На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ми зараз готуємося до створення сайту газети. Чи можна, щоб власником доменного імені цього сайту була фізична особа?».

– Якщо ви створюєте сайт друкованого ЗМІ, то для його розміщення в мережі інтернет (на веб-сервері) потрібно надати йому ім’я (домен). Доменне ім’я ― це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Реєстрація доменного імені  не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен.

УВАГА!

Для юридичної допомоги журналістам та редакціям працює «гаряча» телефонна лінія.

Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації надаватиме медіа-юрист Ігор Федоренко. 

______________

«Гаряча лінія» працює в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи потрібно онлайн ЗМІ публікувати розцінки на розміщення передвиборної агітації?»

- Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) – суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Онлайн ЗМІ це інформаційний сайт, який виконує функцію засобу масової інформації. Проект закону «Про медіа» пропонує наступне визначення: «онлайн-медіа – медіа, що поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет, у тому числі з використанням програмного забезпечення та пристроїв для інтерактивних масових комунікацій, крім аудіовізуальних медіа». Виборчий кодекс України в діючій редакції не містить обов’язку для онлайн ЗМІ публікувати розцінки на розміщення передвиборної агітації. В Кодексі прямо зазначено такий обов’язок для друкованих ЗМІ та телерадіоорганізацій. Саме ці два види ЗМІ зобов’язані встановлювати та оприлюднювати розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів відповідним засобом масової інформації не пізніш, ніж у перший день виборчого процесу відповідних виборів.

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та Українська медійна програма (Internews) запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа (друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, інтернет-видань), блогерів/блогерок, які цікавляться тематикою рівних прав і можливостей чоловіків і жінок до участі в Четвертому Конкурсі журналістських матеріалів на гендерну тематику.

До участі в Конкурсі приймаються роботи, опубліковані/подані в ефір у січні-липні 2020 року, окрім матеріалів, створених у межах проєкту «Гендерночутливий простір української журналістики».

На реформовані районні газети чекає нове випробування. Як відомо, «нагорі» вирішили ліквідувати велику кількість районів в усіх регіонах України. Тож багато газет втратять свій районний статус з наслідками, частину з яких навіть складно точно передбачити. З проханням прокоментувати в цьому контексті ситуацію щодо договорів оренди та по висвітленню діяльності ми звернулися до медіаюриста проектів Тернопільського прес-клубу Ігоря Федоренка.

Ось що він сказав:

– Утворення та ліквідація районів в областях України дійсно може призвести до певних непорозумінь, які, до речі, виникають і зараз при створенні об’єднаних територіальних громад. Зокрема, щодо договорів на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та договорів оренди приміщень редакції. На жаль,ще досі є роздержавлені районки, які не уклали договори оренди на приміщення, в яких знаходилися редакції на момент реформування. Одні користуються старими договорами, інші продовжують їх кожний рік, і ось саме для цих редакцій більшу загрозу несе новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Для тих редакцій, які уклали договори на строк 15 і більше років, я в цьому питанні  суттєвих проблем не бачу. Бо чинне цивільне і господарське законодавство передбачає, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди (ч. 3 ст. 284 Господарського кодексу України). За загальним правилом зміна власника не впливає на договір оренди, право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, у тому числі у випадку зміни власника (ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України).