У регіональних медіа – майже 40% фемінітивів, жінки переважають у матеріалах на освітню тематику (48% експерток і 47% героїнь), а чоловіки – у темі війни (83% експертів і 86% героїв), політики (79% експертів і 83% героїв), бізнесу (76% експертів і 79% героїв) та спорту (83% експертів і 76% героїв). Такими є результати моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 лютого 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

Для збільшення натисніть на зображенні

Згідно отриманих даних, гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 38%: прокоментувати або дати оцінку певній ситуації медіа більш як удвічі частіше звертаються до чоловіків (69%) аніж до жінок (31%). Героями публікацій також частіше є чоловіки (73%) аніж жінки (27%) – майже втричі.

Про те, що таке медіа-бізнес ф медіа-маркетинг, як зробити своє видання успішним – дізнавалися журналістки волинських медіа під час тренінгу «Налагодження медіа-бізнесу для роздержавлених газет: як заробляти гроші і залишатися незалежними», що відбувся днями у Тернополі.

«Я чесно скажу – газети будуть ще довго. Але питання в тому, яка буде їх ціна. Створюючи продукт, ми маємо розуміти, як довго він буде жити», – зазначив тренер Дмитро Кліманов, власник  ТОВ РІА«К&К», видавничий дім «Телегазета» (Луганщина). За його словами, розвитку громад без сучасних медіа не буде.

Під час тренінгу аналізували також запити рекламодавців, організаційну структуру видань, говорили про переваги та недоліки існуючих ЗМІ, особливості подачі матеріалів, як виміряти аудиторію кожного типу ЗМІ та як стати конкурентоспроможними на медіа-ринку (асортимент продуктів, стратегічне планування) тощо.

Більше фото - на сторінці прес-клубу у Facebook

Тренінг відбувся в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Наша редакція пройшла шлях реформування, але рада відмовляється надати нам в оренду приміщення, в якому знаходиться редакція, з вартістю орендної плати 1 гривня. Мирним шляхом питання не вирішилося, чи не могли б ви надати зразок позову до суду?».

– Розгляд цієї категорії справ належить до юрисдикції господарських судів. Хочу звернути Вашу увагу, що ще до звернення з позовом до суду потрібно направити проект договору оренди Відповідачу, і вже після закінчення строку на його розгляд, або після отримання відмови в його укладенні, звертатися до суду.

Позовна заява

Десять регіональних друкованих та інтернет-видань розпочинають серію публікацій на тему рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у різних сферах суспільства.

На конкурс, оголошений Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волинської області та Інтерньюз-Україна, надійшло 26 заявок, із яких було обрано пропозиції від таких медіа: інтернет-видання «Zaholovok» (м. Ужгород), Інформаційна агенція «Дивись.info» (м. Львів), інтернет-видання «Бізнес.Район» (м. Луцьк), газета «Порто-франко» і сайт «Отклик» (м. Одеса), «Первая городская газета» і сайт «Утренний город» (м. Кропивницький), Інформаційне агенство «Вичерпно» (Черкаси), інтернет-видання «Kolo.news» (м. Полтава), англомовне інтернет-видання «Kharkiv Observer» (м. Харків), газета «Сільські новини» і сайт «Тroyitske.city» (смт. Троїцьке, Луганська область), газета «Голос громади» і сайт Svatove.city (м. Сватове, Луганська обл.).

Для збільшення натисніть на зображення

«Ми отримали багато заявок і це не може не втішати тих, хто розуміє важливість гендерної проблематики. Це означає, що вітчизняні медіа вже розуміють про наявність запиту у читачів на гендерну тематику. А також те, що ці матеріали мають суспільний резонанс, а отже - зростають рейтинги видань. Тобто гендерна тематика не лише актуальна, а й вигідна виданням», - вважає експертка проекту Оксана Ярош.

Координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах переконана, що, незважаючи на наявність низки тематичних ресурсів, які спрямовані на підвищення рівня поінформованості суспільства про гендерну (не)дискримінацію (Повага, Гендер в деталях, 50vidsotkiv та інші), саме регіональні медіа можуть донести інформацію до широкого кола читачів і читачок, зокрема тих, які ніколи спеціально не заходитимуть на згадані ресурси. А отже, це матиме значно ширший вплив на формування культури гендерної недискримінації в суспільстві.

____________

Створення контенту відбуватиметься в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюс)

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.«Просимо поради. Редакція нашої районної газети, яка пройшла процес роздержавлення, займає приміщення, що перебуває на балансі міської ради. Після того, як редакція звернулася до міськради з проханням укласти договір оренди згідно з законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», 30 січня ми отримали відповідь, в якій міський голова стверджує, що редакція не має права на «практично безоплатне використання майна комунальної власності». Аргументує він тим, що засновником редакції районної газети була районна, а не міська рада. А, отже, жодних зобов’язань міськради перед редакцією закон не встановлює. Яким чином ми можемо захистити своє право на оренду приміщення? Лист-відповідь міського голови додаємо».

– Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» в частині 2 статті 9 зазначає: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності із цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду новоствореному підприємству «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Визначним тут є державна або комунальна власність, незалежно від того, держава чи територіальна громада (в особі органу місцевого самоврядування) є власником приміщення. Законодавець не пов’язував можливість подальшої оренди  комунальної газети з тим, хто був засновником редакції.