Результати третьої хвилі моніторингу гіперлокальних ЗМІ засвідчили, що гендерна чутливість для багатьох волинських медіа є стандартом. Один із елементів цієї чутливості є фемінітиви, які абсолютно для всіх видань, які підлягали моніторингу, стали абсолютно органічними. Ті доволі поодинокі випадки маскулінітивів здебільшого можна визначити як випадковість.
У фокусі із 3 по 14 червня були новини сайтів «Район.Ківерці», «Район.Ковель», «Район.Рожище», «Район.Шацьк», «Буг» і друкованих видань «Слово правди», «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся». Аналізували представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику.
Онлан-медіа. У контенті сайтів мережі «Rayon.in.ua» простежуємо баланс жінок і чоловіків: навіть якщо експерток дещо менше ніж експертів, то кількість героїнь на орієнтовно такий же відсоток перевищує кількість героїв. Кількість фемінітивів тут майже 100%-ва, а ті поодинокі маскулінітиви радше вважатимемо за недогляд. Лише видання «Буг» приділяло увагу переважно чоловікам і в новинах зафіксовано значно більше маскулінітивів.
Рівень використання фемінітивів загалом високий і стабільно зростає. Вочевидь, редакції почали уважніше ставитися до офіційних джерел інформації та вносити правки в тексти, наприклад, сайтів Володимирської та Нововолинської міських рад, де доволі часто в назвах посад фемінітиви відсутні.
Для збільшення натисніть на зображенні
Серед експерток переважають представниці місцевого самоврядування, заступниці міністрів, посадовиці країн ЄС, експертки з питань освіти та медицини, культури. Мережа «Rayon.in.ua» також активно висвітлює спортивні події, тож серед героїнь їхніх публікацій багато спортсменок та тренерок.
Традиційно чоловіки значно переважають у темах, які стосуються криміналу й ДТП (йдеться про водіння в нетверезому стані, вчинення ДТП). Увагу привертають публікації про притягнення до кримінальної відповідальності чоловіків за розповсюдження порнографії (у Ковельському та Камінь-Каширському районах («Буг», «Район. Ковель)). Також варто звернути увагу на публікації, які стосуються притягнення до відповідальності за домашнє насильство – «Район. Шацьк». Знаково, що постраждалі від домашнього насильства почали звертатися до правоохоронних органів, справи розглядають у судах, а журналіст/к/и висвітлюють проблему.
З огляду на отримані дані, вже традиційно високий індекс гендерної чутливості демонструють «Райони»: «Район. Ківерці» - 65%, «Район. Ковель» та «Район. Рожище» - 64%, «Район. Шацьк» - 61%. Ці видання є одними з найбільш гендерночутливих в Україні серед 231 видання, яке підлягало моніторингу.
Для збільшення натисніть на зображенні
31% публікацій на сайтах стосуються теми війни, в якій жінок як експерток - 28% і лише 9% - героїнь. Тема волонтерства, в якій переважали жінки, на червень 2024 року перестала бути топовою. Серед поодиноких публікацій – розповідь про 8-річну дівчинку – доньку загиблого воїна, яка допомагає збирати кошти побратимам батька.
Для збільшення натисніть на зображенні
Здебільшого жінки у матеріалах сайтів – дружини, доньки, матері загиблих військовослужбовців, які розповідають історії життя рідних мужчин або про власні переживання втрати. Історій військовослужбовиць сайти не розповідали впродовж 12 днів моніторингу (героїнь було лише двоє: Шура Рязанцева, про смерть якої повідомив «Буг», та захисниця Алла Сенченко, яка взяла участь в Іграх Нескорених). Значно зросла актуальність питань соціального захисту і підтримки ветеранів, до якої дотичні жінки як фахівчині, тож експертками виступають, наприклад, начальниця відділу соціальної і ветеранської політики міської ради Володимира Наталія Микита, перша заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак. Питання реабілітації ветеранів та кількості жінок, які служать в ЗСУ як експертка коментувала заступниця міністра оборони Наталія Скороход. Експертками також були заступниця міністерки соцполітики Уляна Токарєва, віцепрем’єрка Ірина Верещук. Щодо теми війни, то достатньо великою є кількість публікацій про колабораціонізм, незаконне переправлення ухилянтів через кордон. Герої таких публікацій, переважно чоловіки.
Друковані ЗМІ, а точніше окремі з них, приділили увагу публікаціям на гендерну тематику і загалом продемонстрували доволі високий рівень гендерної чутливості. Лідеркою стала у червні володимирська газета «Слово правди» з індексом 64%, на другій позиції - любешівська газета «Нове Життя» - 63%.
Для збільшення натисніть на зображенні
Цієї хвилі моніторингу газета «Нове життя» досягла 100% рівня використання, зовсім трішки не дотягнули до абсолютного показника «Полісся» - 98% та «Слово правди» - 97%. 91% - «Нова доба» і «Вісті Ковельщини» - 78%, що теж є доволі високими показниками.
Для збільшення натисніть на зображенні
Найбільш збалансовано експертки/експерти та героїні/герої впродовж червневої хвилі моніторингу були представлені в публікаціях газети «Слово правди» (42% х 58% та 53% х 47% відповідно). І варто зауважити, що журналістки редакції в кожному номері публікують історії видатних жінок у рубриці «(Не)відомі українки». Також колеги розповіли читачам і читачкам про футбольну команду дівчат («Перші волинські футболістки. Про стереотипи, перемоги і можливості для дівчат»), підприємицю, яка започаткувала власну справу під час повномасштабної війни ("Як відкрити бізнес в умовах війни: досвід володимирчанки, яка після роботи в суді, зайнялась кондитерською справою") та програму протидії домашньому насильству ("Урядова субвенція для підтримки постраждалих від домашнього насильства").
Журналіст/к/и газети «Нове життя» також активно залучали жінок до висвітлення тем своїх публікацій, в яких експерток – 53% та 36% - героїнь. Публікація про спортсменку і тренерку "Зі спортом - із народження. Олена Борисюк навчалася в одному з кращих спортивних університетів США" розповідає про шлях легкоатлетки, яка не мала можливості займатися спортом високих досягнень через наслідки травми, однак досягла високих результатів у тренерській роботі. Також редакція розмістила новину про профорієнтацію жінок «Жінок перенавчатимуть на чоловічі професії».
У публікаціях газети «Полісся», яка стала третьою за гендерною чутливістю, експерток – 23% та 33% - героїнь. У номері газети за 13 червня журналістка Леся Мінібаєва розповідає про довгожительку Галину Кухтій ("Пережила труднощі і злидні, але ніколи не втрачала віри в кращу часи"). У рубриці «Район: події, новини факти» видання розповіло про програму протидії домашньому насильству ("Не знає, як поводитися з людьми, то пояснять у "школі, де виправляють домашніх тиранів"), поширення порнографії камінь-каширцем («Ділився «полуничкою» з іншими»), а також випадок домашнього насильства, за яким домашнього тирана оштрафували на 340 гривень («Від горілки світу божого не бачив, а ще ліз воювати з донькою та дружиною»).
Загалом у газетних публікаціях жінки здебільшого – освітянки, медикині, спортсменки, посадовиці місцевого самоврядування на рівні районів та сільських, селищних рад.
24% публікацій у гіперлокальних друкованих медіа Волині стосуються війни, експерти і герої в них, переважно, чоловіки. Насамперед тому, що в газетах велику увагу приділяють висвітленню інформації про загиблих Героїв, похоронам, спогадам про загиблих та вшануванню їхньої пам'яті. Жінки у таких публікаціях розповідають про чоловіків, синів, які загинули у бойових діях. Загалом жінок у тематиці війни небагато: експерток – 24% та героїнь – 15%. Переважно жінки фігурують як волонтерки (благодійні ярмарки, збори, психологічна допомога), як рідні загиблих, які діляться спогадами або отримують посмертні нагороди, також переселенки. Коментарі як експертки надавали декілька посадовиць (зокрема, голова старостинського округу з Бахмутського району Юлія Смолярчук, голова Камінь-Каширської РВА Ольга Ващук).
Для збільшення натисніть на зображенні
Сексистського контенту не було зафіксовано, однак і досі частина газет публікує так звані «життєві (або невигадані) історії», які містять патріархальні стереотипи про взаємини чоловіків і жінок.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Волині у червні 2024 року склав 58%. Це - друга позиція по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу - Лариса Андрійчук
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
