Такими є результати моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа, проведеного 11-17 червня 2019 р. Для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета », «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок») Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів/сексизму в журналістських матеріалах і тематичних статей. Загалом проаналізовано 1780 публікацій (1485 в інтернет-виданнях і 295 в друкованих виданнях).
Загальна представленість жінок як експерток та героїнь в онлайн-виданнях Волині у червні 2019 року становила 33% (це на 7% більше, ніж у квітні), у друкованих – 26% (що на 2% менше, ніж у квітні).
У публікаціях жінки зображені експертками переважно у соціальній сфері, медицині та політиці. У політичних матеріалах експертки зазвичай дають коментарі як учасниці виборчого процесу, щодо очільників органів місцевого рівня, або ж представниці місцевого політикуму. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у матеріалах про роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів), темах бізнес-аналітики.
В інтеренет-виданнях найбільший відсоток експерток – у матеріалах на тему освіти (100%), значна частина – в публікаціях на медичну тематику (69%). Лише в 1/3 випадків жінки коментують політичну та економічну теми.
Для збільшення натисніть на зображенні
Героїнями журналістських матеріалів, як і експертками, жінки стають найчастіше у матеріалах на освітню та медичну тематику. Найменше героїнь у темах політики та економіки (по 11%). Загалом не зафіксовано згадувань жінок у матеріалах про війну. А матеріали на розважальну тематику в інтернет-виданнях відсутні. Рубрика Інше вбирає публікації про надзвичайні ситуації, шахрайство, кримінал тощо, де жінки постають переважно як постраждалі, а також як активні учасниці життя своїх населених пунктів.
Стереотипи цього разу стосуються акценту на репродуктивних функціях: «Джей Сі та Анна працюють в галузі медицини. У них ще немає дітей, хоч їм уже за тридцять. Пара вважає, що народжувати малюків їм ще рано...» («Волинські Новини», 12 червня 2019).
Сексистський підхід до зображення жінок зафіксовано у виданні «Конкурент», зокрема – у матеріалах «Київську тусовницю Ірину Панченко виключили зі списків «Слуги народу»» й «У партію Зеленського потрапила мажорка-тусовниця: відверті фото білявки». У матеріалах жінки зображені в оголеному вигляді.
Фемінітиви
Найчастіше в медіа трапляються такі слова як «медсестра», «ведуча», «журналістка», «начальниця», «заступниця», рідше – «очільниця», «борчиня», «керівниця», «лікарка». Одночасно в чоловічому та жіночому роді вживаються «начальниця» та «начальник», «партнер» та «партнерка». Лише у чоловічому роді вживані назви професій: «прес-секретар», «головний лікар», «міколог і бактеріолог», «солдат», «секретар», «логопед», «бухгалтер», «педагог», «заступник міністра», «хореограф», «прем’єр-міністр».
Загальна представленість жінок як експерток і героїнь у друкованих виданнях Волині у червні 2019 року становила 26%. У моніторингу жінки зображені експертками в економіці та бізнесі (33%), освіті та науці (25%), медицині (21%), а також у матеріалах про громадсько-соціальне життя і правопорушення (рубрика «Інше», 36%). Лише в 9% випадків жінки коментували політичні питання. У питаннях війни і спорту запитували думку лише чоловіків.
Для збільшення натисніть на зображенні
У матеріалах на теми культури і жінки, і чоловіки виступають героїнями та героями публікацій і їх присутність кількісно майже однакова (43% / 57%). Високий відсоток героїнь у матеріалах на медичну тематику та освіту, політичні ж питання майже повністю «чоловічі». Це пов’язано переважно з виборами до ВРУ, коли політичні партії представляли своїх кандидатів.
Стереотипне бачення жінки в суспільстві, зокрема – в стосунках поширювала газета «Твій вибір»: «хто-зна, чи не кине 30-річна «помічниця» свого пристаркуватого й збіднілого коханця, а той візьме й приповзе на колінах допоки ще законної дружини» (№24, ст.10); «забрати в Петросяна гроші, будинки та цінні речі Олена Степаненко хоче, аби помститися чоловікові за молоду коханку» (№24, ст.10).
Фемінітиви
Найчастіше у жіночому роді медіа вживаються назви професій, у яких велика представленість жінок: «кіноактриса», «майстриня», «журналістка», «ведуча», «власниця». Частіше почали вживатися слова «заступниця», «читачка», «напарниця». Ще рідко, але все ж помітними стають у медіа фемінітиви: «віце-прем’єрка», «виконувачка обов'язків».
Для збільшення натисніть на зображенні
Згідно результатів моніторингу, рівень гендерної чутливості волинських медіа (баланс присутності жінок і чоловіків та вживання фемінітивів) у червні склав 37%, внаслідок чого вони опинилися на третьому місці серед медій 24 областей України. Ознайомитися із загальними моніторинговими даними можна на сайті Волинського прес-клубу.
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
