На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Під час карантину більшість редакції працює дистанційно. Якими нормами законодавства це регулюється?».

– У зв’язку з введенням карантину та припиненням руху громадського транспорту ( коли працівники не можуть дістатися до місця роботи) у тих випадках, коли роботу можна виконувати віддалено і присутність в офісі не є обов’язковою, застосовують дистанційний режим роботи. Поняття «дистанційний режим роботи» введено Законом України  від 30 березня 2020 року  № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «З введенням карантину в редакції настали складні часи, планується звільнення частини колективу газети. Чи є карантин підставою для звільнення згідно із законодавством?»

– У зв’язку з пандемією до Кодексу законів про працю України (далі —  КЗпП) було внесено зміни до низки статей, але жодна з них не стосується порядку звільнення. Десять підстав для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, власником або уповноваженим ним органом, викладені в ст. 40 КЗпП, залишились без змін. Як і сім додаткових підстав для звільнення, передбачених у статті 41 КЗпП. Жодний з цих пунктів не передбачає карантин підставою для звільнення.

Як ми уже  повідомляли, у квітні на Волині стартувала національна адвокаційна кампанія, що має на меті посилити голоси жінок і дівчат у суспільстві, і коротко знайомили з її волинськими амбасадорками. 

Тепер - трохи більше про кожну з них і їх ініціативи. 

Ольга Бузулук - журналістка, прессекретарка Патрульної поліції Волині. Як Амбасадорка планує реалізувати міні-проєкт із протидії домашньому насильству. За її словами, з початку 2020 року на лінію 102 надійшло більше 800 повідомлень про домашнє насильство. "Це - 10-15 викликів щодоби про горе і сльози, спричинені рідними людьми. З цим не можна миритися", - переконана Ольга і розробляє інформаційну кампанію для різних вікових та суспільних категорій, у якій буде пояснювати проблему, говорити про наслідки, роз'яснювати дії поліції, розвінчувати стереотипи навколо домашнього насильства.

Детальніше про Амбасадорку - на сайті проєкту mustpost.today

Фото зі сторінки у Facebook

Шановні колеги!

Нагадуємо, що для вас працює «гаряча» телефонна лінія.

Щоденно у робочі дні – з понеділка по п’ятницю – з 10:00 до 14:00 безкоштовні юридичні консультації надає медіа-юрист Ігор Федоренко. Телефон – 099-986-69-66.

«Гаряча лінія» працює в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа-реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Такими є дані моніторингу, проведеного 11-17 квітня 2020 р., в межах якого проаналізовано ті ж 10 гіперлокальних видань, що й у лютому. Серед 5 друкованих це – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район».

Кожне видання ми проаналізували за кількома категоріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь у журналістських матеріалах, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та відстежували наявність матеріалів на гендерну тематику.

Оскільки період моніторингу співпав із передпасхальним тижнем, то закономірно, що чимало матеріалів було саме на великодню та релігійну тематику. Особливо це характерно для газет.

27% від загальної кількості матеріалів присвячені COVID-19: 26% – в інтернет-виданнях і 28% – в друкованих ЗМІ. Це були офіційні повідомлення про впровадження карантинних заходів, інформація з брифінгів органів влади, матеріали, пов'язані зі статистикою захворювання, інтерв'ю з лікарями, чимало публікацій про організацію роботи церков у передспахальний та великодній періоди в умовах карантину. Відтак, найчастіше експертами в таких повідомленнях були чоловіки (у 82% випадків – у друкованих ЗМІ і 65% - онлайн-медіа).

Для збільшення натисніть на зображенні