You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Політика гендерної рівності як цінність: відбувся VI Гендерний медіа-форум

Чому гендер і фемінізм важливий не лише для жінок, а й для чоловіків, як регіональні видання впроваджують політику гендерної рівності, а гендерночутливий контент сприяє їх зростанню і монетизації, як він впливає на зміну суспільства і як жіночі ініціативи протистоять проявам сексизму у виборчий період. Про це говорили на VI Гендерному медіа-форумі, який щороку організовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми в Україні, Internews, відбувся 18 вересня 2020 року вшосте. І вперше – у форматі онлайн.

Участь у заході взяло більше 40 журналісток і журналістів регіональних медіа з різних областей України.

Ключовою темою для обговорення стало питання гендерної рівності як цінності – для медіа зокрема і суспільства загалом. 

Символічно, що саме у вересні 15 років тому був прийнятий ЗУ "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Однак сьогодні поняття гендерної рівності ще досі не надто поширене у суспільстві, ще досі тривають дискусії, що гендерними питаннями переймаються тільки окремі особи, які нічим не зайняті. І що гендер - це жіноча проблема.

Як зазначила голова ГО "Гендерний центр Волині", докторка політичних наук Оксана Ярош, "гендер завжди є, тільки чи ми вводимо політику гендерної рівності в свою практику, сприймаємо її як цінність, чи ні". Стереотипи дуже стійкі і швидко засвоюються, тож звести їх до мінімуму, "щоб ми жили в країні без сексисзму й дискримінації, щоб у нас були медіа, дружні до гендерної тематики, будували світ, вільний від негативних проявів – це завдання не одного року".

Переглянути відео виступу 

Те, що гендер стосується всіх, підтверджують і чоловіки, які підтримують і популяризують політику гендерної рівності. 

"Проти гендерної рівності можуть виступати тільки ті люди, які не докінця розуміють, що це. Притомна людина, яка стоїть на засадах поваги до прав людини, не може бути проти, - переконаний фахівець із комунікацій та управління знаннями Програми розвитку ООН, профемініст Микола Ябченко. - Потрібно говорити про це, заявляти про свою позицію, починати із себе і свого найближчого оточення". Елементарні кроки - "припинити сміятися із сексистських анекдотів, підтримати дівчат, котрі обрали професію або хобі, які вважаються "не жіночими", розвінчувати стереотипи". 

"Найбільше вражає, коли поліцейскі, прибуваючи на виклик про домашнє насильство, починають звинувачувати жінку", - зауважив  голова ГО “Велес”, юрист, сімейний радник Міністерства юстиції України у Волинській області Віктор Вальчук. Він переконаний, що змінити ситуацію зі сприйняттям гендерної рівності можна, виходячи на емоційний рівень людини. "Пора переходити від інформації (однозначно, говорити потрібно, бо це підіймає проблематику на загал), до практичних дій. Тому "лупаймо цю скалу"! Каплі камінь точать, і не один. Як приклад цього - те, що Україна долучилася до Партнерства Біарріц і уряд визначив п'ять напрямків, одним із яких є зменшення розриву в оплаті праці і ефективна реалізація законодавства в сфері протидії насильству", - зазначив юрист.

Директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що твердження про те, що чоловіки не повинні займатися питаннями гендерної рівності та фемінізму, не повинні бути профеміністами - "така сама культурна звичка, як і будь-яка форма дискримінації". Тому долати ці практики потрібно і не лише через сферу права і медіа, а "змінювати культурні практики, вводити нові методи провокації, які змінюють погляд - писати мультфільми, книги, в яких прочитуються здорові гендерні ролі". В історичному контексті важливо "знаходити рольові моделі, які випадають з усталених культурних практик".

Переглянути відео дискусії "Гендер, фемінізм і чоловіки"

Як зробити гендерну тематику важливою, актуальною та цікавою для своїх цільових аудиторій, ділилися досвідом регіональні партнери. 

"Темою гендерної рівності ми займаємося з 2017 року. Це для нас - нова тема. І дражлива, а отже - викликає певний резонанс. Але найбільший результат - це те, що завдяки гендерній тематиці ми більш активно пробуємо такі формати як залучення до дискусії наших колег і читачів. Як правило, це - найбільш цікаві матеріали, бо залучають широке коло обговорення", - зауважив заступник редактора одеської газети «Порто-Франко» Олександр Галяс. Підтримуючи його, журналістка Тамара Гладка додала, що часто здивована тим, що людям потрібно пояснювати, здавалося б, давно очевидні речі. Згодом, вона написала статтю, в якій надала кілька пунктів, як людині подолати в собі гендерні стереотипи. Один із читачів газети погодився провести експеримент. На разі він триває і про його результати, сподіваємося, ми повідомимо згодом.

Директорка ІА «Біляївка.Інфо»Галина Халимоник (Одеська обл.) розповіла, як медіа аналізує і висвітлює актуальні для містян проблеми крізь "гендерні окуляри": перебування жінок у пологових будинках, будівництво тротуарів, робота медсестер під час пандемії коронавірусу, виховання дітей, гендерне бюджетування тощо. "Завдяки участі в проекті ми загалом навчилися бачити гендерні теми в усіх моментах нашого життя", - зауважила журналістка.

На гендерній редакційній політиці з точки зору медіаменеджменту акцентувала увагу керівниця інноваційних проєктів CID Media Group  Наталка Пахайчук (Луцьк). "Гіперлокальні видання працюють із дуже консервативною частиною суспільства і наша активна діяльність в напрямку гендерночутливої журналістики є надважливо. Можливо, важливішою, ніж національні ЗМІ, бо наші читачі напряму комунікують з регіональними медіа і ми маємо на них вплив. Із точки зору менеджменту гендерна тематика допомогла нам знайти нові точки зростання і монетизації. Завдяки тому, що ми стали гендерночутливими, наша аудиторія дуже сильно зросла", - зауважила експертка. За її словами, завдяки використанню фемінітивів, систематичному розміщенню матеріалів на гендерну тематику, гендерній збалансованості 70% аудиторії мережі стали складати жінки. Наступний етап - підтягнути більше чоловічу аудиторію. "Ми сформували імідж видань, які не просто практикують гендерну політику, а впроваджують інновації", - наголосила Наталка Пахайчук.

Більше про гендер "на районі" - у відеозаписі

Завершила форум зустріч із координаторкою Громадського альянсу «Політична дія жінок», ініціаторкою проєкту #вибориБЕЗсексизму Іриною Тишко. Зокрема, мова йшла про створений на допомогу жінкам-кандидаткам чат-бот, покликаний фіксувати прояви сексизму під час цьогорічних виборів до місцевих рад. "Ми сподіваємося, що громадська солідарність, яка я в цього проекту, забезпечить тил жінкам, які йдуть у владу, - зауважила активістка. - Випадки сексизму вже стають певним політичним ризиком - і це добре, тому що хвилю негативу, несприйняття такої культури і поведінки сексистської підтримує і як політичне жіноче середовище, так і громадське. Тільки таким чином ми можемо добиватися того, щоби людина втрачала свій політичний вплив, свою політичну вагу, свій політичний імідж через те, що висловлювалася некоректно"

Більше про проєкт - на сторінці ініціативи у Facebook

Відеозапис розмови

P.S.: 16 вересня Уряд схвалив Концепцію комунікації у сфері гендерної рівності.

_______________

Гендерний медіа-форум відбувся в межах роєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", що реалізуовує Волинський прес-клуб у партнерстві з ВОГО "Гендерний центр", мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної Програми в Україні, Internews

 

Архів

2020
жовтня
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook