На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Журналіст редакції тривалий час знаходиться на лікарняному. Коли і як можна законно його звільнити?».

– Частина 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) не допускає «звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи може редакція приймати кошти за передплату газети без застосування РРО?».

– Тема застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій-ред.) дуже актуальна. Для визначення терміну «передплата» скористаємося тлумачним словником, бо, попри широке використання, законодавчо такі терміни  не визначені. Передплата, передоплата — попередня повна чи часткова оплата за товари чи послуги, здійснена до (а не після) отримання цих товарів чи послуг. У господарській діяльності служить гарантією того, що покупець дійсно зацікавлений в операції купівлі-продажу.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Якими мають бути наші дії у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу після виходу спадкоємця зі складу засновників редакції?».

– Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не зобов’язує наводити в статуті товариства розмір і порядок формування статутного капіталу. Якщо статут товариства не містить інформації про розмір статутного капіталу, відомості про учасників та розподіл часток, то вносити до нього зміни у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, у вашому випадку, немає потреби. Але якщо у вашому статуті наведено склад учасників, розподіл часток та інші  відомості, які змінилися у зв’язку з виходом спадкоємця зі складу учасників, тоді необхідно привести статут товариства у відповідність до змін, які відбулися.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Засновником газети є ТЗОВ, яке має двох власників. Статутним капіталом було майно газети, яке передала міська рада при реорганізації (комп’ютери і принтер). Якщо зараз закривати ТЗОВ, що робити із цим майном і залишками на рахунку?».

– Недосконалість Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» продовжує  ставити питання в діяльності роздержавлених редакцій.  Відповідно до статті 9 цього Закону у процесі реформування майно, крім приміщень і земельних ділянок, що на 1 січня 2016 року перебувало на балансі редакції, передавалося у власність новоствореному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості. Таким чином все майно комунальної редакції, передане  при перетворенні, є власністю вашого товариства.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Спадкоємець одного з засновників редакції, оформивши спадщину і не попереджаючи інших засновників, подав заяву до реєстратора про вихід зі складу товариства. Чи мала право реєстратор зменшити розмір статутного капіталу?».

– Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю регулюється Цивільним кодексом України, Законами України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Згідно із статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства. Стаття 24 цього ж закону передбачає право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.