На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Нещодавно довелося почути від бухгалтера про майнову відповідальність засновників підприємства. Але при реформуванні редакції про це не йшлося. То чи справді ми несемо таку відповідальність?».

– Обсяг матеріальної відповідальності учасників напряму залежить від організаційно-правової форми юридичної особи. Всі її види ми тут розглядати не будемо, бо при реформуванні комунальних редакцій створювалися товариства з обмеженою відповідальністю або приватні підприємства. Останні, маючи статутний капітал, поділений на частки, фактично теж є господарськими товариствами.

За загальним правилом, визначеним в статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями  усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.  «Я є співзасновником роздержавленої редакції. Перед щорічними загальними зборами звернувся до керівництва товариства з проханням надати річну фінансову звітність  для ознайомлення. В наданні копії звітності мені відмовили, заявивши, що це конфіденційна інформація. Чи маю я право ознайомитися з документами товариства?»

– Права учасників товариства закріплені в статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статті 116 Цивільного Кодексу України.

Учасники товариства мають такі права:

– брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

– отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

– брати участь у розподілі прибутку товариства;

– отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість;

– вийти у встановленому порядку з товариства;

– здійснити відчуження частки (її частини) у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом.

Запрошуємо волинянок, які хочуть бути більш активними в соціальному та політичному житті громад, на дводенний тренінг "Жіноче лідерство", який відбудеться 30 червня – 1 липня у Луцьку.

Неформальне спілкування, нові знання і знайомства з однодумицями допоможуть подолати комплекси і стати лідерками позитивних змін у власному житті і в громаді.

Навчання відбуватиметься з 9.30 до 18.00 з дотриманням усіх санітарно-епідеміологічних вимог, що діятимуть на той час.

Для участі в тренінгові просимо до 29 червня заповнити Анкету

Кількість учасниць обмежена.

Якщо виникли запитання – пишіть на адресу:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Тренінг – частина проєкту “Голос жінки має силу – 2020”, який реалізується Фундацією прав людини за підтримки Інституту міжнародних культурних зв’язків ІФА та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Регіональний партнер проєкту – ВОГО “Волинський прес-клуб”.

Третій хвилі моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який проводився 11-17 червня 2020 р., підлягали публікації тих самих 10 видань, що й у лютому та квітні. Серед 5 друкованих це – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк». Усі видання продовжують працювати у штатному режимі, використовуючи періодично дистанційну форму роботи.

Кожне видання ми проаналізували за кількома категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та відслідковували наявність матеріалів на гендерну тематику.

Кількість матеріалів, яка присвячена пандемії, зменшилася на 12% у порівнянні з квітнем і становить 15% від загальної кількості. Левова частка публікацій щодо коронавірусу стосується наведення лише статистичних даних в регіоні, конкретних районах та Україні. Суттєво зменшилася кількість інформацій щодо забезпечення медзакладів для протидії Covid-19. У цьому періоді розповідали про ситуацію із ЗНО через карантин, посилення карантинних заходів, роз’яснювали особливості процесів одруження.

Лише в матеріалах друкованих видань спостерігаємо відносний баланс жінок і чоловіків: героїнь матеріалів тут втричі більше, ніж героїв, однак експертність представлена переважно чоловіками.

Для збільшення натисніть на зображенні

Третій етап гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який було проведено 11-17 червня, показав, що для одних медіа жінки існують, а для інших - ні. 

Наприклад, загальна кількість жінок як героїнь та експерток (тих, чию думку запитували, кого цитували) у матеріалах полтавських видань становить 30%, волинських - 31%, закарпатських і хмельницьких - по 32%, київських і тернопільських - по 33%, тоді як у вінницьких - 45%. Фемінітиви стають нормою для редакцій тернопільських (75%), волинських (72%), рівненських (70%) медіа, тоді як абсолютно ігнорують їх видання Сумської області - усього 11%. Трохи більше, однак вкрай мало - у публікаціях запорізьких і миколаївських медіа (по 20%).

Для збільшення натисніть на зображенні