Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).

Такими є дані моніторингу журналістських матеріалів у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проведеного ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс» упродовж лютого 2017 року у 22 областях України. Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.

Мета моніторингу полягала у виявленні гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.

У регіональному зрізі залучення експерток і експертів у журналістських матеріалах на різну тематику (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство) дещо відрізняється, однак виразно показує гендерний дисбаланс у залученні експерток і експертів залежно від тематики.

Політика

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у політичній тематиці складає 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.

Наскільки гендерно чутлива журналістика Хмельниччини? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Як розпізнавати і не вживати стереотипні образи й секзизм?

Про ці та інші питання йтиметься під час першої в Хмельницьку гендерної медіа-кав’ярні, яка відбудеться 24 квітня 2017 року о 14:00 годині у приміщенні Торгово-промислової палати (кафе «Меркурій», вул. Подільська, 109/1).

На зустрічі буде презентовано також:

• результати гендерного моніторингу хмельницької журналістики,
• індекс гендерної українських медіа, сформований уперше в Україні (за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей)
• посібник для журналістів «Гендерна абетка для медіа».

Захід відбудеться за участі:

• Тетяни Баєвої – голови правління Хмельницької ГО «Подільський центр «Гендерна рада»
• Оксани Ярош – гендерної експертки, експертки проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Богдани Стельмах – координаторки Волинського прес-клубу, керівниці проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк)
• Ірини Савченко – програмної координаторки ГО «Інтерньюз» (Київ)
• Олександри Бородіної – менеджерки з питань гендеру та інклюзивності ГО «Інтерньюз» (Київ)

До участі в медіа-кав’ярні запрошуються журналістки/журналісти хмельницьких медіа, громадські активістки/активісти, яким цікава дана тематика.

Під час зустрічі на учасників/учасниць чекає смачна кава/чай і тістечка.

Для реєстрації та додаткової інформації звертайтеся, будь ласка, до Тетяни Баєвої (тел.: (067) 303 20 22, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Останній день зголошення – 21 квітня (включно).

_________________

Захід відбувається в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс)

Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, волинські ЗМІ посідають найвищу позицію. Поряд із ними – рівненські, дніпропетровські та запорізькі. Такі дані отримано внаслідок моніторингу друкованих і онлайн-видань у 22 областях України, проведеного упродовж лютого 2017 р. командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс».

На Волині аналізу підлягали журналістські матеріали 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих ЗМІ («Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»). Оцінювання відбувалося за п’ятьма категоріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів і сексизму та тематичних публікацій.

Загальна представленість жінок в онлайн-виданнях Волині склала 28%, у друкованих медіа – 30%. В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція – зображення жінок експертами та героїнями  у соціальній сфері: виховання дітей, рукоділля, заняття домашнім господарством. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у сфері перевезень, роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки.

В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на тему волонтерства (56%), культури (48%), медицини (44%), освіти (42%) і розваг (42%). Найнижча представленість експерток у темах війни (15%), економіки (13%) та політики (22%) – ці сфери є зазвичай «чоловічими». Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах про розваги (53%), в питаннях освіти/науки (переважно мова йде про вчительок і учениць) та культури (по 42%), а також медицини (37%). Найменше жінок в економічній, політичній і воєнній темах.

Для збільшення клікніть на зображенні

Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити гендерний баланс/дисбаланс у журналістських матеріалах регіональних медіа, наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексизму. Окрему увагу було приділено вживанню фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.

Методологія

Упродовж лютого 2017 року у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа*), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Дослідження ґрунтувалося на виявленні кількісних (експертки/експерти, героїні/герої, фемінітиви) та якісних (гендерно-стереотипні та сексистські матеріали, тематичні публікації на гендерну тематику) показників.

Загальні результати

Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%),Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%). Друковані видання мають дещо вищий середній показник – 31%, аніж інтернет-видання – 27%.

Харківський прес-клуб у межах проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа» запрошує журналістів Волинської, Донецької, Луганської, Тернопільської та Закарпатської областей 6-7 квітня взяти участь у прес-турі Сумщиною на тему: «Децентралізація – нові можливості для розвитку села».

На час прес-туру організатори забезпечують готелем, відшкодовують вартість квитків і добові.

Вимоги до журналістів:

1. до 12.00 30 березня 2017 – акредитація  за електронними адресами:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
2. підготовка за результатами поїздки цікавих та корисних для читачів своїх регіонів публікацій.

З усіх питань звертайтеся до координаторки Харківського прес-клубу Людмили Долі (тел.: 050 302 46 77)

ПРОГРАМА ПЕРЕБУВАННЯ (ПОПЕРЕДНЯ)