Для юридичної допомоги журналістам та редакціям  працює «гаряча» телефонна лінія. Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10-ї до 14-ї години безкоштовні юридичні консультації всім потребуючим надаватиме медіа-юрист Ігор Федоренко. Телефон – 099-986-69-66.

_________________
«Гаряча лінія» працюватиме в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як краще реєструвати доменне ім’я сайту – на фізичну особу чи на юридичну (редакцію)?»

– Якщо Ви маєте намір створити інтернет-ЗМІ, то постає питання розміщення сайту в мережі Інтернет і надання йому доменного імені. Реєстрація доменного імені не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен. Чинне законодавство України  містить декілька визначень терміну «доменне ім’я», наприклад:

• домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);
• доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як юридично оформити відносини з фрілансерами,  що залучаються до роботи на сайті? Як здійснюється оплата їх роботи?»

– Фрілансер – це людина, яка буде виконувати для вас певну роботу без укладання трудового договору, на підставі цивільно-правової угоди. На фрілансерів не поширюється трудове законодавство, такі договори виконання робіт і надання послуг укладаються за вимогами, що викладені у главах 52, 53, 61, 63 Цивільного кодексу України. Наприклад, договір підряду (ст.837 ЦКУкраїни), за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«29 березня планується вихід матеріалу, в тексті якого будуть наведені результати соцопитування, але без зазначення відсотків у цифрах. Скажімо, буде зазначено, що такі-то кандидати входять до трійки лідерів за результатами соцопитування. Як на Вашу думку – чи можемо ми таке публікувати, чи не буде це порушенням?»

– З п’ятниці, 29 березня 2019 року, засобам масової інформації забороняється оприлюднювати та поширювати інформацію про результати соціологічних опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України. Така норма міститься в частині 13 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України»: «13. Засобам масової інформації усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх двох днів перед днем виборів та днем повторного голосування поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи має право новинний інтернет-сайт,якщо він не зареєстрований, як інформаційна агенція і не має штатних працівників,видавати посвідчення журналістів? Майже всі інтернет-видання зареєстровані або як РА (рекламні агенції), або це просто ФОП якийсь, і всі там за конверти працюють, або ж взагалі 1 людина власник сайту».

– Інтернет сайт видавати посвідчення не має права. В примітці до статті 345-1 Кримінального Кодексу України зазначено, що: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».