You are here: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Волинський прес-клуб

груд.22

Журналіст(к)и регіональних медіа готові створювати гендерно чутливий медіа-простір

Упродовж 2017 року 47 журналістів і журналісток регіональних медіа підписало Декларацію гендерно чутливої  журналістики. Це відбулося, зокрема, під час професійних зустрічей у форматі гендерних медіа-кав’ярень в 11 обласних центрах України.

У Декларації йдеться про «готовність дотримуватися гендерного балансу в публікаціях, не використовувати гендерно стереотипного і  сексистського контенту, вживати фемінітиви на позначення назв професій, посад, видів діяльності жінок».

Ініціатива формування в Україні гендерно чутливого медіа-середовища зародилася ще в 2013 році і за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюс) була реалізована спочатку на Волині, а в 2017 році – поширена на інші області України.

«Нам неодноразово доводилося стикатися з дискримінаційним контентом у медіа, – зауважує Богдана Стельмах. – З одного боку, ми розуміємо, що журналістика є відображенням стереотипного ставлення суспільства щодо жінок і чоловіків, а з іншого переконані, що, складаючи найбільшу частку інформаційного простору, вона чи не найбільше впливає на формування світогляду громадян. Саме тому вважаємо, що гендерно чутливі медіа допомагатимуть розвивати недискримінаційне суспільство».

«Для того, щоб позбутись сексизму та дискримінаційних практик, потрібні зміни свідомості на індивідуальному рівні журналістів і журналісток, редакційної та регулятивної політики. Навіть найкращий закон щодо гендерно чутливої  журналістики буде пробуксовувати, якщо не буде підтримки, розуміння та волі для її впровадження. Тому, розуміючи комплексність підходу, пропонуємо впроваджувати стандарти гендерної етики та недискримінації і тішимося, що маємо підтримку цієї ініціативи. Якщо ви належите до тих журналістів і журналісток, котрі роблять або готові робити медіа-простір гендерно чутливішим, запрошуємо підписати Декларацію і будемо раді співпраці»

Журналіст(к)и, котрі підписали Декларацію гендерно чутливої журналістики. Долучитися можна за посиланням - http://bit.ly/2DuHMQn 

Також ви можете ознайомитися з Індексом гендерної чутливості регіональних медіа, отриманим за результатами моніторингу журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань 22 областей України. Моніторинг здійснено Волинським прес-клубом і Гендерним центром у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

 
груд.15

На шляху до гендерно чутливих медіа: Тернопіль

- Якщо інопланетянин приїде до Тернополя і купить місцеві газети, то зробить висновок, що жінки тут не живуть, - так охарактеризувала рівень гендерної чутливості тернопільських медіа голова ГО "Гендерний центр на Волині" й експертка проекту Волинського прес-клубу "На шляху до гендерно чутливих медіа: від теорії до практики" Оксана Ярош на зустрічі з регіональними журналістками.

Пані Оксана, зокрема, зазначила, що дотримання гендерного балансу в медіа є не забаганкою, а необхідністю, адже жінки складають трохи більше 50% населення України, а їх присутність у журналістських матеріалах значно менше, аніж чоловіків: жінок-героїнь публікацій втричі менше чоловіків, а жінок, котрі дають коментарі з певних питань (експерток) менше учетверо, а то й уп'ятеро.

"Такий дисбаланс призводить до консервації "чоловічих" і "жіночих" професій, діти не бачать прикладу, що і жінки, і чоловіки можуть реалізовувати себе в будь-якій сфері", - наголосила Оксана Ярош.

Учасниці медіа-кав'ярні зауважували, що часто жінки відмовляються давати коментарі, навіть коли до них звертаєшся, і це суттєво впливає на гендерний баланс у матеріалах. Окрім того, якщо вони надсилають офіційний запит на коментар у певний заклад, наприклад - університет, усі відповіді отримують від чоловіків. Однак, вони погоджуються, що, крім зовнішніх факторів, існують і суб'єктивні чинники: сформована база експертів, які завжди "на підхваті", а нових або важко знайти, або не було такої мети.

"Присутність жінок у "нежіночих" темах (політиці, економіці, спорті, війні), а чоловіків - у "нечоловічих" (соціальних) - робить їх видимими. Як і вживання фемінітивів на позначення посад і діяльності жінок. Бо доки ми називатимемо жінок журналістАМИ, директорАМИ, менеджерАМИ, керівниКАМИ - доти будемо сприяти стереотипному розподілу гендерних ролей у суспільстві", - зауважила координаторка Волинського прес-клубу і керівниця проекту Богдана Стельмах.

Однак тішить те, що ситуація в медіа все ж змінюється, про що зауважили й учасниці зустрічі, значна частина яких підписала Декларацію гендерно чутливої журналістики.

_____________

Захід відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)


 
груд.12

На шляху до гендерно чутливих медіа: Рівне

У матеріалах на яку тему переважають жінки, а в яких чоловіки рівненських друкованих та інтернет-видань? Чим зумовлений дисбаланс і чи можливо змінити ситуацію? Як зробити жінок видимими в політичній та економічній сферах, а чоловіків - у соціальній? 

На ці та інші питання шукали відповіді учасниці й учасники гендерної медіа-кав'ярні, що відбулася 11 грудня у Рівному. На зустрічі було презентовано результати гендерного моніторингу регіональних медіа 22 областей України, зокрема - індекс їх гендерної чутливості, який грунтувався на рівні присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах і фемінітивів на позначення посад і видів діяльності жінок.

"Ми хочемо показати, що низька представленість жінок у медіа, з одного боку, є відображенням ситуації в суспільстві, а з іншого - зумовлена суб'єктивними чинниками: журналісти звертаються за коментарем до вже відомих їм осіб, не шукаючи нових експертів чи експерток у певній темі. Таку ситуацію можна і варто змінювати, і тоді наступні покоління будуть сприймати жінок у політиці, або чоловіків у дошкільній освіті як звичне явище", - зауважила гендерна експертка, голова ГО "Гендерний центр" Оксана Ярош.   

Голова Рівненського прес-клубу Аноніна Торбіч із приємністю зауважила, що за обидва періоди моніторингу (лютий і серпень 2017 р.) сексистського контенту у рівненських медіа не помітила, хоча стереотипні образи траплялися. А найбільше фемінітивів використовує видання "Льонокомбінат". 

На переконання голови Центру підтримки громадських ініціатив "Чайка" Лариси Гунько, у своїй діяльності журналістам варто взяти до уваги гендерну складову, це одне із їхніх надзавдань, адже читацька аудиторія - різноманітна і потрібно враховувати потреби й особливості кожної людини.

А медіа-експерт Сергій Штурхецький наголосив, що гендерна складова пронизує усі професійні стандарти діяльності журналістів, а рівна представленість жінок і чоловіків у журналістських матеріалах позитивно впливатиме і на економічну складову діяльності медіа.

Більше фото - на сторінці організації у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)


 
груд.11

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості тернопільських медіа

Наскільки гендерно чутливі тернопільські медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Тернополі гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 14 грудня 2017 року о 14 год. у приміщенні Дружньої ресторації «Мамонт»  (Площа Героїв Євромайдану, 3).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу тернопільських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа»

Захід відбудеться за участю:

  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
  • Оксани Ярош – гендерної експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр» (Луцьк)
  • Тетяни Тарасенко – журналістки, заступниці голови правління Тернопільського прес-клубу, експертки з моніторингу проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» у Тернопільській області.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти тернопільських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Анжели Кардинал (тел.: 096-390-30-25, 050-528-03-15 e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Останній день зголошення – 12 грудня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 
груд.08

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Ще раз про розподіл часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю в одному з комунальних ЗМІ. Ми вибрали форму власності газети як Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Нас 5 співзасновників, тому частки будуть ділитися на цю кількість частин. Редактор сьогодні сказала, що хоче забрати собі 51 відсоток, ще одна людина отримає 13, а троє інших – по 12 відсотків. Аргументація такого «розподілу» дивна – мовляв, буде простіше, коли хтось один приймає рішення і на документі ставиться один підпис, а не 3-4. Наскільки законними є її дії? Чи є якийсь законний алгоритм розподілу часток, який чітко регламентує, хто, скільки і з якої причини отримає?

Ще більше здивувала відповідь на запитання, як будуть виплачуватися дивіденди. Вона відповіла, що на їх суму не впливає частка кожного співзасновника, так як збори можуть прийняти рішення розподіляти їх порівну. Але ж у неї буде 51% частки, а значить «збори» приймуть таке рішення, яке прийме вона. Наскільки правильні мої припущення? Чи маємо ми право відмовитися від такого «чесного» розподілу?»

Дійсно, отримавши 51 відсоток, головний редактор отримує повний контроль над товариством. Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Ніхто ж не примушує Вас проголосувати за надання головному редактору частки в розмірі 51 відсоток. На зборах трудовий колектив має право запропонувати свій варіант поділу статутного капіталу і проголосувати за нього. Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно  розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства, за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:- «Методика  визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005  N 274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);

– «Методика  обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 07.06.2005  N 252,  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 853/11133 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0853-05).  Ці методики розроблені для  визначення  розмірів  майнових паїв і можуть бути застосовані для визначення часток в майні реформованого підприємства. Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” саме за трудовим колективом редакції передбачив пріоритетне право на реформування, а не за керівником редакції. При заснуванні нового, реформованого підприємства, саме члени трудового колективу вже в якості засновників, приймають рішення по розподілу часток і обранню керівника (головного редактора).

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 
Сторінка 2 з 127

Архів

2018
січня
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook