Війна, медіа і гендер... Як ситуація в країні впливає на контент (результати квітневого моніторингу 2022)

Уже два місяці як повномасштабна війна в Україні - головна тема інформаційного простору. У гіперлокальних друкованих та інтернет-виданнях вона охопила 60% публікацій із 8485 публікацій. Такими є дані чергової хвилі моніторингу, проведеного 11-17 квітня у 24 областях України.

Статистика втрат і здобутків на фронті та в мирних містах і селах, міжнародна підтримка, фіксація злочинів проти людяності, заяви і рішення політиків, допомога тим, хто втікає від обстрілів, коментарі ситуацій у громадах, волонтерська допомога, вшанування загиблих бійців - про це українці читають щодня у стрічках новин і на шпальтах газет у тих регіонах, де діяльність редакцій можлива.

Для збільшення натисніть на зображенні

Закономірно, що така інформація "звучить" переважно від чоловіків і про чоловіків - їх більше в ЗСУ, національному та міжнародному політикумі, в обласних військових адміністраціях і органах місцевого самоврядування. Лише в третині випадків жінки коментують пов'язані з війною події (тобто є експертками), і в чверті випадків - згадуються в повідомленнях (є героїнями матеріалів). При чому в друкованих медіа кількість жінок більша, ніж в онлайн-виданнях.

Ключовими темами у межах загальної воєнної тематики, де фігурували жінки, були:

"Чоловічими" були теми:

Для збільшення натисніть на зображенні

Загалом у суто мілітарних контекстах і як герої публікацій, і як експерти (кого цитують) домінують чоловіки. Однак відсоток жінок зріс у кілька разів: якщо у лютому вони були експертками (тою чи іншою мірою коментували питання, пов'язані з війною/армією) лише в 16% випадків, то у квітні  - в 27% випадків. При чому - не лише як матері чи доньки загиблих бійців, а й і як активні учасниці процесів, пов'язаних із війною. Подібна ситуація і з жінками, які фігурували в публікаціях, але не коментували подій чи ситуацій (тобто були героїнями, але не експертками): у лютому їхня кількість складала всього в 6%, тоді як у квітні - 21%.

Вперше переважають чоловіки у публікаціях на тему освіти, соціальної політики, медицини, які дотичні певною мірою до глобальної теми війни (адже війна охопила всі сфери). Волонтерська тема є майже збалансованою - у публікаціях чоловіків лише на кілька відсотків більше, ніж жінок.

Для збільшення натисніть на зображенні

Найчастіше жінки коментували події та ситуації в контексті війни у виданнях Херсонської, Харківської, Черкаської, Чернівецької та Хмельницької областей, чоловіки - у сумських, львівських,  запорізьких,  донецьких, луганських, житомирських медіа. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Якщо розглядати увесь контент гіперлокальних медіа, то найбільш гендернозбалансованим був контент черкаських медіа (46% експерток і 54% експертів, 48% героїнь і 52% героїв). Жінки як експертки майже однаковою мірою з експертами присутні у матеріалах київських (51%), хмельницьких (44%), херсонських (44%), харківських (42%), кіровоградських (40%) виданнях. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Загалом попри вкрай складну ситуацію (і економічну, і відсутність паперу, і працівників) чимало медіа намагаються оперативно інформувати аудиторію про ситуацію в країні та громаді, дотримуються гендерного балансу і в 100% випадків використовують фемінітиви, коли пишуть про жінок. Це - газети "Наш край" (Сумщина), "Яготинські вісті" і "Перемога" (Київщина), ВІДА і "Трудова слава" (Вінничина), "Рідний край" (Рівненщина), "Злагода" (Івано-Франківська обл.), "Новий дзвін" (Черкащина), "НовинаР" (Одеська обл.), сайти - Сусіди.City (Чернігівщина), Калинівка.City (Вінничина), Лозова.City (Харківська обл.).

У всьому проаналізованому контенті простежується зменшення кількості жінок як експерток і героїнь - вони складають лише третину від загальної кількості жінок і чоловіків. Сподіваємося, що після Перемоги ситуація буде змінюватися і жінки знову ставатимуть видимішими в медіапросторі.

Для збільшення натисніть на зображенні

Інфографіка - Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ ім. Лесі Українки.

___________________

Наступна хвиля моніторингу запланована на червень цього року.

Результати моніторингу лютого 2022

Моніторинг відбувається в межах проєкту Волинського прес-клубу "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" у партнерстві з Незалежною мережею прес-клубів України.

завідувач кафедри дизайну ВНУ ім. Лесі Українки.

___________________

Наступні хвилі моніторингу заплановані на квітень і червень цього року.


Пошук

Наша сторінка на Facebook


 
kaz-news.ru | ekhut.ru | omsk-media.ru | samara-press.ru | ufa-press.ru