На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У зв’язку з карантином виникло питання переведення працівників редакції на неповний робочий день. Підкажіть, як правильно це оформити?»

– Єдиною зміною в зв’язку з карантинними заходами до Кодексу законів про працю України є внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнення статті 84 частиною четвертою такого змісту: “У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті”. Тому  процедура зміни режиму роботи повинна відповідати  Кодексу законів про працю України. Про неповний робочий час йдеться у статті 56 КЗпП:

Якщо ви – активна, маєте ідеї, прагнете донести їх до громади і втілити у життя, долучайтеся до проєкту «Голос жінки має силу»!

Ініціатива реалізується Фундацією прав людини за підтримки Інституту міжнародних культурних зв’язків ІФА та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Волинський прес-клуб є регіональним партнером проєкту і запрошує до співпраці активних волинянок, серед яких буде обрано 5 амбасадорок.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, будь ласка, чи поширюються на журналістів реформованих ЗМІ норми постанови КМУ №1038 “Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації” у частині щомісячної надбавки у розмірі 3% за кожен рік стажу? Зміни пенсійного законодавства уже позбавили журналістів пенсій держслужбовців. Невже творчих працівників можна стимулювати тільки внутрішніми наказами про доплати?».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Як змінилися умови роботи друкованих ЗМІ у зв’язку з прийняттям Виборчого кодексу України?».

– 19 грудня 2019 року був прийнятий Виборчий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20), який набрав чинності з 1 січня 2020 року. Передбачається, що місцеві вибори в Україні, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, пройдуть вже за новим Виборчим кодексом. Однак до початку виборчої кампанії залишилось не дуже багато часу, а щоб вибори до місцевих рад відбулися за новим Виборчим кодексом, потрібно  внести зміни до Конституції України щодо децентралізації влади. Тож не виключено, що місцеві вибори цього року буде проведено за ще «старим» законом.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи законно знімати на вулиці чи, наприклад, в приміщенні районної ради людей на телефон, а потім викладати в інтернеті уривки з цього відеозапису зі своїми коментарями?».

– Чинним законодавством України встановлено заборону тільки на таємну зйомку фізичних осіб. Можна робити зйомку за допомогою телефонів, фотоапаратів з функцією відеозапису, різноманітних відеокамер, але не використовуючи спеціальні технічні засоби з вбудованими відео- та фотокамерами.  Адже використовувати спеціальні технічні засоби у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні органи. Статтею 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 гривень. За незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації статтею 359 КК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 17 000 гривень, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. У випадку повторності або вчинення злочину групою осіб стаття 359 КК України передбачає суворіші покарання. Як вбачається з вашого запитання, відеозйомка відбувається відкрито в  публічних місцях.