Для моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих ЗМІ («Волинь нова», «Волинська газета», «Луцький замок», «Вісник», «Твій вибір»). Контент кожного з них аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок як експерток та героїнь журналістських матеріалів склала 29%.

У друкованих виданнях жінки були експертками у медичній тематиці (33%), політиці (24%) (давали коментарі як учасниці виборчого процесу) та з питань економіки/бізнесу (23%). Зовсім не коментували спортивну тематику, хоча в 27% були героїнями. Найвищий відсоток експерток – у публікаціях про надзвичайні ситуації, комунальну сферу (рубрика «Інше» – 56%). Водночас героїнями жінки найчастіше фігурували в матеріалах на освітню тематику (71%), майже порівну з героями – в публікаціях на економічну (45%), медичну (46%) тематику та культуру (48%). Чоловіки у більшості випадків були експертами/героями у матеріалах про роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів), надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), фігурували у темах бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини.

Для збільшення натисніть на зображення

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа у квітні 2019 р. залишився незмінним, порівняно з лютим – 32%. Така ж ситуація і з  балансом присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах та фемінітивами: лише в 1/3 жінки є експертками та героїнями, а фемінітиви складають 39%. Такими є дані моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 квітня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

Для збільшення натисніть на зображенні

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».

– Не зважаючи на те, що впродовж останніх років вносилися зміни і доповнення до законодавства, яке регулює інтелектуальну власність в Україні, з намірами його осучаснити, захист авторського права в мережі Інтернет є складною справою.

Для юридичної допомоги журналістам та редакціям  працює «гаряча» телефонна лінія. Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації всім потребуючим надаватиме медіа-юрист Ігор Федоренко. Телефон – 099-986-69-66.

_________________
«Гаряча лінія» працюватиме в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як краще реєструвати доменне ім’я сайту – на фізичну особу чи на юридичну (редакцію)?»

– Якщо Ви маєте намір створити інтернет-ЗМІ, то постає питання розміщення сайту в мережі Інтернет і надання йому доменного імені. Реєстрація доменного імені не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен. Чинне законодавство України  містить декілька визначень терміну «доменне ім’я», наприклад:

• домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);
• доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).