На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я пропрацювала журналістом в державних та комунальних редакціях газет більше 20 років. Після реформування вийшла на пенсію, але пенсійний фонд відмовляє мені в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Скажіть, чи законно мені відмовлено?».

– На жаль, ви керуєтесь старою редакцією статті 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Раніше при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовувалися норми, методика та порядок  нарахування пенсії державному службовцю. Ця норма поширювалася також на журналіста реформованого друкованого засобу масової інформації, який працював у такому засобі масової інформації до завершення  процесу його реформування.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Останнім часом ми все частіше стикаємося з тим, що крадуть нашу інформацію, розміщену в газеті, на нашій сторінці в соцмережі та на нашому сайті. Беруть повністю наш текст, не змінюючи його, і при цьому не посилаючись на джерело – наших журналістів або видання. Оскільки в більшості випадків у нас ексклюзивна місцева інформація, взята з першоджерел, то дуже образливо, що хтось її собі привласнює просто так.

У деяких випадках, виявивши такі неприємні ситуації, ми зверталися до тих, хто вчинив плагіат, і вони вносили зміни в оприлюднену ними інформацію, посилаючись на нас. Розуміємо, що неможливо повністю захистити наше авторське право від недоброчесних «колег», бо фізично неможливо це регулярно відстежувати. Порадьте, будь ласка, як захистити свою інтелектуальну працю від плагіату: в газеті, в соцмережі, на сайті? Який захист існує на законодавчому рівні? Чи доцільно нам розмістити попередження в газеті (в соцмережах, на сайті) щодо обов’язкового посилання на нас при частковому чи повному відтворенні нашої інформації та фото?».

Згідно з результатами моніторингу одеських медіа (та й медіа інших областей України), жінки мало виступають героїнями та експертками журналістських матеріалів. У матеріалах друкованих ЗМІ – у 17,5% випадків, в інтернет-виданнях – 15,5%.

На Одещині так мало жінок, які активно беруть участь у суспільно-політичному житті краю, чи медіа оминають їх своєю увагою? Скільки жінок є депутатками, очолюють ОТГ і з якими гендерними стереотипами й дискримінацією вони стикаються в своїй діяльності?

Обговорення цих та інших дотичних питань відбудеться під час неформальної зустрічі за горнятком кави-чаю – гендерної медіа-кав’ярні в приміщенні книгарні-кав’ярні (вул. Катерининська, 77).

Початок о 16:00  в четвер, 26 вересня.

Захід відбудеться за участі:
Євгенії Генової – редакторки сайту «Ізбірком»,
Тетяни Жарської – голови Великомихайлівської ОТГ,
Ольги Квасницької – депутатки Одеської міської ради,
Оксани Піднебесної – регіональної консультантки Асоціаціі міст Украіни,
Ганни Позднякової – депутатки Одеської міської ради,
Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».

На зустрічі також буде презентовано Порадник із гендерної чутливості українських медіа.

Кількість місць обмежена.

Про свою участь у заході просимо повідомити до 16.00 середи 25-го вересня за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_________________

Гендерна медіа-кав’ярня відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

П'ятий Гендерний медіа-форум, що відбувся 19 вересня в Києві, зібрав близько пів сотні журналісток і журналістів з усіх регіонів України, експерток у сфері медіа, аби обговорити питання гендерної чутливості сучасних українських ЗМІ. 

Для збільшення натисніть на зображенні

За результатами моніторингу регіональних медіа, проведеного Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині і мережею прес-клубів України, порівняно з 2017 роком Індекс гендерної чутливості у 2019 році зріс на 7%, однак він досі залишається невисоким: лише в 1/3 - 1/5 випадків у журналістських матеріалах жінки є їх героїнями і коментують ті чи інші теми, вони майже невидимі в публікаціях про політику, економіку, війну і спорт. 

Інститут масової інформації вперше провів дослідження, кого найбільше постять у соцмережах онлайн-медіа. За словами медіа-аналітикині організації Яни Машкової, і в текстовому, і візуальному контенті домінують чоловіки: їх зображення розміщують уп'ятеро частіше, ніж зображення жінок; лише в 20% жінок зображено крупним планом, тоді як чоловіків - 79%. Експертка звернула увагу і на дисбаланс у темах, адже більшість повідомлень про політику та міжнародні справи ілюстрована чоловіками. 

Як уникати такого дисбалансу - ділилася досвідом журналістка, в минулому - редакторка ВВС.ua Ніна Кур'ята. "Ми просто сіли і порахували, скільки у нас зображень жінок і чоловіків ілюструють новини та інші тексти, про кого ми пишемо. Ви можете зробити це у своїх редакціях. Такий аналіз дає дуже чітку картину і наштовхує на розуміння, чи в медіа все добре з гендерною чутливістю, чи треба щось міняти", - зазначила спікерка.