You are here: Головна Прес-релізи Участь громади у перейменуванні луцьких вулиць:"імена" чи затишні назви?
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Участь громади у перейменуванні луцьких вулиць:"імена" чи затишні назви?

Презентація-обговорення пропозицій Громадської ради при Луцькому міському голові щодо перейменування 11 вулиць обласного центру відбулась у Волинському прес-клубі, гостями якого були члени громадської ради, творчої комісії та заступник міського голови Микола Іванюк.

Як зазначив пан Іванюк, необхідність перейменування вулиць міста зумовлена  граматичною (різні фонетичні варіанти назв) та геометричною (вулиці стали паралельними та перпендикулярними) неточністю, внаслідок якої під час виборчої кампанії громадяни не мали змоги проголосувати. 18 червня цього року міська рада прийняла рішення про перейменування вулиць та надала їх перелік (усього 494 вулиці). Попередньо над заміною назв перших одинадцяти вулиць працювала творча комісія з науковців, громадських діячів, журналістів, згодом Громадська рада при Луцькому міському голові. Пропозиції будуть винесені на розгляд серпневої сесії міської ради.

Якими ж будуть нові назви вулиць, які до сьогодні іменувалися тоталітарними вождями? У членів творчої комісії і Громадської ради існують розбіжності в підходах: одні хочуть, аби вулиці носили імена героїв ОУН-УПА, інші вважають, що вулиці повинні бути милозвучними і створювати обличчя Луцька.

«В Луцьку завеликий відсоток імен, десь 60%, коли має бути 15-20%. Місто, як квітка, повинно мати різні назви. А в Старому місті – історичному заповіднику – повинні бути збережені першоназви», – переконаний відомий краєзнавець, член Громадської ради Вольдемар П’ясецький.

«Я  – за принцип поєднання історичних і поетичних назв. Щодо історичних імен, то хотілося б, щоб вони були обличчям Луцька. Бо виховання підростаючого покоління будується на збереженні історичної пам’яті певної місцевості, – вважає, журналіст іписьменник, член Громадської ради Володимир Лис. – І добре, якби у нас була вулиця Вишнева, Абрикосова, я пропонував навіть вулицю Місячного Сяйва. Такі вулиці формували б нове одличчя Луцька».

За словами голови Громадської ради при Луцькому міському голові Петра Верзуна, опитування мешканців вулиць, які підлягають перейменуванню, засвідчило: більшість громадян за таке перейменування, щоправда, хотіли б мінімізувати затрати часу на переоформлення документації, з приводу чого заступник міського голови Микола Іванюк повідомив, що з цією метою при житлово-комунальних підприємствах буде створено спеціальний відділ.

Багаторівнева процедура перейменування вулиць – це перший крок залучення громади до прийняття важливих рішень місцевою владою, який засвідчив: громада прокидається.

 

_________________________________



Підготовлено творчою комісією

при міському голові 15.08.2008 р.

на засіданні Громадської ради
м. Луцька та обговорено
по перейменуванню вулиць


 

ОБГРУНТУВАННЯ щодо

перейменування вулиць м. Луцька

1)  вул. Боженка (верхня гілка) - Окружна - у минулому така вулиця існувала і проходила по південному кордону міста (сьогодні вул. Потебні). З розширенням адміністративних меж міста вона перемістилась і втратила свою назву.

2)   вул. Запорізька (перпендикулярний відрізок) - а) Полковника Г. Яцкевича - Герасим Яцкевич – козацький полковник і дипломат за Хмельниччини, родич Богдана Хмельницького. Герасим Яцкевич народився в Луцьку в родині священика, який походив з Білорусі. Спочатку реєстровий козак, з 1648 року – звягельський наказний полковник. Брав участь у боротьбі проти поляків. У поході 1651-ого року він бере участь вже як полковник Лубенський і наказний полковник Переяславський. За дорученням Богдана Хмельницького, учасник посольства до Польщі (1652), а в серпні 1653 року – до Москви (у справі спільної дії проти Польщі); б) Козацька.

3)   вул. Клима Савура (нижня гілка) – Ніла Хасевича - український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради, член мистецького гуртка "Спокій". Загинув у лавах УПА. Про долю Ніла Хасевича знято фільм "Здобути або не бути" (автор сценарію, режисер Михайло Ткачук). У роки Вітчизняної війни 1941-45 рр. був учасником підпільного руху опору, мав псевдонім "Зот", автор підпільних листівок.

4)  вул. Клима Савура (верхня гілка) - Тараса Бульби-Боровця – (псевдоніми: Тарас Бульба, Чуб, Гонта; народився 9 березня 1908 р. на Волині), діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни. У роки польської окупації Західної України проводив пропагандистську роботу на Поліссі. У 1930 році заснував організацію Українське Національне Відродження. У липні 1943 року перейменував очолювані ним загони в Українську Народно-Революційну Армію і створив спільно з І.Мітрингою Українську Національно-демократичну Партію. 18-19 серпня 1943 року УНРА була роззброєна частинами Української Повстанської Армії. З 1948 року жив в еміграції у Канаді. Видавав журнал "Меч і Воля", створив Українську Національну Гвардію. Автор спогадів "Армія без держави".

5)        вул. Молодогвардійців - Млинівська – з метою уникнення непорозумінь у використанні назв вулицьМолодогвардійська та Молодогвардійців, останню пропонується перейменувати на Млинівську у зв'язку з тим, що вона розташована у Дубнівському масиві. За географічним розташуванням смт.Млинів знаходиться у напрямку м.Дубно.

6)       вул. Клари Цеткін - Червоної Калини – У майбутньому можна залучити школярів та молодь до створення тут калинового гаю.

7)       вул. Чапаєва - Варварівка – у XIX ст. на околиці с.Дворець (сьогодні – Київський майдан) виник хутір Варварівка, ймовірно, названий господарем хутора на честь дружини.

8) вул. Зої Космодем'янської - Задворецька – згадане с. Дворець у 1910 р. було приєднано до адміністративних меж міста. Однак, більшість селян міста не хотіли ставати громадянами, а продовжували вважати себе жителями села і відносили себе до Підгаєцької гміни. Тому місцину називали "задворець".

9) вул. Паризької Комуни - Уласа Самчука – визначний український письменник, одна з найпомітніших постатей української прози XX століття, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР на вигнанні, член ОУП "Слово". Його твір "Воли" був номінований на здобуття Нобелівської премії. Життя і творчість У.Самчука також пов'язані з Волинню та Луцьком. Улас Самчук протягом кількох десятиріч знаходився в епіцентрі українського та європейського громадсько-політичних процесів.

10)     вул. Урицького - Юрія Тютюнника – український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.

11)    вул. Бєлінського - Наталії Ужвій – (8 вересня 1898, Любомль - 22 липня 1986), визначна драматичнакіноакторка. Народилася в містечку Любомлі на Волині. В її репертуарі близько 90 ролей у театрі і 20 у кінофільмах. Лауреат Державних премій СРСР. Народна артистка СРСР. Серед численних акторських робіт Н.Ужвій практично нема прохідних, виконаних, так би мовити, на самій техніці. Здавалося б, найневиграшніша роль, оживлена талантом і серцем актриси, позначена оригінальним витлумаченням, сприймалася по-новому. Поруч з великою актрисою виросло не одне покоління молодих митців, які з перших самостійних кроків на сцені відчували не тільки опіку майстра, але й саму атмосферу живої легенди театру.


 

Архів

2019
липня
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook