Якими можуть бути законні підстави та умови для вашого звільнення і як діяти, якщо працедавець намагається вас звільнити у незаконний спосіб, – у своєму відеоблозі пояснює медіа-юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська.

Якщо вас звільняють на підставі реорганізації роботи (коли між вами та працедавцем немає добровільного порозуміння, і вашу посаду планують скоротити), за законом є низка умов, які мають бути дотримані, нагадує медіа-юрист Тетяна Котюжинська. “Це не може означати, що вас звільнять, а іншого журналіста з такими ж професійними якостями та характеристиками приймуть на роботу. У разі реорганізації вас мають попередити за 2 місяці до звільнення. І друге – виплатити вам ще одну місячну заробітну плату як компенсацію. Тобто з моменту попередження про ваше звільнення ви можете розраховувати на три місячні зарплати”, – пояснює юрисконсульт НСЖУ. Якщо працедавець намагається позбутися вас, порушуючи норми закону, ідіть до суду (НСЖУ готова надати вам юридичну допомогу), але будьте готові витримати тривалий розгляд своєї справи та стикнутися із складнощами в разі, якщо суд прийме рішення на вашу користь.

а напередодні виборів - кожен третій, стверджує керівник ​ проекту з моніторингу регіональних ЗМІ УОЦР​ Світлана Єременко. За її словами, одна з причин ​такої поширеності джинси ​– не​достатня ​кваліфікованість регіональних журналістів та брак освіти.​

«На засіданні у Львові одна з редакторів нам говорила: «Ну як же так? Ми ж виділили «джинсу» лінієчками, подали її на сірому фоні». Вибачте, але як ​з тих лінієчок ​читач може здогадатись, що ви подали ​саме ​рекламу?» - ​питає Світлана Єременко. ​

Будучи досвідченим журналістом та редактором, Світлана зізнається: лише ​очоливши проект з моніторингу​ регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ (УОЦР)​, вона з’ясувала​ весь масштаб проблеми із джинсою у вітчизняній пресі. "І та​к​ само та картина, яку показує моніторинг, стала одкровенням ​й ​для регіональних редакторів і журналістів. З’ясувалося, що багато з них уявлення не мають про стандарти. Ось такий приклад​.​ ​У​ Донецьку, де на перше засідання прийшли​ 14 ​осіб​, і на нас дивилися з невеликим інтересом і сприймали «в штики» нашу інформацію, на останньому засіданні було вже 30 ​осіб і відбулася доволі цікава дискусія. Але ми «говорили-балакали, сіли та й заплакали». Я розповідала-розповідала, експерти розповідали, а врешті один із журналістів уже в кінці засідання встав і запитує: «Добре. Щоби наша інформація про сьогоднішнє засідання була збалансованою, що я повинен зробити?» Мені довелося на пальцях пояснити, що ви мусите, крім того, що ви почули від мене, поговорити ще з кимось із редакторів, журналістів, і бажано вислухати ще когось із експертів, щоби він або підтвердив, або заперечив те, що сказала я​",- розповідає Світлана Єременко​.

Більше про результати минулорічного моніторингу і те, який вплив він має на роботу ЗМІ у регіонах,- у цьому відео.​

Інститут масової інформації підбив перші підсумки року по свободі слова. За даними Барометру свободи слова ІМІ, у 2013 стався 101 випадок фізичного насилля щодо журналістів, з них 48 — у грудні (для порівняння, за весь 2012 ІМІ зафіксував 65 випадків).

Кожен десятий журналіст, постраждалий від нападів, — жінка.

Цього року 64 журналіста постраждало від рук працівників міліції (для порівняння, у 2012 було всього 8 таких випадків). На другому місці серед нападників – приватні охоронці, власники бізнесу (13 випадків). На третьому місці тітушки — 9 випадків.

70 журналістів було побито під час масових заходів (акції протесту, зйомки на незаконних забудовах, мітинги і т.п.).

Найгіршими місяцями року стали липень (10 нападів), листопад (11) і грудень (48).

Найгірший регіон — Київ — 72 напади, та АР Крим — 5 нападів.

Всі цифри будуть уточнюватись за остаточними підсумками року.

Інститут розвитку регіональної преси пропонує журналістам-розслідувачам, студентам і викладачам факультету журналістики посібник, у якому презентовано правові засади

 роботи, практичні рекомендації щодо проведення розслідування та роботи з новими медіа.

Ознайомитися зі змістом і завантажити посібник можна на офіційному сайті ІРРП

Останніми днями підвищився інтерес правоохоронних органів до журналістів і ЗМІ. Юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін нагадує, безпідставно вимагати інформацію у журналістів правоохоронці не мають права. Нижче наводимо зразок відповіді у таких випадках і відповідний витяг з КПК.

ВАЖЛИВО ДЛЯ ЗМІ!!! Правоохоронні органи погано знають чинне законодавство. Для всіх ЗМІ, які можуть отримати вимоги від СБУ, прокуратури або інших органів щодо надання ВСІХ матеріалів - проект відповіді наступний: (далі - на сайті ІРРП)