You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Медіа-новини

Про відмови в ознайомленні з архівними справами

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Звернувся до архіву, щоб ознайомитися з архівною справою особи, про яку пишу статтю, але мені було відмовлено. Героя мого матеріалу вже немає в живих. Чи законна така відмова?».

– Пункт четвертий частини другої статті 26 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає право журналіста редакції «на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України». Відносини у сферах архівної справи регулюються Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (далі – Закон). Стаття 16 цього Закону містить положення про обмеження доступу до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам: «що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканності житла громадян, обмежується на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути порушені, а в разі його смерті – з дозволу спадкоємців, а також у разі, коли така інформація є суспільно необхідною або обмеження доступу до неї заборонено законом». На відміну від положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», цим Законом обмежено доступ не тільки до інформації, обмежено доступ до документів.

Детальніше...
 

Про порушення редакцією авторського права. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи має редакція законні підстави забирати мій підпис під матеріалами, що розміщуються в газеті та дублюються на сайті, підписуюючи їх натомість назвою видання? Я працюю поза штатом, на гонорарній основі. І хотів би, щоб під суспільно-важливими матеріалами стояв мій підпис, як автора».

– Особисті  немайнові  і  майнові  права авторів,  пов’язані  із  створенням   та використанням  творів,  охороняються Законом  України  “Про авторське право  і  суміжні  права”. Цей Закон дає наступне визначення таким термінам як автор та ім’я автора: автор – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;

ім’я автора – сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім’я автора; прізвище, ім’я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.

Детальніше...
 

Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Після адмінреформи нові депутати ради починають тиснути на редакцію, вимагаючи збільшення орендної плати. Чи законні їх вимоги?».

– Відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна». В частині другій прикінцевих та перехідних положеннях цього Закону зазначено: «Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені». Зміна власника орендованого майна в зв’язку з реорганізацією громад і районів не тягне за собою жодних змін до договору оренди, крім заміни сторони договору. Частина 8 статті 20  Закону України «Про оренду державного та комунального майна» містить норму, яка регулює правонаступництво у разі зміни власника орендованого майна: «У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором».

Детальніше...
 

Про звільнення працівника за прогул

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Працівник редакції кілька днів не виходить на роботу, будемо звільняти за прогул. Виникло питання – якою датою звільняти?».

– Можливість звільнення за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин передбачено пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Якщо працівник після прогулу вийшов на роботу, то питання дати звільнення не виникає – прогульника звільняють останнім днем роботи. Складнішою є ситуація, коли працівник так і не вийшов на роботу. Відповідно п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93р. № 58, днем звільнення вважається останній день роботи працівника. В листі Міністерства соціальної політики від 22.04.2019 № 82/0/22-19/133 зазначено, що днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу. Також, виходячи з листа Мінсоцполітики, наказ про звільнення може бути виданий пізніше дати здійснення прогулу.

Детальніше...
 

Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи можна не закривати ТОВ, а тільки призупинити випуск газети на деякий час?»

 Якщо Товариство є засновником і видавцем друкованого засобу масової інформації, для припинення випуску газети зовсім не обов’язково припиняти юридичну особу. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державна реєстрація друкованого ЗМІ здійснюється відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №12/5 від 21 лютого 2006 року. Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукуваний будь-яким тиражем. Частина друга статті 16 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що засновник зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність. Аналогічне положення містить п. 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації. Стаття 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» містить вичерпний перелік випадків, коли випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника або суду.

Детальніше...
 
Сторінка 3 з 66

Архів

2021
грудня
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook