You are here: Головна Проекти Гендер і медіа
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Гендер і медіа

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості львівських медіа

Згідно гендерного моніторингу регіональних медіа, індекс гендерної чутливості львівських медіа складає 33%. Що вплинуло на цей показник? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Чим зумовлений вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої у Львові гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 25 січня 2018 року (четвер) о 15.00 год. у приміщенні антикафе «Communa» (вул. Галицька, 1).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу львівських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

  • Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
  • Любов Максимович - гендерної експертки, голови ГО "Центр "Жіночі переспективи"

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти львівських медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до до 15:00 24 січня за тел.: 067-67-77-30, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Журналіст(к)и регіональних медіа готові створювати гендерно чутливий медіа-простір

Упродовж 2017 року 47 журналістів і журналісток регіональних медіа підписало Декларацію гендерно чутливої  журналістики. Це відбулося, зокрема, під час професійних зустрічей у форматі гендерних медіа-кав’ярень в 11 обласних центрах України.

У Декларації йдеться про «готовність дотримуватися гендерного балансу в публікаціях, не використовувати гендерно стереотипного і  сексистського контенту, вживати фемінітиви на позначення назв професій, посад, видів діяльності жінок».

Ініціатива формування в Україні гендерно чутливого медіа-середовища зародилася ще в 2013 році і за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюс) була реалізована спочатку на Волині, а в 2017 році – поширена на інші області України.

«Нам неодноразово доводилося стикатися з дискримінаційним контентом у медіа, – зауважує Богдана Стельмах. – З одного боку, ми розуміємо, що журналістика є відображенням стереотипного ставлення суспільства щодо жінок і чоловіків, а з іншого переконані, що, складаючи найбільшу частку інформаційного простору, вона чи не найбільше впливає на формування світогляду громадян. Саме тому вважаємо, що гендерно чутливі медіа допомагатимуть розвивати недискримінаційне суспільство».

«Для того, щоб позбутись сексизму та дискримінаційних практик, потрібні зміни свідомості на індивідуальному рівні журналістів і журналісток, редакційної та регулятивної політики. Навіть найкращий закон щодо гендерно чутливої  журналістики буде пробуксовувати, якщо не буде підтримки, розуміння та волі для її впровадження. Тому, розуміючи комплексність підходу, пропонуємо впроваджувати стандарти гендерної етики та недискримінації і тішимося, що маємо підтримку цієї ініціативи. Якщо ви належите до тих журналістів і журналісток, котрі роблять або готові робити медіа-простір гендерно чутливішим, запрошуємо підписати Декларацію і будемо раді співпраці»

Журналіст(к)и, котрі підписали Декларацію гендерно чутливої журналістики. Долучитися можна за посиланням - http://bit.ly/2DuHMQn 

Також ви можете ознайомитися з Індексом гендерної чутливості регіональних медіа, отриманим за результатами моніторингу журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань 22 областей України. Моніторинг здійснено Волинським прес-клубом і Гендерним центром у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Тернопіль

- Якщо інопланетянин приїде до Тернополя і купить місцеві газети, то зробить висновок, що жінки тут не живуть, - так охарактеризувала рівень гендерної чутливості тернопільських медіа голова ГО "Гендерний центр на Волині" й експертка проекту Волинського прес-клубу "На шляху до гендерно чутливих медіа: від теорії до практики" Оксана Ярош на зустрічі з регіональними журналістками.

Пані Оксана, зокрема, зазначила, що дотримання гендерного балансу в медіа є не забаганкою, а необхідністю, адже жінки складають трохи більше 50% населення України, а їх присутність у журналістських матеріалах значно менше, аніж чоловіків: жінок-героїнь публікацій втричі менше чоловіків, а жінок, котрі дають коментарі з певних питань (експерток) менше учетверо, а то й уп'ятеро.

"Такий дисбаланс призводить до консервації "чоловічих" і "жіночих" професій, діти не бачать прикладу, що і жінки, і чоловіки можуть реалізовувати себе в будь-якій сфері", - наголосила Оксана Ярош.

Учасниці медіа-кав'ярні зауважували, що часто жінки відмовляються давати коментарі, навіть коли до них звертаєшся, і це суттєво впливає на гендерний баланс у матеріалах. Окрім того, якщо вони надсилають офіційний запит на коментар у певний заклад, наприклад - університет, усі відповіді отримують від чоловіків. Однак, вони погоджуються, що, крім зовнішніх факторів, існують і суб'єктивні чинники: сформована база експертів, які завжди "на підхваті", а нових або важко знайти, або не було такої мети.

"Присутність жінок у "нежіночих" темах (політиці, економіці, спорті, війні), а чоловіків - у "нечоловічих" (соціальних) - робить їх видимими. Як і вживання фемінітивів на позначення посад і діяльності жінок. Бо доки ми називатимемо жінок журналістАМИ, директорАМИ, менеджерАМИ, керівниКАМИ - доти будемо сприяти стереотипному розподілу гендерних ролей у суспільстві", - зауважила координаторка Волинського прес-клубу і керівниця проекту Богдана Стельмах.

Однак тішить те, що ситуація в медіа все ж змінюється, про що зауважили й учасниці зустрічі, значна частина яких підписала Декларацію гендерно чутливої журналістики.

_____________

Захід відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)


 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Рівне

У матеріалах на яку тему переважають жінки, а в яких чоловіки рівненських друкованих та інтернет-видань? Чим зумовлений дисбаланс і чи можливо змінити ситуацію? Як зробити жінок видимими в політичній та економічній сферах, а чоловіків - у соціальній? 

На ці та інші питання шукали відповіді учасниці й учасники гендерної медіа-кав'ярні, що відбулася 11 грудня у Рівному. На зустрічі було презентовано результати гендерного моніторингу регіональних медіа 22 областей України, зокрема - індекс їх гендерної чутливості, який грунтувався на рівні присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах і фемінітивів на позначення посад і видів діяльності жінок.

"Ми хочемо показати, що низька представленість жінок у медіа, з одного боку, є відображенням ситуації в суспільстві, а з іншого - зумовлена суб'єктивними чинниками: журналісти звертаються за коментарем до вже відомих їм осіб, не шукаючи нових експертів чи експерток у певній темі. Таку ситуацію можна і варто змінювати, і тоді наступні покоління будуть сприймати жінок у політиці, або чоловіків у дошкільній освіті як звичне явище", - зауважила гендерна експертка, голова ГО "Гендерний центр" Оксана Ярош.   

Голова Рівненського прес-клубу Аноніна Торбіч із приємністю зауважила, що за обидва періоди моніторингу (лютий і серпень 2017 р.) сексистського контенту у рівненських медіа не помітила, хоча стереотипні образи траплялися. А найбільше фемінітивів використовує видання "Льонокомбінат". 

На переконання голови Центру підтримки громадських ініціатив "Чайка" Лариси Гунько, у своїй діяльності журналістам варто взяти до уваги гендерну складову, це одне із їхніх надзавдань, адже читацька аудиторія - різноманітна і потрібно враховувати потреби й особливості кожної людини.

А медіа-експерт Сергій Штурхецький наголосив, що гендерна складова пронизує усі професійні стандарти діяльності журналістів, а рівна представленість жінок і чоловіків у журналістських матеріалах позитивно впливатиме і на економічну складову діяльності медіа.

Більше фото - на сторінці організації у Facebook

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)


 

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості тернопільських медіа

Наскільки гендерно чутливі тернопільські медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?

Про це та інше йтиметься під час першої в Тернополі гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 14 грудня 2017 року о 14 год. у приміщенні Дружньої ресторації «Мамонт»  (Площа Героїв Євромайдану, 3).

На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу тернопільських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа»

Захід відбудеться за участю:

  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
  • Оксани Ярош – гендерної експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр» (Луцьк)
  • Тетяни Тарасенко – журналістки, заступниці голови правління Тернопільського прес-клубу, експертки з моніторингу проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» у Тернопільській області.

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти тернопільських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Анжели Кардинал (тел.: 096-390-30-25, 050-528-03-15 e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Останній день зголошення – 12 грудня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості рівненських медіа

Наскільки гендерно чутливі рівненські медіа? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам? Як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви?


Про це та інше йтиметься під час першої в Рівному гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 11 грудня 2017 року о 15 год. у приміщенні кав'ярні «Євро-Арт» (Рівне, просп.Миру, 4).


На зустрічі буде презентовано також:

  • результати гендерного моніторингу рівненських медіа,
  • індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
  • посібник «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участю:

  • Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк);
  • Оксани Ярош – гендерної експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», голови ГО «Гендерний центр» (Луцьк);
  • Антоніни Торбіч – голови Рівненського прес-клубу, журналістки «Четвертої влади»; 
  • Сергія Штурхецького – керівника ГО «Рівненський медіа-клуб», наукового співробітника Острозької національної академії; 
  • Лариси Гунько – голови правління Рівненського ЦПГІ «Чайка».

 До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти рівненських медіа, громадські активістки/активісти, блогери, яким цікава дана тематика. Під час зустрічі для учасників/учасниць - смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації заповніть анкету: https://docs.google.com/forms/d/1Sef2eTwJH8J9tJwtelTjD11m8frJl3RK9d0lCG-S680/edit, за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Антоніни Торбіч (тел.: 093-935-68-68), https://www.facebook.com/zazhyttia.

Останній день зголошення – 9 грудня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа: підсумкові дані двох етапів моніторингу

Гендерний моніторинг регіональних медіа уперше виявив об’єктивну картину залучення експерток/ експертів, героїнь/ героїв та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах.

Упродовж двох місяців – лютого та серпня 2017 року – у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Було проаналізовано 180 895 матеріалів (90038 матеріалів у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях , та 90857 матеріалів у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа).

Згідно отриманих даних, у лютому в регіональних медіа зафіксовано 29% коментарів / експертних думок жінок, а в серпні – 31%. Відсоток героїнь зріс лише на одиницю. Водночас кількість використання фемінітивів на позначення професій, посад, діяльності жінок зріс із 27% до 36% (на 9%).

Детальніше...
 

Від «берегині» до експертки – результати серпневого гендерного моніторингу волинських медіа


Для серпневого моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок в друкованих і онлайн-виданнях Волині у серпні 2017 року становила по 27%. В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція – зображення жінок експертками та героїнями  у соціальній сфері: освіта та виховання дітей, рукоділля, заняття домашнім господарством, у темі культури (зазвичай як героїнь виставок чи різних масових заходів), а також як героїнь спортивних подій. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у сфері перевезень, роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як культурні діячі.

В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на теми медицини (53%), освіти і науки (59%) і волонтерства (60%). Найнижча представленість експерток у темах розваг (6%), спорту (8%), політики (12%), бізнесу (17%) . Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах на волонтерську тематику (49%), медичну (46%), спорту (44%), освіти і науки (42%). Найменше жінок у темах війни (9%), політики (9%), бізнесу (13%).


Детальніше...
 

Визначено переможців (-жиць) Конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику

Громадські організації Волинський прес-клуб і Гендерний центр, підбили підсумки Конкурсу журналістських матеріалів, які висвітлюють питання рівності прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.

Загалом на Конкурс надійшло 67 робіт у аудіо-, відео- і текстових форматах. Згідно рішення журі, перемогу отримали 20 матеріалів у кількох номінаціях:

1) аудіо-передача:

2) відео-передача:

Кадр із фільму "Декретна відпустка" (авторка - Яна Семенюк)

Детальніше...
 

На шляху до гендерно чутливих медіа: Миколаїв

Про гендерний баланс у матеріалах українських і миколаївських медіа йшлося під час першої в Миколаєві гендерної медіа-кав’ярні, що відбулася 18-го серпня за участю місцевих журналістів/ок, представників/ць Миколаївської обласної ради.

Метою зустрічі було не лише презентувати результати лютневого гендерного моніторингу друкованих та електронних видань регіону, а й отримати зворотній зв’язок: зокрема – чим керуються медіа у виборі експертів і експерток своїх матеріалів, яка частка об’єктивних і суб’єктивних чинників, чи звертають вони увагу на гендерний аспект і чи використовують фемінітиви для назв посад і видів діяльності жінок.

"З жінками важче іти на контакт,  зауважила одна з учасниць заходу. – То вона не зробила зачіску, то не нафарбувалася... А чоловіки навіть не зважають на такі моменти - вони завжди готові, навіть якщо нічого не знають по темі, або не мите волосся".

"Є така стереотипна думка, що чоловіки завжди експертні, вони легше коментують події. Ми вважаємо, що це сприяє нерівним умовам реалізації. Коли у політиці, бізнесі, спорті тощо більше чоловіків, дівчатка звикають із думкою, що то не їх сфери. І навпаки: в освіті більше жінок, тож чоловіки рідше бачать себе вчителями, а тим більше  вихователями. Саме тому медіа можуть допомогти зробити жінок у "нежіночих, а чоловіків у "нечоловічих" професіях видимими і сприяти подоланню суспільних стереотипів", –  вважає гендерна експертка Оксана Ярош.

У підсумку бажаючі підписали Декларацію гендерної чутливої журналістики

Більше фото  на сторінці прес-клубу у Facebook

_________________

Захід відбувся у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз)

 
Сторінка 3 з 8

Архів

2018
червня
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook