На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Якщо через перешкоджання влади газета не зможе реформуватися до 1 січня 2019 року, і Міністерство юстиції скасує свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, чи можливо потім редактору і колективу зареєструвати нове приватне видання з такою ж чи майже ідентичною назвою?»

Частина 1 статті 11 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає припинення випуску друкованого засобу масової інформації та діяльності редакції у випадку:

1) трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом строку, визначеного частиною другою статті 4 цього Закону;

2) приватизація майна редакції в установленому цим Законом порядку не відбулася.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.«Дуже багато і на різних рівнях вже говорилося про те, що Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» дуже недосконалий і потребує доповнень та змін. Які, на вашу думку, його положення є найбільш проблемними для процесу роздержавлення газет?»

– Не потрібно було чекати третього року реформування, щоб побачити недосконалість і недопрацювання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі за текстом Закон).  На мою думку найбільш проблемними є відсутність захищеності трудового колективу і неможливість виконання деяких норм закону. Трудовий колектив редакції Законом не захищений. В процесі реформування засновники звільнюють  редакторів. Поновлення редакторів судом в більшості випадків не виконується. Редактори звільнюють працівників, приймають нових, і таким чином отримують більшість голосів трудового колективу при вирішенні питань реформування, заснування правонаступника і розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства. І в першому, і в другому випадку звільнені члени трудового колективу будуть усунуті від участі у реформуванні. Стаття 13 Закону «Соціальні гарантії працівників реформованих друкованих засобів масової інформації» тільки зобов’язує засновника (співзасновників) у разі скорочення штату редакції друкованого засобу масової інформації внаслідок реформування виплатити компенсації згідно законодавства, по суті дублює приписи Кодексу законів про працю України.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Райрадою було прийняте рішення виставити нашу редакцію на конкурс. Бажаючих, на жаль, не знайшлося. Зборів трудового колективу в першому кварталі 2016 року ми не проводили. Чи може рада прийняти нове рішення, яким надати можливість трудовому колективу  реформувати редакцію?»

– Способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій визначені в частині 1 статті 3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі за текстом Закон):

1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції – у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна;

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «В нашій редакції повинні відбутися збори, на яких буде вирішуватися питання заснування товариства з обмеженою відповідальністю. Склалася така ситуація, що головний редактор звільнив частину трудового колективу і набрав нових працівників, щоб отримати більшість на зборах на свою користь. Ми пропрацювали в редакції багато років, але за результатами цих зборів «більшість» прийме таке рішення, що ми отримаємо лише кілька відсотків, тоді як редактор – 50, а його «більшість» – 20? Чи можемо ми оскаржити таке рішення зборів?»

Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” в частині 2 статті 8  передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Якщо за результатом рішень загальних зборів товариство буде створене, а частина засновників буде вважати, що їх права на розмір частки в статутному капіталі реорганізованої редакції порушено, можна звернутися до суду з позовом про визнання рішення загальних зборів недійсними. Справа буде відноситися до юрисдикції господарських судів. Згідно пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України: «справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів».

Телефонуйте у робочі дні тижня з 9.00 до 13.00 на ваші запитання відповідатиме юрист Інституту розвитку регіональної преси Ігор Федоренко. Консультації надаватимуться безкоштовно. Робота лінії – це частина проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», який здійснюється за підтримки  “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Консультації можна отримати за телефоном 099-986-69-66