Такими є дані першої хвилі цьогорічного моніторингу регіональних медіа 24 областей України, який провели Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею пресклубів та медіаорганізацій України. Загалом із 13 по 19 лютого було проаналізовано більше 20 тис. публікацій у друкованих та онлайн-виданнях областей і обласних центрів.
Матеріали, об'єднані однією темою - Війна, - склали 47%. Ішлося в них про різні сфери суспільного життя країни: політичні рішення на місцевому та міжнародному рівнях, візити політиків, інформацію про бойові дії - перемоги і втрати, волонтерську участь цивільних, медичну і соціальну допомогу тощо.
Для перегляду натисніть на зображенні
Про жінок в усіх цих темах ішлося як про таких, хто надавали юридичну, реабілітаційну чи волонтерську допомогу, а також - про політикинь, військових в лавах ЗСУ і родичок загиблих чоловіків/синів.
Загалом жінки як експертки (ті, кого цитують у публікаціях, чию думку передають) складають четверту частину від загальної кількості жінок і чоловіків - 26%, а героїні (ті, про кого згадують, але вони не "говорять") - 21%.
Чоловіки переважно коментували хід воєнних дій, ситуацію в області/місті, політичні рішення, а героями були (в тому числі і в прямому сенсі) - переважно як загиблі на фронті бійці.
Ключовими персонами серед жінок були: Наталія Гуменюк - керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України, Ганна Маляр - заступниця Міністра оборони України, Ірина Верещук - віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, міські голови і старости, громадські активістки, волонтерки.
Серед чоловіків - Президент України Володимир Зеленський, Міністр оборони України Олексій Рєзніков, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, представник ГУР МО України Андрій Черняк, Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, голови ОВА та міські голови.
Для перегляду натисніть на зображенні
Найбільше жінок-експерток у матеріалах, що різною мірою зачіпали питання, пов'язані з війною, - у виданнях Черкаської області (38%), дещо менше - Чернігівської та Херсонської областей (по 35%), а також Івано-Франківської (34%) та Чернівецької (33%). У 38% випадків як героїні публікацій були присутні жінки у волинських медіа, в 35% - запорізьких, по 33% - у харківських та херсонських.
Для перегляду натисніть на зображенні
Якщо брати весь проаналізований контент, то кількість жінок як експерток і героїнь значно вища, однак все одно складає третину від загальної кількості жінок і чоловіків у публікаціях. При цьому в друкованих медіа їх на 6% більше, ніж в новинах сайтів.
Для перегляду натисніть на зображенні
Коментували жінки переважно питання у сфері освіти/науки (45%), охорони здоров'я, культури, соцполітики (по 41%) та волонтерства (38%). Щоправда, і відсоток експерток у політичних та воєнних питаннях зріс на кілька позицій порівняно з даними аналогічного моніторингу 2021 року. Героїнями жінки були найчастіше так само в матеріалах на освітню тематику (39%), про волонтерство (38%), соціальну політики та охорону здоров'я (по 35%).
Для перегляду натисніть на зображенні
Найбільше жінки як експертки присутні в житомирських виданнях (45%) - майже порівну з чоловіками-експертами, героїні - у харківських медіа (40%).
Для перегляду натисніть на зображенні
Показником видимості жінок на лексичному / мовному рівні є вживання фемінітивів. І тут приємно відзначити, що їхня кількість у публікаціях обласних видань дуже висока - більше 90% (а в окремих виданнях зафіксували по 100%, про це напишемо ще додатково). При цьому найнижчий показник - теж більше 50% (в аналогічному періоді 2021 року ми фіксували 25%). Кількість фемінітивів суттєво зросла в медіа тих областей, де вона була критично незначна. І однією з причин став перехід видань на україномовний контент, а також (що є показовим) - розуміння, що фемінітиви в українській мові - це органічно і логічно (бо перехід на українську ще не означає автоматично вживання фемінітивів).
За підсумками моніторингу загальний Індекс гендерної чутливості* у лютому 2023 року склав 46%. Серед регіонів лідерами є рівненські та херсонські медіа (по 52%). На другій позиції з 50% - закарпатські, чернівецькі, івано-франківські, львівські, тернопільські, житомирські та кіровоградські видання.
Такі показники ми отримали вперше за всі роки моніторингу регіональних і гіперлокальних медіа. І основну роль у ньому відіграла кількість фемінітивів. Лишається актуальним питання гендерного балансу в матеріалах, на який суттєво впливає війна в Україні.
Для перегляду натисніть на зображенні
*Індекс гендерної чутливості - середній показник, який виводиться на основі кількості жінок/чоловіків і фемінітивів у матеріалах.
Інфографіка - Дмитра Авраменка, завідувача кафедри дизайну Волинського національного університету імені Лесі Українки
__________________
Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.
