Близько сотні журналісток і журналістів регіональних медіа засвідчили свою готовність продукувати гендернонедискримінаційний контент. Під час зустрічей у форматі гендерних медіа-кав'ярень, організованих Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та мережею прес-клубів України упродовж 2017-2018 рр. у 22 областях, вони підписали Декларацію гендерночутливої журналістики. 

У ній ідеться про "готовність дотримуватися гендерного балансу в публікаціях, не використовувати гендерностереотипного і сексистського коненту, вживати фемінітиви на позначення професій, посад, видів діяльності жінок".

"Дуже важливо, аби ми вибудовували недискримінаційний простір, зокрема - за ознакою статі, - зауважує координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах. - І медіа, які, з одного боку, відображають загальний стан суспільства, певні його маркери і світоглядні норми, з іншого боку, виконують інформаційну та виховну функції, впливають на формування світогляду кожної людини, а отже - значною мірою відповідають за те, яким чином те суспільство реагує на відмінності".

«Починати зміни треба на індивідуальному рівні, зі зміни свідомості журналістів і журналісток, редакційної політики медіа, - переконана гендерна експертка, голова Гендерного центру Волині Оксана Ярош. - Чудово, що є чимала кількість тих, хто вже формує недискримінаційний контент. Запрошуємо всіх інших журналістів і журналісток долучатися до нашої ініціативи і формувати гендерночутливий медіа-простір».

Список журналістів/журналісток, які підписали Декларацію

Підписати Декларацію гендерночутливої журналістики можна за посиланням - http://bit.ly/2DuHMQn 

Також ви можете ознайомитися з Індексом гендерної чутливості регіональних медіа, отриманим за результатами моніторингу журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань 22 областей України.

____________

Проект "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" реалізовано Волинським прес-клубом і Гендерним центром Волині у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюс), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID.

Третій Гендерний форум регіональних медіа відбувся днями у Миколаєві. Участь у ньому взяли журналістки і журналісти херсонських кіровоградських, одеських і миколаївських ЗМІ. 

Спікерками форуму були: Оксана Ярош – докторка політичних наук, директорка Гендерного центру Волинської області, гендерна експертка; Богдана Стельмах – координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики»; Олена Стрельник – докторка соціологічних наук, гендерна дослідниця, авторка книги «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології»; Світлана Гаращенко — експертка з оцінки гендерного впливу; Наталія Делієва - голова ГО "Асоціація жінок України "Дія".

На зустрічі йшлося, зокрема, про те, чому гендерний підхід важливий і необхідний в усіх сферах, про роль медіа у поширенні панік навколо "кризи сім'ї", сучасний жіночий громадський активізм. Також було презентовано результати гендерного моніторингу журналістських матеріалів, мапа найбільш гендерночутливих регіональних медіа і Порадник із гендерної чутливості українських медіа.

Як зазначила Богдана Стельмах, "дотримання гендерного балансу – одна зі складових стандартів журналістики. З іншого боку, це дає можливість чоловікам і жінкам бути видимими в своїх професіях, діяльності, видах зайнятості тощо».

Незважаючи на загрозу із боку праворадикалів, захід відбувся великою мірою завдяки охороні поліції, за що всі ми щиро вдячні. 

Більше фото - на сторінці прес-клубу у Facebook

______________

Форум відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО «Міська рада вчинила з редакцією нечесно. Коли ми починали процес роздержавлення, нам обіцяли подальшу підтримку. Попри те, що, за Законом, пріоритетне право на висвітлення діяльності міської ради (колишнього засновника) після реформування має саме  наше видання. Чи, може, я не правий? Однак після того, як ми завершили процес роздержавлення, міська рада уклала угоду про висвітлення своєї діяльності з іншою газетою нашого міста. Їхній аргумент – значно більший тираж тієї газети. Чи можемо ми якось захищати свої права і якщо так, то яким чином повинні діяти?»

– Згідно пункту 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», одним із видів державної підтримки реформованих редакцій  є «надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування». Таким чином пріоритет надається не на висвітлення діяльності ради, а на укладання договорів про висвітлення діяльності.

Волинських журналісток і журналістів запрошують до Львова на прес-конференцію «Захист споживачів фінансових послуг: Як покращити становище українців». Захід відбудеться 16 серпня 2018 р. з 10:30 до 12:30 у Львівському прес-клубі (проспект Шевченка, 11, 2-й поверх). 

Участь у прес-конференції візьмуть:

• Юлія Вітка, заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»;
• Олег Лаврик, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності;
• Тетяна Бурак, експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

 До обговорення пропонуються такі питання:

• Чому український споживач фінансових послуг не захищений сьогодні?
• З яких питань фінансові установи найчастіше порушують права українських споживачів фінансових послуг?
• Які законодавчі зміни необхідні для захисту споживача фінансових послуг в Україні?
• Хто такий фінансовий омбудсмен та як установа фінансового омбудсмена  буде працювати, щоб захистити споживачів фінансових послуг в Україні?
• Чим відрізнятиметься вирішення спорів у позасудовому порядку, через установу фінансового омбудсмена, від судового розгляду?
• Які проблеми вирішить створення установи фінансового омбудсмена в Україні та чому буде вигідно, в першу чергу, для споживачів фінансових послуг*

___________

Захід проводиться за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Трансформація фінансового сектору в Україні».

Додаткову інформацію про засідання Львівського прес-клубу можна отримати за телефонами: (044) 490 6988/90, (050) 913 6835, (067) 670 7730.

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Редакція стоїть перед проведенням установчих зборів, затвердженням передавального акту, обранням організаційно-правової форми та прийняттям Статуту. Виникла ціла низка запитань. Чи можна затвердити передавальний акт, обрати організаційно-правову форму і прийняти статут на установчих зборах?

У посібнику «Районки стають незалежними. Другий етап», виданому  «Тернопільським прес-клубом», зазначається, що такий акт, зокрема, затверджується рішенням засновників: розпорядженням РДА та сесією райради. Те саме зазначено і в посібнику «Юридичні аспекти реформування ЗМІ». Але ця норма ніде не прописана. Та й, як на мене, якщо засновники виходять зі складу засновників, то логічно, що вони погодилися передати й майно. Крім того, у посібнику написано, що справжність підписів на передавальному акті засвідчується нотаріально. Це справді така норма закону? І чи прописана законодавчо сама форма такого акту? І, нарешті, чи можна обирати організаційно-правову форму  на перших установчих зборах, чи для цього проводяться окремі збори? І яку організаційно-правову форму, на вашу думку, правильніше вибрати?».