You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Як не стати жертвою сучасного рабства

«Експортером живого товару» назвали торік Україну в Міжнародній організації з міграції. За останніх 20 років від торгівлі людьми постраждало близько 120 тисяч наших співвітчизників. Про проблему та шляхи її розв’язання говорили у Луцьку в ресторані «Ортеол» на засіданні гендерної медіа-кав’ярні «Жінки, чоловіки, діти в питанні торгівлі людьми». Захід у такому форматі в обласному центрі відбувся вперше.

Вибрана для дискусії тема є вкрай актуальною сьогодні. У червні цього року в держдепартаменті США зазначили: «Українці стають жертвами торгівлі людьми в себе на батьківщині, а також у Росії, Польщі, Іраку, Іспанії, Туреччині, Кіпрі, Республіці Сейшели, Португалії, Чеській Республіці, Ізраїлі, Італії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Чорногорії, Великобританії, Казахстані та Тунісі. Громадян іноземних країн, включаючи Молдову, Узбекистан, Пакистан, Камерун та Азербайджан, змушували працювати в Україні. Найбільш уразливими до торгівлі людьми є українці, які проживають у сільській місцевості з обмеженим доступом до працевлаштування. Українські вербувальники часто застосовують до них насильство, обман та боргову кабалу. Жертв торгівлі людьми експлуатували у сфері будівництва, сільського господарства, промисловості, домашньої роботи, лісозаготівлі, догляду за дітьми та жебрацтва. Діти в дитячих будинках та кризових центрах залишалися уразливими до торгівлі людьми на території України».

Факти торгівлі українцями за кордоном і в межах України непоодинокі, стверджують експерти. Зокрема, представниця Херсонської обласної громадської організації «Успішна жінка» Олена Микитась розповіла про прикрий випадок, що трапився в їхній області. У нелюдських умовах довелося проживати громадянам Молдови: 47 заробітчан змушені були тулитися у хлівах–бараках і їсти з відер.

Також відома історія з вербуванням волинських дівчат у секс–індустрію за сприяння Консульства Польщі на Волині. Минулого літа злочинці вивезли за кордон понад 20 дівчат.

Для боротьби із сучасним рабством створено Міжнародну координаційну раду з протидії торгівлі людьми при Міністерстві соцпраці, але востаннє ця організація засідала 2010 року. Діють також регіональні ради з питань протидії торгівлі людьми.

Однією з причин, які перешкоджають виявляти злочини, є небажання потерпілих громадян звертатися по допомогу. Як розповів старший оперуповноважений відділу боротьби з торгівлею людьми УМВС в області Віктор Кравчук, люди або не знають, що стосовно них вчинили злочин, або не довіряють і звертаються по консультацію до інших структур, або бояться. Окрім того, жінок легше кваліфікувати як жертв, бо найчастіше їх вербують у сексуальне рабство, і це легко довести, а чоловіків, які потрапляють у трудове рабство, дуже важко визнати потерпілими. У зв'язку з цим 2013 року на Волині порушено лише одну справу за статтею 149 Кримінального кодексу України.

До не завжди безпечних закордонних заробітків українців, особливо сільських мешканців, часто підштовхує неможливість працевлаштуватися в себе на батьківщині. Альтернативним виходом із прикрої ситуації на Волині може бути розвиток зеленого туризму, вважає Віктор Вальчук, голова правління правозахисної організації «Велес».

ЯКЩО ВИ ЗБИРАЄТЕСЯ НА ЗАРОБІТКИ ЗА КОРДОН, ТО У «ВАЛІЗУ» ПОКЛАДІТЬ:
=телефони гарячих ліній українського консульства та правозахисних організацій;
=паспорт із трудовою візою;
=перекладений рідною мовою контракт трудового договору з роботодавцем;
=соціальні гарантії;
=ліцензію фірми на працевлаштування;
=відскановані копії документів;
=елементарні знання мови та побутового устрою країни, куди їдете;
=слово–пароль, яке сигналізуватиме про небезпеку.

Ярослава Тимощук

(опубліковано у газеті "Волинь-нова" за 3 липня 2013 р.)

 

Архів

2022
червня
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook