You are here: Головна Проекти Гендер і медіа
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Гендер і медіа

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа: підсумкові дані двох етапів моніторингу

Гендерний моніторинг регіональних медіа уперше виявив об’єктивну картину залучення експерток/ експертів, героїнь/ героїв та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах.

Упродовж двох місяців – лютого та серпня 2017 року – у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Було проаналізовано 180 895 матеріалів (90038 матеріалів у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях , та 90857 матеріалів у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа).

Згідно отриманих даних, у лютому в регіональних медіа зафіксовано 29% коментарів / експертних думок жінок, а в серпні – 31%. Відсоток героїнь зріс лише на одиницю. Водночас кількість використання фемінітивів на позначення професій, посад, діяльності жінок зріс із 27% до 36% (на 9%).

Детальніше...
 

Від «берегині» до експертки – результати серпневого гендерного моніторингу волинських медіа


Для серпневого моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок в друкованих і онлайн-виданнях Волині у серпні 2017 року становила по 27%. В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція – зображення жінок експертками та героїнями  у соціальній сфері: освіта та виховання дітей, рукоділля, заняття домашнім господарством, у темі культури (зазвичай як героїнь виставок чи різних масових заходів), а також як героїнь спортивних подій. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у сфері перевезень, роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як культурні діячі.

В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на теми медицини (53%), освіти і науки (59%) і волонтерства (60%). Найнижча представленість експерток у темах розваг (6%), спорту (8%), політики (12%), бізнесу (17%) . Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах на волонтерську тематику (49%), медичну (46%), спорту (44%), освіти і науки (42%). Найменше жінок у темах війни (9%), політики (9%), бізнесу (13%).


Детальніше...
 

Визначено переможців (-жиць) Конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику

Громадські організації Волинський прес-клуб і Гендерний центр, підбили підсумки Конкурсу журналістських матеріалів, які висвітлюють питання рівності прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.

Загалом на Конкурс надійшло 67 робіт у аудіо-, відео- і текстових форматах. Згідно рішення журі, перемогу отримали 20 матеріалів у кількох номінаціях:

1) аудіо-передача:

2) відео-передача:

Кадр із фільму "Декретна відпустка" (авторка - Яна Семенюк)

Детальніше...
 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Миколаїв

Про гендерний баланс у матеріалах українських і миколаївських медіа йшлося під час першої в Миколаєві гендерної медіа-кав’ярні, що відбулася 18-го серпня за участю місцевих журналістів/ок, представників/ць Миколаївської обласної ради.

Метою зустрічі було не лише презентувати результати лютневого гендерного моніторингу друкованих та електронних видань регіону, а й отримати зворотній зв’язок: зокрема – чим керуються медіа у виборі експертів і експерток своїх матеріалів, яка частка об’єктивних і суб’єктивних чинників, чи звертають вони увагу на гендерний аспект і чи використовують фемінітиви для назв посад і видів діяльності жінок.

"З жінками важче іти на контакт,  зауважила одна з учасниць заходу. – То вона не зробила зачіску, то не нафарбувалася... А чоловіки навіть не зважають на такі моменти - вони завжди готові, навіть якщо нічого не знають по темі, або не мите волосся".

"Є така стереотипна думка, що чоловіки завжди експертні, вони легше коментують події. Ми вважаємо, що це сприяє нерівним умовам реалізації. Коли у політиці, бізнесі, спорті тощо більше чоловіків, дівчатка звикають із думкою, що то не їх сфери. І навпаки: в освіті більше жінок, тож чоловіки рідше бачать себе вчителями, а тим більше  вихователями. Саме тому медіа можуть допомогти зробити жінок у "нежіночих, а чоловіків у "нечоловічих" професіях видимими і сприяти подоланню суспільних стереотипів", –  вважає гендерна експертка Оксана Ярош.

У підсумку бажаючі підписали Декларацію гендерної чутливої журналістики

Більше фото  на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувся у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Херсон

Жінки не хочуть давати коментарі, жінки не активні і не пропонують своєї експертної думки, існують сфери діяльності, в яких більше чоловіків і в яких більше жінок... Такі рефлексії викликали в учасниць і учасників гендерної медіа-кав'ярні результати моніторингу гендерного балансу херсонських медіа, проведеного в межах проекту Волинського прес-клубу та Гендерного центру за підтримки Програми "У-Медіа" (Інтерньюз).

Проте, не лише об'єктивні чинники впливають на вибір осіб, які коментуватимуть ту чи іншу тему. Як зауважив шеф-редактор "Херсонської думки" Оленксандр Карпенко, "зазвичай контактуєш із тими, кого добре знаєш і найчастіше перетинаєшся", хто сам іде на контакт. Окрім того, у журналістів є умовний набір експертів, до яких вони звертаються за коментарем. Однак існує ще один момент суб'єктивності: як зізнаються журналістки, в групі депутатів, серед яких і чоловіки, і жінки, вони насамперед підходять за коментарем до чоловіків, "бо це ніби солідніше".

"Коли кажуть, що жінки не хочуть іти у політику, треба ще з'ясувати, чому. Якщо жінка приходить з роботи додому і заступає в другу зміну, то на громадську активність їй просто не вистачає сил. І тут маємо наголошувати на розподілі домашніх обов'язків. А також маємо показувати жінок у політиці. Як і в інших сферах", - резюмувала гендерна експертка Оксана Ярош.

Подібна ситуація і з використанням фемінітивів на позначення посад і видів діяльності жінок. У багатьох присутніх форми жіночого роду викликають несприйняття, часто сміх, "бо незвично". Проте, як зауважила гендерна експертка, голова Херсонського обласного центру "Успішна жінка" Олена Микитась, "це сприяє самоідентифікації жінок дозволяє зробити жінок видимими у всіх сферах діяльності. Попри те, що суспільство ще не зовсім готове до цього, медіа можуть допомогти формувати суспільний попит".

Чи дослухаються херсонські журналісти/журналістки до порад, які прозвучали під час зустрічі, - покаже час. На разі Декларацію гендерно чутливої журналістики підписали одиниці.

Фото із заходу - на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості миколаївських медіа

Що таке гендерна чутливість журналістики? Чи є вона в миколаївських медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Миколаєві гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 18 серпня 2017 року о 14.00 год. у приміщенні кав’ярні «Смачного» (вул. Адміральська, 22).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу миколаївських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

  • Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Тетяни Локацької – медіа-юристки Незалежної медіа-профспілки України, експертки гендерного медіа-моніторингу.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти миколаївських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Тетяни Локацької (тел.: 0668261827, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Останній день зголошення – 16 серпня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості херсонських медіа

Згідно гендерного моніторингу регіональних медіа, індекс гендерної чутливості херсонських медіа – один із найнижчих в Україні. Що вплинуло на цей показник? При висвітленні яких тем найчастіше фігурують жінки, а яких – чоловіки? Чим зумовлений вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Херсоні гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 17 серпня 2017 року о 14:30 год. у приміщенні пабу "Джон Говард" (проспект Ушакова, 30).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу херсонських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

  • Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Оксани Жиляєвої – голови Херсонського прес-клубу
  • Олени Микитась – гендерної експертки, голови Херсонського обласного центру «Успішна жінка»

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти херсонських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Оксани Жиляєвої (тел.: 050-18-66-460, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ). Останній день зголошення – 16 серпня .

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Чернігів

Про гендерну чутливість чернігівської журналістики розмовляли з учасницями регіональних ЗМІ та громадськими активістками під час гендерної медіа-кав'ярні 28 липня у Чернігові. 

Презентовані результати дослідження гендерного балансу в матеріалах регіональних медіа (чернігівських і в порівнянні із даними інших областей) показали, що жінки мало присутні в публікаціях на тему політики, економіки, спорту й воєнній тематиці, а чоловіки – у матеріалах про волонтерство та освіту. За словами присутніх журналісток, вони досі не задумувалися над цим аспектом. "Обираючи експертів для своїх матеріалів, ми насамперед звертаємо увагу на рівень компетентності людини і дбаємо, аби матеріали були цікавими для читачів. І ніколи не думали про гендерну складову, хоча насправді баланс думок досягається і представленням позицій і чоловіків, і жінок. На цій зустрічі я це зрозуміла", - зауважила головна редакторка газети "Наш край" Наталія Бушай.

Особливо жваву дискусію викликала розмова про вживання фемінітивів на позначення посади і сфери діяльності жінок. Як написала у своєму відгуку одна з учасниць зустрічі, Доцентка Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Оксана Мірошниченко, "у нашій державі, сповненій стереотипів, важко говорити про гендерні питання, зокрема, про фемінітиви та їх застосування...Адже всі ми давно звикли до того факту, що посада "директор" є чоловічого роду, хоча обіймати її може і жінка. Що "журналістом" може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі. І тому у декого виникає резонне запитання: "А навіщо щось змінювати? І так добре!" (весь блог - на сайті Ліга).

Учасниці зустрічі розійшлися в думках щодо порушуваних проблемних питань. І якщо одним, можливо, потрібно більше часу для прийняття означуваних позицій, то інші долучилися до підписантів Декларації гендерно чутливої журналістки.

Фото із заходу  на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

На шляху до гендерної чутливості медіа: Cуми

Перша гендерна медіа-кав'ярня відбулася 27 липня у Сумах. На заході було презентовано результати дослідження гендерної чутливості медіа (сумський та загальноукраїнський зрізи), проведеного Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Як стало очевидним, сумські медіа мало приділяють увагу жінкам у матеріалах, які стосуються політики, економіки та безпеки, що підтримує гендерні стереотипи та упереджене сприйняття людей залежно від статі. А отже – медіа потребують певних змін у підході до формування контенту, адже надання збалансованої різними точками зору інформації - один із професійних стандартів журналістики.

Юлія Савельєва, представниця Гендерного ресурсного центру Сумського державного університету, засвідчила: «Наш університет через свою просвітницьку діяльність також намагається розбудовувати на Сумщині гендерно чутливий простір, у тому числі через роботу зі студентством ВНЗ, серед яких і майбутні журналістки і журналісти».

Підсумком заходу стало підписання Декларації гендерної чутливості Сумських медіа

Фото із заходу – на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості чернігівських медіа

Що таке гендерна чутливість журналістики і чи є вона в чернігівських медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Чернігові гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 28 липня 2017 року о 15:00 год. у приміщенні клубу «113» (просп. Миру, 19, колишній магазин «Янтарь», другий поверх).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу чернігівських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участю:

  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
  • Вікторії Сидорової – старшої редакторки радіомовлення Чернігівської регіональної дирекції ПАТ НСТУ, керівниці медіа-центру «Моє-місто (Чернігів)»;
  • Світлани Жимолостнової – координаторки ПУЛу жінок у Чернігівській області;
  • Юлії Півень  HR-менеджерки, членкині HR комітету Ukrainian IT Association, коуч-консультантки, Scrum майстрині.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти чернігівських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Вікторії Сидорової (тел.: 066-304-89-87 чи 097-087-00-10), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду )

Останній день зголошення – 26 травня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 
Сторінка 1 з 5

Архів

2017
листопада
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook