Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Звільнений за кількаденний прогул працівник більше не з’явився в редакції і не забрав свою трудову книжку. Як бути?»
– Правовідносини, пов’язані з організацію ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок регулюються Кодексом законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.
«Наша редакція після реформування уклала договір оренди приміщення з районною радою. В зв’язку з адмінреформою район було ліквідовано. Чи є обов’язковим прийняття радою – новим власником приміщення, рішення про заміну сторони у діючому договорі?».
– Багато хто тягне з поданням відомостей про бенефіціарів та структуру власності в надії, що строк буде відтерміновано або взагалі відмінено для бенефіціарів-фізичних осіб. Такі сподівання пов’язані з проектом Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Цей Законопроект 5807 зареєстрований ще в липні місяці, але навряд чи буде прийнятий до 11.10.2021 – дати, станом на яку юридичні особи повинні подати відомості про бенефіціарів та структуру власності.
– Пункт четвертий частини другої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає право журналіста редакції «на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України». Відносини у сферах архівної справи регулюються Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (далі – Закон). Стаття 16 цього Закону містить положення про обмеження доступу до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам: «що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканності житла громадян, обмежується на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути порушені, а в разі його смерті – з дозволу спадкоємців, а також у разі, коли така інформація є суспільно необхідною або обмеження доступу до неї заборонено законом». На відміну від положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», цим Законом обмежено доступ не тільки до інформації, обмежено доступ до документів.
«
