You are here: Головна Новини від партнерів
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Новини від партнерів

Редакційну політику «Високий замок» уклав з вікінгами. Інтерв’ю з керівником Степаном Курпілем

Ким сьогодні є Степан Курпіль: топ-менеджером, керівником, шеф-редактором, юристом-міжнародником, політиком чи підприємцем? Чому він пішов із Комітету свободи слова? Про що ніколи не напише "Високий замок"? Про ці та інші питання - в інтерв'ю з керівником видання Степаном Курпілем на сайті Львівського прес-клубу

 

Основним джерелом новин місцевих ЗМІ Півдня і Сходу є офіційні прес-релізи (ІМІ)

Основним джерелом новин у місцевих медіа Півдня і Сходу України є прес-релізи та повідомлення офіційних структур — 39%, у 31% новин джерелом інформації є власний кореспондент видання. Такими є результати дослідження контенту місцевих ЗМІ у восьми південно-східних регіонах України, яке провів Інститут масової інформації” за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI).

Для збільшення клікніть на зображенні

Найбільше матеріалів, де основним чи єдиним джерелом інформації є офіційні структури чи особи, зафіксовано в Одесі — близько 55%. Найменше — у ЗМІ Харкова, де прес-релізом є лише кожна четверта новина.

За даними дослідження ІМІ, найчастіше новини з прес-релізів і повідомлень офіційних структур роблять в інтернет-виданнях — майже кожна друга новина (46%), на телебаченні — 39%, найменше — у пресі, 32%. Власний кореспондент найчастіше є джерелом інформації у теленовинах — 43%, у пресі 33%, а в інтернет-виданнях — лише у 16% новин.

Цікаво, що у 7% новин в регіональних медіа вказаних областей джерело не вказане взагалі, тобто порушений професійний стандарт достовірності. Найчастіше не називають джерело інформації у пресі — у 13% новин. Найбільше новин з неназваним джерелом — у ЗМІ Запоріжжя та Миколаєва (по 12%), найменше — в Одеських (2%).

Соціальні мережі як джерело інформації найбільше новин використовуються інтернет-ЗМІ — 6%, у пресі та на телебаченні цей показник сягає лише 1%.

Як показало дослідження, у період моніторингу, місцеві ЗМІ не використовували російські ЗМІ та ЗМІ окупованих територій як джерело інформації.

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

 

За 6 місяців 2016 року - 129 порушень прав журналістів (ІМІ)

Стан свободи слова в Україні незначно покращився: за перше півріччя 2016 року експерти Інституту масової інформації зафіксували загалом 129 випадків порушень свободи слова, порівняно до 143 випадків за аналогічний період 2015 року. Такими є дані системного дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Фізична агресія щодо журналістів лишилася приблизно на тому самому рівні – за перше півріччя 2016 року зафіксовано 23 напади на журналістів (аналогічна цифра за той самий період 2015 року), та 23 випадки погроз і залякувань (22 – за перше півріччя 2015 року).

Водночас, якщо рахувати разом з окупованими територіями Донбасу і Кримом, кількість порушень з початку року — 154 (за аналогічний період 2015 року —175).

Детальніше...
 

Створено путівник архівів комуністичних спец-служб у Європі

Які документи комуністичних спецслужб зберігаються у європейських країнах, що і про кого вони можуть розповісти та як із ними ознайомитися – про це у новому збірнику «Документи комуністичних спецслужб у Європі. Путівник мережею архівів». Він викладений у вільному доступі в Інтернеті.

У Луцьку його презентація відбулася минулого тижня під час роботи Літніх наукових студій Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» для вчителів історії з 17 областей України. Видання книги здійснено Центром досліджень визвольного руху за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Українське видання – це перекладена й адаптована версія збірника, яким послуговується Європейська мережа інституцій, відповідальних за архіви спецслужб. Упорядники видання прагнули допомогти з розумінням того, як свого часу відкривали архіви служб безпеки у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії.

Детальніше...
 

Станіслав Куценко: «Ми хочемо створити таку систему, коли українцям взагалі не треба буде виходити зі свого будинку для отримання послуг у сфері юстиції».

Новий начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіслав Куценко прийшов у столичну юстицію з громадського сектору з наміром модернізувати систему юстиції по всій країні. Він розпочав зі свого міста – за його ініціативою, вже у травні цього року в столиці запрацює он-лайн-будинок юстиції. Подати заявку на отримання важливих документів можна буде через інтернет– без черг та хабарів.

Через інтернет кияни зможуть оформити дублікативтрачених документів – про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, отримати свідоцтво про народження дитини і, навіть, нарахування фінансової допомоги матері по народженню дитини та до досягнення дитиною трирічного віку. Он-лайн реєструватимуться громадські організації, міські друковані ЗМІ, організації  роботодавців, творчі спілки, третейські суди. 

Стара забюрократизована система юстиції не може змінитися за кілька днів, однак, судячи з досвіду Станіслава Куценко, вона вже готова до змін, аби стати не просто сучасною, а й провідною на рівні багатьох країн Європи.

- В Києві буде створено он-лайн-будинок юстиції. Приклади яких країн слугували зразком при розробці цього проекту?

- Це повністю інноваційний продукт, розробка Управління юстиції міста Києва. Це ідея, з якою я прийшов працювати. Фактично це є удосконалене бачення діяльності органів юстиції, яке не має аналогів у світі. Якщо врахувати, що створені в Грузії будинки юстиції обговорювалися в парламенті Великобританії, як досвід, який варто перейняти, то ми ідемо ще далі. Ми говоримо про те, щоб он-лайн-будинок юстиції був порталом, на якому всю сукупність послуг в сфері юстиції можна буде отримати за три кліки комп’ютерною мишкою. Умовно кажучи, перший клік - коли людина заходить на сайт і реєструється, другий клік – коли обирає необхідну послугу, третій – коли завантажує необхідні документи та визначає час, в який їй зручно або забрати готові документи, або отримати їх поштою чи кур’єрською доставкою.

В ідеалі ми хочемо створити таку систему, коли спочатку жителям Києва, а потім і всім українцям, взагалі не треба буде виходити зі свого будинку для отримання послуг у сфері юстиції. Для цього ми будемо використовувати системи ідентифікації особи, перш за все, закріплену законодавством систему електронного цифрового підпису. Міністр юстиції Павло Петренко вже анонсував, що в майбутньому ця система перетвориться на системи BankIDта MobileID.

Тобто в перспективі ці послуги можна буде отримувати через мобільний телефон. І це стане прототипом тих програм, які колись дозволять навіть голосувати на виборах он-лайн - так, як це вже зараз відбуваєтся, наприклад, в Естонії.

Читати інфтерв'ю повністю

 
Сторінка 2 з 10

Архів

2017
листопада
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook