You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Сайти мережі гіперлокальних медіа “Район. in.ua”, “Слово правди” і “Нова доба” – найбільш гендерночутливі видання Волині: результати квітневого моніторингу

Такими є дані моніторингу, проведеного 11-17 квітня 2020 р., в межах якого проаналізовано ті ж 10 гіперлокальних видань, що й у лютому. Серед 5 друкованих це – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район».

Кожне видання ми проаналізували за кількома категоріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь у журналістських матеріалах, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та відстежували наявність матеріалів на гендерну тематику.

Оскільки період моніторингу співпав із передпасхальним тижнем, то закономірно, що чимало матеріалів було саме на великодню та релігійну тематику. Особливо це характерно для газет.

27% від загальної кількості матеріалів присвячені COVID-19: 26% – в інтернет-виданнях і 28% – в друкованих ЗМІ. Це були офіційні повідомлення про впровадження карантинних заходів, інформація з брифінгів органів влади, матеріали, пов'язані зі статистикою захворювання, інтерв'ю з лікарями, чимало публікацій про організацію роботи церков у передспахальний та великодній періоди в умовах карантину. Відтак, найчастіше експертами в таких повідомленнях були чоловіки (у 82% випадків – у друкованих ЗМІ і 65% - онлайн-медіа).

Для збільшення натисніть на зображенні

Загальна тенденція до меншої представленості жінок у локальних медіа у порівнянні з чоловіками зберігається. Так, у квітні представленість жінок (експерток та героїнь) у медіа склав 33 % в інтернет-виданнях (і це на 7,5 % більше, аніж за даними лютневого моніторингу), у друкованих ЗМІ — 41 % (показник більший лише на 2,5 %).

В онлайн-виданнях жінки найчастіше коментують теми у сфері медицини (39%), соціальні питання (42%) та питання культури (53%). Однакова кількість експерток і експертів – у матеріалах на освітню тематику. Однак героїнями жінки були втричі більше, ніж чоловіки. Рівною мірою – в новинах про довкілля і в 100% випадків – на тему дозвілля.

Ситуацію з коронавірусом експертки коментували в медичному, політичному та релігійному контексті. Героїнями вони були в інформаціях про захворювання та благодійну діяльність.

Для збільшення натисніть на зображенні

Чоловіки у більшості проаналізованих матеріалів є експертами/героями у матеріалах на теми медицини, економіки та бізнесу, тих, що стосуються рішень органів влади усіх рівнів.  Найчастіше чоловіки як герої фігурують у кримінальних повідомленнях, про війну та армію, культуру та релігію (в останній тематиці йдеться в основному про матеріали, пов'язані з організацією церковних служб у великодній період, матеріали про священнослужителів).

Лише видання 2 видання – “Рожище.район” та “Шацьк.район” опублікували матеріали на гендерну тематику – про онлайн-флешмоб “Любов_це_не”, головна мета якого – привернути увагу до проблеми домашнього насильства, випадки якого збільшилися за час карантину.

Як і в лютневому моніторинговому періоді, найбільше матеріалів щодо кримінальних подій розміщено на сайті “БУГ”. Здебільшого джерелами для них використовується офіційна інформація від державних та правоохоронних органів.

За кількістю вживання фемінітивів лідерами є сайти мережі “Район. in.ua” - “Район.Ковель”, “Район.Рожище” та “Район.Шацьк” – тут назви посад, діяльності, професій, зайнятості тощо жінок у 100% вжиті у жіночому роді: заступниця голови Волинської ОДА; старша муніципальна інспекторка; міністерка соціальної політики, патрульна,  завідувачка сектору, комерційна директорка тощо.

Такі ж фемінітиви вживають і «БУГ» та «Кордон», однак у новинах цих видань дуже поширені назви в чоловічому роді (маскулінітиви): Оксана Білик – викладач образотворчого мистецтва; Христина Алчевська - український педагог, організатор народної освіти, засновник перших народних недільних шкіл; провідний спеціаліст ВООЗ по COVID-19 Марія ван Керкхове та ін., які можна абсолютно легко трансформувати у форму жіночого роду.

При чому, що характерно, при згадках заступниці голови Волинської ОДА, ця посада зазначалася виключно з означенням фемінітиву на всіх сайтах.

Новини видань “Район.Рожище” та “Район.Ковель” – є найбільш гендернозбалансованими (майже рівна кількість жінок і чоловіків як героїв і героїнь та експертів і експерток)

Для збільшення натисніть на зображенні

З огляду на це найбільш гендерночутливими онлайн-виданнями у квітні стали “Район.Рожище” (63,7%) та “Район.Ковель” (62%).

Для збільшення натисніть на зображенні

У друкованих медіа жінок-експерток – 38% (це на 6% менше у порівнянні з минулим моніторинговим періодом). Найчастіше вони коментують питання політики та роботи органів місцевого самоврядування, культури, освіти. Героїнями матеріалів жінки найчастіше були в публікаціях про волонтерство та благодійність, культуру та релігію, а також статтей формату “життєві історії”.

Чоловіки як герої матеріалів переважають у темах культури/релігії, криміналу, економіки та у воєнній і освітній тематиках.

Для збільшення натисніть на зображенні

Беззаперечним лідером із вживання фемінітивів залишається газета “Слово правди” (100%). У решти чотирьох видань - “Новій добі”, “Новому житті”, “Вістях Ковельщини” та “Поліссі” фемінітиви теж переважають. Зокрема, медіа зазначали наступні посади у жіночому роді: “заступниця голови”, “начальниця”, “речниця”, “рукодільниця”, “пекарка”, “вчителька”, “майстриня”, “дизайнерка” тощо.

Для збільшення натисніть на зображенні

Матеріали редакції «Полісся» - найбільш гендернозбалансовані: 44% експерток і 56% експертів та порівну героїв/героїнь. Видання може стати гендернонайчутливішим, якщо почне повністю вживати фемінітиви. А от «Вісті Ковельщини» за моніторинговий ас загалом не надавали слова жінкам (0% експерток), лише писали про них. 

Першість за показником гендерної чутливості, як і у попередньому періоді, зберігається за газетою “Слово правди” (57%).  На другій позиції – «Нова доба» (52,7%).

Для збільшення натисніть на зображенні

Загальний показник вживання фемінітивів і в онлайн, і у друкованих медіа найвищий в Україні – 74%. У порівнянні з минулим моніторинговим періодом спостерігається позитивна тенденція – збільшення кількості фемінітивів (у лютому 70% - в онлайн - 44% - в друкованих виданнях).

У друкованих медіа зафіксовано поодинокі гендерні стереотипи. Характерні вони для матеріалів у стилі «життєві історії». Йдеться, зокрема, про “сорокарічних наречених, яких ніхто не бере заміж” («Нова доба»), і те, що “у матроса в кожному порту наречена” («Слово правди»). Закликаємо медіа не поширювати подібних стереотипів.

Загальний Індекс гендерної чутливості волинських гіперлокальних медіа у квітні 2020 року склав 50%. Це – найвищий показник по Україні. Такого досягнули ще рівненські видання. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу локальних медіа усіх регіонів України можна за цим посиланням.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

Архів

2020
травня
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook