У новинах гіперлокальних інтернет-видань Волині жінки виступають експертками та героїнями у 28% та 34% відповідно, а в публікаціях газет – 41% експерток та 32% героїнь. Такими є дані гендерного моніторингу, проведеного у період із 5 по 16 лютого.

Мета моніторингу – визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки, встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських гіперлокальних ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.

Серед гіперлокальних онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк».

Сайти мережі відзначаються максимальним рівнем вживання фемінітивів. «Район. Ківерці» та «Район. Рожище» – 97%, «Район. Шацьк» – 96% та «Район. Ковель»  –  92%.

Для збільшення натисніть на зображенні

Редакція інернет-видання «Буг» ставиться до фемінітивів не настільки прискіпливо, проте рівень вживання теж доволі високий – 79%. Мисткиня, артдилерка, офтальмологиня, новелістка, культурна менеджерка, народна артистка, інженерка, професорка, фундаторка  у публікаціях «Районів»  збагачують мову та надають видимості жінкам та їхній діяльності.

Варто зазначити, що маскулінітиви найчастіше трапляються у передруках із офіційних повідомлень. Наприклад, «Район. Ковель» опублікував інформацію з фейсбук-сторінки  Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти про  підсумки ІІ етапу всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів, в якій усі перелічені фахівчині-переможниці були вказані у формі маскулінітивів (соціальні педагогині та практичні психологині). Маскулінітиви вживають і пресслужби міських рад Волині, на публікації яких посилаються журналісти. Наприклад, у публікаціях «Бугу» серед експерток – секретар Нововолинської міської ради Надія Жук та керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк. Вихованки, але водночас гуртківці у наступному реченні – так пише про дівчат, які перемогли у Всеукраїнському конкурсі «Район. Шацьк», посилаючись на Шацький БДЮТ. «Район. Рожище» надає інформацію про конкурс читців поезії Лесі Українки, члени журі вітають «переможців та учасників», водночас на фото –­­­­­­­­­­ лише дівчата, відповідно учасниці та переможниці.

Щодо співвідношення експерток та героїнь у публікаціях онлайн-видань, то жінок мало. В матеріалах про місцеве самоврядування експертками виступали, наприклад, голови Камінь-Каширської та Ковельської РДА Ольга Ващук та Ольга Черен, згадані раніше посадовиці Володимирської та Нововолинської міських рад – секретарка та керуюча справами. Експертками та героїнями жінки були також в темах медицини та освіти. А завдяки тому, що мережа «Район.in.ua» приділяє значну увагу подіям культурного життя, то й у темі культури. Лише дві експертки у двох публікаціях про воєнні дії - заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова та керівниця пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.

За моніторинговий період у жодному з матеріалів не було згадано військовослужбовиць як героїнь чи експерток. Однак варто відзначити і той факт, що 100% загиблих захисників за цей період – чоловіки. Жінки виступають у публікаціях, які стосуються війни, вже традиційно як волонтерки та авторки зборів на потреби військових підрозділів, дружини, матері загиблих військовослужбовців, які отримують нагороди своїх чоловіків та синів.

Загалом онлайн-видання в середньому приділяють війні майже половину (45%) розміщених на сайтах публікацій (а сайт «Буг» навіть більше половини – 55%). Йдеться як про світовий контекст (допомога Україні від міжнародних партнерів, міжнародні угоди), загальноукраїнський (зміна військового керівництва, перебіг подій на фронті, ракетні обстріли, масштабні благодійні проєкти підтримки військових), так і про місцевий (робота волонтерських центрів, прибуття кортежів із загиблими військовими, інформація про прощання та про загибель бійців, оголошення зборів та передавання допомоги на фронт, підтримка сімей та дітей загиблих, вручення нагород рідним загиблих бійців). Щодо волонтерства, то згадуються навіть маленькі дівчатка. Наприклад, видання «Район.Рожище» опублікувало 9 лютого матеріал про 5-річну Софійку, тато якої загинув у бойових діях і яка збирає кошти на авто для підрозділу, де служить її хрещений батько. Лише у 20% матеріалів жінки виступають експертками у темах, дотичних до війни та 22%  – героїнями.

Для збільшення натисніть на зображенні

Традиційно домінують чоловіки у матеріалах про порушення та кримінальних повідомленнях. За період моніторинг не було згадано жодної водійки, яка б спричинила ДТП. Більшість жінок у рубриці кримінал – потерпілі, зокрема неповнолітня дівчина, яку зґвалтував та побив 26-річний чоловік (гендерно зумовлене насильство). Однак в контексті криміналу щодо війни жінки фігурують у декількох матеріалах, зокрема про колаборанток, які передавали дані ФСБ; організаторку псевдореферендуму на Херсонщині; шахрайок, які брали кошти на нібито придбання дронів для ЗСУ.

На жаль, жодної публікації на гендерну тематику за моніторинговий період гіперлокальні онлайн-видання не опублікували, водночас не було і матеріалів, які містять стереотипи чи сексизм. Єдина публікація, що привертає увагу в цьому контексті – це  матеріал сайту «Район. Рожище» за 16 лютого «У Рожищі оштрафували матір, син якої пішов з дому і потрапив до притулку». В ній ідеться про те, що суддя розглянув матеріали справи «про притягнення до адмінвідповідальності жінки, яка ухилилась від виконання батьківських обов'язків». Вочевидь, йшлося про обов'язки материнські. Також варто зауважити, що штрафування матері навряд допоможе дитині отримати краще піклування та догляд.

Найбільш гендерночутливим виданням лютневої хвилі моніторингу серед онлайн ЗМІ стало видання «Район. Ківерці» – індекс гендерної чутливості 56% (29% експерток та 42% героїнь), другу позицію посідає « Район. Шацьк» з індексом 55% (32%  і 36% відповідно), третім за гендерною чутливістю став «Район. Ковель»  – 53% (29% експерток та 37% героїнь), четверту позицію посідає «Район. Рожище» із індексом гендерної чутливості 52% (28% експерток та 30% героїнь). Найменш гендерночутливим виданням за результатами лютневої хвилі моніторингу став сайт «Буг» із індексом 41% (18% експерток та 25% героїнь).

Для збільшення натисніть на зображенні

Щодо друкованих ЗМІ, то проаналізовано по 2 номери 5-ти районних газет: «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Найвищий індекс гендерної чутливості за період моніторингу продемонструвала редакція газети «Слово правди» (м. Володимир) – 61%, в публікаціях якої жінки виступали експертками у 50% та героїнями у 34%. Другою за гендерною чутливістю стала газета «Полісся» (м. Камінь-Каширський) із індексом 57% (у матеріалах 35% жінок як експерток та 39% як героїнь). Газета «Нова доба» (с. Маневичі) стала третьою із результатом 53% (25% експерток та 39% героїнь). Газета «Нове життя» посіла четверту позицію за результатами гендерного моніторингу у лютому – 52% (38% експерток та 19% героїнь). Найменш гендерночутливими були матеріали газети «Вісті Ковельщини» – індекс гендерної чутливості 42%. Попри те, що у 56% публікацій газети жінки фігурують як експертки та у 38% як героїні, лише у 29% використані фемінітиви для позначення їхніх професій та діяльності. Натомість редакція газети «Нова життя» у питанні фемінітивів виявляє максимальну принциповість та уважність – 100% результат. Серед фемінітивів, які використані у публікаціях: реперка, комісарка поліції, водійка, авторка. Інші 3 видання також продемонстрували високий рівень використання фемінітивів: «Полісся» – 98%, «Слово правди» – 97% (бургомістерка, травмотерапевтка, бойова медикиня), «Нова доба» – 95%.  Варто зауважити, що критерії гендерної чутливості включають кількість експерток та героїнь у публікаціях, а також рівень застосування фемінітивів. У ці критерії не включені матеріали, які містять гендерні стереотипи та сексизм, а також публікації на гендерну тематику. Водночас щодо цих категорій є теми для обговорення, яких ми торкнемося нижче.

Для збільшення натисніть на зображенні

У публікаціях друкованих ЗМІ про війну жінки виступають як експертки у 47% випадків та у 28% як героїні, а загалом теми війни стосується 34% матеріалів.  

Здебільшого і вже традиційно публікації переважно присвячені жінкам-волонтеркам та жіночим волонтерським ініціативам. Більшість матеріалів про війну містять інформацію про загибель бійців та поховання (100% загиблих військових – чоловіки), зареєстровані на сайті Президента петиції щодо присвоєння звань Герой України, розповіді військових про бойові дії. Також жінки фігурують у публікаціях про вручення посмертних нагород чоловікам та синам, це матері та жінки військовополонених, які беруть участь у мітингах на їхню підтримку. Серед експерток у категорії «волонтерство» варто відзначити, наприклад, велике інтерв'ю з координаторкою волонтерського центру Оленою Головій «Янголи добра наближають Перемогу» («Вісті Ковельщини»), статтю «Потреби, реалії та перспективи ветеранського хабу у Володимирі» («Слово правди»), в якій йдеться про допомогу ветеранам. Експертками у цій статті виступають психологині,  співзасновниця хабу. Також газета «Слово правди» присвятила публікацію дружині загиблого військовослужбовця, яку з новонародженим сином виписали із пологового будинку. У публікаціях героїнями виступають колишня міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, заступниця міністра оборони з цифрового розвитку Катерина Черногоренко. Велику публікацію про військовослужбовцю Наталію Маковецьку, жительку с. Щедрогора, яка стала до лав ЗСУ після загибелі сина розмістила газета «Вісті Ковельщини». Цей матеріал також можна віднести і до публікацій на гендерну тематику, адже він висвітлює переживання жінками важких особистих втрат під час війни, посттравматичне зростання, службу жінок в ЗСУ.

Для збільшення натисніть на зображенні

Публікаціям на гендерну тематику редакції  на відміну від онлайн-видань розміщені в усіх газетах. Газета «Нове життя» запропонувала своїй аудиторії статтю «Чому безробітних жінок більше, ніж чоловіків», в якій проаналізовано гендерні аспекти ситуації на ринку праці (матеріал створений за підтримки Волинського прес-клубу). У публікації газети «Нова доба» за 15 лютого «Обговорення звіту селищного голови, допомога військовим та програма для кривдників» йдеться про затверджену Маневицькою селищною радою Програму для кривдників, яка  протидіятиме домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Реалізовуватимуть цю корекційну програму при Територіальному центрі соціального обслуговування фахівці, які пройшли відповідне навчання. 8 лютого газета «Нова доба» розповіла про спільноту жінок та дівчат із інвалідністю, які надають підтримку одна одній та допомагають у самореалізації: «Можливості для розвитку із проєктом "Хакатон Woman Power: ти можеш зробити більше». Про військову журналістку, яка пише про війну в Україні для німецького видання розповідає газета «Полісся»: «Коли я повернулася до Берліна – не впізнала місто: у кожному вікні український прапор». Газета «Слово Волині» розповіла історії трьох переселенок різного віку, які після переїзду до Володимира  успішно самореалізуються та особистісно зростають: «Історії школярки, економістки і пенсіонерки, яких війна переселила у Володимир».

Традиційно у повідомленнях про правопорушення у переважній більшості публікацій гіперлокальних друкованих ЗМІ жінки є потерпілими. Лише в одній з них із 10 номерів газет згадується водійка, яка спричинила ДТП. Варто згадати про публікацію у газеті «Нова доба», в якій йдеться про те, що чоловіка судили за домашнє насильство щодо дружини та доньки та призначили йому адміністративне покарання  – штраф 170 грн. У публікаціях жінки виступають експертками та героїнями в категорії місцевого самоврядування, освіти (зокрема як керівниці художніх гуртків та колективів художньої самодіяльності, вихованці та вихованки яких займають призові місця на конкурсах). Газета «Нова доба» розмістила велике інтерв'ю із мамою, яка виховує сина із синдромом Дауна.

Публікації, які містять гендерні стереотипи газети також опублікували. Особливої уваги в цьому контексті заслуговують рубрики «Життєві історії», «Потаємне», тощо. Наприклад, у рубриці «Потаємне» в газеті «Ковельські вісті» за 15 лютого авторка публікації «Третя дружина» бібліотекар (!) с. Мощене Ольга Міщук пише: «До першої дружини вимоги завжди підвищені. Додому має приходити без затримки, вміти зварити, прибрати і ще багато чого іншого. Ніколи нічого не пробачають, все пам'ятають. Друга дружина має "зігріти" чоловіка турботою, бути вірнішою за першу, добрішою.  Вміти загоїти рани, зігріти душу, не нервувати чоловіка, не бути дратівливою. Словом, не повторювати помилок своєї попередниці. До третьої одне прохання: дозволь спокійно дожити решту життя, яка зосталася». Публікація ретранслює стереотипи щодо подружнього життя, стосунків між чоловіками і жінками та є особистою позицією авторки. Наступна ж за цією публікація в газеті  – «Зрадник». У ній йдеться про те, як дівчина перевіряла коханого на вірність. Публікація є художнім вимислом автора. Газета «Полісся» на своїх шпальтах у рубриці «Життєві історії» розмістила публікації ««Солодка» жінка звабила юнака і звела в могилу» та «Нерівня», які також містять сексизм, мізогінію та гендерні стереотипи про стосунки жінок та чоловіків. Наприклад, лише декілька речень із цих публікацій:  «Куди було тягатись юнакові з такою солодкою та досвідченою жінкою». «Чуєш, шльондро, - кричала «порядна» вчителька, - хай твоя знайда навіть не думає підходити до мого сина. Мій Олег з поважного роду.  І жінку собі візьме таку, щоб рівня йому була. Газета «Нова доба» також розмістила аналогічного типу публікацію «Цей номер більше не обслуговується» («Чоловіки від неї відвертались після перших побачень. Бо одразу озвучувала свої захцянки, розповідала про свою неперевершеність і шукала недоліки в кавалерах»). Постає питання про доцільність розміщення таких публікацій, адже вони не несуть інформаційного та смислового навантаження, не містять важливої, пізнавальної чи корисної для читача інформації, натомість поширюють гендерні стереотипи.

Привертає увагу також публікація у газеті «Вісті Ковельщини» «Країна неляканих ідіотів», що є блогом та роздумами про Російську Федерацію як країну-терориста. Насамперед, назва публікації є калькою з відомого російського вислову, що у свою чергу – перекличка з першим твором російського письменника Прішвіна «В краю неляканих птахів». Ідіотія – це найвищий ступінь розумової відсталості та медичний діагноз. Тому вислів, винесений у заголовок цього блогу містить дискримінацію за ознакою інвалідності.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Волині у лютому 2024 року склав 53%. Це – один із найвищих показників у рейтингу медіа всіх областей України. Ознайомитися з рейтингом видань можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Лариса Андрійчук

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.