На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«29 березня планується вихід матеріалу, в тексті якого будуть наведені результати соцопитування, але без зазначення відсотків у цифрах. Скажімо, буде зазначено, що такі-то кандидати входять до трійки лідерів за результатами соцопитування. Як на Вашу думку – чи можемо ми таке публікувати, чи не буде це порушенням?»

– З п’ятниці, 29 березня 2019 року, засобам масової інформації забороняється оприлюднювати та поширювати інформацію про результати соціологічних опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України. Така норма міститься в частині 13 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України»: «13. Засобам масової інформації усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх двох днів перед днем виборів та днем повторного голосування поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи має право новинний інтернет-сайт,якщо він не зареєстрований, як інформаційна агенція і не має штатних працівників,видавати посвідчення журналістів? Майже всі інтернет-видання зареєстровані або як РА (рекламні агенції), або це просто ФОП якийсь, і всі там за конверти працюють, або ж взагалі 1 людина власник сайту».

– Інтернет сайт видавати посвідчення не має права. В примітці до статті 345-1 Кримінального Кодексу України зазначено, що: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Довірена особа кандидата в Президенти вважає, що у нашій газеті 8 березня цього року було опубліковано завідомо неправдиву інформацію. 11 березня нам була вручена вимога про спростування недостовірної інформації, а сьогодні надано текст для опублікування. Якщо ми зобов’язані друкувати, то в які терміни? Відповідно до ст.64 п.5 Закону України “Про вибори Президента України” “засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали”. Чи зобов’язані ми друкувати спростування (чи все таки автор несе відповідальність за достовірність наведених ним фактів?)».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Доброго дня! Готую до публікації матеріал про підкуп виборців, чи не могли б ви допомогти з таким питанням – де саме в законодавстві прописана заборона платити гроші агітаторам, і чому?»

– Так, це питання на часі, особливо на тлі постанови Центральної виборчої комісії «Про Роз’яснення щодо реалізації положень частини шостої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” від 22 лютого 2019 року № 376. І хоча ця постанова є предметом позову, який розглядається в суді, саме в ній узагальнено чинне законодавство стосовно підкупу виборців при проведенні передвиборної агітації: 

«Законодавство України розрізняє прямий і непрямий підкуп виборців та встановлює різні види відповідальності за його вчинення. При цьому кваліфікуючою ознакою непрямого підкупу виборців закон визначає його пов’язаність із проведенням передвиборної агітації.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «У зв’язку із висвітленням виборчої кампанії роз’ясніть, будь ласка, чим відрізняється передвиборна агітація від політичної реклами».

Передвиборна агітація здійснюється під час виборчого процесу. Щоб з’ясувати, що саме мається на увазі під термінами «передвиборна агітація» і «політична реклама», нам потрібно звернутися до розділу VIII Закону України «Про вибори Президента України»  (далі за текстом  Закон), який так і називається «Передвиборна агітація»: «Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції Українита законам України» (Стаття 58. Форми і засоби передвиборної агітації).