На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

 На нашу адресу надійшов лист з питаннями стосовно порушень при скликанні загальних зборів учасників товариства реформованої редакції. Згідно перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю», попередньо прийняті установчі документи діють протягом року з моменту набрання чинності цим законом: «Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Створюємо сайт газети. Як оформити передачу доменного імені і відобразити це в бухгалтерському обліку?»

– При створенні інтернет-видання або інтернет-версії друкованого ЗМІ постає питання, як відобразити в бухгалтерському обліку витрати на створення, розміщення і обслуговування сайту. Чинне законодавство України дає наступні визначення: веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом (Закон України «Про авторське право і суміжні права»);

домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);

доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО: «Прошу роз’яснення відносно власності об’єктів нерухомого майна – двох гаражів, які були збудовані ще за радянських часів за рахунок коштів редакції газети. На даний час приміщення редакції перебуває в оренді редакції. А як бути з гаражами, які знаходяться поряд з гаражами районної держадміністрації?».

– Все майно комунального підприємства, яким була ваша редакція до реформування, належало територіальній громаді. Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не передбачає приватизацію цих підприємств, а визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Згідно Закону державні органи і органи місцевого самоврядування виходять з засновників ЗМІ та редакцій, і в якості державної підтримки майно редакцій, за виключенням приміщень і земельних ділянок, передається підприємству-правонаступнику. Це відображено у наступних положеннях Закону:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

“На бухгалтерському семінарі лектор сказала, що нова редакція статуту підписується всіма засновниками, підписи яких посвідчуються нотаріально. Нашій редакції треба привести статут у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Проблема в тому, що один із засновників відмовився брати участь у зборах, і ми не зможемо отримати його підпис. Як нам бути в цій ситуації?».

–  Частина друга статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» містить вимогу про підписання всіма учасниками тільки першої редакції статуту: «Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально». Частина третя цієї статі стосується змін до статуту, якими і є нова редакція: «Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально». Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в статті 15 «Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації»  має аналогічні положення: статут підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Таким чином підписати нову редакцію статуту може особа або особи, уповноважені рішенням загальних зборів товариства.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Колишній засновник газети не погоджується укладати договір строком на 15 років, як це написано в Законі України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і пропонує укласти договір тільки на 2 роки. Чи можемо ми якось змусити виконати норму закону?»

Обов’язок укласти з вашою редакцією договір оренди строком не менш ніж на 15 років ґрунтується на вимогах Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Саме в частині 2 статті 9 цього Закону є наступне положення: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності з цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду редакції-правонаступнику «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Визначними тут є державна або комунальна власність, незалежно від того, держава чи територіальна громада (в особі органу місцевого самоврядування) є власником приміщення. Законодавець не пов’язував можливість подальшої оренди  комунальної газети з тим, хто був засновником редакції.