На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Підкажіть, будь-ласка, які нормативи регулюють висвітлення діяльності народних депутатів у роздержавлених друкованих засобах масової інформації. Чи є перелік видів виступів, які розміщуються безоплатно? Чи редакція одноосібно встановлює, за що, і в якому розмірі брати оплату за висвітлення діяльності народних депутатів?»

Якщо мова йде про видання, яке завершило процедуру роздержавлення, то, згідно зі статтею 23  Закону України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування ”, «для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого  самоврядування,  виступів  народних  депутатів України, депутатів сільських,  селищних, районних, міських і обласних рад у державних  друкованих засобах масової інформації,  що фінансуються відповідно  за   рахунок   державного   або   місцевих   бюджетів, відводиться  не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера.  У недержавних друкованих засобах масової інформації відомості  про діяльність   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування,   виступи депутатів усіх рівнів можуть друкуватися на договірних засадах відповідно до законодавства України. Стаття 5 цього Закону зазначає, що «недержавні засоби масової інформації  висвітлюють  діяльність органів  державної  влади  та  органів місцевого самоврядування на умовах,  передбачених в укладеній між цими органами  і  редакціями засобів масової інформації угоді.  Якщо така угода не укладена, то редакція  недержавного  засобу  масової   інформації   має   право самостійно,  відповідно  до  законодавства  України,  висвітлювати діяльність  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування,  визначаючи  у своєму статуті джерела фінансування витрат на це висвітлення».

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Прошу надати пояснення, коли (на якому етапі) завершується реформування ЗМІ?З перетворенням редакції в іншу форму господарювання, чи з моменту перереєстрації газети?»

–  Завершальним етапом реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій є вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ. Право на перереєстрацію друкованого ЗМІ мають  редакції, які, відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», здійснили перетворення комунального підприємства у суб’єкт господарювання (товариство з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство тощо). Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації регулюється:

• Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1287 “Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів”,
• Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 13.01.2009 № 22/5).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»  зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог цивільного законодавства України. Ця угода  є  підставою  для  подання  правонаступником   заяви    про перереєстрацію в порядку, передбаченому статтями  11  і  12  Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України”. Вихід РДА і Ради із складу співзасновників друкованого засобу масової інформації оформляється договором, що укладається між РДА і Радою та правонаступником. Форма договору – проста письмова. До укладення договору РДА і Рада повинні прийняти відповідні рішення про вихід з засновників друкованого ЗМІ. В договорі необхідно зазначити, що зміна засновника ЗМІ здійснюється на виконання вимог  Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду  

__________________

Консультації надаються в рамках проекту, що виконується ГО Тернопільський прес-клуб «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Останнім часом деякі трудові колективи редакцій звертаються стосовно ситуацій, коли керівники редакцій намагаються привласнити підприємства в процесі реформування. Виникають проблеми при розподілі часток, коли головний редактор вимагає собі більше ніж п’ятдесят відсотків. Також непоодинокі випадки, коли головний редактор «зачищає» трудовий колектив з метою усунути співзасновників в реформованому підприємстві. Здійснюється це шляхом скорочення штату або чисельності працівників, банальним звільненням за наслідком винесення доган.

В такій ситуації, якщо трудовий колектив не має наміру відступати від своєї позиції, можна порадити наступне:

Щодо розподілу часток

Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Надання одній особі більше ніж 50 відсотків в статутному капіталі тягне за собою ризики в подальшому виключення зі складу інших засновників. До речі, для самого товариства в цьому випадку жодних збитків – «У разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання» (ч.3 ст.8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”). Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства,  то за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:

– «Методика  визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005  N 274, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);

Щотижня, кожного четверга, з 9.00 до 13.00 на ваші запитання телефоном відповідатиме юрист Інституту розвитку регіональної преси Ігор Федоренко. Консультації надаватимуться безкоштовно в рамках співпраці ІРРП та ГО Тернопільський прес-клуб. 

Консультації можна отримати за телефоном 

________________

Консультації надаються в рамках проекту, що виконується ГО Тернопільський прес-клуб «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)

Під час роботи «Містечка USAID», що відбулося 25 серпня на День міста в Луцьку, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) представило напрямки своєї діяльності у партнерстві з місцевими громадськими організаціями. Серед учасників були і Програма «У-Медіа» (Інтерньюз), Волинський прес-клуб та Гендерний центр, які об’єднали зусилля задля розвитку професійності української журналістики, зокрема – їх гендерної чутливості.

Нашим дорослим відвідувачам ми підготували опитування-вікторину, а найменшим пропонували намалювати, ким вони хочуть стати в майбутньому. Це надало можливість побачити, наскільки люди обізнані з проблемами жінок і чоловіків у сучасному суспільстві та наскільки суспільні стереотипи впливають на дитячі мрії.

Загалом ми отримали 102 відповіді на питання вікторини і 50 малюнків.

Насамперед, нам було цікаво дізнатися, як громадяни розуміють поняття «гендер». Більшість із них відзначила, що це – про рівні права жінок і чоловіків у суспільстві, відсутність обмежень за статевою ознакою, вияв поваги до людини незалежно від статі. Це також – відсутність приниження міським головою депутаток, ставлення до них як рівноправних колег. Для окремих респондентів це слово або не означає нічого, або означає рід, стать, «якийсь закон чи погане слово», частину суспільства, «лідера у якійсь справі», «жіноче або чоловіче начало».