You are here: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

«Аби розуміти одні одних, потрібно знати одні про одних»: у Тернополі відбувся другий Гендерний медіа-форум

Гендерний форум для журналістів/журналісток західних областей України відбувся днями у Тернополі. Разом з відомими експертами розмовляли про гендерні стереотипи і відповідальність медіа у поширенні недискримінаційного контенту.

Зокрема, докторка соціологічних наук, гендерна дослідниця Олена Стрельник зупинилася на питанні ролі медіа у поширенні панік навколо теми «кризи сім’ї», докторка історичних наук, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії Оксана Кісь розповіла про жіночу історію поза образами жертви-героїні-берегині, а міфи про фемінізм розвінчувала громадська активістка Настя Мельниченко.

Для збільшення - клікніть на зображенні

Як зауважила Олена Стрельник, «сьогодні існує спокуса повернутися до традицій української сім’ї», але якщо проаналізувати кілька з них, то навряд чи сім’ї були більш щасливими, ніж сучасні. Ця «традиційність» – пожиттєвий шлюб, висока народжуваність і дбайливе ставлення до дітей – це узагальнення, за якими часто стоять нещасливі стосунки подружжя, висока дитяча смертність і важке дитинство (дитина стала цінністю вже в наші часи, коли з’явилася можливість приділяти їй більше уваги)

Про роль жінок в історії знаємо значно менше, ніж про чоловіків. Пані Оксана Кісь пояснює, що причиною стало витіснення жінок у «жіночу» сферу – сферу обслуговування, «а це було нецікаво для літописців». Тому дослідниця радить подивитися на роль жінок і чоловіків в історії не однобоко. «Нам характерний антропоцентризм мислення і мови. Дуже часто ми оперуємо шаблонами, хоча на практиці життя не є чорно-біле. З одного боку, жінки не були на керівних ролях у визвольній війні, а з іншого, вони забезпечували боєздатність підпілля, виконували ризикові завдання».

Пані Оксана також зупинилася на кількох тенденціях сприйняття жінок – героїзація, оплакування та міфологізація. «Віктимізація заважала сприймала жінок як суб’єктів історичних подій. Образу жінки-берегині в міфології не було. Українки були жінками, які важко працювали і багато страждали. Тому я пропоную уникати шаблонів і надмірних узагальнень. Пишучи про жінок, варто писати про ті сфери, в яких вони представлені, і меншою мірою звертати увагу на їх гардероб чи особисте життя. Аби розуміти одні одних, потрібно знати одні про одних».

Громадська активістка Анастасія Мельниченко вважає, що несприйняття тих, хто відстоює права жінок, зумовлено наявністю стереотипів і міфів про феміністок, 10 із яких вона представляла і розвінчувала. "Люди згуртовані та ефективні завдяки колективно твореному міфу, у який усі (або багато) вірять. Об’єктивна картина світу і мисленнєва картина світу відрізняються!" - зауважила Настя.

___________

Форум відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс)

 

Архів

2018
серпня
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook