You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Найбільш гендерночутливі гіперлокальні медіа Волині та України – газети «Слово правди» та «Нове життя», інтернет-видання «Район. Рожище» та «Район.Шацьк»

Такими є дані п'яти хвиль моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України, які відбувалися у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні 2020 року.

Для збільшення натисніть на зображенні

На Волині аналізу підлягали публікації 5 друкованих ЗМІ: Ковельської міськрайонної газети «Вісті Ковельщини», Маневицької районної газети «Нова доба», Любешівської районної газети «Нове життя», Камінь-Каширської районної газети «Полісся», Володимир-Волинської міськрайонної газети «Слово правди».  А серед 5 локальних онлайн-видань волинського медіапростору – «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк».


Нагадаємо, що наліз кожного видання відбувався за кількома категоріями, зокрема, тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, використанням стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах. Також ми звертали увагу на наявність матеріалів на гендерну тематику. Починаючи з квітня, окрема увага була приділена публікаціям навколо теми Covid-19, а у жовтні - кандидаткам у виборах до місцевих рад.

У жовтні про коронавірус ми зафіксували короткі офіційні повідомлення зі статистичними даними. Хоча порівняно з минулим періодом їхня кількість зросла на 4% і становить 14% від загальної кількості матеріалів. І у цьому, і у попередньому періоді немає інтерв’ю з лікарями щодо тем про Covid-19, що було характерно для квітня та червня.

Для збільшення натисніть на зображенні

У матеріалах про пандемію домінують чоловіки-експерти. Насамперед це пов’язано з тим, що медіа часто послуговуються коментарями міністра охорони здоров’я Михайла Степанова. При чому ця тенденція спостерігається і в друкованих, і в онлайн-медіа. Кількість героїв утричі більша за кількість героїнь. У попередніх періодах ми фіксували більше матеріалів роз’яснювального характеру щодо симптомів коронавірусу, алгоритмів дій при появі симптомів.

У жовтневих новинах онлайн-видань жінки переважали як експертки у матеріалах на медичну та економічну теми. Найвищий показник представленості жінок як героїнь – у матеріалах розважального характеру, про волонтерство та благодійність, культуру та релігію. У політичній тематиці зі значною перевагою домінують чоловіки. Експерток у цій тематиці лише 16%, а героїнь – 28%. Зауважимо, що така ж тенденція щодо присутності жінок у політиці спостерігається упродовж усіх моніторингових періодів цього року.

Найбільше жінки як експертки представлені у матеріалах, розміщених на сайтах видань «Район.Рожище» (42%), «БУГ» (29%). «Район.Шацьк» та «Район.Ковель» мають майже однакові показники 27% і 26% відповідно. Найменше експерток зафіксовано у новинах «Кордону», хоча за загальною кількістю розміщених матеріалів цей ресурс на другому місці. Жінки як героїні публікацій переважали у матеріалах сайтів «Район.Ковель» та «Район.Шацьк» - по 39%, у «Район.Рожище» цей показник становить 30%.

Для збільшення натисніть на зображенні

Редакції трьох сайтів мережі «Район.in.ua» активно використовують фемінітиви. Зрештою, високий відсоток їх і в двох інших виданнях. Найчастіше у медіа послуговувалися такими фемінітивами: «кандидатка», «лікарка», «начальниця», «продавчиня», «директорка», «редакторка», «заступниця». Рідше – «кермувальниця», «керівниця», «прессекретарка», «лідерка», «очільниця», «речниця».

У цьому, як і загалом у всіх періодах спостерігається неузгодженість, коли в одному тексті одну й ту саму людину називають спочатку в жіночому роді, потім в чоловічому (то лікарка, то лікар), а трапляється, що і в одному реченні це щодо себе використовує і сама авторка (наприклад: «громадська діячка, голова ОСББ та автор кількох проектів бюджету участі Анна Мєдвєдєва» або «співзасновниця ГО «Креатив Студіо» і співорганізатор заходу»).

За результатами жовтневого моніторингу найбільш гендерночутливі (баланс жінок/чоловіків і кількість фемінітивів у матеріалах) інтернет-видання – «Район.Шацьк» та «Район.Рожище». Наголосимо, що ці два видання були лідерами за показником гендерної чутливості і у серпні. Не відстає від них і «Район.Ковель».

Для збільшення натисніть на зображенні

Стабільно високі показники гендерної чутливості упродовж року у сайтів мережі «Район.in.uа». Вони перші й за використанням фемінітивів.

Практично однакові показники мають видання – «Кордон» та «БУГ». Значима частка контенту цих двох видань – це матеріали офіційного характеру, серед яких – багато знеособлених та багато про кримінал.

У жовтні зафіксовано лише  один матеріал на гендерну тематику блогового формату – на сайті «Кордон» – про ефективність та гендерні квоти у політсилах. Загалом упродовж усіх моніторингових періодів такі статті зустрічаються дуже рідко.

Отож найбільш гендерночутливими за весь моніторинговий період (із лютня по жовтень) 2020 року є видання мережі. «Район.Шацьк» загалом є одним із лідерів серед інших видань 24 областей України.

Для збільшення натисніть на зображенні

У жовтневих публікаціях друкованих ЗМІ рівень представлення експерток склав 24%. Це вдвічі нижчий показник порівняно із серпневим етапом моніторингу (тоді він становив 57%). Кількість героїнь у порівнянні з минулим періодом зменшилася на 15% і становить у цьому періоді – 34%. Під час двох минулих етапів моніторингу кількість героїнь і героїв була майже однакова.

Жінки найчастіше виступали експертками у матеріалах в тематиках – «політика» та «освіта». Загалом жінок-експерток у друкованих медіа надзвичайно мало. Матеріалів про кандидаток не так багато. У друкованих медіа йшлося про 11 жінок, які беруть участь у місцевих виборах, як кандидатки або є лідерками партій.

Упродовж усіх моніторингових періодів найбільше жінок як героїнь було у матеріалах про освіту, медицину та у стилі «життєвих історій». Чоловіки, як експерти, та як герої, переважали у матеріалах у матеріалах на політичну тематику, тих, які стосувалися управлінських рішень, про спорт та кримінал.

Газета «Слово правди», яка й за результатами минулих етапів моінторингу, у більшості випадків послуговувалася фемінітивами, цього разу використала їх у 100%. І такий високий показник – це вперше за весь рік. Значна фемінітивів також зафіксовано у «Новій добі» (74%) та «Новому житті» (71%). Найменший показник зберігається у газети «Вісті Ковельщини» (18%).

Найбільше героїнь у газетах «Полісся» та «Вісті Ковельщини».

Для збільшення натисніть на зображенні

Лідером за гендерною чутливістю у жовтні стала газета «Слово правди» (56%). На другій позиції – «Нове життя» (43%). 

Для збільшення натисніть на зображенні

Матеріалів на гендерну тематику у жовтні не виявлено. Упродовж усіх моніторингових періодів таких матеріалів було надзвичайно мало. Лише в серпні зафіксовано три таких інформації (про ініціативу щодо підвищення штрафів за домашнє насильство), але й ті були оприлюднені в контексті звіту народної депутатки.

У жовтні використання стереотипів зафіксовано в матеріалах агітаційного характеру: «мама двох дітей, рукодільниця і просто гарна молода жінка», «саме чоловік, котрий служить у поліції, і є тим надійним тилом», «прикладом для мене є мама, яка завжди була і є берегинею сімейного вогнища», «ми звикли трактувати жінку як берегиню дому та всієї сім’ї...вона берегиня не тільки своєї сім’ї, а всієї громади, яка обрала її представником своїх інтересів», «Вона – цілеспрямована, прямолінійна, на перший погляд, справжня залізна леді», «водночас, коли заходить мова про щось близьке їй, про сім'ю, певні прожиті моменти, то емоції беруть верх. Та й зрештою вона жінка»; «голова громади – як хазяїн в сім'ї».

Схожі стереотипи також часто зустрічалися і в раніше проаналізованих матеріалах у попередніх періодах.

Упродовж усіх моніторингових періодів найбільш гендерно-чутливими виданнями були газети «Слово правди» та «Нове життя». Закономірно, що вони й стали лідерами за підсумками року. Щиро вітаємо колег і бажаємо не зупинятися на досягнутому!

Для збільшення натисніть на зображенні

Загальний Індекс гендерної чутливості волинських медіа у жовтні 2020 року склав 41%, а річний – 46%, що виводить їх на другу позицію по Україні. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу видань 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані - https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік - https://bit.ly/3e5VHyY

Експертка з моніторингу – Ольга Максим’як

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Архів

2020
грудня
MoTuWeThFrSaSu
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook