You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Волинський прес-клуб

бер.04

Гендерночутлива журналістика: в Полтаві відбулася тематична медіа-кав'ярня

Що таке "гендер", "гендерна рівність", як розпізнавати гендерні стереотипи й сексизм і чому важлива гендерночутлива журналістика - йшлося під час гендерної медіа-кав'ярні у Полтаві, організатором якої стала редакція інтернет-видання "Кolo.news". Захід відбувся в межах проєкту Волинського прес-клубу, підтриманого Українською медійною програмою Internews.

Для збільшення натисніть на зображенні

Детальніше...
 
бер.02

«Слово правди» і «Район.Шацьк» - найбільш гендерночутливі видання Волині: результати лютневого моніторингу

Для моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який проводився вперше, було обрано 10 видань: 5 друкованих – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди»; 5 інтернет-видань –  «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк». Упродовж 11-17 лютого 2020 р. було проаналізовано 723 публікації (194 – у друкованих ЗМІ, 529 – в онлайн-медіа).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

Загальна представленість жінок у волинських локальних медіа значно менша, аніж чоловіків. У лютому 2020 року цей показник складає: у друкованих – 38,5%, в інтернет-виданнях – 25,5%.

В онлайн-виданнях експертки складають всього 17%. В основному їхні коментарі наявні у матеріалах про місцеву владу, освіту, культуру та екологію. Зокрема, найчастіше вони дають коментарі чи роз’яснення, як посадовиці. Чоловіки у більшості проаналізованих матеріалів є експертами/героями у матеріалах про роботу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, в інформаціях кримінального характеру, питаннях культури та релігії (часто згадуються священники), при висвітленні спортивних подій, а також інформаціях на тему війни (період моніторингу співпав із вшануванням річниці виведення військ з Афганістану, а тому ця тема присутня у  всіх ЗМІ).

Для збільшення натисніть на зображення

Детальніше...
 
бер.02

Індекс гендерної чутливості* гiперлокальних медіа України у лютому 2020 р. - 38%

У лютому 2020 року в Україні стартував гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань. Таке дослідження відбувається вперше. Його ініціювала і здійснює громадська організація Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews).

Для дослідження в 24 областях України було обрано по 5 друкованих (реформованих ЗМІ, які раніше були комунальними) і 5 інтернет-видань (журналістських сайтів, не агрегаторів новин), які працюють на гіперлокальному рівні – районів, міст і містечок. Аналіз публікацій відбувався впродовж 11-17 лютого за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.

«У 2017 і 2019 році ми вже проводили подібний моніторинг, але тоді досліджували контент регіональних медіа – тих, котрі працюють на рівні областей і обласних центрів. Порівняння результатів двох моніторингів показало ріст рівня гендерної чутливості на 7%. Тож ми вирішили, що варто звернути увагу на контент реформованих друкованих ЗМІ й інтернет-видань, які працюють на рівні районів і малих міст. По-перше, тому, що обласні медіа періодично бувають під прицілом різноманітних досліджень, а на гіперлокальні звертають менше уваги. А гендерний аналіз контенту загалом проводиться вперше. По-друге, вони мають більше можливостей для підвищення свого професійного рівня, ніж гіперлокальні в силу різних причин, тож наш моніторинг не завершиться підбиттям підсумків – ми плануємо продовжити з ними більш тісну співпрацю», – зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.

Згідно даних лютневого моніторингу, найбільш гендерночутливими є видання Харківської області (51%). На другій позиції – вінницькі (47%), на третій з мінімальним відривом – івано-франківські (46%) медіа. Видання Київської та Рівненської областей потрапили на 4 позицію (по 43%), Волинської – на 5 сходинці (42%), по 41% - у львівських і чернівецьких видань, у хмельницьких – 40% і по 39% – у житомирських і тернопільських медіа. Найнижчий Індекс гендерної чутливості – у херсонських видань (27%).

Для збільшення натисніть на зображення

Детальніше...
 
лют.24

Що таке гендер? Написання гендерночутливих текстів: mission possible. Гендерна медіа-кав'ярня у Полтаві

У сучасному суспільстві медіа мають величезний потенціал для соціальних змін. Вони можуть як перешкоджати, так і прискорювати структурні зміни, спрямовані на досягнення гендерної рівності. 

  • Поняття «гендер». Гендерна рівність і нерівність.
  • Становище жінок і чоловіків в Україні. Чому важливо досліджувати гендерні розриви.
  • Як розпізнавати гендерні стереотипи й сексизм, а також як їм протидіяти,
  • Гендерночутлива журналістика: чому та як потрібно писати про гендерні питання.

Про це йтиметься під час Гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 27 лютого 2020 року о 16 год. у приміщенні кафе-кондитерської «Ваніль» за адресою вул. Небесної Сотні, 9/17.

Основна спікерка – Тетяна Іваніна, тренерка, експертка з гендерної політики та гендерного бюджетування, голова ГО «Бюро гендерних стратегій і бюджетування».

Також на зустрічі презентують Порадник із гендерної чутливості для медіа.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуємо журналісток/журналістів полтавських медіа, громадських активісток/активістів, блогерів/блогерок, яким цікава тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць – смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та по додаткову інформацію звертайтеся, будь ласка, до Наталки Сіробаб (тел.: (095) 679-39-36, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

Останній день зголошення – 25 лютого (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 
лют.21

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ . Про обов’язок друкувати рекламу державною мовою

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Вдячні за консультацію щодо положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», пов’язаних з друком газет. Чи не могли б ви також роз’яснити ситуацію із строками обов’язкової публікації українською мовою реклами в газетах?».

– Із цим запитанням ви трохи спізнилися. Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” почав діяти 16 липня 2019 року. Стаття 32 цього Закону “Державна мова у сфері реклами” набрала чинності “через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом”, отже, 16 січня 2020 року.

Детальніше...
 
Сторінка 2 з 159

Архів

2020
квітня
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook