На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Редакція стоїть перед проведенням установчих зборів, затвердженням передавального акту, обранням організаційно-правової форми та прийняттям Статуту. Виникла ціла низка запитань. Чи можна затвердити передавальний акт, обрати організаційно-правову форму і прийняти статут на установчих зборах?

У посібнику «Районки стають незалежними. Другий етап», виданому  «Тернопільським прес-клубом», зазначається, що такий акт, зокрема, затверджується рішенням засновників: розпорядженням РДА та сесією райради. Те саме зазначено і в посібнику «Юридичні аспекти реформування ЗМІ». Але ця норма ніде не прописана. Та й, як на мене, якщо засновники виходять зі складу засновників, то логічно, що вони погодилися передати й майно. Крім того, у посібнику написано, що справжність підписів на передавальному акті засвідчується нотаріально. Це справді така норма закону? І чи прописана законодавчо сама форма такого акту? І, нарешті, чи можна обирати організаційно-правову форму  на перших установчих зборах, чи для цього проводяться окремі збори? І яку організаційно-правову форму, на вашу думку, правильніше вибрати?».

Про сучасний стан медіа-середовища Волині та України, очікувані реформи і реалії, чи може бути медіа успішним і яке майбутнє журналістики розмовляла координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах із успішними медіа-менеджерами Волині - головним редактором інтернет-видання "Волинь24" Юрієм Ричуком і керівницею мережі гіперлокальних видань Район.in.ua Наталкою Пахайчук.

Для перегляду відео - натисніть на зображенні

Друзі! Для вас продовжує працювати гаряча лінія щодо надання консультацій з питань роздержавлення комунальних медіа. Телефонуйте у робочі дні тижня з 10.00 до 14.00 за телефоном 099-986-69-66. На ваші запитання відповідатиме юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор Федоренко. Консультації надаватимуться безкоштовно.

Робота лінії – це частина проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», який здійснюється за підтримки  “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Більше року в рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» юридичні консультації керівникам та працівникам редакцій надавав медіа-юрист Ігор Федоренко. Сьогодні фахівець ділиться деякими своїми думками щодо сьогоднішньої ситуації  з роздержавленням українських газет. Зокрема, і про зареєстрований нещодавно у Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. А також підказує, що робити тим редакціям, які не встигають реформуватися, але не хочуть зникнути з 1 січня 2019-го.

Отже, до закінчення процесу роздержавлення українських газет залишилося півроку, а з 731 державного та комунального друкованого ЗМІ станом на кінець червня реформовано лише 211. Враховуючи тривалість процедури, сьогодні вже очевидно –  дуже багато комунальних видань вже не встигнуть провести процес реформування. І не суттєво, чи то через те,що засновники не прийняли рішення про перетворення редакції, чи бо сам трудовий колектив не прийняв відповідне рішення у відведений Законом строк, чи тому, що не знайшлося бажаючих приватизувати комунальне підприємство, чи через відсутність в Законі таких процедур перетворення, як виділ і поділ, чи ще з якоїсь причини. Результатом буде одне – визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним з початку 2019 року. Що ж робити редакції, для якої припинення випуску газети означає припинення діяльності і відповідно звільнення усіх працівників? Зареєстрований у Верховній Раді 6 червня проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” ( № 8441), метою якого мало б бути забезпечення належного закінчення процесу реформування, на превеликий жаль, не надає відповіді на це запитання. Можна, звісно, заперечити – мовляв, Законопроект передбачає для цього аж два варіанти, а саме: «Стаття 81 Права трудового колективу редакції друкованого засобу масової інформації, що не був реформований через відсутність рішення засновника (співзасновників).

1. Якщо реформування друкованого засобу масової інформації та редакції не відбулося через неприйняття засновником (співзасновниками) рішення про реформування та про спосіб реформування друкованого засобу масової інформації та редакції протягом строку, встановленого частиною третьою статті 4 цього Закону, або через прийняття такого рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, то трудовий колектив редакції  такого друкованого засобу масової інформації (не менше трьох четвертих його складу), може утворити новий суб’єкт господарювання (редакцію), який після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, протягом шести місяців матиме виключне право зареєструвати друкований засіб масової інформації з ідентичною назвою за умови збереження цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.
2. Протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, має право отримати у безоплатне користування строком на 5 років майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції.
3. Суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, має пріоритетне право на отримання в оренду приміщень та земельних ділянок, на яких розташовані ці приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції відповідних друкованих засобів масової інформації, строком не менше ніж на 5 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій.
4. Реалізація прав, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, здійснюється з урахуванням обмежень, визначених статтею 9 цього Закону».

Більше інформації - на сайті Тернопільського прес-клубу

____________________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу –  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Роз’яснює юрист проекту Тернопільського прес клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

17.06.2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі –Закон), у зв’язку з чим у реформованих редакцій, які обрали форму товариства з обмеженою відповідальністю, виникла необхідність привести діючі статути у відповідність до чинного законодавства. Хто ще не встиг зареєструвати реформовану редакцію у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при розробці проектустатуту вже повинні керуватися цим Законом.

Метою і завданням Закону, як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є «вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його у відповідність із нормами та концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС. Прийняття окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю стане логічним продовженням шляху розвитку українського законодавства, закладеного прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства», надасть можливість врегулювати відповідні відносини із належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання та розбіжності, та дозволить значно покращити інвестиційний клімат та умови здійснення підприємницької діяльності».

Враховуючи запитання, з якими на протязі дії проекту до нас зверталися редакції, регулювання відносин між учасниками товариства викликає найбільший інтерес. Діюче законодавство містить перелік положень, які обов’язково повинні бути прописані в статуті, але тепер в багатьох випадках ці положення засновники можуть викласти на власний розсуд, що надає можливість більш досконало виписати в статуті відносини між учасниками товариства. Наприклад, тепер є можливість укласти корпоративний договір,  якщо у засновників є таке бажання. Це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, він є безвідплатним і оформляється в письмовій формі.

Більше інформації - на сайті Тернопільського прес-клубу

_____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду