Гіперлокальні друковані та онлайн-видання Волинської, Львівської, Тернопільської та Харківської областей - найбільш гендерночутливі в Україні. Середній індекс їхньої гендерної чутливості склав 55%. На 1% менше - у медіа Івано-Франківської області. На третій позиції - видання Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Рівненської, Херсонської областей.
Це - дані моніторингу, який відбувався у лютому, квітні і червні цього року. Загалом було проаналізовано 43 542 матеріали у 231 друкованому та онлайн-виданні України, які працюють на гіперлокальному (найбільш наближеному до громад) рівні.
Для збільшення натисніть на зображенні
У проаналізованих матеріалах жінки як експертки** склали 39% (! - крок за кроком наближаємося до гендерного балансу), як героїні*** - 36%. Тобто - це ще не бажані 50х50, але жінок у контенті вже значно більше, ніж третина.
Середня кількість фемінітивів - 79%, при чому вона зростала з кожною наступною хвилею моніторингу.
Для збільшення натисніть на зображенні
Найчастіше слово жінкам надавали видання Вінниччини (жінки були експертками навіть дещо частіше ніж чоловіки експертками - 52% х 48% відповідно). Найрідше думку жінок запитували видання Запорізької області. А от фемінітивами найчастіше послуговувалися видання Львівської області - 95%.
Для збільшення натисніть на зображенні
Тематика, в якій жінки домінують як експертки і героїні - волонтерство, соціальні питання, охорона здоров'я, освіта, культура, а чоловіки - в темах війни, політики, спорту, повідомленнях на кримінальну тему чи надзвичайні ситуації.
Для збільшення натисніть на зображенні
- Надзвичайно приємно відстежувати зростання рівня гендерної чутливості українських медіа. Помітно, як вони все активніше використовують фемінітиви і не лише ті, які вже стали звичними (наприклад, директорка, начальниця чи спеціалістка), але й менш вживані, як от: акушерка-гінекологиня, борчиня, медикиня, дієтологиня, тощо. Однак справа не лише у фемінітивах, а й у представленості жінок і чоловіків у контенті. На жаль, через війну дуже багато повідомлень про загибель і поховання бійців, і в таких повідомленнях їхні рідні і дружини часто коментують цю інформацію чи розповідають про загиблого. Однак і про підтримку армії волонтерками, про освітні і культурні події, про жінок, які організовують роботу громад, - теж чимало інформації. Дуже сподіваюся, що медіа виживуть в цей важкий час і їхній контент стане ще більш збалансованим, а фемінітиви - нормою за замовчуванням, - зауважує керівниця проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" Богдана Стельмах.
Інфографіка - Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ імені Лесі Українки
________________
*Індекс гендерної чутливості - це середній показник, який складається з балансу жінок і чоловіків та кількості фемінітивів у матеріалах. Ідеальний індекс - 66,7%
**Експертки/експерти - особи, які в журналістських матеріалах коментують певні теми, їхню думку питають і ретранслюють.
***Героїні/герої - особи, які фігурують у журналістських матеріалах, але нічого не коментують.
Результати моніторингу у лютому 2024 р.
Результати моніторингу у квітні 2024 р.
Результати моніторингу у червні 2024 р.
Гендерний моніторинг відбувався в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною мережею прес-клубів і медійних організацій України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
