You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Кошмари сучасних студенток або до чого веде омріяний диплом

«Досвід роботи обов’язковий» – ця фраза сьогодні змушує здригнутися чи не кожного студента. І справді, перед кожним постає питання: здобувати освіту чи досвід. Але парадокс в тому, що без диплому досвід не діє, а без досвіду не діє сам фахівець, бо роботи знайти він не може. Попри те, що з 823  вищих навчальних закладів в Україні більшість державні, тобто мають державне замовлення, самій державі не потрібні спеціалісти, яких вона готувала власним коштом. Ну це як мінімум нелогічно. Загалом, зважаючи на сьогоднішню ситуацію на ринку праці, дані Державної служби зайнятості свідчать, що роботодавці в Україні завищують вимоги до потенційних співробітників і часто пропоную мінімальний рівень оплати праці навіть висококваліфікованим працівникам. Особливо ця тенденція стосується прекрасної половини людства, зокрема тієї її частини, яка хоче працевлаштуватися. Такий перебіг подій спричинений тим, що станом на березень 2013 року на одну офіційно зареєстровану вакансію припадає  10 резюме. У таких умовах вчорашнім студентам про високооплачувану роботу залишається тільки мріяти.

Аби привернути увагу роботодавців і не залишати стрічку досвід роботи порожньою, безробітні часто весь свій креатив використовують для створення резюме. Напередодні 1 квітня Дослідницький центр рекрутингового порталу Superjob.ru опублікував колекцію витягів із резюме претендентів, які були надіслані роботодавцям. «У мене є два почуття, якими пишаюся по-справжньому – гумору і міри. Ці почуття необхідно працевлаштувати»; «Кажуть, на хорошу роботу неможливо влаштуватися без знайомств. Познайомтеся з моїм портфоліо!»; «Я той, що треба!» – заявляють  необділені літературними талантами кандидати. Як кажуть, сам себе не похвалиш – навряд чи цим буде займатися хтось інший. Але нерідко кандидати, бажаючи зробити собі рекламу, явно передають куті меду. «Підвищення продажів фірми до історичного максимуму»; «Виховання в людей психології переможців», – гордо заявляють вони у своїх резюме, очевидно, не думаючи, що такі фрази викликають у кадровиків не стільки захоплення, скільки здивування. Статистика говорить, що зазвичай «найоригінальніші» резюме належать чоловікам, а жінки найчастіше прагнуть все-таки будувати власні резюме за стандартом.

Це було б справді дуже смішно, якби не було так страшно. Адже сьогодні роботодавці значно підвищують вимоги до претендентів на ту чи іншу посаду. Досить часто у цій справі вони явно перегинають палку. Окрім диплому про вищу освіту, для влаштування на посаду хостес в РЦ КосМікс  (заробітна плата до 2500 грн.) необхідно мати приємну зовнішність, доглянуте волосся та манікюр. Виникає питання: чоловікам також необхідно мати довге доглянуте волосся і манікюр із метеликами, щоб отримати роботу? Мабуть ні, бо в них є одна величезна «перевага» – вони не можуть завагітніти. Складається враження, що роботодавці можуть віддати при працевлаштуванні перевагу чоловікові лише через те, що не хочуть втрачати власних коштів при оплаті декретних відпусток. Навіть якщо молода дівчина якось і потрапляє на місце омріяної роботи, то часто їй можуть толерантно запропонувати підписати договір, у якому буде чітко вказано термін, протягом якого вона зобов’язується не народжувати.

А для того, щоб отримати посаду адміністратора в одному із донецьких спа-салонів, потрібно мати ще й приємний голос. Тобто, ознаки професіоналізму у XXI столітті, епосі гуманізму і новітніх технологій – це накладні нігті і приємний голос. Приємний кому – роботодавцю, клієнтам чи колегам і хто це визначає? Складається враження, що сьогодні роботодавці шукають геніїв, які, здобуваючи освіту, три рази в тиждень відвідували спортзал, чотири – салон краси, щовечора самовдосконалювались у бібліотеках і ще встигали трішки попрактикуватись. А ці генії, що полюють за вакансіями від своєї «геніальності» пишуть у резюме, що «мають досвід торгівлі яйцями».

Та це тільки вершина айсберга. Сьогодні Інтернет просто переповнений прямими пропозиціями зайнятися проституцією і переважна їх більшість апелює саме до молодих дівчат, які щойно закінчили виші. От тут не потрібно ні досвіду, ні фото в резюме, а лише «велике бажання працювати».

Потрапляючи у такі перипетії відразу після закінчення вишу, молоді люди часто втрачають над собою контроль, про що свідчить різкий стрибок у кількості суїцидів серед людей віком 20-25 років. «Сьогодні у мене диплом на руках і дві дороги: або в монашки, або в проститутки. Тільки там беруть всіх», – ділиться своїм розчаруванням випускниця Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки Мирослава.

Отака невтішна реальність сьогодні нас оточує. І все настільки заплутано, що не можливо визначити винних: чи це держава, яка не забезпечує робочими місцями, чи студентки, які за вимогами часу нарощують нігті та фарбують волосся і не залишають часу для оволодіння фахом, чи роботодавці, які чекають напівбогів. Ускладнює ситуацію ще й те, що деякі гендерні стереотипи настільки вкорінились в українському суспільстві, що ніхто й не здивується, якщо всім відомі позначки «М» та «Ж» незабаром з’являться і на дипломах. Та питання залишається відкритим: куди податись після закінчення вузу? Звичайно, хороший варіант виходу із ситуації – це починати якусь власну справу. Проте для цього потрібний початковий капітал. Можна скористатися численними пропозиціями банків, які сьогодні пропонують кредити, але це не найкращий початок щасливого майбутнього. У будь-якому випадку студенкам не варто впадати у крайнощі, а краще витратити свій час і сили на вдосконалення власних професійних якостей. Можливо, і в Україні настане час, коли при працевлаштуванні відіграватиме важливу роль не лише стать і сантиметри підборів, а й розум.

Наталія Середюк

(матеріал публікується вперше)

 

Архів

2022
червня
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook