Сьогодні, 23 листопада, на Волині розпочався ХІІ Мандрівний Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Показ фільмів "Медик іде останньою" і "Скрізь Майдан" був приурочений до другої річниці Революції гідності.
Як зазначила під час прес-брифінгу регіональна координаторка фестивалю Богдана Стельмах, фільми на цю тематику будуть актуальними для українців завжди: і зараз, доки триває війна на сході країни, і пізніше, коли ми відстоїмо свою незалежність і події Майдану і війни стануть історією. Бо саме вони визначають точку неповернення і є справжнім зародженням усвідомлення нами своєї національної ідентичності.
Опісля перегляду фільмів відбулася зустріч із волонтерами Майдану й АТО. Своїми спогадами і роздумами про події дворічної давності і на сході, відчуттями від побаченого у фільмах і переживаннями, які їх охопили після перегляду стрічок поділилися боєць 51 ОМБР, санінструктор протитанкового дивізіону Тарас Симчук і заступник начальника Оперативно-бойової прикордонної комендатури "Луцьк-1", лікар Олександр Клец. А бард Микола Більшевич, який своїми піснями підбадьорював Майдан, а з часу АТО - і бійців на сході, виконав кілька авторських пісень.
В обговоренні ситуації в Україні не оминули й теми пропаганди й нашої відповідальності за кожен свій вибір і крок. Як зазначив експерт-політолог Юрій Кресак, такі документальні фільми надзвичайно важливі, бо людська пам"ять надто коротка, ми дуже швидко здатні забувати ради чого виходили на Майдан. Бійці відстоюють нашу незалежність на кордоні з Росією, а ми з вами мусимо виборювати її тут, у тилу, бо війна не тільки на сході, ведеться дуже потужна війна інформаційна. Тому дуже важливо не сприймати і не поширювати фейкової інформації, аналізувати, включати критичне мислення і це буде наша величезна допомога в наближенні справжньої незалежності.
Після завершення зустрічі глядачі ще залишалися й ділилися власними думками.
"Медик іде останньою...", "Скізь Майдан" - вражаючі фільми, які будуть сприяти проявам людської гідності, сили духу та вірі в майбутнє".
"Дуже дякую за документальні фільми "Медик іде останньою..." і "Скізь Майдан".Такі фільми треба показувати частіше, щоб люди не забували Небесну сотню і тих хлопців, які гинуть на Сході України. Ще раз Дякую", - пенсіонерка.
"Дуже близькі для мене теми. Коли дивилась про Майдан, не могла стримати сліз. Особливо, коли в кадрі звучала "Плине кача". Цю пісню любив мій брат, який загинув в АТО. Дякую за такі фільми! Сподіваюся, що вони розбудять душі байдужих. Слава Україні!", - волонтер.
"Мене запросила на цей захід приятелька-родичка. Оскільки часу у пенсіонера багато, то я із задоволенням пішла побути між людьми. Але після перегляду я зрозуміла: Бог привів мене туди, де я повинна бути. Слава правильним людям!" - Ольга.
"Документальна правда - це факт історії. І тому вона так важлива. А ще - це ліки від безпам'ятства", - Світлана.