Гендерний моніторинг* волинських гіперлокальних медіа у 2024 році засвідчив: індекс їхньої гендерної чутливості** - один із найвищих в Україні - 55%. Прогрес помітний упродовж трьох місяців, коли відбувалося дослідження (лютий, квітень, червень).
Із 10 друкованих і онлайн-видань половина є одними із найбільш гендерночутливих. Лідеркою стала газета «Слово правди» (м.Володимир) з індексом 62%. На другій позиції – газета «Нове життя» (м.Любешів) з індексом 58%. Третя позиція – у сайтів мережі Район.in.ua: 57% - Район.Ківерці, 56% - Район.Ковель, 55% - Район.Рожище.
Для збільшення натисніть на зображенні
Очевидно, що саме відповідна редакційна політика видань сприяє таким позитивним результатам, адже журналіст/к/и залучають експерток до аналітичних публікацій, розповідають про жінок як героїнь. Гендерна оптика – працює. Ці медіа – серед найбільш гендерночутливих в Україні. Вітаємо колег і дякуємо за видимість жінок в інформаційному просторі!
А тепер подивимося, що ж вплинуло на такі показники.
Усі видання продемонстрували високий рівень вживання фемінітивів упродовж трьох хвиль моніторингу. Слова жіночого роду на позначення посад, професій, статусу жінок перестали бути екзотикою, а їх вживання – дискусійним питанням. Фемінітиви стали абсолютною нормою у публікаціях. Наразі можна стверджувати упевнено, що маскулінітиви у стрічці новин – рідкість і радше наслідок недогляду. Навіть у газеті «Вісті Ковельщини», яка єдина «пасе задніх», теж зафіксовано збільшення їх кількості, у червні навіть стрімке. Вочевидь, це пов'язано із тим, що офіційні джерела інформації (зокрема, і сайт Ковельської міської ради) почали більше вживати фемінітиви. Однак сподіваємося, що для видання це стане доброю практикою.
Для збільшення натисніть на зображенні
Наступні дві діаграми демонструють рівень присутності жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів. Як бачимо, найчастіше до думки чоловіків зверталося видання «Буг» - упродовж трьох хвиль моніторингу їхня кількість сягала більше 70%. Жінки як експертки найбільше присутні були в контенті газет «Нове життя» і «Слово правди» - часто їхня кількість була наближеною до балансу з чоловіками як експертами.
Для збільшення натисніть на зображенні
У виданні «Слово правди» відносно збалансованою була кількість героїнь і героїв матеріалів, особливо в квітні і червні. У новинах "районів" їхня кількість у червні навіть дещо переважала кількість чоловіків як героїв.
Для збільшення натисніть на зображенні
Особливо хочеться звернути увагу на контент, який готує для аудиторії редакція газети Володимира «Слово правди» - це збалансовані, змістовні публікації, в яких дотримано журналістських стандартів. Журналісти та журналістки широко висвітлюють події в світі, Україні, на Волині та у районі, публікують просвітницькі матеріали, зокрема щотижня в газеті розміщена рубрика «(Не)відомі українки», в якій розповідається про непересічних жінок, імена яких мало відомі широкому загалу. У кожному із аналізованих номерів газети були публікації на гендерну тематику. Щотижня редакція знаходить цікаві теми, які стосуються питань гендерної рівності. Наприклад, розповіли про футбольну команду дівчат та виклики, із якими стикають спортсменки; про поліцейську офіцерку громади, тренерку з легкої атлетики, володимирчанку, яка готувала дівчинку з інвалідністю з Краматорська до Бостонського марафону.
Із гендерною тематикою також цілеспрямовано працюють і інші редакції: газета «Нове життя», наприклад, проаналізувала гендерні аспекти проблеми безробіття; газета «Полісся» - підготувала історію життя льотчиці, яка виборола право пілотувати літаки ще в радянський час. Загальна тенденція – у друкованих ЗМІ гендерна тематика знаходиться у фокусі уваги, на відміну від онлайн-медіа.
На жаль, окремі газети («Полісся», «Нова доба») продовжують публікувати матеріали з ознаками гендерної дискримінації, які ретранслюють токсичні стереотипи щодо стосунків жінок та чоловіків. Переважно це рубрики на кшталт «Невигадані історії» (хоча, вочевидь, історії є вимислом авторів та авторок), вони присвячені темі шлюбу, кохання, взаємин та стереотипів, поширених у соціумі.
Тема війни, яка присутня у понад 30% контенту онлайн-видань, є в переважній більшості «чоловічою». Це – повідомлення про загибель військовослужбовців, історії служби військових, нагородження, коментарі речників Сил оборони та вищого військового командування. У друкованих виданнях публікації про прощання із загиблими, спогадами про них – доволі об'ємні, деталізовані, для жителів невеликих міст та селищ така пошана важлива. Жінки у темі війни присутні переважно як дружини, матері, доньки загиблих бійців, котрі діляться спогадами про них або отримують їхні посмертні нагороди. Домінували жінки і у волонтерській тематиці. Історій служби військовослужбовиць сайти не публікували, серед героїнь та експерток – поодинокі речниці підрозділів, згадки про загиблих у боях бійчинь та військових медикинь.
Теми війни стосувалися і публікації на гендерну тематику: «Ніна Драсковскі: завжди відверто говорю, що я українська патріотка» (волонтерка родом із Каменя-Каширського, яка допомагає Україні з Німеччини – газета «Полісся»); «Історії школярки, економістки і пенсіонерки, яких війна переселила у Володимир» (історії адаптації переселенок – «Слово правди»). Велику публікацію про військовослужбовцю Наталію Маковецьку, жительку с. Щедрогора, яка стала до лав ЗСУ після загибелі сина публікувала газета «Вісті Ковельщини». Також були опубліковані інтерв'ю з очільницею ветеранського хабу у Володимирі та координаторкою волонтерського центру з Ковеля.
Попри високі результати, є напрямки для зростання та доопрацювання: онлайн-медіа варто приділити увагу публікаціям на гендерну тематику, а деяким друкованим – прибрати стереотипний контент зі шпальт.
_______________
* Нагадаємо, що метою моніторингу було визначити співвідношення експертів/експерток (тих, кого цитують, чию думку запитують) та героїв/героїнь (кого згадують, але вони нічого не коментують) у публікаціях, рівень вживання фемінітивів, простежити наявність/відсутність гендерних стереотипів і тематичних матеріалів із гендерної проблематики.
**Індекс гендерної чутливості - це середній показник, який складається з балансу жінок і чоловіків та кількості фемінітивів у матеріалах. Ідеальний індекс - 66,7%
______________
Гендерний моніторинг відбувався в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною мережею прес-клубів і медійних організацій України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
