Хто здійснює управління редакцією комунального друкованого ЗМІ протягом строку заявлення кредиторами своїх вимог (з дня звернення до державного реєстратора для реєстрації рішення про припинення юридичної особи, редакції комунального друкованого ЗМІ,  до дня державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом перетворення) – керівник редакції комунального друкованого  ЗМІ чи голова комісії з припинення? Чи може керівник редакції комунального друкованого ЗМІ бути одночасно головою комісії з припинення та стати керівником новоствореного підприємства?

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.

– Керівник комунального підприємства може бути головою комісії з припинення, але рішення з цього питання приймають засновники підприємства. Цивільний кодекс України в частинах 3 і 4 статті 105 зазначає: «3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 4. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється».

Вінницькі медіа – одні з небагатьох, чий Індекс гендерної чутливості – один із найвищих в Україні (35%). Однак чи означає це достатній рівень і що варто враховувати при підготовці журналістських матеріалів? Про це йшлося на зустрічі з вінницькими журналіст(к)ами у форматі гендерної медіа-кав'ярні.

Згідно результатів моніторингу, проведеного в лютому і серпні 2017 року, і в друкованих, і в інтернет-виданнях найбільший відсоток жінок як героїнь та експерток в матеріалах на тему освіти, медицини, культури, волонтерства і розваг (від 37% до 54%), найменший - у матеріалах про політику, економіку, війну і спорт (3% - 23%). Така "картина" частково є відображенням реального стану речей у суспільстві, а з іншого - містить суб'єктивний чинник (часто журналіс(к)и звертаються за коментарем до одних і тих самих осіб.

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО.

1.Чи може трудовий колектив перетворити редакцію комунального друкованого ЗМІ (міської газети) у суб’єкт інформаційної діяльності – інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа у формі  ПП чи ТОВ із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (газети), та отримати свідоцтво про державну реєстрацію інформагентства та нове свідоцтво друкованого ЗМІ (газети)?

– Одним зі способів реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, передбачених ст. 3 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” є: «2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації». Таким чином єдиною умовою такого способу реформування є збереження назви, цільового призначення, мови і тематичної спрямованості газети, яку підприємство- правонаступник буде випускати. Жодних інших умов і обмежень Закон не містить, і ніщо не перешкоджає зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю або приватне підприємство як інформаційне агентство. Частина 2 статті 6 Закону України “Про інформаційні агентства» зазначає, що «Інформаційне  агентство  може    виступати    як    засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або мати інші права на інформацію, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції».

У Тернополі відбулася презентація практичного посібника з питань реформування державних та комунальних ЗМІ, який видано в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). 

Цінність цього посібника полягає, передусім, у тому, що в ньому зібрано відповіді-консультації медіа-юристів на запитання, з якими телефоном чи письмово зверталися керівники та працівники редакцій з різних областей України. Тобто розглянуто і згруповано за відповідними розділами конкретні проблемні ситуації, з якими люди зіткнулися в ході роздержавлення своїх газет. Видання буде розповсюджено в усіх 11-ти регіонах України, охоплених діяльністю названого проекту, де його отримають в кожній редакції.

До слова: це вже третій практичний посібник, підготований Тернопільським прес-клубом в рамках проектів на підтримку українських газет в процесі їх роздержавлення. Перший – «Районки стають незалежними» – побачив світ в серпні 2016 року і являв собою збірник проектів документів, необхідних в процесі реформування ЗМІ.

Якою редколективи хочуть бачити свою газету в майбутньому, як не відлякати своїх читачів, а навпаки - зробити так, щоби її хотілося купити.

Про це йшлося на дводенному тренінгу для редакторів/-ок регіональних друкованих медіа, організованому Тернопільським прес-клубом за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюз). Участь у заході взяла волинська делегація із шести районних медіа - "Горохівський вісник", "Наш край", "Нове життя", "Слово правди", "Ратнівщина", "Селянське життя".