Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як правильно звільняти працівників при ліквідації редакції?»

– Питання звільнення працівників при ліквідації підприємства вирішуються відповідно до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При ліквідації підприємства штат працівників ліквідується, вся чисельність працівників скорочується. Для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства не обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43– 1 КЗпП). Але дотримання всіх інших гарантій для працівників є обов’язковим. Так, відповідно до статті 49– 2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівник за бажанням може звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження за тією ж підставою звільнення, за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я обіймаю посаду редактора, і після рішення про ліквідацію редакції очолив ліквідаційну комісію. При зверненні до банку для закриття рахунків отримав відмову. Банк вимагає переоформлення першого підпису на мене як голову ліквідкомісії. Чи правомірні вимоги банку? Я ж не звільнений з посади  редактора і у банку є мій підпис у картці».

Як відомо, 30 серпня цього року Верховна Рада України прийняла  у першому читанні законопроєкт «Про медіа», який викликав однозначно негативну реакцію професійної журналістської спільноти. Впродовж тривалого часу до його прийняття проводилося чимало дискусій щодо змісту цього законопроєкту, організованих насамперед Національною спілкою журналістів України, на яких звучала не лише гостра критика, а й багато слушних зауважень та пропозицій. Однак належної реакції журналісти так і не дочекалися.

«Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців. Проголосувавши законопроект про медіа, депутати принизили сотні українських журналістів з десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проекту», – констатував у своєму коментарі на сайті організації голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Сьогодні деякими своїми думками про цей законопроєкт, який наразі очікує другого читання, ділиться медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор Федоренко.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У нас розпочалася ліквідаційна процедура, і редакція зіткнулася з  проблемою в роботі податкової . У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану встановлено простій, і на сьогодні вона здійснює лише функції з сервісного обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, з надання адміністративних послуг, і ніяких перевірок не здійснює. Як же нам бути з перевіркою податкової, без якої ми не зможемо завершити ліквідацію? І ще одне питання – як бути з боргами, на які не вистачить коштів та майна?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, якою має бути процедура ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю? Бо іншого виходу для редакції вже не бачимо…».

– Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Цивільним та Господарським кодексами України.