На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Звернулася до міської ради з запитом про надання мені публічної інформації. Отримала відповідь, що моє звернення буде розглянуто у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Скажіть, чи правомірні такі дії ради?».

– Щоб відповісти, чи правомірні дії ради, треба визначитися з тим, чи була запитана Вами інформація публічною. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У серпні Індекс гендерної чутливості волинських медіа сягнув 41%. Він вищий червневого та квітневого показників, але тримає лише п'яту сходинку серед регіональних видань України (у лютому 42% було найвищим показником). 

Такими є результати моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа, проведеного 11-17 серпня 2019 р. Для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета », «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Згідно отриманих даних, у друкованих ЗМІ жінки є експертками (тими, хто коментує ті чи інші теми, події, явища) у 32% випадків (у червні – 23%), а героїнями – в 36% (у червні – 29%). Лише жінки коментували теми культури та медицини і лише чоловіки – спортивні події. Лише чоловіки є героями матеріалів на освітню тематику і про волонтерство. Майже однакова кількість героїнь і героїв – у рубриці «інше» (більшість питань стосується порушень, де скоюють їх чоловіки, а жінки зазвичай є потерпілими і свідками).

Для збільшення натисніть на зображенні

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа 24 областей України у серпні склав 37%. Це - найвищий показник порівняно з іншими місяцями, в яких відбувався моніторинг (у лютому і квітні він складав 32%, у червні - 34%). Такими є дані четвертої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа, проведеного 11-17 червня 2019 року у 24 областях України Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

У журналістських матеріалах присутність жінок як експерток (тих, котрі коментували ті чи інші питання) склала 34%, а героїнь - 28%. При цьому у друкованих ЗМІ простежується вищий відсоток залученості жінок (35% експерток і 30% героїнь), аніж в інтернет-виданнях (33% експерток і 28% героїнь). 

Для збільшення натисніть на зображенні

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Після реформування головний редактор став директором товариства і через декілька місяців почав звільняти працівників редакції та погрожує повиключати зі складу засновників.  Як цьому можна протидіяти?».

– Треба не забувати, що директор  – такий же найманий працівник, як і всі інші. Саме ви, разом з іншими засновниками реформованої редакції, призначили його на цю посаду. Статті 29 і 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначають, що загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства (в нашому випадку директора). Для того, щоб змінити керівника, потрібно скликати загальні збори учасників товариства на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Процедура, яку ви оберете, повинна відповідати статтям 31-36 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також порядок денний, крім припинення повноважень (звільнення) з посади директора, повинен містити і обрання на цю посаду іншого керівника. Пункт 13 статті 39 цього ж закону передбачає, що «Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу». Саме ви, учасники товариства, вирішуєте, хто буде обіймати посаду керівника, і це не обов’язково повинен бути хтось із учасників товариства, ви можете найняти на посаду директора будь-кого.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція на момент реформування знаходилася в будинку, що належить районній раді, але на балансі знаходиться у комунального підприємства. Нам потрібно укласти договір оренди. З ким ми повинні його укладати?».

– Швидше всього, власником будівлі є територіальна громада, а районна рада тільки здійснює управління. «Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджені  наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005  № 76, дають наступне визначення балансоутримувача і власника будинку (аналогічне визначення містила і стара редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги»):