На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи не підкажете, які поправки до Закону про реформування ЗМІ повинні винести на голосування ВР найближчим часом?»

– Необхідність внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» стала нагальною ще в першому етапі. Виникла необхідність усунути протиріччя з чинним законодавством, удосконалити механізм реформування друкованих ЗМІ. Зміни, внесені Законом України № 2051-VIII від 18.05.2017, не вирішили цих проблем. Наступний проект змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №6560 не був прийнятий Верховною Радою. 06.06.2018 року внесений новий Законопроект (№ 8441), яким передбачається внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з метою забезпечення належного закінчення процесу реформування.

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Суд поновив мене на роботі. Але поки йшли суди, редакція реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Я брала участь в зборах трудового колективу на початку реформування. Як мені отримати свою частку в реформованій редакції? Суд поновив мене, як незаконно звільнену».

– Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” перетворення редакції здійснюється членами її трудового колективу. Вас незаконно звільнили, чим усунули від участі в реформуванні Вашої редакції. Якщо Вас поновлено на роботі, зверніться до учасників новоствореного товариства з пропозицією прийняти Вас до складу учасників товариства. У випадку відмови з боку учасників товариства в добровільному порядку вирішити це питання єдиним виходом є звернення до суду за захистом своїх прав. Ця категорія справ підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, але спірна судова практика ставить питання підсудності. Згідно пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України корпоративні спори відносяться до юрисдикції господарських судів. При визначенні підсудності слід взяти до уваги, що,хочВи намагаєтесь набути корпоративних прав, але корпоративних відносин у Вас немає – Ви не засновник, не учасникі не учасник, який вибув.

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. “Як здійснити виділ редакції газети з комунального підприємства, що здійснює кілька видів діяльності (газета, радіо, телебачення)?”

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником вашого комунального підприємства є міська рада. Якщо при реформуванні редакції як юридичної особи рада приймала б рішення про припинення комунального підприємства шляхом перетворення і про вихід із складу його засновників, а трудовий колектив приймав рішення про створення підприємства-правонаступника, то у випадку виділення процедура дещо складніша.

Про ситуацію з роздержавленням друкованих волинських і сумських комунальних ЗМІ, перешкоди, з якими зіткнулися редколективи та відсутність державної інформаційної стратегії говорили 29 травня учасниці й учасники відеомосту між Луцьком і Сумами.

(Щоб переглянути відео, натисніть на фото)

За словами координаторки Сумського прес-клубу Алли Федорини, Сумщина посідає перше місце в процесі роздержавлення друкованих ЗМІ: більше 50% газет пройшли вже цей процес і лише два видання – обласне «Сумщина» і міське «Наш Тростянець» – іще не мають рішення ради.

На Волині є 18  районних а міських газет та 2 обласні. Ситуація з роздержавленням різна, залежно від регіону. В першій хвилі на роздержавлення йшло 9 видань, пройшли повний процес роздержавлення 3 з них, інші йдуть на другу і третю хвилі – чекають, як усе відбудеться в колег. Однак є кілька таких, де невизначена ситуація: відбудеться роздержавлення, чи – навпаки – закриття. Однією з причин є висока конкуренція: наприклад, для луцької районної газети, редакція якої розташована в Луцьку. Таким виданням треба шукати нові форми діяльності, бо інакше вижити важко. Про це повідомила координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Якщо через перешкоджання влади газета не зможе реформуватися до 1 січня 2019 року, і Міністерство юстиції скасує свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, чи можливо потім редактору і колективу зареєструвати нове приватне видання з такою ж чи майже ідентичною назвою?»

Частина 1 статті 11 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає припинення випуску друкованого засобу масової інформації та діяльності редакції у випадку:

1) трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом строку, визначеного частиною другою статті 4 цього Закону;

2) приватизація майна редакції в установленому цим Законом порядку не відбулася.