Волинський прес-клуб

Кількість публікацій, які тою чи іншою мірою стосуються життя країни у стані війни, порівняно з лютим знизилася на 8%. Кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, чию думку, висловлювання поширюють) не змінилася і становить усього 26%. Такими є дані гендерного моніторингу матеріалів локальних медіа 24 областей України (підконтрольних), проведеного 10-16 квітня цього року. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Кількість публікацій, які стосувалися війни (це не лише бойові дії, а й волонтерство, культура в час війни, політичні процеси в країні та у світі щодо України тощо), коливається від 17% до 85%. Найвищий відсоток їх - у медіа з регіонів, які найбільше потерпають від війни: харківських (64%), луганських (85%), донецьких (85%), херсонських (84%) і миколаївських (65%).

Переважна більшість публікацій - це інформація про бойові дії, обстріли і загибель військових. Про них говорили речники підрозділів ЗСУ, командири частин, голови обласних військових адміністрацій, обласних, сільських і селищних рад (на нижчій ланці - це переважно жінки). Також усі медіа "облетіла" інформація про "злив" засекречених документів Пентагону, яку коментувала прессекретарка Сабріна Сінгх, і страту українського військовополоненого, на що відреагували як політики вищого рівня України, так і країн світу.

Велика кількість публікацій - про допомогу ЗСУ від волонтерок і волонтерів, благодійні акції митців і мисткинь, освітянок, громадських активісток, мешканок громад. І чудово, що медіа розуміють, наскільки важливо висвітлювати підтримку армії всією країною, значну частину якої роблять жінки.

Писали медіа про обмін полонених, повернення доплат бійцям, вимушених переселенок/переселенців, обговорення програм реабілітації військових, освітній процес в умовах війни.

Для збільшення натисніть на зображенні

Ключовими постатями серед жінок стали: Наталія Гуменюк - керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України, Ганна Маляр - заступниця міністра оборони України, Ірина Верещук - міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Катерина Павліченко - заступниця міністра внутрішніх справ, Сабріна Сінгх - прессекретарка Пентагону, міністерки іноземних країн / представниці міжнародних організацій і структур / амбасадорки, керівниці управлінь, відділів, заступниці голів ОВА, старости громад, народні депутатки.

Серед чоловіків найчастіше фігурували: Президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Олексій Рєзніков, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, народний депутат Олексій Гончаренко, командири, бійці ЗСУ, речники підрозділів, світові політики, голови ОВА, міські, сільські, селищні голови, заступники голів.

Для збільшення натисніть на зображенні

Загалом у всіх проаналізованих публікаціях - а це більше 22 тис. - кількість жінок як експерток знизилась на 1%, а героїнь - на 2%. Такі показники не є суттєвими і можуть коливатися відповідно до кількості проаналізованого контенту. А от кількість фемінітивів суттєво зросла - із 78% до 82%. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Найвищий % жінок як експерток - у матеріалах на тему медицини/охорони здоров'я (42%), соціальної політики  і волонтерства (по 41%), освіти (40%). У цих темах жінки були переважно і героїнями матеріалів. Найменше жінки надавали інформацію в публікаціях про спорт (12%). 

Для збільшення натисніть на зображенні

У розрізі областей найбільший відсоток експерток зафіксовано у публікаціях дніпропетровських і кіровоградських медіа (по 40%), найменше - херсонських (19%). Як героїні публікацій жінки переважають у матеріалах видань Київської області (38%), найменше їх - у закарпатських і черкаських медіа (по 17%).

Для збільшення натисніть на зображенні

Фемінітивами найчастіше послуговувалися журналіст/к/и львівських видань (96%), а також рівненських (94%), івано-франківських, тернопільських і чернівецьких (по 93%). І щоразу їх кількість зростає. Особливо помітно по виданнях, які раніше були російськомовними. 

Серед типових, уже часто вживаних фемінітивів привернули увагу слова "бандитка", "кришувальниця", "глорифікаторка", "навідниця", "кадетка", "травматерапевтка", "почекунка", а також використання таких маскулінітивів як "житель Наталія", "слідчий Олександра".

Найбільш гендерночутливі медіа у квітні:

• "Вінницька газета" (65%)
• онлайн-видання "Новини Черкас" (65%)
• газета "Луцький замок" (64%) - Волинська обл.
• онлайн-видання "ITV" (64%) - Київська обл.
• онлайн-видання "Житомирські новини" (63%) 
• газета "Рівне експрес" (62%) 
• газета "Субота" (61%) - Житомирська обл.
• газета "Західний кур'єр" (61%) - Івано-Франківська обл.
• газета "RIA плюс" (61%) - Тернопільська обл.
• онлайн-видання "Доба" (60%) - Тернопільська обл.
• онлайн-видання "Є" (60%)  - Хмельницька обл.
• онлайн-видання "20 хвилин" (60%) - Житомирська обл.
• онлайн-видання "Кавун.City" (60%) - Херсонська обл.

Загальний Індекс гендерної чутливості видань залишився на рівні лютого - 46%. Лідерство цього разу - у львівських видань (52%), на другій позиції з мінімальною різницею - дніпропетровські, івано-франківські, рівненські, чернівецькій (по 51%), на третій - житомирські, кіровоградські, хмельницькі (по 50%).

Для збільшення натисніть на зображенні

"Очевидно, що значний вплив на цей показник має відсоток вживання фемінітивів, адже із гендерним балансом у контенті локальних медіа ще досить погано. Безперечно, така ситуація зумовлена війною в країні, яка увиразнила гендерні ролі жінок і чоловіків, а також проявила стереотипне розуміння цих ролей. Однак варто зауважити, що змістове і тематичне наповнення залежить від редакції, а отже - редакція регулює, що, скільки і про кого вона пише. Інша справа, що сьогодні колективи редакцій проживають непрості часи і часто не вистачає "рук", аби за всім встежити, не кажучи вже про те, аби продукувати свій контент. З іншого боку, саме зараз, у час переформатування медійного ринку, редакціям варто замислитися над підходами до висвітлення життя суспільства і побудови матеріалів, зокрема - над гендерночутливими", - зауважує координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах. 

___________

*Індекс гендерної чутливості - середній показник, який виводиться на основі кількості жінок/чоловіків і фемінітивів у матеріалах.

Інфографіка - Дмитра Авраменка, завідувача кафедри дизайну Волинського національного університету імені Лесі Українки

__________________

Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.