Понад 40 редакторок і журналісток локальних і гіперлокальних медіа України зустрілися на Гендерному медіакемпі у Львові. Це - партнерки, з якими ми упродовж 20024 і попередніх років створювали матеріали з гендерної тематики, а також представниці найбільш гендерночутливих медіа України за результатами моніторингу 2024 року. Особливо втішно, що партнерські медіа і є одними з найчутливіших.
Для збільшення натисніть на зображенні
Перший день медіакемпу був присвячений 140-річчю українського жіночого руху, який відзначаємо цього року. Тетяна Ісаєва - очільниця єдиного в Україні Музею гендерної та жіночої історії, керівниця ГО "Центр гендерної культури", - розповіла про ініціативи, які відбуваються в межах інформаційної кампанії з нагоди ювілею українського жіночого руху, і наголосила, що говорити про жінок в історії і сучасниць дуже важливо і вона вдячна всім журналісткам, які це роблять:
- Ваші голоси важливі - ви доносите аудиторії важливість теми, ви робите жінок і їхній внесок видимими, а це робить суспільство справедливим.
Для збільшення натисніть на зображенні
Одним із проєктів інформаційної кампанії з нагоди 140-річчя українського жіночого руху є Арт-проєкт «Неймовірні» - художні портрети жінок минулого і сучасниць, які змінювали історію. Частина цих портретів була присутня на форумі, тим самим поєднуючи покоління, демонструючи тяглість історії - завдяки чиїм зусиллям ми маємо сьогодні наші можливості.
Для збільшення натисніть на зображенні
Серед інших проєктів - Мапа України і світу з жіночими іменами, феміністичний календар, який створили у партнерстві з ресурсом "Гендер в деталях", онлайн-зустрічі на сторінці у Facebook "Її лекторій: творчині української дійсності".
Гендерна експертка, докторка історичних наук, президентка Української асоціації жіночої історії, дослідниця жіночої історії Оксана Кісь зауважила, що матеріалів про жінок минулого дуже мало і щоб видобути інформацію, потрібно діяти дуже креативно:
- Насправді жінки відсутні в історії, бо чоловіки писали для чоловіків. Тисячоліттями людство живе в умовах патріархату. Жінки не мали доступу до влади на всіх рівнях - від сім’ї до імперії. Жінки мали здібності, але не мали можливостей. Проте жінки існували. Вони діяли в інших місцях і в інший спосіб. Тож коли ми захоплюємося досягненнями жінок, то треба пам’ятати про ціну цих досягнень. А це - насмішки, устиски тих, хто були першими. І жіночий досвід минулого і сьогодення - це про життєстійкість. Ми не маємо ігнорувати жіночі внески в розвиток суспільства. Жіночі досягнення надихають інших. Фемінітиви дуже важливі - завдяки ним можемо підкреслити, що цій жінці вдалося пройти цей шлях.
Для збільшення натисніть на зображенні
На гендерних моделях і великій брехні про гендерну рівність закцентувала філософиня, керівниця експертного ресурсу "Гендер в деталях" Тамара Злобіна. Вона зауважила, що в часи радянського союзу окремі жінки - передовички в колгоспах, депутатки - були лише декором і не мали реальної політичної влади. У 90-ті роки жінкам запропонували нові брехливі моделі - "барбі" і "берегиню". А насправді існувала гендерна сегрегація, жінки не мали голосу, існувало і досі існує ряд гендерних проблем, які ще потрібно вирішити.
- За можливості треба боротися. Права не даються самі по собі. Бо завжди є ризик, що все це згорнеться. І тут журналісткам обирати - ми рухаємося за суспільством чи підтягуємо його. Я переконана, що ми маємо підвищувати видимість жінок і таким чином робити свій внесок у зміни в суспільстві.
Для збільшення натисніть на зображенні
На роль медіа у видимості жінок і підвищенні гендерної чутливості суспільства, звернула увагу гендерна експертка, докторка політичних наук, голова ГО "Гендерний центр Волині" Оксана Ярош.
- Ми говоримо сьогодні про вплив гендерної тематики через медіа на суспільство. Усвідомлення певної проблеми важко переоцінити для майбутнього поступу. Жіночий рух постав внаслідок усвідомлення проблеми самими жінками, які почали діяти, гуртуватись, щоб впливати на зміни. У розвитку гендерної чутливості медіа тенденції подібні, бо він відбувається через усвідомлення гендерної нерівності і тоді гендерна тематика стає сталою і наскрізною.
Для збільшення натисніть на зображенні
У другий день медіакемпу йшлося про стійкість журналісток і редакцій, колективи яких переважно жіночі, та вплив матеріалів з гендерної тематики (імпакт).
Що надає сили і допомагає триматися в цей дуже непростий час? У кожної - свої ресурси, але це:
- люди - герої та героїні матеріалів, які надихають,
- можливість розповідати про людей, бути корисною громаді
- читацька аудиторія, відповідальність перед нею і відчуття потрібності
- колектив як потужний фундамент
- сім'я, родина, очі своїх дітей
- жіночі досвіди
- внутрішня стійкість (чим більше викликів - тим більше працюєш)
- слово "треба", дедлайни
- досвід окупації, страшніше від якого майже нічого немає
- гумор
- природа
- родинний досвід поколінь
- омріяне майбутнє (попрацювати на звільнених територіях, розповісти правнукам про злочини росії)
- ЗСУ, хлопці і дівчата на фронті
Одне з того, що підтримує і надихає - це результати роботи. Представниці чотирьох редакцій поділилися історіям впливу журналістських матеріалів із гендерної тематики, виготовлених у співпраці з Волинським прес-клубом, на колективи редакцій, конкретних людей (героїв і героїнь матеріалів), на групи людей і громади. Про деякі з них ми вже розповідали вам (низку змін для редакції тернопільського видання "Перший онлайн" і дитячі куточки у громадських просторах Любешова завдяки виданню "Нове життя"), про інші ще розкажемо найближчим часом.
Що кожна з нас як журналістка і людина, наші медіа самостійно і в партнерстві можемо зробити для видимості жінок у суспільстві? Над цим учасниці медіакемпу міркували у третій день і напрацювали чимало рекомендацій, які назвали "чарівним поштовхом самим собі". Про них ми також розкажемо окремо, але якщо в загальних рисах, то це - особистісний розвиток, гендерночутливий контент і партнерство з експертним середовищем та низкою інституцій в досягненні конкретних результатів.
Тож - натхненні працюємо далі!
______________
Гендерний медіакемп відбувся в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною мережею прес-клубів і медійних організацій України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
