Кількість матеріалів, які стосуються теми війни, у червні порівняно з квітнем знизилася на 18%. Чоловіки продовжують більше фігурувати у матеріалах про політику та військові дії, жінки – про волонтерство й освітні процеси. Такі дані моніторингу щодо гендерної чутливості волинських медіа, який тривав із 6 по 12 червня 2022 року.
Серед 5 друкованих видань ми аналізували – Ковельську міськрайонну газету «Вісті Ковельщини», Маневицьку районну газету «Нова доба», Любешівську районну газету «Нове життя», Камінь-Каширська районну газету «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонну газету «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район».
Редакції продовжують працювати у штатному режимі, хоча практично всі зауважують, що нині утримувати редакції фінансово надзвичайно складно: передплата газет падає, а в онлайн-виданнях значно зменшився обсяг комерційної реклами.
У квітні окремі видання мали тематичні рубрики, які відображали події війни під єдиними заголовками. Така тенденція збереглася у виданнях мережі Район.in.ua у червні. Тут щодня присутні новини під заголовками: «Реакція світу на війну росії проти України», «Перші шпальти світової преси про війну в Україні», «Ситуація щодо російського вторгнення в Україну». У виданні «БУГ» цього місяця не зафіксована рубрика «Україна переможе: позитивні новини чергового дня героїчної боротьби з окупантом», що спостерігалося у період квітневого моніторингу.
Матеріали про війну складають трохи більше 40% контенту друкованих ЗМІ. Чимало з них – про прощання із загиблими військовими, організацію роботу волонтерської допомоги на місцях та відправку гуманітарних вантажів. Експерток та героїнь у них дещо побільшало – 44% (із 25% у квітні) та 37% (у квітні – 22 %) відповідно.
Для збільшення натисніть на зображенні
В онлайн-виданнях кількість публікацій, у яких присутній контекст війни з росією, зменшилася з 69% до 46%. Майже щодня онлайн-медіа писали про загибель військових та прощання з ними у рідних населених пунктах, безпекову ситуацію на Волині, розміщували звернення Президента України Володимира Зеленського, розповідали про гуманітарні штаби, організацію волонтерської допомоги в громадах області, життя вимушених переселенців та допомогу для них.
Жінок-експерток стало у цій тематиці ще менше – 14% (у червні було 20%), показник щодо героїнь несуттєво зріс – 22% (було 18%). Жінки у матеріалах – це переважно політикині, які мають високі посади і в Україні, і в інших країнах. Чимало жінок і у темі організації гуманітарної допомоги та волонтерської допомоги на місцях.
Для збільшення натисніть на зображенні
Якщо взяти до уваги всі публікації за моніторинговий період, то найбільше чоловіків – у текстах про політику та ситуації, пов’язані з бойовими діями, економікою, культурою та релігією (чимало публікацій присвячені переходу храмів з УПЦ до ПЦУ).
Жінки найчастіше коментували питання освіти, соцполітики та спорту. «Лайфсторі» наявні не у всіх газетах, як це спостерігалося раніше.
Загалом найбільш гендернозбалансованим є наповнення газети «Нове життя». Також колектив у 100% використовує фемінітиви. Високі показники - у видань «Полісся» та «Слово правди».
Для збільшення натисніть на зображенні
З огляду на ці дані найбільш гендерночутливим виданням у червні стало "Нове життя" з ідеальним Індексом 66,7%.
Для збільшення натисніть на зображенні
В інтернет-виданнях рівень представленості експерток та героїнь знову ж таки нижчий, ніж експертів і героїв, і становить - 21% і 35% відповідно.
Найчастіше жінки коментували питання, які стосуються сфер медицини (56%), спорту (100%), освіти (50%), соцполітики (50%). Найбільше героїнь також у цих тематиках.
Чоловіки, як і в друкованих ЗМІ, переважають і як експерти, і як герої у матеріалах політичної тематики, тих, які стосуються, питань війни та армії, культури та релігії, кримінальних новин.
Продовжує спостерігатися тенденція і щодо наявності значно меншої кількості матеріалів про кримінальні події. У цій тематиці переважають чоловіки.
Частка використання фемінітивів у порівнянні з минулим моніторинговим періодом зросла. Найчастіше зустрічаються наступні фемінітиви: «канцлерка», «омбудсменка», «заступниця», «президентка», «уповноважена з прав людини», «викладачка», «жителька». Водночас багато посад урядовиць, політикинь зазначено в чоловічому роді – «лідер партії», «Уповноважений з прав людини», «начальник», «канцлер» тощо.. Лише в одному виданні «Кордон» їх узагалі не виявлено, аналогічно, як і у лютому та квітні. Однак «Кордон» загалом продовжує розміщувати надзвичайно малу кількість матеріалів.
Також зафіксовано знову, як і у лютому та квітні, поєднання і чоловічого і жіночого роду у посаді щодо жінки – «Любов Кравцова, філологиня, консультант», «Спікер та модератор заходу: Наталія Селюкова, експертка з комунікацій у сфері взаємодії органів місцевого самоврядування і громадськості та медіаправа».
Для збільшення натисніть на зображенні
У минулому моніторинговому періоді видання «Район.Ковель», «Район. Рожище», «Район.Шацьк» часто використовували офіційні матеріали для підготовки статей про війну, а також, найімовірніше використовували переклад з іноземної мови матеріалів у рубриці «Перші шпальти світової преси про війну в Україні». У всіх них фактично без винятків вживалися лише маскулінитиви в означенні посад жінок. У червневому періоді моніторингу такі матеріали стали структурованішими, у них значно зросла кількість фемінітивів.
У цьому моніторинговому періоді за індексом гендерної чутливості лідирує видання «Район.Шацьк». На другому місці – «БУГ». Додамо, що у червні покращилися показники гендерної чутливості сайтів мережі «Район.іn.ua», які у квітні значно знизилися.
Для збільшення натисніть на зображенні
Загальний Індекс гендерної чутливості волинських медіа у червні 2022 року склав 54%. Це – друга позиція серед гіперлокальних медіа 24 областей України. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу локальних медіа усіх регіонів України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України