Цьогорічні місцеві вибори є першими, що відбуватимуться за новим Виборчим кодексом. Також, за висновками Комітету виборців України, зробленими за підсумками моніторингу виборчої кампанії, вони обіцяють стати найскладнішими і найпроблемнішими в історії нашої держави. Як сказав на брифінгу 4 вересня голова КВУ Олексій Кошель, країна підійшла до виборчого процесу з розбалансованим виборчим законодавством, що містить низку ризиків. “Після прийняття Виборчого кодексу вже вносили пакет змін один раз, – зазначив він. – Зараз у парламенті на розгляді є законопроєкт, який обов’язково потрібно доопрацювати і приймати щодо змін до Виборчого кодексу. Але вони не вичерпують всіх проблем. Законодавство містить низку неузгодженостей, пробілів, недопрацювань, суперечливих моментів”.

З урахуванням змін у новому Виборчому кодексі медіа-юрист Ігор Федоренко під час тренінгу розглянув низку важливих для редакцій питань, пов’язаних з місцевими виборами, які відбудуться незабаром. Зокрема, щодо особливостей їх рекламно-інформаційного (до 14 вересня) та агітаційного (з дня, наступного після реєстрації, і до п’ятниці перед днем виборів) періодів, укладання договорів на розміщення агітації в ЗМІ, онлайн-виданнях та соціальних мережах, вимог  до агітаційних матеріалів в друкованій пресі та Інтернеті, відповідальності редакторів та журналістів за порушення. Принагідно тренер нагадав, що таке політична реклама у трактуванні нашого законодавства – це «інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії) (cт.1 ЗУ Про рекламу».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи можливо в газеті, яка виходить в районі проживання нацменшин, публікувати матеріали передвиборної агітації російською мовою, без дублювання українською? Які можуть бути наслідки, якщо політична реклама буде тільки російською мовою?».

Тернопільський прес-клуб запрошує 18 вересня (п’ятниця) 2020 року о 12:00 до участі в онлайн-тренінзі (на платформі ZOOM) для реформованих редакцій України на тему «Діяльність ЗМІ під час виборчого процесу». Участь для представників ЗМІ безкоштована, згідно акредитації за тел 096-390-30-25, 050-528-0315.

Тренінг проводитиме медіаюрист Ігор Федоренко, який, з урахуванням змін у новому Виборчому кодексі, розгляне, зокрема, такі питання:

1. Особливості рекламно-інформаційного та агітаційного етапів місцевих виборів 2020.
2. Укладання договорів на розміщення агітації в ЗМІ, онлайн-виданнях та соціальних мережах.
3. Вимоги до агітаційних матеріалів в друкованій пресі та Інтернеті.
4. Право на відповідь  та спростування.
5. Відповідальність за порушення.

Також Ігор Федоренко дасть відповіді на усі запитання у зв’язку із висвітленням цьогорічних виборів, які виникнуть в учасників тренінгу.

Тренінг проводиться в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нас звернулися представники однієї з партій щодо розміщення політичної реклами російською мовою. Чи можемо ми розмістити її в газеті?».

– Мова політичної реклами регулюється частиною 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», а під час  процесу виборів також діє спеціальна норма – частина 4 ст. 18 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».  Згідно з цими двома статтями мовою політичної реклами і політичної агітації повинна бути державна мова. В той же час частина 3 ст. 6 Закону України “Про рекламу” передбачає, що: «Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України». Відповідно ця стаття, яка регламентує використання мови в рекламі, в тому числі політичній, зазначає, що застосування мови здійснюється  відповідно до чинного законодавства України про мови корінних народів та національних меншин України. Під чинним  законодавством України про мови слід розуміти всю сукупність  законів  та  підзаконних   нормативно-правових  актів України,  які регулюють відносини, пов’язані із застосуванням мови взагалі.  Зокрема,  законодавство  України  про  мови   складається з Конституції  України,  Законів України “Про інформацію”, “Про ратифікацію Європейської  хартії  регіональних мов або мов меншин” та інших.  Частина 2 та 3 статті 10 Конституції України гарантує застосування російської мови в Україні:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Яка відповідальність може настати, якщо ми ненавмисно порушимо правила використання дронів?»

– Згідно пункту 46 «Положення про використання повітряного простору України» допорушень порядку використання повітряного простору України належать:  використання повітряного простору без подання заявок, отримання дозволу та/або умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням;