Якою редколективи хочуть бачити свою газету в майбутньому, як не відлякати своїх читачів, а навпаки - зробити так, щоби її хотілося купити.

Про це йшлося на дводенному тренінгу для редакторів/-ок регіональних друкованих медіа, організованому Тернопільським прес-клубом за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюз). Участь у заході взяла волинська делегація із шести районних медіа - "Горохівський вісник", "Наш край", "Нове життя", "Слово правди", "Ратнівщина", "Селянське життя".

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Допоможіть, будь-ласка, розібратися в такій ситуації. Реформована газета   (тепер приватне підприємство) перебуває в приміщенні, що колись було на балансі редакції, а тепер  передано на баланс районній раді (згідно закону про реформування комунальних ЗМІ). Договір  з районною радою на оренду приміщення перебуває в процесі підписання. Земля, на якій знаходиться приміщення – міської ради. Документів на землю в редакції немає. Багато років тому міська рада прийняла рішення про дозвіл постійного користування землею комунальним підприємством- редакцією газети,  проте ніякі документи на землю тоді виготовлені не були, але в податкову подавалися звіти і сплачувався податок за землю. Чи було це взагалі потрібно? Хто тепер має сплачувати податок на землю, якщо в договорі оренди приміщення   питання орендної плати  за землю не обумовлювалось?».

– Згідно п. 14.1.147. Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, а також постійні землекористувачі (ст. 269 ПКУ).  Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України «1.Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. 2.У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. 3.Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки».

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Засновники при прийнятті  рішень про вихід зі складу засновників редакції газети (з реорганізацією шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і його тематичної спрямованості) складу комісії з реорганізації не створювали. А лише зазначили, що виконання функцій комісії з реорганізації покласти на редактора газети ( як і було зазначено в методичних рекомендаціях). Відтак виникли наступні запитання.

1. Хто підписує передавальний акт? Лише редактор газети і засновники? Чи редактор самостійно визначає склад комісії, члени якої також будуть підписувати передавальний акт?
2. Якщо редактор самостійно визначає склад комісії, то яким чином? Та кого залучати в члени комісії? У витязі з ЄДР головою комісії з припинення зазначений головний редактор.

– Цивільний кодекс України в п. 3 ст. 105 зазначає, що «Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється». Якщо засновник прийняв рішення покласти функції комісії з реорганізації на редактора газети, тоді він діє одноособово, і як голова комісії підписує передавальний акт. Самостійно голова комісії не може визначити її склад. Це право засновника або органу, який прийняв рішення про перетворення підприємства. Виходячи з відомостей, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на сьогоднішній день засновником редакції вашої газети є трудовий колектив. Тому саме засновник може за потреби прийняти рішення про зміни у складі комісії з реорганізації, ввівши до її складу нових членів.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Ми обрали другий етап реформування, про це зазначено у протоколі зборів колективу № 1. У березні 2016-го направили звернення до засновника – районної ради. На сесії депутатами було прийнято рішення про вихід із засновників. Після цього  більше нічого нами зроблено не було. Підкажіть, будь ласка,  які мають бути наступні наші дії, щоб  реформувати газету?  Нам потрібне ще одне рішення ради, чи є інші варіанти?»

– В Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є переліки документів, які подаються для здійснення певної реєстраційної дії. Маючи рішення Засновника про перетворення редакції газети у відповідності до ч. 9 ст. 17 цього Закону, Вам необхідно  подати державному реєстратору:

1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом – рішення відповідного державного органу про припинення юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, – у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Представники редакційно-видавничого об’єднання звернулися до нас заюридичною допомогою щодо отримання новоствореним підприємством майна друкарні, яке було частиною комунального підприємства, і яке районна рада відмовляється передати.

З наданих документів вбачається, що процедуру реформування комунального підприємства в Товариство проведено з порушеннями: Рада і РДА прийняли рішення про вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ та комунального підприємства, але після прийняття ними такого рішення всіма співзасновниками також повинні бути прийняті рішення про перетворення шляхом припинення підприємства, призначення комісії з реорганізації, затвердження передавального акту, як це передбачено Цивільним кодексом України в таких статтях: