На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, будь ласка, чи поширюються на журналістів реформованих ЗМІ норми постанови КМУ №1038 “Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації” у частині щомісячної надбавки у розмірі 3% за кожен рік стажу? Зміни пенсійного законодавства уже позбавили журналістів пенсій держслужбовців. Невже творчих працівників можна стимулювати тільки внутрішніми наказами про доплати?».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Як змінилися умови роботи друкованих ЗМІ у зв’язку з прийняттям Виборчого кодексу України?».

– 19 грудня 2019 року був прийнятий Виборчий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20), який набрав чинності з 1 січня 2020 року. Передбачається, що місцеві вибори в Україні, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, пройдуть вже за новим Виборчим кодексом. Однак до початку виборчої кампанії залишилось не дуже багато часу, а щоб вибори до місцевих рад відбулися за новим Виборчим кодексом, потрібно  внести зміни до Конституції України щодо децентралізації влади. Тож не виключено, що місцеві вибори цього року буде проведено за ще «старим» законом.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи законно знімати на вулиці чи, наприклад, в приміщенні районної ради людей на телефон, а потім викладати в інтернеті уривки з цього відеозапису зі своїми коментарями?».

– Чинним законодавством України встановлено заборону тільки на таємну зйомку фізичних осіб. Можна робити зйомку за допомогою телефонів, фотоапаратів з функцією відеозапису, різноманітних відеокамер, але не використовуючи спеціальні технічні засоби з вбудованими відео- та фотокамерами.  Адже використовувати спеціальні технічні засоби у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні органи. Статтею 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 гривень. За незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації статтею 359 КК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 17 000 гривень, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. У випадку повторності або вчинення злочину групою осіб стаття 359 КК України передбачає суворіші покарання. Як вбачається з вашого запитання, відеозйомка відбувається відкрито в  публічних місцях.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції звернулась голова райради з вимогою, щоб ми надрукували оголошення. Договору на висвітлення діяльності з радою у нас немає. Оголошення стосується діяльності районної ради, але зміст викликає певні сумніви щодо його правомірності. Голова ради наполягає на тому, що наша газета зобов’язана надрукувати оголошення, погрожує юридичною відповідальністю. Скажіть, чи можемо ми відмовитись друкувати це оголошення?».

– У випадках, коли хтось каже, що ви щось зобов’язані, прохайте посилань на відповідну норму закону, яка вас зобов’язує це зробити. Немає посилання на законодавство – немає і відповідного обов’язку.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Вдячні за консультацію щодо положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», пов’язаних з друком газет. Чи не могли б ви також роз’яснити ситуацію із строками обов’язкової публікації українською мовою реклами в газетах?».

– Із цим запитанням ви трохи спізнилися. Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” почав діяти 16 липня 2019 року. Стаття 32 цього Закону “Державна мова у сфері реклами” набрала чинності “через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом”, отже, 16 січня 2020 року.