У липні цього року у всіх засобах масової інформації один за одним з’являлися матеріали про резонансні зміни до пенсійного закону, що наклали «податок на вагітність» або «податок на дітей». Минуло два місяці і тема зникла з інформаційного простору. Однак не для всіх. Марина, яка уже півроку як шукає роботу, на днях зіткнулася із дивною ситуацією. На співбесіді замість звичного питання про досвід роботи, вона почула: «А в декрет коли збираєтеся?».
– Так хотілося сказати: не ваше діло, – зізнається молодий економіст Марина (прізвище не називаємо з етичних міркувань – ред.). – А я просто посміхнулася і відповіла скромно: не зараз. Я мріяла про цю роботу, саме у цій фірмі, однак замість роботи отримала розчарування.
За статистикою, таких молодих спеціалісток, які є потенційними декретчицями, часто питають по їх найближчі плани на майбутнє. Згідно із результатами проекту Європейського Союзу та Ліги соціальних працівників України «Знову до роботи», кожна п’ята вагітна жінка зазнавала дискримінації на роботі. Не краща ситуація і в жінок, які уже мають дітей. За інформацією одного з досліджень hh.ua, на проблеми з роботодавцем нарікають 75% опитаних мам, що працюють. Зокрема, їм складно відпроситися з роботи, якщо дитина хворіє, або просто необхідно піти раніше, щоб вирішити питання, пов'язані з малюком.
33,2 % - «податок на вагітність»
Після внесення змін до пенсійного законодавства, що зараховують декретну відпустку до страхового стажу та зобов’язують роботодавців платити державі 33,2% єдиного соціального внеску в цей період, дискримінація потенційних мам посилиться, оскільки для роботодавця нові зміни принесуть чималі фінансові незручності.
Звісно, у даних змінах є позитиви. Начебто. Зокрема, про це в один голос стверджують працівники пенсійного фонду. Мовляв, жінка у такому випадку стає більш соціально захищена, і 4 місяці передпологової відпустки зараховується до пенсійного стажу. Однак, аби це реалізувалося, роботодавець повинен із власної кишені (!) сплатити 33,2% податку від суми нарахування. І додатково виплачена сума оподатковуватиметься ще 2%, які недоотримає жінка.
Згідно із законом про відпустки, матеріальна допомога у зв’язку з пологами і народженням дитини сплачувалась і раніше. Жінка мала право на таку виплату від роботодавця, який мав відпустити її на 126 днів. Але сплачував не роботодавець, а фактично Соцстрах через роботодавця, який протягом того періоду, коли жінка працювала, здійснював соціальні відрахування у різні фонди. І перед пологами жінка отримувала грошову виплату у розмірі 4 заробітних плат. Однак ці кошти не оподатковувалися. А оскільки грошей у бюджеті не вистачає на виплату декретних, тягар вирішили перемістити і на плечі роботодавця.
Якщо користуватися нескладними математичними розрахунками і взяти для прикладу середньомісячну виплату декретної відпустки у розмірі 2 500 гривень, то перед пологами жінка повинна отримати 10 000 гривень. Із цієї суми жінка має перерахувати 2% у пенсійний фонд. До того ж, роботодавець у той же пенсійний фонд повинен сплатити 3320 грн.
«Це дискримінація», – експерти одноголосно
Експерти в один голос заявляють, що такі нововведення дискримінують жінок і роблять неконкурентноспроможними на ринку праці, адже лише вони мають таку чудову можливість піти у передпологову відпустку.
– Будь-який роботодавець, що стоїть перед вибором брати на роботи жінку, чи чоловіка, обере чоловіка, щоб не сплачувати додаткові внески державі. Звичайно, офіційно ніде цього звучати не буде. Це працюватиме на психологічному рівні, – пояснює психолог Мирослава Мушкевич.
Вона додає, що сучасний образ жінки продовжує відповідати традиційним гендерним стереотипам: "жінка-дружина", "жінка-мати".
– Ці образи не лише ускладнюють соціалізацію жінки, але й стають бар’єром на шляху до її професійної самореалізації, протирічать правді життя, яка потребує від сучасної жінки стійкості, відповідальності, впевненості та інших якостей, які допомагають справлятися із складними життєвими ситуаціями як у суспільстві, так і в сім’ї. Це, у свою чергу, формує низьку особистісну самооцінку жінок, їх готовність приймати свій другосортний статус на ринку праці. І, як наслідок, – негативне сприйняття своїх шансів на ринку праці, готовність на будь-яку роботу, аби працювати. Таке прийняття нерівності на ринку праці, де чоловіки приймаються, а жінкам відмовляють, може стати формою самообмеження зі сторони жінок, готовності погоджуватися, при високому рівні освіти та професійності, на менше оплачувану і низько статусну роботу, – наголосила спеціаліст.
Доки жінки через власну "неповноцінність" шукатимуть роботу нижчого рангу, або ж виховуватимуть дітей і варитимуть борщі вдома, чоловіки успішно підніматимуться по кар’єрних сходах – як це було кілька десятиліть тому. Адже, зважаючи на такі зміни до пенсійного законодавства, роботодавцям буде легше не приймати на роботу молодих дівчат і перспективних мам в одній особі, а надавати перевагу чоловікам або старшому поколінню жінок.
Соціальний захист чи гендерна нерівність?
Навколо ситуації із пенсійними нововведеннями більше шуму, як самої справи, кажуть представники влади. Зокрема, в уряді заявляють, що це не дискримінація жінок і тим більше не гендерна нерівність, а соціальний захист прекрасної половини людства. А на заклики про те, що дані зміни призведуть до того, що молодим дівчат важче буде працевлаштуватися, владці заспокоюють: непорядних роботодавців будуть карати.
– Згідно Статті 43 Конституції України кожен громадянин України має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, – наголошує юрист Віктор Вальчук. – Під час прийняття на роботу забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомості про їх партійну й національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП України). Тобто, у жінки не мають права запитувати про вагітність чи вимагати будь-які документи, що засвідчують її фізичний стан.
За незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів працедавець може понести кримінальну відповідальність. Тобто, якщо роботодавець дізнається про вагітність своєї працівниці, то це не привід її звільняти.
– Звичайно, факт звільнення з особистих мотивів установити дуже важко — можна тільки підозрювати, що звільненню того чи іншого працівника сприяли особисті мотиви посадової особи. Така підозра ґрунтується не лише на конкретних документах, а й на поясненнях працівників роботодавця, – пояснює юрист Віктор Вальчук.
До речі, в Інтернеті з’являються історії про те, як молодих жінок під час прийому на роботу змушують підписувати угоди не вагітніти або пропонують зарплату в конвертах, аби уникнути витрат на новий «податок». А вже вагітних дівчат керівники змушують перевестися на мінімальний оклад, аби потім сплачувати менші податки. А найбільш кмітливі роботодавці пропонують сплачувати податки… самим жінкам.
– В жодному разі не підписувати з роботодавцями так званих договорів про відмову завагітніти чи інших подібних «контрактів», бо це є пряме порушення ваших конституційних прав, – наголошує юрист.
Що кажуть молоді і потенційні мами?
Журналіст-перекладач Юлія Дерев’янчук уже двічі стикалася із роботодавцями, яких цікавило її плани на материнство. І двічі це були чоловіки-керівники.
– Не знаю, чи вони докінця усвідомлювали, що питають. Але виглядало це так, ніби вони думають, що питають, коли я збираюсь змінити зачіску. Як на мене, то загалом жінка з її дітородною функцією для нашого українського суспільства – проблема. Адже подібні питання ставлять не лише чоловіки, а й жінки-керівники, – розповіла молода журналістка. – Щодо закону про податок на декрет, то, як на мене, ніяких позитивних змін він не принесе, а навпаки – погіршить ситуацію із працевлаштуванням молодих дівчат. Жоден розумний роботодавець не захоче ризикувати і брати на роботу жінку, яка здатна завагітніти і піти в декрет. Різні експерти переконують, що якщо жінка – хороший спеціаліст, то роботодавець готовий буде взяти на себе витрати, але це пусті балачки. Насправді ніхто не хоче робити додаткових фінансових витрат. Доки нічого не зміниться в наших головах, доти матимемо цю проблему.
Молода мама Ольга Бузулук, яка працювала головним спеціалістом відділу інформаційної роботи у Луцькій міській раді, а нині у знаходиться у декретній відпустці, вважає, що такими нововведеннями держава за рахунок підприємців і жінок хоче набити бюджет, і їй це вдасться.
– Я зараз у декреті, тому роботи не шукаю. Не знаю, чим обернеться для мене ці зміни у пенсійному законодавстві, коли я шукатиму роботу, – каже Ольга. – Але кілька місяців тому ми шукали роботу моїй 26-річній подрузі. І вона відчула на собі усі ці зміни. Адже її і без того не хотіли брати на роботу, бо, мовляв, потенційна мама, тобто їм не потрібна людина, яка попрацює і піде в декрет. Як на мене, треба декретну відпустку скоротити до 18 місяців, як у Франції, але ж нам ніде буде діти дітей, бо в нас нема таких дитсадків, як у Франції, де на 10 дітей 3 виховательки. І саме тому у Франції зараз мода на трьох і більше дітей. Бо й мами працюють, і за дітьми є кому доглядати. У нас же всі з радістю сидять по три роки, а там раді б і продовжити декрет, бо не завжди вдається дитя віддати в дитсадок, та й вдома, мовляв, простіше... Мені шкода, що в Україні постійно експериментують з вагітними і молодими мамами. Може, кожна українка і не проти була б народити трьох і більше дітей (я, наприклад, не проти), але вічні зміни й проблеми законодавства не сприяють цьому. Ми, молоді мами, відчуваємо глибоку незахищеність з боку держави.
А тим часом у Німеччині…
– У мене син зараз у декретній відпустці. Приїхав з Німеччини погостювати, – розповіла пані Галина.
Цікаво, що у європейській країні Німеччині у декретну відпустку можуть йти одночасно (!) обоє батьків. Якщо з малям сидить тільки хтось один – мама чи батько, – то так звана батьківська допомога виплачується протягом року. Якщо естафету в якийсь момент переймає батько чи мати, то оплачувана відпустка продовжується до 14 місяців. Тобто, якщо жінки йдуть у 12-місячну декретну відпустку, то чоловік має право взяти ще 2 місяці відпустки із збереженням 70% заробітної плати.
Дана реформа сімейного законодавства була прийнята правлячою коаліцією Німеччини наприкінці 2006 року. А сьогодні у цій країні щокварталу росте число батьків, що виявляють бажання побувати «у декреті».
В Україні теж хочуть допомогти "новоспеченим" матерям і відправити у післяпологову відпустку батька аж на два тижні. Таку ініціативу 10 вересня 2013 року озвучило Міністерство соціальної політики України. Мовляв, жінкам у перші тижні необхідна допомога по догляду за немовлям…
Тетяна ЗУБРИК
(матеріал публікується вперше)
