Громадські організації Волинський прес-клуб і Гендерний центр, підбили підсумки Конкурсу журналістських матеріалів, які висвітлюють питання рівності прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.

Загалом на Конкурс надійшло 67 робіт у аудіо-, відео- і текстових форматах. Згідно рішення журі, перемогу отримали 20 матеріалів у кількох номінаціях:

1) аудіо-передача:

• перше місце – матеріал «В Україні сексизму нема?» журналістки і ведучої Радіо «Свобода» Марічки Набоки;
• друге місце – серія передач редакторки ТО «Обласне радіо» Харківської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» Вікторії Пупій (Ільєнкової) про фемінітиви (гендерну лінгвістику) та гендерну культуру;
• третє місце – передача «Школа для всіх» Івана Лили, журналіста радіо «Рось» Черкаської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ»;

2) відео-передача:

• перше місце – серія матеріалів «Дівчата» журналістки програми «Вікна» СТБ Кіри Толстякової;
• друге місце – передача «Декретна відпустка» Яни Семенюк, журналістки і ведучої каналу «Кіровоград» Кіровоградська регіональна дирекція ПАТ «НСТУ»;
• третє місце – робота журналістки МК ТРК «ICTV» Євгенії Овчіннікової «Клянусь не беременнеть. Как украинок дискриминируют на работе»;

Кадр із фільму "Декретна відпустка" (авторка - Яна Семенюк)

Про гендерний баланс у матеріалах українських і миколаївських медіа йшлося під час першої в Миколаєві гендерної медіа-кав’ярні, що відбулася 18-го серпня за участю місцевих журналістів/ок, представників/ць Миколаївської обласної ради.

Метою зустрічі було не лише презентувати результати лютневого гендерного моніторингу друкованих та електронних видань регіону, а й отримати зворотній зв’язок: зокрема – чим керуються медіа у виборі експертів і експерток своїх матеріалів, яка частка об’єктивних і суб’єктивних чинників, чи звертають вони увагу на гендерний аспект і чи використовують фемінітиви для назв посад і видів діяльності жінок.

"З жінками важче іти на контакт, – зауважила одна з учасниць заходу. – То вона не зробила зачіску, то не нафарбувалася... А чоловіки навіть не зважають на такі моменти - вони завжди готові, навіть якщо нічого не знають по темі, або не мите волосся".

"Є така стереотипна думка, що чоловіки завжди експертні, вони легше коментують події. Ми вважаємо, що це сприяє нерівним умовам реалізації. Коли у політиці, бізнесі, спорті тощо більше чоловіків, дівчатка звикають із думкою, що то не їх сфери. І навпаки: в освіті більше жінок, тож чоловіки рідше бачать себе вчителями, а тим більше – вихователями. Саме тому медіа можуть допомогти зробити жінок у "нежіночих, а чоловіків у "нечоловічих" професіях видимими і сприяти подоланню суспільних стереотипів", –  вважає гендерна експертка Оксана Ярош.

У підсумку бажаючі підписали Декларацію гендерної чутливої журналістики

Більше фото – на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувся у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Жінки не хочуть давати коментарі, жінки не активні і не пропонують своєї експертної думки, існують сфери діяльності, в яких більше чоловіків і в яких більше жінок... Такі рефлексії викликали в учасниць і учасників гендерної медіа-кав'ярні результати моніторингу гендерного балансу херсонських медіа, проведеного в межах проекту Волинського прес-клубу та Гендерного центру за підтримки Програми "У-Медіа" (Інтерньюз).

Проте, не лише об'єктивні чинники впливають на вибір осіб, які коментуватимуть ту чи іншу тему. Як зауважив шеф-редактор "Херсонської думки" Оленксандр Карпенко, "зазвичай контактуєш із тими, кого добре знаєш і найчастіше перетинаєшся", хто сам іде на контакт. Окрім того, у журналістів є умовний набір експертів, до яких вони звертаються за коментарем. Однак існує ще один момент суб'єктивності: як зізнаються журналістки, в групі депутатів, серед яких і чоловіки, і жінки, вони насамперед підходять за коментарем до чоловіків, "бо це ніби солідніше".

"Коли кажуть, що жінки не хочуть іти у політику, треба ще з'ясувати, чому. Якщо жінка приходить з роботи додому і заступає в другу зміну, то на громадську активність їй просто не вистачає сил. І тут маємо наголошувати на розподілі домашніх обов'язків. А також маємо показувати жінок у політиці. Як і в інших сферах", - резюмувала гендерна експертка Оксана Ярош.

Подібна ситуація і з використанням фемінітивів на позначення посад і видів діяльності жінок. У багатьох присутніх форми жіночого роду викликають несприйняття, часто сміх, "бо незвично". Проте, як зауважила гендерна експертка, голова Херсонського обласного центру "Успішна жінка" Олена Микитась, "це сприяє самоідентифікації жінок дозволяє зробити жінок видимими у всіх сферах діяльності. Попри те, що суспільство ще не зовсім готове до цього, медіа можуть допомогти формувати суспільний попит".

Чи дослухаються херсонські журналісти/журналістки до порад, які прозвучали під час зустрічі, - покаже час. На разі Декларацію гендерно чутливої журналістики підписали одиниці.

Фото із заходу - на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Що таке гендерна чутливість журналістики? Чи є вона в миколаївських медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Миколаєві гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 18 серпня 2017 року о 14.00 год. у приміщенні кав’ярні «Смачного» (вул. Адміральська, 22).

На зустрічі буде презентовано також:

• результати гендерного моніторингу миколаївських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Тетяни Локацької – медіа-юристки Незалежної медіа-профспілки України, експертки гендерного медіа-моніторингу.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти миколаївських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Тетяни Локацької (тел.: 0668261827, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Останній день зголошення – 16 серпня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Згідно гендерного моніторингу регіональних медіа, індекс гендерної чутливості херсонських медіа – один із найнижчих в Україні. Що вплинуло на цей показник? При висвітленні яких тем найчастіше фігурують жінки, а яких – чоловіки? Чим зумовлений вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Херсоні гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 17 серпня 2017 року о 14:30 год. у приміщенні пабу "Джон Говард" (проспект Ушакова, 30).

На зустрічі буде презентовано також:

• результати гендерного моніторингу херсонських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Оксани Жиляєвої – голови Херсонського прес-клубу
• Олени Микитась – гендерної експертки, голови Херсонського обласного центру «Успішна жінка»

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти херсонських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Оксани Жиляєвої (тел.: 050-18-66-460, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ). Останній день зголошення – 16 серпня .

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Про гендерну чутливість чернігівської журналістики розмовляли з учасницями регіональних ЗМІ та громадськими активістками під час гендерної медіа-кав'ярні 28 липня у Чернігові. 

Презентовані результати дослідження гендерного балансу в матеріалах регіональних медіа (чернігівських і в порівнянні із даними інших областей) показали, що жінки мало присутні в публікаціях на тему політики, економіки, спорту й воєнній тематиці, а чоловіки – у матеріалах про волонтерство та освіту. За словами присутніх журналісток, вони досі не задумувалися над цим аспектом. "Обираючи експертів для своїх матеріалів, ми насамперед звертаємо увагу на рівень компетентності людини і дбаємо, аби матеріали були цікавими для читачів. І ніколи не думали про гендерну складову, хоча насправді баланс думок досягається і представленням позицій і чоловіків, і жінок. На цій зустрічі я це зрозуміла", - зауважила головна редакторка газети "Наш край" Наталія Бушай.

Особливо жваву дискусію викликала розмова про вживання фемінітивів на позначення посади і сфери діяльності жінок. Як написала у своєму відгуку одна з учасниць зустрічі, Доцентка Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Оксана Мірошниченко, "у нашій державі, сповненій стереотипів, важко говорити про гендерні питання, зокрема, про фемінітиви та їх застосування...Адже всі ми давно звикли до того факту, що посада "директор" є чоловічого роду, хоча обіймати її може і жінка. Що "журналістом" може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі. І тому у декого виникає резонне запитання: "А навіщо щось змінювати? І так добре!" (весь блог - на сайті Ліга).

Учасниці зустрічі розійшлися в думках щодо порушуваних проблемних питань. І якщо одним, можливо, потрібно більше часу для прийняття означуваних позицій, то інші долучилися до підписантів Декларації гендерно чутливої журналістки.

Фото із заходу – на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Перша гендерна медіа-кав'ярня відбулася 27 липня у Сумах. На заході було презентовано результати дослідження гендерної чутливості медіа (сумський та загальноукраїнський зрізи), проведеного Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Як стало очевидним, сумські медіа мало приділяють увагу жінкам у матеріалах, які стосуються політики, економіки та безпеки, що підтримує гендерні стереотипи та упереджене сприйняття людей залежно від статі. А отже – медіа потребують певних змін у підході до формування контенту, адже надання збалансованої різними точками зору інформації - один із професійних стандартів журналістики.

Юлія Савельєва, представниця Гендерного ресурсного центру Сумського державного університету, засвідчила: «Наш університет через свою просвітницьку діяльність також намагається розбудовувати на Сумщині гендерно чутливий простір, у тому числі через роботу зі студентством ВНЗ, серед яких і майбутні журналістки і журналісти».

Підсумком заходу стало підписання Декларації гендерної чутливості Сумських медіа

Фото із заходу – на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Що таке гендерна чутливість журналістики і чи є вона в чернігівських медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Чернігові гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 28 липня 2017 року о 15:00 год. у приміщенні клубу «113» (просп. Миру, 19, колишній магазин «Янтарь», другий поверх).

На зустрічі буде презентовано також:

• результати гендерного моніторингу чернігівських медіа,
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участю:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
• Вікторії Сидорової – старшої редакторки радіомовлення Чернігівської регіональної дирекції ПАТ НСТУ, керівниці медіа-центру «Моє-місто (Чернігів)»;
• Світлани Жимолостнової – координаторки ПУЛу жінок у Чернігівській області;
• Юлії Півень – HR-менеджерки, членкині HR комітету Ukrainian IT Association, коуч-консультантки, Scrum майстрині.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти чернігівських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Вікторії Сидорової (тел.: 066-304-89-87 чи 097-087-00-10), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду )

Останній день зголошення – 26 травня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Наскільки гендерно чутлива журналістика Сумщини? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Як розпізнавати і не вживати стереотипні образи й секзизм і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Сумах гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 27 липня 2017 року о 14-ій  годині у кав’ярні «Старий ліхтар» (вул. Покровська, 2).

На зустрічі також буде презентовано:

• результати гендерного моніторингу сумських медіа;
• індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей);
• посібник для журналістів «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Федорини Алли – координаторки Сумського прес-клубу
• Шовкопляс Світлани – заступниці голови Сумського прес-клубу
• Савельєвої Юлії – фахівчиня Гендерного ресурного центру Сумського державного університету

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти сумських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Алли Федорини (тел.: 050 93 96 017, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Останній день зголошення – 25 липня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

Журналісти просто не задумуються над тим, аби в публікаціях дотримуватися гендерного балансу... Така рефлексія прозвучала від учасників і учасниць гендерної медіа-кав'ярні, яка відбулася 3 липня у Житомирі.

Зокрема, присутні запевнили, що ніхто з них і їхніх колег при підготовці журналістських матеріалів спеціально не дискримінує жінок, - вони ніколи не звертали на це уваги. З іншого боку, досить часто через субординацію медійники просто не можуть узяти коментар в бажаної посадової особи. 

Проте самі ж учасниці й учасники заходу зауважили, що крім об'єктивних факторів, існує ряд суб'єктивних, серед яких - небажання журналістів виходити із "зони комфорту" і шукати нових спікерів/спікерок (спілкуються вже з "перевіреними" фахівцями) та незнання про існування експертних баз. Ця зустріч допомогла їм по-іншому подивитися на свою діяльність і в подальшій роботі вони будуть намагатися враховувати і гендерний аспект, підтвердженням чому стало й підписання Декларації гендерно чутливої журналістики.

Як зазначила координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах, "ми розуміємо, що в один момент зміни не відбудуться, проте чим більше ми будемо звертати увагу на присутність жінок в усіх сферах суспільства, чим частіше будемо вживати фемінітиви на позначення посад, які вони обіймають, тим швидше жінки стануть видимими і менш дискримінованими".

Більше фото - на стрінці Facebook

___________________

Захід відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)