За результатами гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який відбувався у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні, найвищий Індекс гендерної чутливості - у харківських медіа (47%), на другій позиції - вінницькі та волинські (по 46%), на третій - івано-франківські (45%). Більше 40% також у рівненських (44%), тернопільських (43%), чернівецьких та луганських (по 42%), житомирських і київських (по 41%) видань.
Стрічки новин і шпальти газет гіперлокальних видань України у жовтні перетворилися на агітки. Це засвідчив гендерний моніторинг гіперлокальних медіа 24 областей України, який тривав 11 по 17 жовтня*. З одного боку, це - шанс редакціям вижити в особливо скрутний час (за словами редакторок/редакторів реформованих друкованих ЗМІ дохід видань у період карантину зменшився на 30%-60%), а з іншого - це часто призводить до майже повної відсутності іншої, не менш важливої інформації. Така ситуація спричинила зниження Індексу гендерної чутливості медіа із 42% у серпні до 38% у жовтні.
Зважаючи на обов'язкову 40% квоту, завдяки якій збільшилася кількість жінок у списках до місцевих рад, до попередніх критеріїв моніторингу (кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів, фемінітивів, стереотипного та сексистського контенту) у п'ятій моніторинговій хвилі ми додали ще один - тональність інформаційних повідомлень про кандидаток.
Як показало дослідження, із 420 повідомлень лише 2% мали негативне/близьке до негативного забарвлення (переважно емоційна критика від опонентів). Решта контенту була позитивною або нейтральною.
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«На сесії райради прийнято рішення опублікувати в нашій газеті висновки тимчасової комісії райради щодо вивчення питання порушень рішень райради «Про районний бюджет за 2020 рік» посадовими особами РДА. Зокрема, начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту (у висновках йдеться про чимало порушень з його боку). Водночас цей посадовець зареєстрований як кандидат на посаду очільника селищної ради. То чи не буде цей матеріал визнано агітаційним (таким, що закликає не голосувати за кандидата)? Чи можемо ми його публікувати?».
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи повинен оплачувати розміщення публікації (передвиборної агітації) в газеті діючий депутат, якщо він балотується на наступний термін?».
–Згідно із статтею 51 Виборчого кодексу України передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) – суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація не може бути розміщена безкоштовно або оплачена з інших джерел, ніж поточний рахунок виборчого фонду. Виборчий кодекс не містить виключень для діючих депутатів.
«На сесії райради прийнято рішення опублікувати в нашій газеті висновки тимчасової комісії райради щодо вивчення питання порушень рішень райради «Про районний бюджет за 2020 рік» посадовими особами РДА. Зокрема, начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту (у висновках йдеться про чимало порушень з його боку). Водночас цей посадовець зареєстрований як кандидат на посаду очільника селищної ради. То чи не буде цей матеріал визнано агітаційним (таким, що закликає не голосувати за кандидата)? Чи можемо ми його публікувати?».
–
