На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Районна державна адміністрація прийняла розпорядження  “Про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції” ще в  квітні 2016 року.  В ньому говориться про початок процедури реорганізації з 1 січня 2017 року. Але наша редакція взяла участь у ІІ етапі роздержавлення, тобто приступила до реорганізації  з 1 січня 2018-го.  То чи дійсне на даний момент розпорядження РДА  від 19.04.2016 року? Чи треба приймати нове?”

– В частині 1 статті 2 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» визначено наступні етапи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій: «Реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший – протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом та другий – протягом наступних двох років». Враховуючи, що набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» відбулося 01.01.2016 року, то перший етап реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій розпочався 01.01.2016 р. і завершився 31.12.2016 р., а другий етап – відповідно з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. В частині 1 статті 4 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» зазначено, що: «Рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу». З цієї статті можна зробити висновок, що для кожного друкованого ЗМІ (редакції друкованого ЗМІ) його реформування починається з відповідного рішення засновника (співзасновників). Голова РДА прийняв розпорядження про реформування Вашої редакції з 1 січня 2017 р.  Розпорядження РДА № 98-р від 19.04.2016 р. дійсне, але воно не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме – ст. 105 Цивільного кодексу України та  п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» – в ньому відсутні рішення про припинення комунального підприємства, яким є ваша газета, про склад комісії з його перетворення, а також про строк прийняття претензій і організаційно-правову форму підприємства правонаступника. Отже, потрібно прийняти додаткове розпорядження райдержадміністрації з цих питань.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.
- «Наша редакція реформувалася, потрібно укласти договір на оренду приміщення, яке ми займаємо. Де взяти зразок договору такої оренди?»
– Якщо Ви орендуєте комунальне майно, то районні ради, як правило, мають «Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району», затверджений рішенням сесії. Ці типові договори мають бути розроблені відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»,  частини 2 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказу Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року N 1774 «Про затвердження договорів оренди» із змінами і доповненнями, внесеними наказами Фонду державного майна України від 9 серпня 2007 року N 1329, від 5 березня 2013 року N 276, а також Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «У 2016 році сесією районної ради було прийнято рішення про вихід зі складу засновників. Попередньо на зборах трудового колективу ми обрали спосіб роздержавлення. Як і зазначено у Законі, все було зроблено у визначений термін. Але далі редакція жодних дій не вчинила.  І  районна рада – так само. До кінця процесу реформування залишилося менше року. А ми не знаємо, що робити далі. Будемо дуже вдячні, якщо ви зможете нам пояснити».

– З вашого запитання не зовсім зрозуміло, яке рішення прийняла рада: про вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ, чи про вихід зі складу засновників юридичної особи – комунального підприємства. Відповідно до частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України,  пункту 7 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» рішення районної ради повинно бути прийняте з наступних питань:

• про вихід зі складу засновників комунального підприємства редакції газети;
• про припинення комунального підприємства редакції газети шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю (або іншу організаційно-правову форму );
• про створення комісії з перетворення (або реорганізації) комунального підприємства редакції газети;
• персональний склад комісії з перетворення (або реорганізації) комунального підприємства редакції газети;
• визначення терміну на подання претензій кредиторами (мінімально 2 максимально 6 місяців).

В медіа-середовищі України  Дмитро Кліманов – генеральний директор ТОВ РІА «К&К», один з небагатьох авторитетних вітчизняних фахівців із медіа-менеджменту, успішний практик. Ще в середині 90-х разом з групою однодумців створив приватну регіональну «Телегазету», і цей бізнес-проект досі  результативно розвивається за найпрогресивнішими технологіями. У 2016-му, за версією НСЖУ, її визнано кращою міською та районною газетою України. І це при тому, що центральний офіс видання в Стаханові на початку війни був захоплений окупантами, і в цьому місті воно виходити перестало. Також Дмитро Кліманов – один з перших регіональних  видавців, який розробив і впровадив  регіональний новинний сайт з платним доступом до контенту. А сьогодні він активно навчає медіа-бізнесу інших. Зокрема, проводить тренінги і для керівників комунальних газет, які знаходяться в процесі роздержавлення чи не так давно розпочали самостійну діяльність. Про проблеми реформування місцевих газет - у цьому інтерв’ю.

Інтерв'ю читайе на сайті Тернопільського прес-клубу

Хто здійснює управління редакцією комунального друкованого ЗМІ протягом строку заявлення кредиторами своїх вимог (з дня звернення до державного реєстратора для реєстрації рішення про припинення юридичної особи, редакції комунального друкованого ЗМІ,  до дня державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом перетворення) – керівник редакції комунального друкованого  ЗМІ чи голова комісії з припинення? Чи може керівник редакції комунального друкованого ЗМІ бути одночасно головою комісії з припинення та стати керівником новоствореного підприємства?

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.

– Керівник комунального підприємства може бути головою комісії з припинення, але рішення з цього питання приймають засновники підприємства. Цивільний кодекс України в частинах 3 і 4 статті 105 зазначає: «3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 4. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється».