На реформовані районні газети чекає нове випробування. Як відомо, «нагорі» вирішили ліквідувати велику кількість районів в усіх регіонах України. Тож багато газет втратять свій районний статус з наслідками, частину з яких навіть складно точно передбачити. З проханням прокоментувати в цьому контексті ситуацію щодо договорів оренди та по висвітленню діяльності ми звернулися до медіаюриста проектів Тернопільського прес-клубу Ігоря Федоренка.

Ось що він сказав:

– Утворення та ліквідація районів в областях України дійсно може призвести до певних непорозумінь, які, до речі, виникають і зараз при створенні об’єднаних територіальних громад. Зокрема, щодо договорів на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та договорів оренди приміщень редакції. На жаль,ще досі є роздержавлені районки, які не уклали договори оренди на приміщення, в яких знаходилися редакції на момент реформування. Одні користуються старими договорами, інші продовжують їх кожний рік, і ось саме для цих редакцій більшу загрозу несе новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Для тих редакцій, які уклали договори на строк 15 і більше років, я в цьому питанні  суттєвих проблем не бачу. Бо чинне цивільне і господарське законодавство передбачає, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди (ч. 3 ст. 284 Господарського кодексу України). За загальним правилом зміна власника не впливає на договір оренди, право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, у тому числі у випадку зміни власника (ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Нещодавно довелося почути від бухгалтера про майнову відповідальність засновників підприємства. Але при реформуванні редакції про це не йшлося. То чи справді ми несемо таку відповідальність?».

– Обсяг матеріальної відповідальності учасників напряму залежить від організаційно-правової форми юридичної особи. Всі її види ми тут розглядати не будемо, бо при реформуванні комунальних редакцій створювалися товариства з обмеженою відповідальністю або приватні підприємства. Останні, маючи статутний капітал, поділений на частки, фактично теж є господарськими товариствами.

За загальним правилом, визначеним в статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями  усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.  «Я є співзасновником роздержавленої редакції. Перед щорічними загальними зборами звернувся до керівництва товариства з проханням надати річну фінансову звітність  для ознайомлення. В наданні копії звітності мені відмовили, заявивши, що це конфіденційна інформація. Чи маю я право ознайомитися з документами товариства?»

– Права учасників товариства закріплені в статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статті 116 Цивільного Кодексу України.

Учасники товариства мають такі права:

– брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

– отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

– брати участь у розподілі прибутку товариства;

– отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість;

– вийти у встановленому порядку з товариства;

– здійснити відчуження частки (її частини) у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. « З редакції звільняється працівник і необхідно внести запис до трудової книжки про реформування редакції.  Підкажіть, яким саме він має бути».

– Цей запис необхідно було внести до трудових книжок працівників редакцій одразу після перетворення комунального підприємства. На жаль, в «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N58 не передбачено запису для такого випадку.

Лист Міністерства соціальної політики України від 10.05.2012 р. N 75/06/186-12 надає роз’яснення з цього питання: «Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У одній з ваших попередніх правових консультацій йшлося про те, що не можна ставити замовні матеріали без відповідної позначки. Зараз іде дискусія, як позначати матеріали про діяльність органів влади. Хтось їх взагалі ніяк не позначає, хтось ставить під рубрику “Офіційно”. Також ми читали роз’яснення  медіа-юристки, координаторки юридичних програм Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової про те, що інформацію від влади потрібно маркувати ( щоб читачам було зрозуміло, що це не журналістські матеріали) позначкою «Матеріал виготовлено на підставі договору з…/між…». Проте ми не знайшли відповідних положень у законодавстві. То як же все-таки  треба чинити правильно, публікуючи матеріали, що висвітлюють роботу влади?».

– Офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, ство-рена в процесі їх діяльності, доводиться до відома населення в порядку, встановлено-му Конституцією України, Законами України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Але жодне з них, як і Закон України «Про рекламу», не містить зобов’язання робити маркування офіційної інформації органів влади або місцевого самоврядування.