Про гендерну чутливість місцевої журналістики говорили 29 травня під час гендерної медіа-кав’ярні в Чернівцях.
Окрім презентації результатів моніторингу друкованих та інтернет-видань щодо рівня залучення жінок і чоловіків як експерток / експертів та героїнь / героїв журналістських матеріалів, активно дискутували навколо питання індикаторів, які впливають на вибір журналістів – про кого писати і в кого питати експертної думки.
Зокрема, звучали думки про те, що при підготовці публікацій журналісти насамперед зважають на компетентність осіб у тих чи інших питаннях, аби людям було цікаво читати матеріали. Тож часто вони схильні обирати медійних осіб, про яких усі знають. З іншого боку, вибір зумовлений об’єктивними чинниками, наприклад – посадою (керівниками комунальних закладів, управлінь тощо найчастіше є чоловіки). Однак присутні погодилися з тим, що досить часто вони не замислюються про гендерний аспект у підготовці теми.
Подібна ситуація і з використанням фемінітивів: із одного боку слова на позначення посад і видів діяльності жінок «не подобаються», звучать «некрасиво», з іншого – журналісти й журналістки автоматично вживають чоловічий рід, не акцентуючи свою увагу на тому, що можна використовувати жіночий рід.
Як зазначила викладачка факультету журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та медіаекспертка Тетяна Смолдирева, журналістика є дзеркалом суспільства, однак водночас вона впливає на формування світогляду. Тож варто зважати як на мовні тенденції, так і більшу увагу звертати на залучення жінок як експерток у матеріали різних тематик.
Гендерна експертка Оксана Ярош розуміє, «що в один момент ситуація не зміниться, проте всі ми разом можемо впливати на те, щоб жінки ставали видимими в суспільстві».
«Медіа – це ретранслятори інформації. І саме вони відповідають за те, яке світосприйняття формується в суспільства, – зауважила координаторка Волинського прес-клубу Богдани Стельмах. – Тож варто більше писати про жінок, запитувати у них експертну думку, бо лише таким чином ми привчаємо суспільство розуміти, що не лише чоловіки можуть приймати важливі рішення і брати відповідальність за процеси.
На завершення чернівецькі медійники підписали Декларацію гендерно чутливої журналістики й отримали посібник із питань рівності прав жінок і чоловіків у суспільстві – «Гендерну абетку для українських медіа».
Більше фото – на сторінці у Facebook
___________
Захід відбувся в межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).