You are here: Головна Медіа-новини
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Медіа-новини

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо редакція є частиною КП, статутом якого передбачено випуск газети і підготовку радіопередач

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.«У березні минулого року ми провели збори колективу і подали нашому засновнику – районній раді – необхідний пакет документів. Районна рада на сесії прийняла рішення вийти із складу засновників газети та здійснити її реформування протягом другого етапу. Але справа в тому, що редакції районної газети як такої немає. У нас діє комунальне підприємство,  статутом якого передбачено випуск газети і підготовку радіопередач. Виникає запитання: рада повинна виходити із засновників всього комунального підприємства чи лише друкованого засобу масової інформації?»

–  Як вбачається з Вашого листа, трудовий колектив минулого року прийняв рішення про участь у реформуванні, але всупереч вимогам ч.3 ст.4 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» райрада не прийняла у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції рішення про реформування та про спосіб реформування друкованого засобу масової інформації та редакції. Райрадою було прийнято тільки рішення про вихід з засновників друкованого ЗМІ. Про реформування комунального підприємства рішення так і не прийняте. Це вже протиправна бездіяльність райради, яка порушує право трудового колективу та ігнорує вимоги Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Відповідно до п. 2 ст. 3 цього Закону, одним із способів реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій є наступний:  вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Що означає «редакції районної газети як такої немає» ? Трудовий колектив, який займається випуском газети, і який приймав рішення про участь у реформуванні, є. Цей трудовий колектив складається з фізичних осіб, які мають трудові відносини з певним комунальним підприємством (Стаття 252¹ КЗпП України) і вони виказали бажання реформувати друковане ЗМІ.

Якщо райрада не бажає повністю вийти зі складу засновників комунального підприємства, реформування може бути проведене шляхом виділу. Комунальне підприємство залишається з діяльністю підготовки радіопередач, а виділяється частина підприємства, діяльністю якого є випуск друкованого ЗМІ.  Процедура відрізняється від припинення шляхом перетворення тим, що комісією з виділення складається не передавальний акт, а розподільчий баланс (Статті 106 -109 цивільного кодексу України).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

________________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Ще раз про розподіл часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю в одному з комунальних ЗМІ. Ми вибрали форму власності газети як Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Нас 5 співзасновників, тому частки будуть ділитися на цю кількість частин. Редактор сьогодні сказала, що хоче забрати собі 51 відсоток, ще одна людина отримає 13, а троє інших – по 12 відсотків. Аргументація такого «розподілу» дивна – мовляв, буде простіше, коли хтось один приймає рішення і на документі ставиться один підпис, а не 3-4. Наскільки законними є її дії? Чи є якийсь законний алгоритм розподілу часток, який чітко регламентує, хто, скільки і з якої причини отримає?

Ще більше здивувала відповідь на запитання, як будуть виплачуватися дивіденди. Вона відповіла, що на їх суму не впливає частка кожного співзасновника, так як збори можуть прийняти рішення розподіляти їх порівну. Але ж у неї буде 51% частки, а значить «збори» приймуть таке рішення, яке прийме вона. Наскільки правильні мої припущення? Чи маємо ми право відмовитися від такого «чесного» розподілу?»

Дійсно, отримавши 51 відсоток, головний редактор отримує повний контроль над товариством. Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Ніхто ж не примушує Вас проголосувати за надання головному редактору частки в розмірі 51 відсоток. На зборах трудовий колектив має право запропонувати свій варіант поділу статутного капіталу і проголосувати за нього. Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно  розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства, за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:- «Методика  визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005  N 274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);

– «Методика  обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 07.06.2005  N 252,  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 853/11133 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0853-05).  Ці методики розроблені для  визначення  розмірів  майнових паїв і можуть бути застосовані для визначення часток в майні реформованого підприємства. Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” саме за трудовим колективом редакції передбачив пріоритетне право на реформування, а не за керівником редакції. При заснуванні нового, реформованого підприємства, саме члени трудового колективу вже в якості засновників, приймають рішення по розподілу часток і обранню керівника (головного редактора).

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про передавальний акт щодо комунального майна

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Засновниками газети є районна рада та райдержадміністрація. В березні 2016 року засновники прийняли рішення про вихід зі складу засновників редакції газети з реорганізацією шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості видання. На даний момент редакція в процесі припинення. Стоїть питання про складання та затвердження передавального акту. Колишні засновники не хочуть це робити, аргументуючи тим, що вони вже не засновники, і складу комісії з реорганізації не створювали ( в рішенні райради зазначено лише про покладення виконання функцій комісії з реорганізації на редактора газети). Як бути в даному випадку, якщо на балансі редакції  газети є комунальне майно? І чи мав право реєстратор виключити засновників ще до передачі ними майна  новоствореній особі? Цікавить також таке – головний редактор працює по контракту, укладеному з райрадою, то що тепер робити з даним контрактом?»

– Районна рада та райдержадміністрація, прийнявши рішення про реорганізацію шляхом перетворення, не перестають бути засновниками підприємства. Вони перестануть бути такими в той момент, коли комунальне підприємство буде припинене, а новостворене підприємство (де засновником будуть фізичні особи – члени трудового колективу)  буде зареєстроване. До завершення процесу реформування районна рада і райдержадміністрація залишаються вашими засновниками.

Стосовно затвердження акту звернемося до чинного законодавства України. Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Учасниками юридичної особи в нашому випадку є районна рада та райдержадміністрація. Майно комунального підприємства є власністю територіальної громади, тому не може вибути з її власності без затвердження такого акту радою.

І нарешті щодо контракту. Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Після реформування редакції контракт з головним редактором за потреби можна переукласти.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

_____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 

 

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо контракт редактора з керівником райради закінчується

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю редактором районної газети. Наша редакція реформується в другому етапі. Все чекали, що має бути даний  “старт”, але щось в цьому питанні дуже тихо.  29 грудня закінчується мій контракт з керівником райради. Як я розумію, нині райрада вже не має повноважень щодо призначення та звільнення редактора, то як воно має бути?»

– Дійсно, раніше, згідно з п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 до повноважень районних, обласних рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях, були віднесені і питання заснування засобів масової інформації відповідної ради та призначення і звільнення їх керівників. Однак з 01.01.2016 року, після набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», у відповідності до ст. 14 вказаного Закону п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» було змінено, і після слова “заснування” доповнено словами “аудіовізуальних (електронних)”. Перелік питань, вказаних у ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» є виключним та становить компетенцію ради. Таким чином, з 01.01.2016 року компетенція районних, обласних рад поширюється виключно на заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради. Оскільки із набранням чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» припинили свою дію повноваження обласної, районної рад щодо заснування друкованих засобів та вирішення питання при призначення і звільнення їх керівників.

Закінчення контракту не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, це тільки є підставою для звільнення. Згідно з ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», вбачається, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок укладання контрактів при прийняття (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами. Чинне законодавство не передбачає обов’язковість укладання строкових трудових договорів у вигляді контрактів з керівниками редакцій газет, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином після завершення 29 грудня контрактуРада не має повноважень Вас звільнити,Ви продовжуєте працювати на посаді,відповідно до ст. 39¹ КЗпП дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 _____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо співзасновник перешкоджає реформуванню газети

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Трудовий колектив редакції в передбачений законом термін прийняв рішення про реформування. Але один із співзасновників, районна рада, перешкоджає реформуванню комунального ЗМІ, ігноруючи вимоги Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” та ухиляючись від внесення до порядку денного питань реформування. Як нам діяти в цьому випадку?»

– Трудовий колектив може відстоювати своє право на реформування в судовому порядку – звернутися до суду з позовними вимогами визнати протиправною бездіяльність ради, зобов’язати її розглянути питання реформування на сесії ради. Цей шлях вирішення проблеми визначено в частині 6 статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою. Практика вирішення таких спорів залежить від способу захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, який обрав трудовий колектив редакції ЗМІ. Наприклад, в рішенні у справі №  366/2191/16-а  суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення  про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а,  суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним: «Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади». Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо орган місцевого самоврядування  не виконує вимог Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і не виносить на сесію питання реформування, потрібно звертатися до суду.

Запитання можна попередньо надсилати за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

____________________

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


 
Сторінка 7 з 36

Архів

2018
вересня
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook