За 9 місяців 2020 року в Україні зафіксовано 150 тисяч звернень до правоохоронців щодо домашнього насильства. Експерти визнають: кількість таких випадків у карантин зросла щонайменше на 40 %. Як протидіяти кривдникам та куди звертатися потерпілим за допомогою? Що варто змінювати на всіх рівнях влади, аби врешті в Україні ті, хто потерпає від домашнього насильства отримували належну допомогу, почували себе у безпеці і не боялися розпочинати життя без болю. Про це міркували під час «круглого столу» онлайн, організованому Волинським прес-клубом і Кафедрою політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Фахова зустріч відбулася в межах Міжнародної акції «16 днів проти насильства», яка розпочалася 25 листопада – у день, який ООН визначила днем за ліквідацію насильства проти жінок. Тема цьогорічної кампанії «16 днів проти насильства» – «Розфарбуй світ в помаранчевий колір: Покоління рівності виступає проти зґвалтувань». Вона має на меті активізацію зусиль громадянського суспільства в боротьбі з сексуальним насильством щодо жінок.
Цим заходом стартував на Волині XVII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.
«Чоловіки мають зробити більше»
Як наголосила завідувачка Кафедра політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова «Гендерного центру Волині» Оксана Ярош, коли потерпілі від домашнього насильства потребують допомоги, то здебільшого вони шукають контакти громадських організацій. «Це свідчить про те, що у населення відсутнє розуміння, що варто до органів влади звертатись по питаннях насильства. Телефонувати у поліцію за номером 102 у таких випадках», – каже Оксана Ярош.
Вона також додала, що цьогорічна кампанія «16 днів проти насильства щодо жінок» передбачає залучення чоловіків як союзників для запобігання насильству.
Національний демократичний інститут ініціював кампанію #Men must do more (Чоловіки мають зробити більше), яка покликана припинити насильство щодо жінок та дівчат, стати кроком до розширення можливостей жінок та впровадження гендерної рівності.
«Насильство – це питання безпеки. Україна не має бути країною, де насильство норма», – зауважила Оксана Ярош.
У справах про насильство спрацьовує людський фактор
Юрист, національний експерт і тренер із запобігання та протидії домашньому та гендернозумовленому насильству, голова громадської організації «Велес» Віктор Вальчук зазначив, що, передусім, в Україні слід вирішити чимало питань, які стосуються захисту прав потерпілих. Зокрема, за його словами, при викликах поліція дуже часто фіксує, як постраждалу, лише жінку. Хоча, згідно із законодавством, діти, які стали свідками насильства, теж вважаються потерпілими.
Окрім того, Віктор Вальчук навів приклад, коли за 10 хвилин правоохоронці розглянули 15 адміністративних справ про вчинення насильства. Це свідчить про те, що у їх деталях ніхто взагалі не розбирався.
Експерт наголосив, що алгоритм дій у ситуації, коли вчиняється домашнє насильство, доволі складний. Тому потрібно посилювати інформаційну роботу, аби жінки могли чітко розуміти, що їм робити, щоб захистити себе та своїх дітей.
Віктор Вальчук зауважив, що кінцева інстанція, яка притягує кривдників до відповідальності, – суди. Але, насамперед, потерпілій слід звертатися у поліцію. Вона може зробити це, прийшовши особисто до найближчого відділення. Оперативний черговий зобов’язаний прийняти заяву від потерпілої і видати відповідний талон-повідомлення або через технічні засоби забезпечити надсилання смс-повідомлення, що заява зареєстрована, чи повідомити про це електронним листом. Юрист наголосив, що реєстрації заяви необхідно дочекатися у відділку.
«На жаль, мені відомі випадки, коли в таких ситуаціях заяву не приймали, а радили кидати в скриньку скарг і пропозицій. Та цього категорично робити не можна, адже тоді заяву розглядатимуть, згідно із законом про звернення громадян, тобто 30 календарних днів. Але це ж заява про адмінпорушення і вона повинна розглядатися невідкладно», – зазначив експерт.
Непоодинокі випадки, коли правоохоронці, прибувши на виклик за повідомлення про вчинення насильства, проявляють, так звану, чоловічу солідарність щодо кривдника і займають його сторону. У таких ситуаціях Віктор Вальчук радить потерпілій знову телефонувати «102» і залишати скаргу на бездіяння поліції.
Віднедавна в Україні почала діяти норма термінового заборонного припису щодо кривдника терміном на 10 днів. Це означає, що йому заборонено комунікувати з потерпілою в будь-який спосіб і він повинен залишити місце їх спільного проживання на цей період.
У Луцьку працює спецгрупа з протидії насильству
Начальник відділу управління превентивної діяльності Головного управління поліції у Волинській області Валерій Чоботан повідомив, що сьогодні на обліку, як такі, що вчинили насильство, перебуває 2552 особи: з них 2111 – це чоловіки, 139 – жінок та 2 особи до 18 років. У 2020-му на облік поставлено 1888 кривдників. Порушено 25 кримінальних справ.
Валерій Чоботан додав, що у період карантину кількість звернень щодо вчинення насильства зросла. Їх зафіксовано вже 1991, тоді як у минулому році за аналогічний період цей показник становив 1380. У тому році було винесено 143 термінових заборонних приписи, у цьому – вже 741.
З 19 вересня у Луцьку почала працювати група з протидії домашнього насильства «Поліна». Це – спеціальний наряд поліцейських, до складу якого входять два працівники. Вони мають окреме авто, облаштовані робочі місця.
«Поліна» приїздить за 10-15 хв після виклику. Якщо група занята, то їдуть патрульні», – пояснює Валерій Чоботан.
Саме працівники «Поліни» можуть винести терміновий заборонний припис безпосередньо у місці вчинення насильства, у сільській місцевості – нові поліцейські громади («шерифи»). Патрульні такої компетенції не мають.
Діти-свідки насильства самі починають кривдити
За словами начальника сектору ювенальної превенції Головного управління поліції у Волинській області Інна Остапович, із початку року за скоєння домашнього насильства до адміністративної відповідальності притягнуто 10 підлітків, за невиконання батьківських обов’язків – 544 особи. Виявлено 6 фактів злісного невиконання батьківських обов’язків та 38 батьків, які здійснювали насильство щодо дітей..
«Діти з сімей, де є насильство, стають вразливою категорією. Їх потрібно ставити на облік, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Вони можуть піддаватися булінгу, самі його чинити, можуть бути втягнуті у проституцію, жебракувати, здійснювати злочини. Тому, з’ясовуючи стосунки між собою, батьки повинні в першу чергу думати про дітей, про їхнє психологічне здоров’я», – наголосила Інна Остапович.
Керівниця відділу сім‘ї та молоді департаменту сім‘ї, молоді та спорту Луцької міської ради Зарина Дацик розповіла, що департамент є також одним із суб’єктів взаємодії у боротьбі та протидії домашньому насильству.
«За 9 місяців 2020 року до нас надійшло з поліції 659 звернень щодо вчинення насильства. З них 547 – від жінок, 27 – від дітей та 85 – від чоловіків», – повідомила фахівчиня.
На її думку у цій тематиці варто посилити інформаційну роботу, створювати соціальну рекламу на телебаченні, буклети, прийняти регіональну програму щодо боротьби та протидії домашнього насильства. Окрім того, слід почати працювати і з самими кривдниками.
«За місяців роботи у департаменті консультувала сім жінок, які потерпіли від насильства і зверталися до нас. Однак, жодна з них не написала заяву у поліцію», – додала пані Зарина.
Про страх жінок відстоювати свої права зазначила й журналістка Аріна Крапка, яка багато пише про такі випадки у своїх статтях. А нещодавно Аріна започаткувала групу у Фейсбуці «Зупинимо насильство щодо жінок». Група створена для обговорення, поширення інформації, протидії та боротьби з насильством щодо жінок у Волинській області, а також для підтримки тих, які постраждали від насильства.
Де сховатися від кривдника?
На Волині є лише один центр соціально-психологічної допомоги, де упродовж 90 днів (у виняткових випадках 180) можуть перебувати потерпілі від насильства жінки з дітьми. Знаходиться він у Луцьку. Адресу не розголошують, аби кривдники не могли його знайти. Розрахований заклад загалом на 30 місць: 15 – для тих, хто постраждали від насильства (з 1 січня 2020 року на базі центру функціонує притулок для таких осіб) та ще 15 – для тих, хто опинилися у складних життєвих обставинах. І, звичайно ж, їх недостатньо. Окрім того, приміщення центру далеко не в найкращому стані.
Працівниця Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Тетяна Склезь наголошує, що вони працюють цілодобово. Потрапити у центр можна за скеруванням поліції, профільних управлінь органів місцевого самоврядування. Для влаштування обов’язкова наявність медичної довідки.
У закладі з постраждалими працюють психолог, соціальний педагог, є можливість отримати юридичну допомогу. Всі послуги безкоштовні. Але у більшості випадків три місяці – це лише тимчасове вирішення проблеми.
Із травня в Україні за підтримки Фонду народонаселення ПРООН почали створювати кімнати кризового реагування для осіб, котрі постраждали від насильства в сім’ї. Є намір відкрити такі кімнати й у Луцьку.
За результатами круглого столу до органів влади буде скероване звернення щодо ситуації з приміщенням Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги та посилення роботи у напрямку протидії домашньому та гендернозумовленому насильству у Луцьку й Волинській області.
Р.S: Отримати допомогу постраждалим жінкам можна за телефоном «гарячої лінії» Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги – 050 670 99 54.
Безкоштовну юридичну підтримку надають у Луцькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Яровиця, 18), (0332) 77-07-17.