Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ознайомилися на сайті з вашою минулою консультацією. У нашої редакції така ж ситуація. Якщо наша редакція не товариство, а приватне підприємство, то чи підходить нам такий порядок дій?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Два роки тому загинув один з засновників товариства. Нещодавно ми  отримали свідоцтво про його смерть. Якими мають бути наші подальші дії?».

– Згідно з статтею 23  Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.  Якщо частка учасника, який помер, становить менше 50 відсотків і протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити цього  учасника з товариства. Строк для прийняття спадщини складає шість місяців, таким чином виключення можливе не раніше, ніж через півтора року після смерті учасника товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи можу я перекласти публічне інтерв’ю на іноземну мову без дозволу респондента та журналіста? Чи поширюється авторське право на такі ситуації? Є ідея перекласти інтервʼю на німецьку мову і поширювати в соціальних мережах (YouTube, TikTok тощо)».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Виникло запитання – чи потрібно нам застосовувати РРО для продажу газет у місцевих магазинах і торгових точках?».

– Відповідно пункту 10 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, будь ласка, чи потрібно зареєстрованому в Нацраді друкованому медіа відкривати КВЕД для продажу газет у місцевих магазинах і торгових точках? Зараз працюємо по КВЕДу 58.13 (видання газет)».

– Основне призначення Класифікатора видів економічної діяльності (далі – КВЕД)  – визначати та кодувати основні і другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, КВЕД призначений забезпечувати: