You are here: Головна Медіа-новини
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Медіа-новини

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Як не «попектися» на інформації з Інтернету

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На яких умовах друкованому ЗМІ можна використовувати інформацію, розміщену в мережі Інтернет? І яка може бути відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною?»

– Враховуючи, що питання досить об’ємне, продовжимо відповідь, розпочату в минулій консультації. Отже, використовуючи інформацію з Інтернету, необхідно уникати неправомірного втручання у приватне життя людини. Пересічні громадяни, на відміну від публічних осіб, законодавчо є найбільш захищеною категорією. Лише те, що інформація вже була поширена, не є виправданням її повторного оприлюднення. Для поширення інформації про особу повинен існувати переважаючий суспільний інтерес.

В статті 32 Конституції України зазначено: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Детальніше...
 

До уваги журналістів! Працює «Гаряча лінія» з надання правової допомоги редакціям

Нагадуємо, що для юридичної допомоги журналістам та редакціям  працює «гаряча» телефонна лінія.

Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації всім потребуючим надаватиме медіа-юрист Ігор Федоренко. Телефон – 099-986-69-66.

«Гаряча лінія» працює в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про використання інформації з Інтернету

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На яких умовах друкованому ЗМІ можна використовувати інформацію, розміщену в мережі Інтернет, і яка може очікувати відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною?».

– Інформація в мережі є різна: та, яку фізичні особи викладають про себе в різноманітних соціальних мережах, блоги, сайти державних органів та органів місцевого самоврядування, різних підприємств та організацій тощо. Інтернет, як інформаційний і комунікаційний інструмент, є найпоширенішим і найбільшим джерелом щодо збереження та передачі інформації. Якщо виходити з ч. 2 ст.22 Закону України «Про інформацію», де йдеться про наступне – «1. Масова інформація – інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.2. Засоби масової інформації – засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації», то по суті Інтернет-мережа відповідає такому визначенню. Також про інтернет-ЗМІ згадується в примітці до статті 345¹ Кримінального кодексу України: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про запити до редакції

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції надійшов запит щодо доступу до публічної інформації з наступними питаннями стосовно певної події: «Чому подія не була висвітлена на шпальтах газети? Чи вважаєте демонтаж фонтану незначною, соціально неважливою подією? Чи плануєте ви висвітлення цієї події в подальшому?» Чи зобов’язані ми відповідати на такі запити?».

Такий лист можна розглядати як звернення громадянина до редакції. Редакція не належить до розпорядників публічної інформації. Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про призначення пенсій журналістам реформованих редакцій

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я пропрацювала журналістом в державних та комунальних редакціях газет більше 20 років. Після реформування вийшла на пенсію, але пенсійний фонд відмовляє мені в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Скажіть, чи законно мені відмовлено?».

– На жаль, ви керуєтесь старою редакцією статті 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Раніше при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовувалися норми, методика та порядок  нарахування пенсії державному службовцю. Ця норма поширювалася також на журналіста реформованого друкованого засобу масової інформації, який працював у такому засобі масової інформації до завершення  процесу його реформування.

Детальніше...
 
Сторінка 1 з 44

Архів

2019
листопада
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook