗМІ постає питання, як відобразити в бухгалтерському обліку витрати на створення, розміщення і обслуговування сайту. Чинне законодавство України дає наступні визначення: веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом (Закон України «Про авторське право і суміжні права»);

домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);

доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Під домашнім насильством розуміють психологічне, економічне, сексуальне та фізичне насильство. За статистикою 95% потерпілих від домашнього насильства складають жінки. За інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні страждає орієнтовно 1,8 мільйона жінок, і щороку ця статистика невпинно зростає.

На початку 2018 р. вступив у дію Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким передбачено створення притулків для потерпілих осіб. На початку 2019 р. набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім'ї злочином (і ми пам’ятаємо, скільки було «жартів» про дозвіл на секс).

Запрошуємо журналісток/журналістів черкаських медіа, громадських активісток/активістів, яким цікава дана тематика, 19 червня о 16:00 на неформальну розмову за кавою-чаєм, під час якої поговоримо, зокрема, про:

• передумови домашнього насильства і як його ідентифікувати;
• засадничі аспекти виховання хлопчиків і дівчаток у сім’ї;
• черкаську статистику щодо насильства над жінками, дітьми та чоловіками, притулок для потерпілих і превентивні заходи

На зустрічі також буде презентовано Порадник із гендерної чутливості українських медіа.

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики»;
• Марини Стадник – проектної менеджерки ЧБО «Від серця до серця»;
• Інни Ченбай – провідної фахівчині із соціальної роботи ЧОЦСССДМ;
• представників Центру гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ, ГУ НП в Черкаській області, інших відповідних організацій.

Організатори пригощають кавою/чаєм і тістечками.

Місце зустрічі –  вул. Байди Вишневецького,36\1, 3-й поверх, Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування.

Останній день зголошення – 17 червня до 17:00

Контактна особа – Тетяна Очеретяна (тел.: 067-474-15-21, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду )

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО: «Прошу роз’яснення відносно власності об’єктів нерухомого майна – двох гаражів, які були збудовані ще за радянських часів за рахунок коштів редакції газети. На даний час приміщення редакції перебуває в оренді редакції. А як бути з гаражами, які знаходяться поряд з гаражами районної держадміністрації?».

– Все майно комунального підприємства, яким була ваша редакція до реформування, належало територіальній громаді. Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не передбачає приватизацію цих підприємств, а визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Згідно Закону державні органи і органи місцевого самоврядування виходять з засновників ЗМІ та редакцій, і в якості державної підтримки майно редакцій, за виключенням приміщень і земельних ділянок, передається підприємству-правонаступнику. Це відображено у наступних положеннях Закону: