На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Колишній засновник газети не погоджується укладати договір строком на 15 років, як це написано в Законі України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і пропонує укласти договір тільки на 2 роки. Чи можемо ми якось змусити виконати норму закону?»

Обов’язок укласти з вашою редакцією договір оренди строком не менш ніж на 15 років ґрунтується на вимогах Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Саме в частині 2 статті 9 цього Закону є наступне положення: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності з цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду редакції-правонаступнику «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Визначними тут є державна або комунальна власність, незалежно від того, держава чи територіальна громада (в особі органу місцевого самоврядування) є власником приміщення. Законодавець не пов’язував можливість подальшої оренди  комунальної газети з тим, хто був засновником редакції.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція реформувалася ще в січні 2018 року, тому настала необхідність привести статут товариства у відповідність до нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Є запитання: чи дійсно можна в новому статуті не вказувати юридичну адресу, прізвища засновників та розміри їх часток?».

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в частинах 5 і 6 статті 11 вказує:

«5. У статуті товариства зазначаються відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Цивілізовані країни вже давно заборонили рекламу, яка використовує зображення оголеного тіла для продажу товарів. В Україні теж існує закон «Про рекламу», у якому, зокрема, йдеться про те, що контент не має порушувати етичних, моральних норм і бути дискримінаційним за рядом ознак, у тому числі і статі.

Однак і досі малі підприємства і великий бізнес нерідко використовують сексистську рекламу, порушуючи не лише закон, а й демонструючи неповагу до певної частини населення – насамперед жінок.

Запрошуємо журналісток/журналістів запорізьких медіа, громадських активісток/активістів, яким цікава дана тематика, 23 травня о 16:00 на неформальну розмову за кавою-чаєм, під час якої:

• поговоримо, чи використовують сексистський контент українські медіа, зокрема – й запорізькі;
• почуємо «живі» історії боротьби із сексистською рекламою;
• дізнаємося, як розпізнавати сексизм, і які механізми його усунення з інформаційного простору.

На зустрічі також буде:

• розміщена фотовиставка сексистської реклами, зафіксованої в Запоріжжі;
• презентовано також Порадник із гендерної чутливості українських медіа.

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики»;
• Ольги Полякової – засновниці Громадського руху «Gender Stream» і курсів самооборони для жінок «Бийся як дівчина» (Дніпро).

Організатори пригощають кавою/чаєм і тістечками.

Місце зустрічі – кав’ярня «Еклер» (просп. Металургів, 8А, за ТЦ «Афіна»)

Останній день зголошення – 21 травня до 15:00

Контактна особа – Марина Довбиш (тел. 0938909495, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду )

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Прошу прокоментувати таку ситуацію. Редакція районної комунальної газети у січні цього року реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. До складу засновників увійшли 6 членів трудового колективу – головний редактор, заступник головного редактора-журналіст, літературний редактор, верстальник, бухгалтер та системний адміністратор, яка зараз знаходиться у декретній відпустці. Одразу після цього головний редактор попередив про скорочення посад літературного редактора та верстальника, й у березні провів таке скорочення. Роботу, яку виконували ці люди, зараз виконують, згідно договору, працівники іншої місцевої газети. Звільнені ж працівники (вони ж і співзасновники), звісно, не задоволені такою ситуацією. У співпраці за договором їм теж було відмовлено.Наскільки правомірними є дії головного редактора? Чи можна їх оскаржити?».

-За певних обставин роботодавець може скоротити чисельність або штат працівників. Скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості,а скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 7 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція комунальної газети реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Один з наших журналістів зареєстрував свою газету і звільнився з роботи. Чи можемо ми виключити його зі складу засновників?»

– На відміну від Закону України «Про господарські товариства», нині діючій Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає виключення учасника товариства у двох випадках:

– п.1 ч.2 ст. 15 Закону: «2.Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу» ;