На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Створюємо сайт газети. Як оформити передачу доменного імені і відобразити це в бухгалтерському обліку?»

– При створенні інтернет-видання або інтернет-версії друкованого ЗМІ постає питання, як відобразити в бухгалтерському обліку витрати на створення, розміщення і обслуговування сайту. Чинне законодавство України дає наступні визначення: веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом (Закон України «Про авторське право і суміжні права»);

домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);

доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО: «Прошу роз’яснення відносно власності об’єктів нерухомого майна – двох гаражів, які були збудовані ще за радянських часів за рахунок коштів редакції газети. На даний час приміщення редакції перебуває в оренді редакції. А як бути з гаражами, які знаходяться поряд з гаражами районної держадміністрації?».

– Все майно комунального підприємства, яким була ваша редакція до реформування, належало територіальній громаді. Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не передбачає приватизацію цих підприємств, а визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Згідно Закону державні органи і органи місцевого самоврядування виходять з засновників ЗМІ та редакцій, і в якості державної підтримки майно редакцій, за виключенням приміщень і земельних ділянок, передається підприємству-правонаступнику. Це відображено у наступних положеннях Закону:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Колишній засновник газети не погоджується укладати договір строком на 15 років, як це написано в Законі України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і пропонує укласти договір тільки на 2 роки. Чи можемо ми якось змусити виконати норму закону?»

Обов’язок укласти з вашою редакцією договір оренди строком не менш ніж на 15 років ґрунтується на вимогах Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Саме в частині 2 статті 9 цього Закону є наступне положення: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності з цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду редакції-правонаступнику «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Визначними тут є державна або комунальна власність, незалежно від того, держава чи територіальна громада (в особі органу місцевого самоврядування) є власником приміщення. Законодавець не пов’язував можливість подальшої оренди  комунальної газети з тим, хто був засновником редакції.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція реформувалася ще в січні 2018 року, тому настала необхідність привести статут товариства у відповідність до нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Є запитання: чи дійсно можна в новому статуті не вказувати юридичну адресу, прізвища засновників та розміри їх часток?».

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в частинах 5 і 6 статті 11 вказує:

«5. У статуті товариства зазначаються відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Прошу прокоментувати таку ситуацію. Редакція районної комунальної газети у січні цього року реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. До складу засновників увійшли 6 членів трудового колективу – головний редактор, заступник головного редактора-журналіст, літературний редактор, верстальник, бухгалтер та системний адміністратор, яка зараз знаходиться у декретній відпустці. Одразу після цього головний редактор попередив про скорочення посад літературного редактора та верстальника, й у березні провів таке скорочення. Роботу, яку виконували ці люди, зараз виконують, згідно договору, працівники іншої місцевої газети. Звільнені ж працівники (вони ж і співзасновники), звісно, не задоволені такою ситуацією. У співпраці за договором їм теж було відмовлено.Наскільки правомірними є дії головного редактора? Чи можна їх оскаржити?».

-За певних обставин роботодавець може скоротити чисельність або штат працівників. Скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості,а скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 7 квітня 2011 року № 114/06/187-11).