You are here: Головна Медіа-новини
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Медіа-новини

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про затвердження нової редакції Статуту

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

На бухгалтерському семінарі лектор сказала, що нова редакція статуту підписується всіма засновниками, підписи яких посвідчуються нотаріально. Нашій редакції треба привести статут у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Проблема в тому, що один із засновників відмовився брати участь у зборах, і ми не зможемо отримати його підпис. Як нам бути в цій ситуації?».

–  Частина друга статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» містить вимогу про підписання всіма учасниками тільки першої редакції статуту: «Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально». Частина третя цієї статі стосується змін до статуту, якими і є нова редакція: «Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально». Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в статті 15 «Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації»  має аналогічні положення: статут підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Таким чином підписати нову редакцію статуту може особа або особи, уповноважені рішенням загальних зборів товариства.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Як змусити укласти договір оренди на 15 років

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Колишній засновник газети не погоджується укладати договір строком на 15 років, як це написано в Законі України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і пропонує укласти договір тільки на 2 роки. Чи можемо ми якось змусити виконати норму закону?»

Обов’язок укласти з вашою редакцією договір оренди строком не менш ніж на 15 років ґрунтується на вимогах Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Саме в частині 2 статті 9 цього Закону є наступне положення: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності з цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду редакції-правонаступнику «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Визначними тут є державна або комунальна власність, незалежно від того, держава чи територіальна громада (в особі органу місцевого самоврядування) є власником приміщення. Законодавець не пов’язував можливість подальшої оренди  комунальної газети з тим, хто був засновником редакції.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про статут ТОВ відповідно до нового законодавства

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція реформувалася ще в січні 2018 року, тому настала необхідність привести статут товариства у відповідність до нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Є запитання: чи дійсно можна в новому статуті не вказувати юридичну адресу, прізвища засновників та розміри їх часток?».

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в частинах 5 і 6 статті 11 вказує:

«5. У статуті товариства зазначаються відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про скорочення посад після реформування редакції

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Прошу прокоментувати таку ситуацію. Редакція районної комунальної газети у січні цього року реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. До складу засновників увійшли 6 членів трудового колективу – головний редактор, заступник головного редактора-журналіст, літературний редактор, верстальник, бухгалтер та системний адміністратор, яка зараз знаходиться у декретній відпустці. Одразу після цього головний редактор попередив про скорочення посад літературного редактора та верстальника, й у березні провів таке скорочення. Роботу, яку виконували ці люди, зараз виконують, згідно договору, працівники іншої місцевої газети. Звільнені ж працівники (вони ж і співзасновники), звісно, не задоволені такою ситуацією. У співпраці за договором їм теж було відмовлено.Наскільки правомірними є дії головного редактора? Чи можна їх оскаржити?».

-За певних обставин роботодавець може скоротити чисельність або штат працівників. Скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості,а скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 7 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

Детальніше...
 

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про виключення зі складу засновників

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція комунальної газети реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Один з наших журналістів зареєстрував свою газету і звільнився з роботи. Чи можемо ми виключити його зі складу засновників?»

– На відміну від Закону України «Про господарські товариства», нині діючій Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає виключення учасника товариства у двох випадках:

– п.1 ч.2 ст. 15 Закону: «2.Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу» ;

Детальніше...
 
Сторінка 5 з 44

Архів

2019
листопада
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook