You are here: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

На шляху до гендерно чутливих медіа: Хмельницький

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості журналістики відбулася 24 квітня в Хмельницькому.

На зустрічі йшлося, про представленість жінок і чоловіків у матеріалах різних тематик і використання фемінітивів на позначення назв професій, посад і зайнятості жінок, а також готовість хмельницьких медіа ставати більш гендерної чутливими.

Як зазначила гендерна експертка Оксана Ярош, політика, економіка/бізнес, війна і спорт – це ті сфери в хмельницьких друкованих і онлайн-видання, які найменш «дружні» до жінок, найбільш «дружними» є освіта, медицина і волонтерство.

Учасники й учасниці медіа-кав’ярні самі могли переконатися в цьому, проаналізувавши газетні публікації. Як з’ясувалося під час дискусії, переважаюча кількість чоловіків у медіа іноді зумовлена незалежними від журналістів причинами, зокрема – відмовою жінок давати інтерв’ю чи коментар, або тим, що певні посади очолюють чоловіки.

На переконання координаторки Волинського прес-клубу Богдани Стельмах, подібні випадки не повинні ставати правилом і призводити до гендерного дисбалансу в усьому медіа-контенті. Жінки присутні в усіх сферах, тож не можна, аби вони залишалися для суспільства невидимими.

Активна дискусія виникла навколо питання використання фемінітивів на позначення посад, які обіймають жінки, виду їх діяльності чи професії. Окремі учасниці погоджувалися, що для них не викликає труднощів вживати слова журналістка, волонтерка, депутатка, проте некомфортно, наприклад, політикиня, посолка, Інші зауважували, що готові використовувати слова жіночого роду, однак вони мають стати нормативними в сучасній українській мові. Звучало чимало думок і на захист введення фемінітивів у повсякденне мовлення, зокрема – і в журналістські матеріали.

Як наголосила менеджерка з питань гендеру та інклюзивності ГО «Інтерньюз» Олександра Бородіна, мова – це живий організм, і саме запит суспільства на потребу використання цих чи інших слів стає нормою. 

Голова правління Хмельницької ГО «Подільський центр «Гендерна рада» Тетяна Баєва переконана, що фемінітиви в мові роблять жінку видимою в суспільстві, це її ідентифікація в певній сфері зайнятості.

На завершення хмельницькі медійники підписали Декларацію гендерно чутливої журналістики й отримали «Гендернe абетка для українських медіа – посібник з питань рівності прав жінок і чоловіків у суспільстві.

Більше фото - на сторінці у Facebook

___________

Захід відбувся в межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

 

Архів

2017
липня
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook