Із жінками його поєднує улюблена справа і робота всього життя. Він створює їм нові образи й інколи кардинально змінює їхню долю. Його клієнтки – відомі та публічні люди міста Луцька, і не тільки. Жіночий майстер і власник салону "Фрізур" Володимир Кордунов у травні цього року святкуватиме 10-річчя своєї перукарської кар’єри. Хоча в ексклюзивному інтерв’ю журналу "Free Time" Володя зізнався, що вперше ножиці до рук узяв у 13 років, а його першою "жертвою" була рідна сестра Олена...
Напередодні 8 березня Володимир Кордунов також розповів про своїх улюблених жінок та їхню роль у його житті.
фото із мережі Facebook
НАВЧАННЯ
Спочатку я навчався перукарській справі у луцькому училищі № 12 і був єдиним хлопцем на факультеті. І до речі, єдиним на той час чоловіком-перукарем, який стриг жінок у Луцьку. Мої роботи були завжди високо оцінені викладачами. Я закінчив навчання з червоним дипломом. Подальші ази майстерності здобував у відомих луцьких майстрів, відвідував перукарські семінари у Києві, Москві, Парижі тощо.
РОБОТА
Моя робота омріяна мною з дитинства. Тому при виборі подальшої професії в мене не виникало сумнівів і у цьому мене підтримали батьки, за що їм дуже вдячний. Я розумів, що потрібно пройти нелегкий шлях від ремесла до майстерності, згодом застосовувати всі свої творчі здібності, виробити власний «почерк» та стиль.
У моєму розумінні перукар XXI століття асоціюється з такими поняттями, як мистецтво, стиль, дизайн, альтернативне бачення, креативне мислення. І саме жінка є об’єктом моїх творчих ідей. Вона завжди намагається бути оригінальною, чарівною, бажаною, успішною. У цьому я їй допомагаю. Ми разом створюємо довершений образ, разом з тим, беручи до уваги основні модні тенденції.
СЕКРЕТ УСПІХУ
Мій секрет успіху полягає у величезному бажанні займатися перукарською справою. Я постійно відчуваю у собі внутрішню тягу до цього виду мистецтва. Адже для створення будь-якого іншого шедевра йдуть місяці й роки, а я створюю його щодня і, так чи інакше, беру безпосередню участь в особистому житті своїх клієнтів.
Мій успіх прямо пов’язаний з успіхом моїх клієнтів. Сьогодні, щоб бути успішним у житті, недостатньо мати хорошу освіту, значний досвід роботи, певні риси характеру. Відчуття комфорту і престижності приходить тоді, коли ви виглядаєте "на всі сто". Люди хочуть бути красивими і приділяють все більше уваги своїй зовнішності.
Перукар – це своєрідний психолог, лікар людських душ. У перукарню багато жінок йдуть не лише для того, щоб освіжити свою зачіску, зробити манікюр або підфарбуватися, сюди йдуть ще і поспілкуватися. Яких лише історій не довелося почути! А тому потрібно бачити настрій клієнтки, мати витримку, такт, доброзичливість, і навіть, вміти грамотно її переконувати.
ЕКСПЕРИМЕНТИ
На початках творчого шляху мої роботи вирізнялись експериментами. Яскраві кольори та сміливе їх поєднання, асиметричні зачіски, рвані лінії.
Сьогодні ж, при наявності власної техніки виконання роботи і стилю, я не вдаюсь до крайнощів. Головне кредо – "не нашкодити", підкреслити в людині всі її переваги, приховати недоліки, дати основні поради по догляду за волоссям.
ВІДПОЧИНОК
Полюбляю веселий відпочинок. Мені до душі нічне життя: клуби, вечірки, диско, спілкування, рух, веселі компанії. Це моя стихія.
У Луцьку зазвичай відвідую нічний клуб "Золото" та "Бамбарбію". Немає нічого кращого, ніж після робочого тижня розслабитись у приємній компанії близьких людей, випити декілька смачних коктейлів, потанцювати.
Коли відпочиваю у столиці чи за кордоном, теж відпочиваю у нічних клубах. У кожній країні – свій менталітет, своя культура… До речі, найбільше сподобалася дискотека в Парижі. Хоча я знаю, що Париж не є столицею розваг. Тому мрію поїхати на Ібіцу: море, сонце, нескінченні пляжі, гарні дівчата та звуки неперевершенного «Lounge» …Що може бути краще?
«Hip-hop» танці – ще одне улюблене захоплення. Вивчаючи з друзями нові модні танцювальні «па», заряджаюсь позитивною енергетикою, відпочиваю після робочого дня.
ЖІНКИ
Найголовніша та найулюбленіша жінка у моєму житті – це, звісно, моя мама Світлана. Вона допомагала мені в усьому: у самореалізації як майстра, в роботі, морально підтримувала протягом усього мого творчого шляху. За що я їй дуже вдячний. Найдорожчою також для мене є рідна сестра Олена – вона чудова людина.
Є ще одна жінка, яка відіграла велику роль у моєму житті – це мій перший вчитель з перукарського мистецтва Тетяна Стадницька, якій раніше належав "Фрізур". Спочатку я відвідував її приватні уроки, певний час стажувався у "Фрізурі", а потім пані Тетяна запросила мене на роботу у салон. Вона дала мені старт для самореалізації.
А загалом жінка – це моє натхнення, моя муза, моя метаморфоза.
У перший раз дівчина звертається до мене в чотирнадцять-п'ятнадцять років, коли вона лише починає шукати свій імідж. Цей образ, як правило, задовольняє її до того часу, поки вона не вступить у самостійне, активне життя, або доки не вийде заміж. Цю роль "вірної дружини" або "вільної жінки" – кожній своє! – моя відвідувачка виконує з черговою зачіскою приблизно до п'ятдесяти років. І тут настає новий етап, на мій погляд, найцікавіший для перукаря. Адже жінка, яка знає ціну рокам, сприймає власну зовнішність як втілення свого життя. Вона звертається до мене, щоб продовжити в своїй зачісці власну історію – з її радощами і стресами, хворобами і тріумфами... Людина – особливо жінка, періодично потребує оновлення. Тут-то і потрібна допомога майстра. Змінити зачіску – це все одно, що змінити зовнішність без втручання пластичного хірурга. Це може замкнуту і страждаючу людину в одну мить перетворити на товариську і щасливу особистість.
Тетяна ЗУБРИК
(опубліковано у журналі Free Time у 2008 р.)
