You are here: Головна Проекти Гендер і медіа У волинських медіа – найвищий показник гендерної чутливості: результати лютневого моніторингу
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

У волинських медіа – найвищий показник гендерної чутливості: результати лютневого моніторингу

Для моніторингу гендерної чутливості волинських медіа, який проводився 11-17 лютого 2019 р., було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Твій вибір», «Вісник і К», «Волинська газета», «Луцький замок»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок у волинських медіа у лютому 2019 року складає 32% (у друкованих – 31%, в інтернет-виданнях – 34%). В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція щодо залучення жінок як експерток і героїнь порівняно з 2017 роком змінилась у кращий бік. У моніторингу 2019 року жінки зображені експертками не лише у соціальній сфері, а й все частіше – у політиці та економіці. В онлайн-виданнях експертки представлені у матеріалах про освіту, культуру, волонтерство, соціальні теми. У друкованих ЗМІ експерток більше в матеріалах про культуру, медицину та політику. Зокрема, в політичних матеріалах експертки дають коментарі переважно як учасниці виборчого процесу, або ж представниці політикуму. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів) у сфері перевезень, темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини та лікуванні.

В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на теми освіти і науки (75%), культури (67%), волонтерства (40%) та інших тем. Загалом не представлені експертки у темах війни і спорту (до прикладу у моніторингу 2017 року жінки були експертками у 8% і 23% відповідно). Значно менше жінки коментують політичні та медичні теми, а от героїнь найбільше саме в медичній тематиці.

Майже паритетно представлені героїні та герої в освітній, спортивній і волонтерській тематиках. Героїнями Найменше жінок у матеріалах про війну (всього 9 %), політику (15%), економіку (16%). Майже удвічі менше згадувань героїнь у матеріалах соціальної тематики, наприклад, питань дітей, кухні, домашнього побуту  (цього річ 30% супроти 62% у моніторингу 2017 р.).

Для збільшення натисніть на зображення

У друкованих медіа жінки найчастіше були експертками у публікаціях, що стосуються сфери культури, медицини ( особливо, що стосується розвитку реформи), політики. Рідко – в питаннях освіти і науки ( 17%). Зовсім не представлені як експертки у темах війни, волонтерства та розваг.

Найбільша представленість героїнь на сторінках газет зафіксована у матеріалах про медицину та на соціальну тематику (по 39%), волонтерство (36%). У таких матеріалах жінки постають зазвичай як героїні сімейних драм. Не зафіксовано героїнь у матеріалах на тематику розваг. Найменша частка героїнь у матеріалах про політику (15%) та спорт (8%). Натомість чоловіки, подібно до результатів моніторингу 2017 року, зображені героями переважно в матеріалах про надзвичайні події (ДТП, убивства, пограбування, шахрайство), політику (як депутати Верховної ради, органів місцевого самоврядування на обласному рівні, на рівні міст).

Для збільшення натисніть на зображення

Матеріалів на розважальну тематику ані в друкованих, ані в інтернет-виданнях загалом не зафіксовано

Стереотипи у волинських медіа найчастіше ґрунтуються на образах «поганої невістки», дбайливої господині, представниці «прекрасної статі» (це властиво, зокрема, матеріалам про житейські історії).

Відсоток фемінітивів у матеріалах волинських медіа – найвищий серед медіа інших регіонів України – 62%, що, власне, і вплинуло на загальний показник гендерної чутливості.

Для збільшення натисніть на зображення

Найчастіше у жіночому роді медіа позначають назви професій, у яких велика представленість жінок: «вчителька», «учениця», «волонтерка», «спортсменка», «журналістка», «вихователька» ідентифікація за соціальним статусом «пенсіонерка», рідше – «депутатка», «очільниця», «інстаблогерка», «продавчиня», «держчиновниця», «велосипедистка», «посадовиця», «керівниця», «флористка» «психологиня». Лише у чоловічому роді вживані назви професій: «синоптик», «покупець», «педагог», «менеджер», «прес-секретар», «головний лікар», а також  звання : «майстер спорту України».

Гендернонайчутливішим друкованим виданням (за кількістю експерток, героїнь і фемінітивів у публікаціях) є газета «Луцький замок» (53%), на другому місці – газета «Вісник і К» (48%). Найнижчий показник – у «Волинської газети» (29%).

Для збільшення натисніть на зображення

Серед інтернет-медіа гендернонайчутливішим у лютому стало видання «Волинь24» (55%), на другому місці з незначним розривом – «ВолиньPost» (46%) і «РайонЛуцьк» (45%). Найнижчий відсоток – в ІА «Волинські новини».

Для збільшення натисніть на зображення

Ми будемо продовжувати моніторинг волинських медіа ще впродовж трьох місяців і сподіваємося, що рівень гендерної чутливості буде лише зростати. Особливу увагу радимо звернути на ті теми, де представленість жінок і чоловіків значно менша.

Загальний Індекс гендерної чутливості волинських медіа у лютому 2019 року склав 42% - найвищий показник по Україні (поряд із вінницькими виданнями). Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу (Інфографіка - Дмитро Авраменко)

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Архів

2019
квітня
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook