You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Медіа-новини

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про штрафи за порушення під час місцевих виборів

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Брала участь у заході, на якому розглядалося нове законодавство про місцеві вибори. Спікер налякав штрафами за порушення, які може допустити газета під час виборчого процесу. Чи не могли б ви роз’яснити, що це за штрафи, бо у Виборчому кодексі я такого не знайшла».

– У Виборчому кодексі засади інформаційного забезпечення виборів, в тому числі і порядок використання друкованих ЗМІ, регламентовано розділом VII. Правила для друкованих ЗМІ майже ніяких змін не зазнали. Для суб’єктів виборчого процесу, згідно із статтею 64 Виборчого кодексу, як і раніше, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників оскаржуються виключно до суду шляхом подання позовної заяви. Спікер заходу, про який ви згадуєте, мабуть, мав на увазі проекти Законів України «Про медіа» та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”.  Тут треба звернути увагу на п. 4 ст. 49 Виборчого кодексу, в якій зазначено, що: «Нагляд за дотриманням вимог цього Кодексу в частині участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів, а також при проведенні передвиборної агітації, здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Детальніше...
 

Ігор Федоренко: «Найгірше – це закладений в законопроєкті наступ на свободу вираження поглядів та право отримання різнобічної і достовірної інформації»

Як відомо, 5 лютого Комітет з питань свободи слова розглянув нашумілий проєкт закону про діяльність медіа в Україні і рекомендував Верховній Раді проголосувати за нього у першому читанні. Тим часом редактори і журналісти, в тому числі реформованих редакцій, продовжують з тривогою обговорювати положення цього документу. Сьогодні деякими своїми думками щодо даного законопроекту ділиться медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

– Результатом намагань оновити законодавство про засоби масової інформації став законопроект «Про медіа». Але вже прийняття його в першому читанні викликало хвилю невдоволень і протестів. І хоча метою законопроекту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа та імплементація у національне законодавство України норм європейського законодавства,  результаті вилився у 175 сторінок, складних для сприйняття. Структура закону громіздка і незручна у використанні. «Все так розкидано!»,- написала мені у відгуку одна поважна журналістка, і це дуже вірно відображає враження від відсутності єдності і взаємозв’язку тексту законопроекту. На мою думку, за змістом розділи необхідно було б розбити у відповідності до видів медіа, ну але законодавцям, мабуть, видніше… Що ж до суті, то найгірше – це закладений в законопроекті наступ на свободу вираження поглядів та право отримання різнобічної, достовірної і оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про зміни в діяльності онлайн-медіа

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Нашій газеті не дали пройти роздержавлення, тож реєстрація видання була скасована. Але сайт газети ми продовжуємо підтримувати. Скажіть, як вплине на нашу ситуацію прийняття Закону України «Про медіа»?»

– Ваша цікавість зрозуміла, бо це перша спроба законодавчого регулювання діяльності онлайн-медіа. Передусім слід зауважити, що законопроект прийнято тільки в першому читанні, тож його норми ще можуть зазнати змін. На жаль, друкованим і онлайн-медіа в законопроекті, незважаючи на його обсяг у 175 сторінок, приділено мало уваги. Проблемою є те, що документ недостатньо чітко прописує, хто підпадає під його дію. Для онлайн медіа там є наступне визначення – «медіа, що поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет, у тому числі з використанням програмного забезпечення та пристроїв для інтерактивних масових комунікацій, крім аудіовізуальних медіа».

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про виконання редакціями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Коли для газет настане обов’язок виконувати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»?

– Передусім нагадаю, що відповідні вимоги до друкованих засобів масової інформації містяться в статті 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»:
«1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про експертизу у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На одному з тренінгів йшлося про те, що у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації немає відповідної методики для проведення судової лінгвістичної експертизи. Наша редакція є відповідачем у справі, в якій таку експертизу проведено. Можливо, щось змінилося в законодавстві?»

– Ніяких змін поки що не було, тож можна і надалі констатувати, що відповідних методик, на підставі яких би проводилися судові лінгвістичні експертизи у цивільних справах про дифамацію (синонім до визначення «приниження честі, гідності та ділової репутації», немає.

Одним з нормативних документів, який є правовою підставою для проведення судових експертиз, є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. В цій Інструкції зазначено, що лінгвістична експертиза є видом криміналістичної експертизи. Реєстр методик проведення судових експертиз (знаходиться за посиланням http://rmpse.minjust.gov.ua/), як вбачається з самої назви, містить перелік наявних методик проведення судових експертиз, що пройшли атестацію та були рекомендовані для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз відповідно до порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2008 №595.

Детальніше...
 
Сторінка 1 з 47

Архів

2020
лютого
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook