You are here: Головна Медіа-новини Гендер і медіа у Містечку USAID у Луцьку
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Гендер і медіа у Містечку USAID у Луцьку

Під час роботи «Містечка USAID», що відбулося 25 серпня на День міста в Луцьку, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) представило напрямки своєї діяльності у партнерстві з місцевими громадськими організаціями. Серед учасників були і Програма «У-Медіа» (Інтерньюз), Волинський прес-клуб та Гендерний центр, які об’єднали зусилля задля розвитку професійності української журналістики, зокрема – їх гендерної чутливості.

Нашим дорослим відвідувачам ми підготували опитування-вікторину, а найменшим пропонували намалювати, ким вони хочуть стати в майбутньому. Це надало можливість побачити, наскільки люди обізнані з проблемами жінок і чоловіків у сучасному суспільстві та наскільки суспільні стереотипи впливають на дитячі мрії.

Загалом ми отримали 102 відповіді на питання вікторини і 50 малюнків.

Насамперед, нам було цікаво дізнатися, як громадяни розуміють поняття «гендер». Більшість із них відзначила, що це – про рівні права жінок і чоловіків у суспільстві, відсутність обмежень за статевою ознакою, вияв поваги до людини незалежно від статі. Це також – відсутність приниження міським головою депутаток, ставлення до них як рівноправних колег. Для окремих респондентів це слово або не означає нічого, або означає рід, стать, «якийсь закон чи погане слово», частину суспільства, «лідера у якійсь справі», «жіноче або чоловіче начало».

Оскільки наша діяльність пов’язана, зокрема, із підвищенням рівня гендерної чутливості українських медіа, ми вирішили запитати громадян про необхідність дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах. На наше приємне здивування, більшість відповідей були однозначними – так, баланс присутності жінок і чоловіків повинен бути. Також респонденти вважають, що в медіа мають працювати і жінки, і чоловіки.

Серед гендерних проблем, які існують в сучасному суспільстві найчастіше називають можливості участі жінок у політиці та їх доступу на керівні посади, нижчу ніж у чоловіків заробітну плату і дискримінацію при працевлаштуванні. Окрім цього, звертають увагу на проблему заробітчанства, «виховання дітей, починаючи із дошкільного віку», війну та побутові проблеми. Одиниці до гендерних проблем зараховують зброю, гроші, пияцтво та наркоманію.

Цікаво, що при прийнятті на роботу учасники й учасниці надали би перевагу чоловікам, бо вони надійні, менш завантажені домашніми і сімейними клопотами, не підуть у відпустку по догляду за дитиною, що в жіночому колективі більше конфліктів. Аргументи на користь жінок кажуть, що вони більше дбають про добробут сім’ї, більш відповідальні і постійні, не будуть часто шукати нову роботу, віддані. Одна з респонденток вважає, що дискримінації за статтю бути не повинно, проте каже, що  «чоловіки можуть виконувати більш важку фізичну роботу, схильні до точних наук, жінки більш скрупульозні, акуратні, можуть виконувати ювелірну роботу». Лише в окремих відповідях зазначено, що перевагу буде надано тому, хто відповідає кваліфікаційним вимогам, і що розподілу за статтю бути не повинно, бо це заборонено законодавством.

Дошкільна освіта лишається «жіночим царством», то ж на питання чи віддали би ви свою дитину в садочок до чоловіка-вихователя лише одиниці відповіли ні (як аргумент – «якось незвично, що чоловік вихователь таких малих дітей, традиційно жінки з дошкільнятами займаються краще»), або ж віддали би сина, а доньку ні. У місті Луцьку є лише один чоловік-вихователь і до нього із радістю віддають у групу дітей, бо має гарну репутацію. Завітала у Містечко жителька Рівненської області, якій дісталось це питання, ще й виявилось, що вона працює у дитячому садочку і там є один вихователь-чоловіків. Виявилось, що він теж гарний працівник і відомий у громаді. Також із сумом зазначила, що подумує піти у приватний бізнес, бо зарплатня у вихователів вкрай низька.

Причини малої кількості жінок в українській політиці респонденти вбачають, зокрема, у тому, що «жінка м’якша, добродушніша», вона більше думає про добробут сім’ї, більше часу приділяє господарству. Серед інших перешкод вони також називають традиції виховання (де жінка створена для домашнього затишку і виховання дітей), патріархальний устрій, небажання/боязнь самих жінок іти в політику, несприйняття жінок у політиці чоловіками, а також непоборну корупцію та олігархат. У частині відповідей фіксуємо кардинально протилежні думки. Одні респонденти стверджують, що в жінок «можливо, не та логіка», вони фізично слабші, серед них «мало нервовостійких, самодостатніх з високою самосвідомістю», «чоловіки розумніші» і що « в жінки на першому місці повинна бути сім’я». Інші, навпаки, переконані, що «жінок розумних дуже багато», але в політику вони не йдуть саме тому, що «чесні, правдиві і  не б’ються».

У цьому контексті цікаво простежити відповіді жінок на питання про залучення до домашньої роботи: вони зазначили, що виконують усю домашню роботу.

Ми запитували також, чи існують «чоловічі» та «жіночі» професії. Тих, хто вважає, що розподілу немає, що «жінки рівноправні і можуть виконувати не гірше всі роботи, які забажають», що «все під силу кожній людині», виявилося менше, аніж тих, для кого він існує. Цей розподіл зумовлений, на їх думку, «фізіологічними та природними можливостями». «Як відомо, чоловіки більш витриваліші та сильніші.  Жінки більш тендітні та емоційні», – зазначено в одній із відповідей, однак додано, що «ніхто не може порушити право у виборі професії. І ніхто не може заставити займатися справою «не по душі». Як приклад «жіночих» професій називають вчительку молодших класів (адже «тільки мама може так терпляче і безперервно «витримати» і навчити кожного учня-дитину та надати дорогу у доросле життя) і, швачку. «Чоловічі» професії – ті, які потребують більше сили і витривалості: машиніст, далекобійник, слюсар, столяр, вантажник, сантехнік. На думку одного з відвідувачів Містечка, «шахтарська професія (чисто чоловіча), військова служба та деякі інші… можуть негативно позначатись на здоров’ї жінки». Були й такі думки, що «є професії, де чоловік або жінка більш ефективні», що «в сучасному світі ця межа стирається, адже зараз жінки вже і в космос літають, і управляють теплоходами та лайнерами» і що «справжня жінка у кожній професії здатна проявити свою жіночність». Однак найоригінальнішою стала думка, яка стверджує, що єдина «жіноча» професія – «донор яйцеклітини», а чоловіча – «донор сперми», а усі інші роботи можуть виконувати  як жінки, так і чоловіки.

Ці відповіді було цікаво порівняти із дитячими малюнками на тему: «Коли я виросту – я стану…» Фотографами, артистами, перекладачами і відомими художниками хочуть бути і дівчатка, і хлопчики незалежно від їх віку. Однак помітна і певна сегрегація: хлопчики хочуть стати футболістами, будівельниками, радіотехніками, поліцейськими, гонщиками, а дівчатка – займатися екологією/природоохоронною діяльністю, бути танцівницями, продавчинями, перукарками. Бачення себе в майбутньому трьох 11-літніх дівчаток вирізняється з-поміж інших: дві із них хочуть стати  блогеркою та журналісткою, інша – ді-джейкою.

Марійка Андрійчук у майбутньому художниця або/і перекладачка

(переглянути найцікавіші малюнки можна на сторінці прес-клубу у Facebook)

Як зазначає гендерна експертка, голова ГО «Гендерний центр» Оксана Ярош: «Наше опитування у Містечку USAID звісно, що не репрезентативне…Однак зріз думок тих, хто завітав, і великих, і маленьких, свідчить про актуальність просвіти із гендерної тематики. Бо у відповідях на запитання про ролі жінок і чоловіків у суспільстві лунають відповіді спершу стереотипні, а вже потім, у дискусії, кажуть, що ми не думали про це так глибоко, нема часу. Дійсно, перевантаженість інформацією наших громадян у наявності. І тому тим більше актуалізовується проблема, якого змісту та якості та медіа-інформація, яку вони періодично споживають. А наших дітей теж формують медіа-картинки, хто саме, жінки чи чоловіки,  є у тих чи інших професіях і це впливає  на їх подальший вибір».

 

Архів

2017
жовтня
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook