«Захищати свободи в Україні, надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу», - таку місію Національної суспільної телерадіокомпанії України визначила у січні 2017 року Наглядова рада НСТУ.
Наскільки Суспільний мовник виконує цю місію – йшлося під час експертного обговорення у Луцьку з представниками медіа та громадськості. На жаль, участі в розмові не взяли журналісти, які сьогодні працюють в регіональній дирекції НСТУ, хоча були запрошені.
На переконання секретаря Національної спілки журналістів України Ольги Куліш, «Суспільна телерадіокомпанія, на жаль, не виконує свою місію»: «Я вивчала діяльність суспільного мовника в інших країнах, чекала з нетерпінням, коли він запрацює в нашій країні, але те, що ми отримали, – це не суспільне. Сьогодні усі теми і герої передач узгоджуються з керівництвом центрального органу в Києві. Це підтверджують усі регіони України. Це абсолютна цензура. А в усьому світі – це майданчик для обговорення, вільний для всіх. Принципово НСТУ залишило обмаль часу для регіонального мовника. З місцевого тільки новини, ранкова передача і одна бесіда. Все інше - не регіональний продукт. Ми вивчаємо фермерство Сполучених штатів, природу Африки і Австралії, іде документалістика несвіжого закордонного виробництва. Практично все, що відбувається, іде в розріз із місією. Знищено багато хороших проектів, а натомість не дано нічого».
Щодо фінансування, на недостатність якого постійно нарікають в НСТУ, то Ольга Куліш зауважила, що при цьому забувають сказати про дофінансування, яке згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» має відбутися після затвердження піврічного звіту ПАТ «НСТУ». Суспільство повинно знати і контролювати, як використовуються кошти платників податків . Однак, «ні минулого року фінансового звіту не було, ні зараз, швидше всього, звіту не буде. Ті звіти, що є, виглядають, як твір на вільну тему – немає фактів і аналізу. Суспільний мовник в будь-якій державі виконує важливу функцію. В нас або його роблять непрофесіонали, або вони цілеспрямовано знищують мовлення».
Журналіст Костянтин Яворський, котрий упродовж багатьох років працював у Волинській держтелерадіокомпанії, теж переконаний, що відбувається «планове знищення», і саме – «місцевої лайфової журналістики». «Через брак інформування ми не знаємо, що ховають героя, і проводимо в той час свято».
«Прямо заявлялося, що те, що ми робили раніше, – це «совок». Так, новини стали кращі, але є інший момент. Наприклад, зараз у Володимирі-Волинському зруйновано тисячолітній вал і про це Суспільне не говорить. Тоді постає питання – яку функцію воно виконує?» – зауважив журналіст газети «Волинь-нова» Олег Криштоф.
Голова ГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук – один із тих, хто від самих початків підтримував реформу обласних телерадіокомпаній. Однак, за його словами, вже через якийсь час стало зрозуміло, що місцевого мовника знищують: «Так, у нинішніх новинах менше офіціозу, але дуже багато негативної інформації. І немає передач, які би розповідали про місцевих людей, розвиток регіону, діяльність громадських організацій».
«Подивіться, що сьогодні в програмі, – продовжила розмову екс-директорка Волинського телебачення Тамара Гримарович. – Скільки власних програм має суспільний мовник? Для чого тоді проводилися навчання командою «Deutsche Welle»? Волинський глядач спраглий за хорошими програмним продуктом. Місцевим. Треба щоб суспільне думало для українського суспільства».
«Боролися за децентралізацію, а стала централізація, за багатоканальність, а маємо одноканальність… Глядача цікавить те, що відбувається навколо нього, а не десь в іншому регіоні чи країні – про це він може подивитися на інших каналах», – зауважив політолог, багатолітній позаштатний автор Волинської філії ПАТ «НСТУ» Тарас Літковець.
«Минулого року ми створили робочу групу з представників усіх регіонів, але нас звинуватили в тиску на суспільного мовника. Провели анкетування серед лідерів громадської думки багатьох областей України – чи готові творити контент. І люди готові. У нас витрачаються наші кошти і грантові не на те суспільне. Треба все перезавантажити», – зауважила Ольга Куліш.
Учасники зустрічі переконані, що зробити Суспільне мовлення таким, яким воно має бути, можливо. Для цього потрібно спочатку провести анкетування і зробити зріз, хто дивиться суспільне, яким і в якому обсязі воно потрібне, провести обговорення в громадському секторі та парламентські слухання.
