Наскільки гендерно чутливі рівненські медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Рівному гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 11 грудня 2017 року о 15 год. у приміщенні кав'ярні «Євро-Арт» (Рівне, просп.Миру, 4).

На зустрічі буде презентовано також:

• результати гендерного моніторингу рівненських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участю:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Оксани Ярош – гендерної експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр» (Луцьк);
• Антоніни Торбіч – голови Рівненського прес-клубу, журналістки «Четвертої влади»; 
• Сергія Штурхецького – керівника ГО «Рівненський медіа-клуб», наукового співробітника Острозької національної академії; 
• Лариси Гунько – голови правління Рівненського ЦПГІ «Чайка».

 До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти рівненських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації заповніть анкету: https://docs.google.com/forms/d/1Sef2eTwJH8J9tJwtelTjD11m8frJl3RK9d0lCG-S680/edit, за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Антоніни Торбіч (тел.: 093-935-68-68), https://www.facebook.com/zazhyttia.

Останній день зголошення – 9 грудня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Засновниками газети є районна рада та райдержадміністрація. В березні 2016 року засновники прийняли рішення про вихід зі складу засновників редакції газети з реорганізацією шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості видання. На даний момент редакція в процесі припинення. Стоїть питання про складання та затвердження передавального акту. Колишні засновники не хочуть це робити, аргументуючи тим, що вони вже не засновники, і складу комісії з реорганізації не створювали ( в рішенні райради зазначено лише про покладення виконання функцій комісії з реорганізації на редактора газети). Як бути в даному випадку, якщо на балансі редакції  газети є комунальне майно? І чи мав право реєстратор виключити засновників ще до передачі ними майна  новоствореній особі? Цікавить також таке – головний редактор працює по контракту, укладеному з райрадою, то що тепер робити з даним контрактом?»

– Районна рада та райдержадміністрація, прийнявши рішення про реорганізацію шляхом перетворення, не перестають бути засновниками підприємства. Вони перестануть бути такими в той момент, коли комунальне підприємство буде припинене, а новостворене підприємство (де засновником будуть фізичні особи – члени трудового колективу)  буде зареєстроване. До завершення процесу реформування районна рада і райдержадміністрація залишаються вашими засновниками.

Стосовно затвердження акту звернемося до чинного законодавства України. Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Учасниками юридичної особи в нашому випадку є районна рада та райдержадміністрація. Майно комунального підприємства є власністю територіальної громади, тому не може вибути з її власності без затвердження такого акту радою.

І нарешті щодо контракту. Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Після реформування редакції контракт з головним редактором за потреби можна переукласти.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Волинські редактор(к)и та журналіт(к)и районних друкованих комунальних ЗМІ разом зі своїми колегами із Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей взяли участь у тренінгу «Проблемні питання реформування державних і комунальних ЗМІ», який відбувся у Тернополі. Про особливості процесу реформування із ними спілкувалися медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова та юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор Федоренко.

Зокрема, на зустрічі йшлося про права членів трудового колективу редакції газети на участь у реформуванні, було розгянуто проблемні питання щодо підготовки статутних документів для перетворення та розподілу часток у статутному капіталі, дотримання реєстраційних процедур, обрання форми власності та господарської діяльності тощо.

Також на прикладах ситуацій, що склалися в редакційних колективах Розівської газети "Розінформ" і Оріхівської газети "Трудова слава" (Запорізька область) учасники й учасниці тренінгу розглянули судову практику процесу реформування, дізналися про підстави та правову процедуру звільнення редактора/-ки газети і дії у випадку, якщо звільнення було незаконним.

Окрему увагу було приділено майновим питанням (а саме - як оформити договір оренди майна і сплачувати боргові зобов'язання) і надано рекомендації щодо налагодження стосунків із органами місцевого самоврядування після роздержавлення й пошуку коштів із різних джерел для фінансування видання.

__________

Тренінг відбувся у межах проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю редактором районної газети. Наша редакція реформується в другому етапі. Все чекали, що має бути даний  “старт”, але щось в цьому питанні дуже тихо.  29 грудня закінчується мій контракт з керівником райради. Як я розумію, нині райрада вже не має повноважень щодо призначення та звільнення редактора, то як воно має бути?»

– Дійсно, раніше, згідно з п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 до повноважень районних, обласних рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях, були віднесені і питання заснування засобів масової інформації відповідної ради та призначення і звільнення їх керівників. Однак з 01.01.2016 року, після набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», у відповідності до ст. 14 вказаного Закону п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» було змінено, і після слова “заснування” доповнено словами “аудіовізуальних (електронних)”. Перелік питань, вказаних у ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» є виключним та становить компетенцію ради. Таким чином, з 01.01.2016 року компетенція районних, обласних рад поширюється виключно на заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради. Оскільки із набранням чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» припинили свою дію повноваження обласної, районної рад щодо заснування друкованих засобів та вирішення питання при призначення і звільнення їх керівників.

Закінчення контракту не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, це тільки є підставою для звільнення. Згідно з ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», вбачається, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок укладання контрактів при прийняття (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами. Чинне законодавство не передбачає обов’язковість укладання строкових трудових договорів у вигляді контрактів з керівниками редакцій газет, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином після завершення 29 грудня контрактуРада не має повноважень Вас звільнити,Ви продовжуєте працювати на посаді,відповідно до ст. 39¹ КЗпП дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 _____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Трудовий колектив редакції в передбачений законом термін прийняв рішення про реформування. Але один із співзасновників, районна рада, перешкоджає реформуванню комунального ЗМІ, ігноруючи вимоги Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” та ухиляючись від внесення до порядку денного питань реформування. Як нам діяти в цьому випадку?»

– Трудовий колектив може відстоювати своє право на реформування в судовому порядку – звернутися до суду з позовними вимогами визнати протиправною бездіяльність ради, зобов’язати її розглянути питання реформування на сесії ради. Цей шлях вирішення проблеми визначено в частині 6 статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою. Практика вирішення таких спорів залежить від способу захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, який обрав трудовий колектив редакції ЗМІ. Наприклад, в рішенні у справі №  366/2191/16-а  суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення  про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а,  суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним: «Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади». Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо орган місцевого самоврядування  не виконує вимог Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і не виносить на сесію питання реформування, потрібно звертатися до суду.

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).